Постанова

від 09.08.2012 по справі 7132/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а- 7132/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2012 р. м. Харків

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевченко О.В.,

при секретарі - Нікітенко Л.Ю.,

за участі представників: позивача - Сидорук Т.П., відповідача - Озацької О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства "Кондитерська фабрика "Харків'янка" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ПАТ «Кондитерська фабрика «Харків'янка», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові ДПС, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення від 13.06.2012р. № 0000240042, №0000250042, винесені відповідачем.

В обґрунтування вимог адміністративного позову позивач зазначив, що на час проведення перевірки мав в наявності документи, які податкове законодавство пов'язує з правом платника податків на формування валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість. Стверджує, що взаємовідносини позивача з ПП «Смарт-трейдінг», ТОВ «Науково виробничо-впроваджувальне підприємство»склалися в межах звичайної господарської діяльності, мали реальний характер та підтверджені належними документами.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги і доводи заявленого позову, просив суд прийняти рішення про його задоволення в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги адміністративного позову не визнав. В обґрунтування заперечень вказав, що позивач в складі валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість задіяв суми по взаємовідносинам з ТОВ «Смарт-трейдінг», ТОВ «Науково виробничо-впроваджувальне підприємство», які мають ознаки фіктивності. З посиланнями на акти перевірок контрагентів позивача вважає, що операції ПАТ «Кондитерська фабрика «Харків'янка»з зазначеними контрагентами носять безтоварний характер, реальність здійснення господарської діяльності з вказаним контрагентом документально не підтверджена, оскільки документи, які містять недостовірні відомості, не є належними. Просив суд ухвалити рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Суд, вивчивши доводи адміністративного позову та заперечень проти нього, з'ясувавши фактичні обставини, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, за наслідком аналізу змісту норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з таких підстав та мотивів.

В ході розгляду справи судом з'ясовано та підтверджено матеріалами справи, що СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ «Кондитерська фабрика «Харків'янка»з питання дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з податку на прибуток за 2011 рік та податку на додану вартість: ПП «Смарт-трейдінг»(код ЄДРПОУ 36302626) за період жовтень 2011 року; ТОВ «Наукове виробничо-впроваджувальне підприємство»(код ЄДРПОУ 36036513) за період з 01.03.2011 по 31.10.2011 року.

Як свідчать матеріали справи, висновками акту документальної позапланової виїзної перевірки №151/42-013/30377900 від 29.05.2012р. встановлено порушення ПАТ «Кондитерська фабрика «Харків'янка»п. 134.1 ст.134, п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 25 871 грн., п. 198.6 ст.198, п.201.4, 201.6 ст.201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 85 911,91 грн.

На підставі висновків акту документальної позапланової виїзної перевірки №151/42-013/30377900 від 29.05.2012р. та згідно з п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові 13.06.2012р. винесено податкові повідомлення-рішення № 0000240042, №0000250042 про збільшення суми грошового зобов'язання ПАТ «Кондитерська фабрика «Харків'янка»з податку на прибуток та податку на додану вартість.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення про збільшення суми грошового зобов'язання ПАТ «Кондитерська фабрика «Харків'янка»з податку на прибуток та податку на додану вартість, а також суджень, відображених суб'єктом владних повноважень в акті перевірки, на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.

Як з'ясовано в ході судового розгляду та підтверджено матеріалами справи висновки відповідача про порушення ПАТ «Кондитерська фабрика «Харків'янка» вимог податкового законодавства, ґрунтуються на доводах про безпідставність включення позивачем до складу валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість сум по взаємовідносинам з ТОВ «Смарт-трейдінг», ТОВ «Науково виробничо-впроваджувальне підприємство».

Суд з такими висновками відповідача не погоджується, вважає їх помилковими та такими, що документально не підтверджуються та спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством, є бухгалтерський облік, на даних якого ґрунтуються фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник. Положеннями ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України»передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Таким чином, первинні документи, що фіксують здійснення господарських операцій, є основою для податкового обліку. Такий висновок узгоджується з положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, якими визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

За приписами п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України в податковому обліку під витратами слід розуміти суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником). Конкретний склад витрат, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток, та порядок їх визначення регламентовано в ст. 138 Податкового кодексу України. Згідно з п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. За приписами п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг. Собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг. При цьому суд зазначає, що за змістом п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат при визначенні оподатковуваного прибутку витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, та витрати, що не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

З урахуванням наведених норм суд зазначає, що визначальною ознакою валових витрат в податковому обліку є їх безпосередній зв'язок з господарською діяльністю платника податку. Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають були фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарських операцій.

Порядок формування податкового кредиту встановлено Податковим кодексом України, відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 якого податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду. Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. За приписами п. 198.4 ст. 198 Податкового кодексу України якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України вважається дата здійснення першої з подій: - або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця видається податкова накладна, яка є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Разом з цим суд відмічає, що податкова накладна, як підстава для нарахування податкового кредиту, має бути складена за наслідками реального виконання господарської операції особою, яка має необхідний обсяг податкової правосуб'єктності, в іншому випадку такий документ не може мати сили первинного документа у розумінні ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та підтверджувати факт здійснення господарської операції навіть за наявності у такого документа усіх формальних реквізитів.

Виходячи із системного аналізу вказаних норм, суд зазначає, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість та валові витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, що стала підставою для формування податкового обліку платника податку. При цьому суд звертає увагу, що дотримання норм цивільного чи господарського права не означають автоматично реальності вчинення господарської операції. Правильність відображення в податковому обліку господарських операцій відповідно до їх реального змісту повинно здійснюватись виключно на підставі норм податкового законодавства. А відтак якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображено в укладених платником податків договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

В ході дослідження операцій, на підставі яких позивачем були сформовані дані податкового обліку, судом встановлено, що взаємовідносини ПАТ «Кондитерська фабрика «Харків'янка»з ПП «Смарт-трейдінг»склались на підставі договору поставки №30/08/11 від 30.08.2011р., згідно якого постачальник (ПП «Смарт-трейдінг») зобов'язується поставити та передати у власність покупця (ПАТ «Кондитерська фабрика «Харків'янка») товар (пакувальний автомат SL-97 ED, що призначений для розфасовки зефіру у пластмасові корекси з подальшим герметичним пакуванням у плівку), а покупець прийняти та сплатити за товар.

ПАТ «КФ «Харків'янка» є підприємством харчової галузі виробництва, оскільки за даними Довідки Головного управління статистики у Харківській області № 423425 від 11.05.2011 р. Позивач здійснює такі види діяльності як виробництво какао, шоколаду та цукристих кондитерських виробів, виробництво сухарів, печива, пирогів і тістечок тривалого зберігання тощо, отже придбання обладнання (пакувального автомату) прямо пов'язані із господарською діяльністю ПАТ КФ «Харків'янка».

Факт придбання Пакувального автомату SL-97 ED на суму 342 740,00 грн., у т.ч. ПДВ -57 123,33 грн. підтверджується видатковою накладною № 10-18 від 20.10.2011р. Факт отримання Позивачем від ПП «Смарт-Трейдінг»Пакувального автомату! Засвідчується записом № 1277 у Журналі реєстрації довіреностей за 2009-2011 рр. Факт поставки вказаного товару від ПП «Смарт-Трейдінг»до місцезнаходження Позивача (м. Харків, вул. Коцарська, 24/26) підтверджується товарно-транспортною накладною серія 02ААТ № 448613 від 21.10.2011р.

Судом встановлено, що товар доставлений автотранспортом ПАТ «Харківська бісквітна фабрика»на підставі договору №1810/11/755/11 від 18.10.2011р., згідно якого ПАТ «Харківська бісквітна фабрика»(виконавець) бере на себе обов'язок перед замовником (позивач) здійснити перевезення та виконати роботи по введенню в експлуатацію Пакувального автомату. Факт отримання вказаних послуг підтверджується актом прийому-передачі послуг від 09.11.2011р. (роботи по наладці, регулюванню та випробувальних робіт з введення в експлуатацію пакувального автомату) та товарно-транспортною накладною серія 02ААТ № 448613 від 21.10.2011р. (перевезення).

Пакувальний автомат оприбутковано на технічному складі Позивача згідно прибуткового ордеру № 1936 від 21.10.2011 р., ) введений в експлуатацію ЗО листопада 2011 р., що підтверджується Актом приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 30.11.2011 р.

Від ПП «Смарт-Трейдінг»Позивачем отримані податкові накладні на загальну суму 342 740,00 грн., у т.ч. ПДВ -57 123,33 грн., що були включені Позивачем до складу податкового кредиту жовтня 2011 р., а саме: № 18 від 14.10.2011 р. на суму 205 644,00 грн., у т.ч. ПДВ -34 274,00 грн.; № 19 від 20.10.2011 р. на суму 137 096,00 грн., у т.ч. ПДВ -22 849,33 грн., що містять усі обов'язкові реквізити передбачені п. 201.1 ст. 201 ПКУ та включені до реєстру отриманих податкових накладних за жовтень 2011 р.

Листом № 1-01062012 від 01.06.2012 р. та наданою копією податкової декларації З ПДВ за жовтень 2011 р. із додатком № 5 до неї, ПП «Смарт-Трейдінг»повідомило Позивача про те, що Постачальником (ПП «Смарт- Трейдінг») ) сформовано податкові зобов'язання по господарській операції із поставки ПАТ «КФ «Харків'янка»Пакувального автомату який придбаний ним у ТОВ «Оптіум-компані»(код ЄДРПОУ 37670404) згідно видаткової накладної № 1490 від 20.10.2011 р. та податкової накладної № 1490 від 20.10.2011 р.

На виконання умов договору № 4 від 11.01.2010 р., згідно акту № 78-ИМ здачі- прийняття робіт (надання послуг) від 31.10.2011 р. та акту експертизи № Им-78 від 31.10.2011 р., Харківською торгово-промисловою палатою визначено фактичний стан Пакувального автомату.

Крім того, судом встановлено, що 15.01.2010 р. між Позивачем (Покупець) та ТОВ «НВВП»(Постачальник) укладений договір поставки № 5, предметом якого є запасні частини до обладнання.

На підтвердження фактичного виконання вказаного договору позивачем до матеріалів справи залучені рахунки-фактури (т.2 а.с. 11-29), видаткові накладні (т.2 а.с. 30-51). Вказані у видаткових накладних запасні частини оприбутковані позивачем на технічному складі ПАТ «КФ «Харків'янка»на підставі прибуткових ордерів (т.2 а.с. 52-57).

Розрахунки із ТОВ «НВВП»проведені Позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника на загальну суму 172 431,48 грн. на підставі платіжних доручень (т.2 а.с. 58-70).

Від ТОВ «НВВП»отримані податкові накладні на загальну суму 172 731,48 грн., у т.ч. ПДВ -28 788,58 грн., що були включені Позивачем за період з 01.03.2011 року по 31.10.2011 р. до складу податкового кредиту (т.2 а.с.71-95).

Крім того, Фактичне отримання та використання запасних частин до обладнання підтверджується оформленими внутрішніми документами позивача, а саме: відомостями про оприбуткування матеріалів на складі за березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень та листопад 2011 р., відомостями про витрати матеріалів по цехам позивача; актами на списання ТМЦ; технічна довідка Позивача № 891 від 06.06.2012 р.

ТОВ «НВВП»листом від 31.05.2012 р. підтвердило факт поставки вказаних товарно-матеріальних цінностей та зазначила про формування по ним податкових зобов'язань по податку на додану вартість, що підтверджуються податковими деклараціями з ПДВ із додатками № 5 до них у відповідних податкових звітних періодах.

Згідно п.7 договору №5 від 15.01.2010 р., укладеного між позивачем та ТОВ «НВВП»визначено, що поставка товару здійснюється на умовах DDU (Харків, вул.. Коцарська, 24/26), згідно Інкотермс 2000, тобто поставку товару здійснює продавець за власний рахунок.

В ході судового розгляду представником позивача надано пояснення, згідно яких транспортування отриманого товару здійснювалось громадським транспортом, що, з урахуванням кількості поставок та параметрів придбаної продукції (згідно технічної довідки на запасні частини з додатками (т.3 а.с. 137-171), судом під сумнів не ставиться. Можливість фактичного переміщення придбаної у ТОВ «НВВП»продукції громадським транспортом не заперечувалась і представником відповідача.

Вищевикладені обставини придбання товару позивачем та його транспортування (фізичного переміщення), відомості щодо якості придбаного товару та можливостей зберігання, підтверджені належними та допустимими доказами, не викликають у суду будь-яких сумнівів в реальності здійснення ПАТ КФ «Харків'янка»господарської діяльності та тих операцій, в межах яких сформовано валові витрати та податковий кредит при обчисленні податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Смарт-трейдінг», ТОВ «Науково виробничо-впроваджувальне підприємство».

