Ухвала

від 16.08.2012 по справі 2а-656/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-656/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Вєкуа Н.Г.

Суддя-доповідач: Горяйнов А.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"16" серпня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Горяйнова А.М.,

суддів - Мамчура Я.С. та Шостака О.О.,

при секретарі - Зозулі Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 23 квітня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Арт-Візаж Україна»до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2012 року ТОВ «Арт-Візаж Україна»звернулося до суду з позовом, у якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Святошинському районі м. Києва від 22 липня 2011 року № 0001852350 та № 0001862350.

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 23 квітня 2012 року вказаний адміністративний позов було задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянт вказує на те, що позивач не мав права формувати податковий кредит та валові витрати на підставі документів, складених ТОВ «Аммо».

Під час судового засідання представник відповідача підтримала свою апеляційну скаргу та просила суд її задовольнити з підстав, викладених в ній.

Представник позивача в судовому засіданні заперечувала проти апеляційної скарги та просила суд відмовити в її задоволенні посилаючись на те, що судом першої інстанції було винесено законне і обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування -відсутні.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ДПІ у Святошинському районі м. Києва -залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 23 квітня 2012 року -без змін виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що ДПІ у Святошинському районі м. Києва було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Арт-візаж Україна»з питань правомірності та правильності формування валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Аммо»за період з 30 березня 2010 року по 31 січня 2011 року, про що складено акт від 08 липня 2011 року № 187/23-50/32424428.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення від 22 липня 2011 року № 0001852350, яким позивачу нараховано податкові зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 36142 грн. 50 коп., з яких 28914 грн. 00 коп. -за основним платежем та 7228 грн. 50 коп. -штрафні (фінансові) санкції, а також від 22 липня 2011 року № 0001862350, яким позивачу нараховано податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 16382 грн. 75 коп., з яких 14701 грн. 00 коп. -за основним платежем та 1681 грн. 75 коп. -штрафні (фінансові) санкції.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями податкового органу ТОВ «Арт-візаж Україна»звернулося до суду з позовом про їх скасування.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог ТОВ «Арт-візаж Україна»суд першої інстанції виходив з того, що позивач належними доказами підтвердив правомірність своїх дій щодо формування податкового кредиту на валових витрат на підставі документів, складених ТОВ «Аммо».

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Судом встановлено, що між ТОВ «Аммо»та ТОВ «Арт-візаж Україна»було укладено договір постачання від 01 грудня 2010 року, згідно умов якого ТОВ «Аммо»зобов'язувалося поставити товар за адресою, вказаною в замовленні позивача, своїми транспортними засобами та за свій рахунок.

На підставі документів, складених у зв'язку з виконанням вказаного договору, позивачем був сформований податковий кредит у розмірі 14701 грн. 00 коп. та валові витрати у розмірі 115655 грн. 00 коп.

ДПІ у Святошинському районі м. Києва вважає такі дії ТОВ «Арт-візаж Україна»неправомірними з огляду на те, що в діяльності ТОВ «Аммо»наявні ознаки фіктивності. Працівниками ДПІ у Печерському районі м. Києва було проведено перевірку ТОВ «Аммо»та встановлено його відсутність за юридичною адресою. Також опитано громадянина ОСОБА_2, який згідно реєстраційних документів є засновником та директором вказаної юридичної особи. Згідно пояснень ОСОБА_2 реєстрацію ТОВ «Аммо»він не здійснював та фінансово-господарською діяльністю від імені вказаної підприємства не займався та нікого не уповноважував на вчинення таких дій.

На думку колегії суддів самі по собі вказані відомості не є беззаперечним доказом безтоварності операцій між ТОВ «Арт-візаж Україна»та ТОВ «Аммо».

Так, виконання договору поставки, укладеного між вказаними юридичними особами, згідно наданих позивачем документів відбувалося 01 грудня 2010 року. Доказів відсутності ТОВ «Аммо»за юридичною адресою станом на вказану дату відповідачем не надано.

Допит ОСОБА_2 в якості свідка відбувався в межах кримінальної справи № 56-2981, порушеної за фактом створення фіктивного підприємства, розслідування якої на даний час не закінчене.

У зв'язку з цим встановлені під час її розслідування обставини, згідно ч. 1 ст. 72 КАС України, підлягають доведенню в межах даної справи в загальному порядку.

Проте доказів, які б підтверджували обставини, викладені в протоколі допиту ОСОБА_2, відповідачем, в порушення ч. 2 ст. 71 КАС України, надано не було.

Разом з тим, з огляду на вищевикладені обставини колегія суддів вважає, що з метою доведення правомірності своїх дій щодо формування податкового кредиту та валових витрат за операціями з ТОВ «Аммо», позивач зобов'язаний був надати суду копії всіх документів, які підлягали складенню під час виконання договору постачання від 01 грудня 2010 року.

Такий обов'язок виникає у позивача також з огляду на наступні норми права.

У відповідності до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», норми якого були чинними на час виникнення спірних правовідносин, податковий кредит -сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом звітного періоду у зв'язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», норми якого були чинними на час виникнення спірних правовідносин, валові витрати виробництва та обігу -сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Із вказаних норм права вбачається, що обов'язковою умовою виникнення права на формування податкового кредиту є сплата податку на додану вартість у ціні придбаного або виготовленого товару чи послуг, а умовою віднесення витрат до складу валових витрат є фактичне придбання або виготовлення товарів (робіт, послуг).

Таким чином, під час здійснення контролю за правомірністю формування платником податку податкового кредиту та валових витрат підлягає перевірці фактичне придбання (виготовлення) товару чи отримання послуги.

На підтвердження фактичного виконання сторонами умов договору від 01 грудня 2010 року ТОВ «Арт-візаж Україна»завірені копії видаткових накладних № 578 від 01 грудня 2010 року, № 579 від 01 грудня 2010 року, № 580 від 01 грудня 2010 року, № 581 від 01 грудня 2010 року, № 582 від 01 грудня 2010 року, податкових накладних від 01 грудня 2010 року № 849, від 01 грудня 2010 року № 845, від 01 грудня 2010 року № 848, від 01 грудня 2010 року № 846, від 01 грудня 2010 року № 847, а також платіжного доручення № 716 від 19 січня 2011 року та виписки з особового рахунку за 19 січня 2011 року, які підтверджують оплату позивачем придбаного товару.

Вказані документи оформлені з дотримання вимог ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»та містять у собі відомості щодо асортименту, кількості та ціни товару, які узгоджуються між собою.

Також позивачем надані суду копії висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи на товар, що був предметом поставки за договором від 01 грудня 2010 року.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем належними та допустимими доказами підтверджено фактичне здійснення поставки за договором від 01 грудня 2010 року.

У зв'язку з цим колегія суддів вважає, що судом першої інстанції винесено законне і обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог ТОВ «Арт-візаж Україна»та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Святошинському районі м. Києва від 22 липня 2011 року № 0001852350 та № 0001862350.

Доводи апеляційної скарги ДПІ у Святошинському районі м. Києва не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 23 квітня 2012 року, та не можуть бути підставами для її скасування.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ДПІ у Святошинському районі м. Києва -залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 23 квітня 2012 року -без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва -залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 23 квітня 2012 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Горяйнов А.М.

Судді: Мамчур Я.С

Шостак О.О.