Справа № 1902/1382/2012
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 серпня 2012 року
Борщівський районний суд Тернопільської області
в складі: головуючого Чир П.В.
з участю: секретаря Поважної Г.В.
представника позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Борщеві цивільну справу за позовом Кредитної спілки "Народна скарбниця" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та розірвання кредитного договору, суд -
встановив:
Позивач Кредитна спілка «Народна скарбниця» звернувся в суд з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання кредитного договору та стягнення боргу, вказуючи що з відповідачем 08 червня 2010 року було укладено кредитний договір № 4142, згідно якого останній отримав кредит у розмірі 15000 грн. для комерційних потреб зі сплатою відсотків в розмірі 54% річних з кінцевим терміном повернення до 05 червня 2012 року. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 14.05.2010 року між позивачем і відповідачем було укладено договір застави майна, згідно якого ОСОБА_2 надав в заставу належне йому майно, на загальну суму 30000 грн. Проте, умови договору порушені, зобов'язання за кредитним договором відповідач не виконав, в результаті чого станом на 01.08.2012 року заборгованість за кредитним договором становить 13625, 54 грн. Позивач просить розірвати кредитний договір, стягнути з відповідача 13625, 54 грн. боргу та в забезпечення позову звернути стягнення на предмет договору застави та стягнути судові витрати.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнав частково і пояснив, що дійсно між ним і кредитною спілкою "Народна скарбниця" було укладено кредитний договір і він отрима 15000 грн. з яких 5000 грн. віддав ОСОБА_4, яка на той час виконувала обовязки голови правління спілки і яка зобовязалася заплатити ці гроші та сплачувати проценти. Він сплачував борг виходячи з суми 10000 грн. Договір застави ОСОБА_4 склала в приміщенні кредитної спілки без огляду майна, а тільки запитувала в нього яке майно є в його батьків. Він підписав цей договір, а за батьків напевно підписалася Золота.
Суд, дослідивши матеріали справи, докази, надані сторонами, вважає, що вимоги підлягають до часткового задоволення, виходячи з наступного.
08 червня 2012 року відповідач ОСОБА_2 уклав кредитний договір №4142 (далі кредитний договір) про надання йому кредитною спілкою "Народна скарбниця" грошових коштів в сумі 15000 грн. за плату в розмірі 54 % річних на 24 місяці з 08 червня 2010 року по 05 червня 2012 року на комерційні потреби. Підтвердженням є додана до матеріалів справи копія кредитного договору та видаткового касового ордера №2029 від 08 червня 2010 року.
Відповідач, як позичальник, зобов'язувався повернути кредит згідно графіку, кінцевий термін погашення кредиту 05 червня 2012 року (п.п. 1.3, 4.2 договору).
Відповідно до п.п.4 б) п.3.1.1 кредитного договору банк має право вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту та сплати процентів у випадку затримання сплати позичальником частини кредиту та (або) процентів на строк два місяці.
Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства і в установлений строк відповідно до умов договору.
Відповідно до ч. 2 ст.1050 ЦК України, якщо за договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилося, та сплати процентів, належних йому.
Частиною другою ст.651 ЦК України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Відповідачем ОСОБА_2 не виконуються зобов'язання по поверненню кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитом.
21.04.2012 року та 03.05.2012 року позивачем направлені відповідачу повідомлення претензію на суму заборгованості за кредитним договором.
Відповідно до наданого позивачем бухгалтерського розрахунку, відповідач ОСОБА_2 згідно кредитного договору №4142 станом на 01 серпня 2012 року має заборгованість, яка складає 13625, 54 грн., а саме неповернений кредит -11329, 26 грн. та проценти за кредит -2296, 28 грн., що і підлягає стягненню.
Строк договору закінчився, а тому тому вимога про його дострокове розірвання є безпідставною.
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 4142 від 08.06.2010 року між позивачем та відповідачем був укладений договір застави майна від 14.05.2010 року, згідно якого ОСОБА_2 надав в заставу: стінку -2 шт., спальня -1 шт., м»ягкий куток -1 шт., м»ягка частина -1 шт., прихожа -1 шт., холодильник -1 шт., морозильна камера -1 шт., телевізор -1 шт., супутникова антена -1 шт., станки -4 шт., загальною ринковою вартістю 30000 грн.
Частиною 1 ст.576 ЦК України встановлено, що предметом застави може бути будь - яке майно, що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.
Відповідно до ч. 2 ст. 583 ЦК України заставодавцем може бути власник речі або особа, якій належить майнове право, а також особа, якій власник речі або особа, якій належить майнове право, передали річ або майнове право з правом їх застави.
В судовому засіданні встановлено, що предметом застави є майно, яке не може бути відчужене заставодавцем і яке належить його батькам, а їх просто вписано в договір як співвласників, а тому в цій частині позову слід відмовити.
На підставі ст.ст. 526, 610 - 612, 651, 1050, 1054 ЦК України та керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212 ЦПК України, суд -
вирішив:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 в користь кредитної спілки "Народна скарбниця", м.Борщів, вул.Шевченка,44 Тернопільської області (р/р 265071171, МФО 380805, код 23594195) заборгованість за кредитним договором № 4142 від 08 червня 2010 року в сумі 13625 (тринадцять тисяч шістсот двадцять п»ять) грн. 54 коп. та 214 грн. 60 коп. сплаченого судового збору.
В решті позовних вимог відмовити за їх безпідставністю.
Апеляційну скаргу на рішення може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення через Борщівський районний суд до апеляційного суду Тернопільської області.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуючий: підпис
З оригіналом згідно
Суддя Борщівського районного суду Чир П. В.
Суд | Борщівський районний суд Тернопільської області |
Дата ухвалення рішення | 08.08.2012 |
Оприлюднено | 05.09.2012 |
Номер документу | 25750637 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Борщівський районний суд Тернопільської області
Чир П. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні