Постанова

від 21.08.2012 по справі 2534/12/2170

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" серпня 2012 р. 10 год.00 хв.Справа № 2-а-2534/12/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Морської Г.М.,

при секретарі: Грицай Л.В.,

за участю:

представників позивача - Ночовної Н.В., Саюшкіної Н.І.,

представника відповідача - Зеленіної С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "НАСА"

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Приватне підприємство «НАСА» (далі - ПП, позивач) звернулось до суду з позовом до державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (далі - ДПІ, відповідач) про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 25.01.2012р. № 0000822301, № 0000842301. Відповідно до податкового повідомлення-рішення №0000822301 позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 38385,0 грн., та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 9596,0 грн. Відповідно до податкового повідомлення-рішення №0000842301 позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за жовтень 2011р. на 8914,0 грн.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю обґрунтовуючи їх тим, що оскаржувані повідомлення-рішення прийняті на підставі акта перевірки від 16.01.2012р. №125/23-2/31653467, при здійсненні якої відповідачем не використовувались документи фінансової, статистичної та іншої звітності позивача, регістри податкового та бухгалтерського обліку, як того вимагають норми ст.75 Податкового кодексу України. Окрім того, висновок відповідача про невизнання права позивача на податковий кредит по взаємовідносинах з контрагентом зроблено не за наслідками документальної перевірки контрагента, та не на підставі наявних первинних документів позивача.

Позивач зазначає, що відповідно до Податкового кодексу України (далі - ПК) головною умовою для формування податкового кредиту платника ПДВ є наявність належним чином складених податкових накладних та використання придбаних за цими податковими накладними товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях в межах власної господарської діяльності платника податків. Всі зазначені вимоги для формування податкового кредиту, а отже і для отримання бюджетного відшкодування, підприємством виконані, тому у відповідача відсутні правові підстави для зменшення належної до бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість. Також позивач вважає, що відповідачем всупереч нормам цивільного кодексу України, та без врахування відповідних первинних документів, зроблено висновок про нікчемність господарської операції з контрагентом.

Представник відповідача проти позову заперечив, суду пояснив, що перевіркою встановлено завищення суми бюджетного відшкодування, а тому зменшення суми ПДВ є правомірним. Головною умовою для отримання бюджетного відшкодування з ПДВ платником податку є сплата ПДВ до бюджету постачальниками товарів (робіт, послуг) на всіх етапах (ланцюгах) проходження товарів (робіт, послуг) починаючи від виробника або експортера цих товарів (робіт, послуг). Перевіркою встановлено порушення позивачем норм ст.203, 215, 216, 662, 655, 656 ЦК тобто вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків при придбанні товарів у постачальника ТОВ «Комерційна фірма «Юг-Строй» у жовтні 2011р. Актом перевірки встановлено, що постачальник ТОВ «Комерційна фірма «Юг-Строй» відсутнє за місцезнаходженням, не має у основних фондів, транспортних засобів та трудових ресурсів, операцій по придбанню товарно-матеріальних цінностей у жовтні 2011р. не здійснювало. Як наслідок при документальному оформленні господарської операції з даним контрагентом позивачем вчинено порушення п.п. 185.1 ст.185, 187.1 ст. 187, 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст.198 ПК України, у зв'язку із чим завищено податковий кредит з податку на додану вартість у жовтні 2011р. на суму 58583,27 грн. та завищено від'ємне значення з податку на додану вартість, що призвело до заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет у жовтні 2011р. у розмірі 38385,0 грн.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

У січні 2011 р. ДПІ у м. Херсоні було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПП «НАСА» (код 31653467) з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з ТОВ «Комерційна фірма «Юг-Строй» (код 35469325) за жовтень 2011 року.

За результатами перевірки складено акт від 16.01.2012р. № 125/23-2/31653467 на підставі якого винесено спірні податкові повідомлення - рішення від 25.01.2012р. № 0000822301, № 000084230.

Під час проведення перевірки використано акт «Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Комерційна фірма «Юг-Строй» (код 35469325) за жовтень 2011р.» від 05.01.2012р. № 100/15-2/35469325 (далі акт - № 100)

Згідно акту № 100 посадовими особами відповідача встановлено, що ТОВ «Комерційна фірма «Юг-Строй» відсутнє за місцезнаходженням, основні засоби згідно наданої декларації податку на прибуток відсутні, з аналізу поданої звітності встановлено що власних основних фондів у підприємства немає, відсутні також власні транспортні засоби та трудові ресурси. Згідно бази автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей у жовтні 2011 р. ТОВ «Комерційна фірма «Юг-Строй» не здійснювало. Звіркою суб'єкта господарювання документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із платниками податків за період 01.10.2011р по 31.10.2011р.

За таких обставин податковим органом зроблено висновок, оскільки усі операції контрагента позивача ТОВ «Комерційна фірма «Юг-Строй» за жовтень 2011р. є безтоварними, відповідно такими є і операції із позивачем за вказаний період.

Суд не погоджується із такою позицією податкового органу, оскільки вона не ґрунтується на нормах чинного податкового законодавства.

За приписами п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Таким чином, головними умовами для віднесення сплаченого при придбанні товару ПДВ до складу податкового кредиту є належне документування сплаченого (нарахованого) ПДВ та використання придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності платника податків.

Судом встановлені наступні умови господарської діяльності позивача.

