Постанова

від 16.08.2012 по справі 2а/0570/6439/2012

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 серпня 2012 р. Справа № 2а/0570/6439/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 9-55

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Смагар С.В.

при секретарі Поддубному С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Комунального підприємства «Вугледартепломережа», м. Вугледар

до Державної фінансової інспекції у Донецькій області

про визнання незаконними та скасування пунктів 2.2, 2.3 та частково незаконним пункт 2.7 вимоги від 18 травня 2012 року № 2-12/893

за участю представників:

від позивача: Прокопової О.В. - за дов. від 15.08.2012р.

від відповідача: Помогаєва А.В. - за дов. від 12.01.2012р.

ВСТАНОВИВ:

Комунальним підприємством «Вугледартепломережа» заявлено позов до Державної фінансової інспекції у Донецькій області визнання незаконними та скасування пунктів 2.2, 2.3 та частково незаконним пункт 2.7 в сумі 480610 грн. 27 коп. вимоги від 18 травня 2012 року № 2-12/893.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на неправомірність висновків відповідача в акті ревізії з огляду на виплату премії у відповідності до колективного договору, та посилається на неможливість роботи підприємства з урахуванням тільки 5% адміністративних витрат.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, вважає, що спірна вимога прийнята у відповідності до вимог діючого законодавства.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Комунальне підприємство «Вугледартепломережа» є юридичною особою станом на день розгляду справи, включене до ЄДРПОУ за номером 34032255, 23 квітня 2012 року Вугледарською міською радою прийняте рішення про реорганізацію підприємства шляхом приєднання до комунального підприємства «Керуюча компанія з житлово-комунальних послуг Вугледарської міської ради», однак станом на день розгляду справи реорганізація підприємства не завершена, відповідні записи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не внесено, що підтверджено представником позивача під час судового засідання.

З 5 березня по 4 квітня 2012 року відповідачем була проведена ревізія фінансово-господарської діяльності позивача за період з 1 лютого 2011 року по 29 лютого 2012 року, за наслідками якої складений акт ревізії від 11 квітня 2012 року № 27-15/017.

На підставі акту ревізії відповідачем прийнята вимога від 18 травня 2012 року № 27-12/893, яку відповідач оскаржує частково, а саме пункти 2.2, 2.3 та частково пункту 2.7 вимоги в сумі 480610 грн. 27 коп.

Пунктом 2.2 спірної вимоги встановлено, що в ході ревізії виявлене порушення щодо зайвої виплати премії працівникам на загальну суму 15238 грн. 39 коп., що є порушенням статті 15 Закону України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР, пункту 5.4 Колективного договору, затвердженого зборами трудового колективу протоколом від 5 березня 2009 року № 71, зареєстрованого виконавчим комітетом Вугледарської міської ради 14 жовтня 2009 року за номером 26, пункту 5.4 Колективного договору, затвердженого зборами трудового колективу протоколом від 30 березня 2011 року № 15, зареєстрованого виконавчим комітетом Вугледарської міської ради 27 грудня 2011 року за номером 42. У зв'язку із даним порушенням відповідач вимагає у позивача стягнути 15238 грн. 39 коп. зайво виплаченої премії з осіб, які їх отримали безпідставно (згідно додатку до акту ревізії № 13), в порядку та розмірах, встановлених статтями 127, 136 Кодексу законів про працю України (надалі КЗпП України), в іншому випадку стягнути з осіб, винних у зайвій виплаті премії на загальну суму 15238 грн. 39 коп., шкоду в порядку та розмірі, встановленому статтями 130-136 КЗпП України.

Пунктом 2.3 спірної вимоги встановлено, що в ході ревізії виявлене порушення щодо зайвого нарахування та перерахування внесків до обов'язкових державних соціальних фондів по незаконно виплаченим сумам премії на загальну суму 5647 грн. 35 коп., що є порушенням статті 15 Закону України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР, пункту 5.4 Колективного договору, затвердженого зборами трудового колективу протоколом від 5 березня 2009 року № 71, зареєстрованого виконавчим комітетом Вугледарської міської ради 14 жовтня 2009 року за номером 26, пункту 5.4 Колективного договору, затвердженого зборами трудового колективу протоколом від 30 березня 2011 року № 15, зареєстрованого виконавчим комітетом Вугледарської міської ради 27 грудня 2011 року за номером 42. У зв'язку із даним порушенням відповідач вимагає у позивача провести перерахунок та відповідні взаємозвірки щодо сум внесків до Фонду та повернути зайво сплачені кошти в сумі 5647 грн. 35 коп. або зарахувати в рахунок майбутніх платежів.

Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України «Про оплату праці» (в редакції, чинній у перевіряємий період з 1 лютого 2011 року по 29 лютого 2012 року) форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. У разі, коли колективний договір на підприємстві не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво органом. Частина 2 статті 15 даного Закону встановлено, що конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються з урахуванням вимог, передбачених частиною першою цієї статті.

Пунктом 5.4 Колективного договору позивача, затвердженого зборами трудового колективу протоколом від 5 березня 2009 року № 71, визначено, що оплата праці працівників проводиться по часовій преміальній системі, преміювання працівників здійснюється за основні результати господарської діяльності у відповідності до Положення про преміювання. Додатком № 4 до Колективного договору визначені граничні розміри премій робочих основних професій підприємства (позивача), однак зазначено, що збільшення премії більше встановлених граничних розмірів може здійснюватися за проявлену ініціативу, виконання додаткового обсягу робіт (якщо за цей обсяг не встановлена доплата за наказом); при цьому в наказі зазначається конкретний обсяг робіт, за який збільшена премія робочому. Аналогічні положення містяться у Колективному договорі позивача, затвердженого зборами трудового колективу протоколом від 30 березня 2011 року № 15, та у Додатку № 4 до даного Колективного договору.

Судом досліджені та долучені до матеріалів справи надані позивачем службові записки, накази про преміювання робочих згідно з додатком № 13 до акту ревізії та встановлено, що в жодному з наказів, службових записок не зазначено причину збільшення граничного розміру премії, встановленого Колективними договорами підприємства та додатками до них, та конкретного обсягу робіт, за який збільшена премія. Позивачем не надано суду жодного доказу в обґрунтування необхідності збільшення граничного розміру премій працівникам, що є порушенням Колективного договору позивача.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості висновків акту ревізії в цій частині та правомірності спірних пунктів 2.2 та 2.3 вимоги відповідача.

Пунктом 2.7 спірної вимоги встановлено, що в ході ревізії виявлене порушення щодо зайвого виділення коштів державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію на суму 660352 грн. 74 коп., що є порушенням пунктів 5, 7 Порядку перерахування у 2011 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялася, транспортувалася та постачалася населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджувалися або погоджувалися відповідними органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 травня 2011 року № 503 (надалі - Порядок № 503), пунктів 14, 15, 16, 17 Порядку формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 липня 2006 року № 955, чинної на час виникнення спірних правовідносин, (надалі - Постанова № 955), статті 34 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» від 23 грудня 2010 року № 2857-VІ, статті 15 Закону України «Про оплату праці», пунктів 5.4, 8.3 Колективного договору, затвердженого зборами трудового колективу протоколом від 5 березня 2009 року № 71, зареєстрованого виконавчим комітетом Вугледарської міської ради 14 жовтня 2009 року за номером 26. У зв'язку із даним порушенням відповідач вимагає у позивача відкоригувати розрахунок обсягу заборгованості минулих років в тарифах на послуги теплопостачання наданих населенню за 2010 рік на суму 660352 грн. 74 коп. та затвердити його на місцевому рівні, повернути зайво виділені кошти до державного бюджету.

Під час ревізії встановлено, що позивачем зроблено розрахунок обсягу заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію за 2010 рік в сумі 1540046 грн. 98 коп., отримано субвенції в сумі 1219352 грн. 53 коп. Ревізією правильності розрахунку обсягу заборгованості з різниці в тарифах встановлено завищення розрахунку на суму 981047 грн. 19 коп., внаслідок безпідставного включення до загального обсягу наданих населенню послуг обсягу, спожитого виробничою базою (адміністративна будівля) у кількості 169 Гкал, безпідставного включення до загальних витрат на виробництво і реалізацію послуг наступних витрат: суми нарахованої амортизації на безоплатно отримані основні засоби за 2010 рік в сумі 127469 грн. 76 коп., суми зайво нарахованої та виплаченої премії робочим (понад встановлений колективним договором граничний розмір) в сумі 5717 грн. 94 коп., суми зайво виплаченої матеріальної допомоги до ювілейних дат (понад встановлений колективним договором граничний розмір), суми адміністративних витрат понад 5% в сумі 907118 грн. 82 коп.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 503 обсяг заборгованості з різниці в тарифах визначається учасниками розрахунків як різниця між фактичними витратами на теплову енергію (виробництво, транспортування і постачання теплової енергії) і фактичними нарахуваннями згідно із затвердженими для населення тарифами з урахуванням перерахунку за низькоякісні та не в повному обсязі надані послуги з відрахуванням дотації місцевих бюджетів, отриманої учасниками розрахунків для відшкодування різниці в тарифах. Пункт 7 даного Порядку передбачає, що розрахунок обсягу заборгованості з різниці в тарифах складається за формою згідно з додатком 2, погоджується із структурним підрозділом з питань фінансів відповідного органу виконавчої влади або виконавчого органу місцевого самоврядування, який прийняв рішення про затвердження (погодження) тарифів, та разом з підтвердними документами подається територіальним комісіям з погашення заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу (далі - територіальні комісії), утвореним відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 року № 190 "Про утворення Міжвідомчої комісії з погашення заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу", для прийняття рішення про узгодження обсягу заборгованості з різниці в тарифах. Територіальні комісії протягом двох місяців з дати набрання чинності постановою, якою затверджено цей Порядок, узгоджують обсяг заборгованості з різниці в тарифах та подають Мінрегіону узагальнену інформацію про суми заборгованості з різниці в тарифах. Фактичні витрати на послуги з постачання теплової енергії, що надаються населенню, визначаються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10 липня 2006 р. № 955 "Про затвердження Порядку формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води".

Згідно з пунктом 16 Постанови № 955 адміністративні витрати включаються до тарифів у розмірі, що не перевищує 5 відсотків планованої виробничої собівартості. Темпи зростання адміністративних витрат не повинні перевищувати визначеного рівня інфляції.

Суд не приймає посилання позивача на те, що виконання вищенаведених норм постанов Кабінету Міністрів України призведене до неможливості здійснення підприємством оплати за газ та своєчасної виплати заробітної плати з огляду на те, що дані обставини не спростовують наявність порушення та не відповідають вимогам діючого законодавства.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості висновків акту ревізії в цій частині та правомірності спірного пункту 2.7 вимоги відповідача.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач довів правомірність прийнятої вимоги в оскаржуваній частині, внаслідок чого позовні вимоги не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Комунального підприємства «Вугледартепломережа» до Державної фінансової інспекції у Донецькій області про визнання незаконними та скасування пунктів 2.2, 2.3 та частково незаконним пункт 2.7 в сумі 480610 грн. 27 коп. вимоги від 18 травня 2012 року № 2-12/893, відмовити повністю.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 16 серпня 2012 року. Постанова у повному обсязі складена 21 серпня 2012 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Смагар С.В.