У матеріалах справи наявний договір купівлі продажу №300911 від 20.09.2011р. укладений, між позивачем та ТОВ «Комерційна фірма «Юг-Строй», згідно якого позивач зобов'язувався купувати у контрагента товар окремими партіями згідно відповідних заявок шляхом перерахування грошових коштів в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок продавця після отримання товару. Даний договір укладено до 31.12.2011р.

На підставі даного договору позивачем було придбано товар «коробка дверна» в асортименті на загальну суму 351 499,60 грн., у тому числі ПДВ 58 583,27 грн. На даний товар та відповідну суму оформлені видаткова накладна № 5073 від 01.10.2012р. та податкова накладна №8 від 01.10.2012р. Доставку даного товару покупцю підтверджено товарно-транспортною накладною від 01.10.2012р., згідно якої товар від вантажовідправника ТОВ «Комерційна фірма «Юг-Строй», м. Херсон, Миколаївське шосе, 5 км. доставлено вантажоодержувачу ПП «НАСА», м. Херсон, вул. Кольцова, 57.

Також до суду позивачем надано договір оренди нежитлових приміщень № ГГ-0000203 від 01.01.2009р., згідно якого позивач за адресою м. Херсон, вул. Кольцова, 57., орендує приміщення під склад. Строк дії договору до 31.01.2011р.Також надані договори оренди № ГГ 0000296, ГГ-0000296-1 від 22.12.2009р., що підтверджують оренду позивачем офісного та складського приміщення за адресою - м. Херсон, Миколаївське шосе, 5 км.

Згідно журналу - ордеру і Відомостей по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняним постачальниками» за жовтень 2011року, позивач розрахувався з контрагентом за поставлений товар на загальну суму 351 499,60 грн., у тому числі ПДВ 58 583,27 грн.

Придбаний товар використаний у власній оподатковуваній господарській діяльності позивача, що підтверджується первинними бухгалтерськими документами.

В матеріалах справи наявні також документи, що підтверджують реальну господарську діяльність контрагента позивача ТОВ «Комерційна фірма «Юг-Строй», зокрема Договори оренди офісного та складського приміщення за адресою м. Херсон, Миколаївське шосе, 5 км. № ПМ-0000003/1 , № ПМ-0000003 від 01.06.2010, що діють до 01.12.2012р., виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, що підтверджує реєстрацію ТОВ «Комерційна фірма «Юг-Строй» за даною адресою. Також наявні копії декларації з ПДВ за жовтень 2011р., де зазначене зобов'язання з ПДВ у сумі 58 583,27 грн. за результатами здійсненої операції з позивачем, копія декларації з податку на прибуток підприємств за 2011 рік із зазначеними валовими доходами у сумі 11 677 795 грн.

Таким чином судом досліджено первинні бухгалтерські документи, що підтверджують факт поставки повару позивачу та факт використання ним поставленого товару у власній господарській діяльності.

Відповідно до ст. 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (п. 220.1).

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3).

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а)бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг) або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду (п. 200.4.).

Виходячи із вимог п.200.1 ст. 200 ПК України, позивач має право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість у разі виникнення від'ємного значення за відсутності законодавчо визначених обставин, які б позбавляли платника податку (покупця) права на формування податкового кредиту, зокрема за відсутності з боку платника податку порушення приписів п.198.4, 198.6 ст. 198 ПК України при формуванні податкового кредиту, за наявності факту дотримання платником податку вимог 200.4 ст. 200 ПК України щодо заявлення до бюджетного відшкодування частини від'ємного значення у межах суми податку, фактично сплаченої ним у попередньому податковому періоді постачальникам товару, та вимог п.п. 200.7 - 200.9 ст. 200 ПК України щодо подання податковому органу податкової декларації, розрахунку та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування.

Податковий орган не враховує, що порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення та порядок визначення сум податку, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, регламентований ст.ст. 198 -203 ПК України, яких платник податків зобов'язаний дотримуватися і виключно за умови порушення яких, формування податкового кредиту та заявлення від'ємного значення з податку на додану вартість до бюджетного відшкодування може бути визнано неправомірним.

Актом перевірки не встановлено жодного фактичного порушення вимог наведених норм законодавства, яке б позбавляло позивача права на формування податкового кредиту та права на заявлення до відшкодування від'ємного значення з податку на додану вартість.

У судовому засіданні досліджені первинні бухгалтерські документи, на підставі яких позивачу його контрагентом був поставлений товар, поставка підтверджується договором, видатковою та товарно-транспортною накладною, оплата проведена у повному обсязі у безготівковому порядку, продавець виписав позивачу податкову накладну, що за своїм змістом та формою повністю відповідають вимогам законодавства. Товар використано позивачем у його господарській діяльності

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

В порушення ч. 2 ст. 71 КАС України ДПІ у м. Херсоні як суб'єкт владних повноважень не довела правомірність своїх дій по зменшенню позивачу бюджетного відшкодування із ПДВ.

Відповідач не спростував факт постачання товарів та декларування зобов'язань з ПДВ постачальником товару позивачу і тому суд вважає обґрунтованою позицію позивача щодо включення до розрахунку бюджетного відшкодування з ПДВ спірної суми.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд,

постановив :

Задовольнити повністю позовні вимоги Приватного підприємства "НАСА" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень.

Визнати нечинними податкові повідомлення-рішення від 25.01.2012р. № 0000822301, № 0000842301.

Стягнути із державного бюджету на користь Приватного підприємства "НАСА" понесені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 568,95 грн. згідно платіжного доручення № 271 від 15.06.2012р.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 23 серпня 2012 р.

Суддя Морська Г.М.

кат. 8.2.1