Щодо посилання відповідача на неправомірність виписки ТОВ «НВВП»податкової накладної № 4 від 21.10.2011 р. на суму 7 000,00 грн., у т.ч. ПДВ -1 166,67 грн., оскільки на думку контролюючого органу виписана раніше ніж здійснена оплата (20.10.2011 р.), суд зазначає наступне.

Згідно п.187.1 ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Як вбачається з долученої до матеріалів справи банківської виписки АТ «УкрСиббанк»(т.3 а.с. 135-134) зарахування грошових коштів у розмірі 7 000,00 грн.. сплачених позивачем згідно платіжного доручення № 4735 від 20.10.2011 р., на поточний рахунок постачальника відбулося 21.10.2011р., отже виписка податкової накладної №4 ТОВ «НВВП»саме 21.10.2010 є правомірною.

Суд зазначає, що акт перевірки №151/42-013/30377900 від 29.05.2012р., складений відповідачем, не відповідає вимогам Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (далі за текстом - Порядок), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010р. № 984 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за № 34/18772. Відповідачем не наведено жодних належних та допустимих доказів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за угодами з контрагентами, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про наявність взаємопов'язаності позивача з його контрагентом чи про несумісність предметів угод з напрямом господарської діяльності позивача. Суд зазначає, що висновки СДПІ по роботі з ВПП м. Харкова про порушення позивачем вимог податкового законодавства ґрунтується на висновках актів перевірок ПП «Смарт-трейдінг», ТОВ «Науково виробничо-впроваджувальне підприємство», які перевірялися фахівцями податкової служби на предмет дотримання податкового законодавства при здійсненні господарських відносин з іншими суб'єктами господарювання.

Суд вважає за необхідне зазначити, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Належними та допустимими в розумінні ст. 124 Конституції України та ст. 70 КАС України доказами факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст. 191 КК України та ст. 212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст. ст. 207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Між тим, в акті перевірки позивача не зазначено жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб позивача чи його контрагентів або за викладеними в акті фактами їх діяльності, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином або наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

В силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»ПАТ «КФ «Харків'янка»та його контрагент є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а отже, за змістом Податкового кодексу України, - окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника податку на додану вартість, яка відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим. Висновок про те, що платник податків не несе відповідальності за порушення, допущені його контрагентом узгоджується з практикою Європейського Суду (Рішення Європейського Суду від 22 січня 2009 року у справі «Булвес»АД проти Болгарії (заява № 3991/03), відповідно до п. 714 якого, визначено, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд визнав, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності.

За встановлених в ході судового розгляду обставин щодо реальності здійснених позивачем господарських операцій, які підтверджені належним чином складеними первинними документами суб'єктів господарювання, що на час вчинення спірних господарських операцій мали необхідний обсяг правоздатності та були зареєстровані в якості платників податку на додану вартість, за відсутності фактів вчинення позивачем нікчемних угод або угод, які суперечать інтересам держави та суспільства, інші доводи заперечень відповідача на висновки суду не впливають.

Оскаржуване податкове повідомлення-рішення було прийнято відповідачем на підставі п. 54.3 ст. 54 та п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України, за змістом яких контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків, якщо дані перевірок результатів діяльності такого платника податків свідчать про заниження зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях. Натомість, з досліджених в ході судового розгляду справи письмових доказів, пояснень представників сторін судом встановлено відсутність в діях позивача порушень положень Податкового кодексу України та, відповідно, відсутність факту заниження суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток. Висновки відповідача викладені в акті перевірки позивача не ґрунтуються на приписах чинного законодавства, не підтверджені належними та допустимими доказами та спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до ст. 9, ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав до суду доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого ним рішення щодо нарахування позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За встановлених в ході судового розгляду обставин суд дійшов висновку про невідповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, що дає суду підстави для задоволення позову та скасування оскаржуваних правових актів індивідуальної дії.

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов публічного акціонерного товариства "Кондитерська фабрика "Харків'янка" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення №0000250042, №0000240042 від 13.06.2012р., винесені СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові ДПС.

Стягнути з Державного бюджету України на користь публічного акціонерного товариства "Кондитерська фабрика "Харків'янка" (код 30377900) 2146,00 (дві тисячі сто сорок шість) грн. сплаченого судового збору.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.

Якщо суб'єкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги.

Повний текст постанови виготовлено 14 серпня 2012 року.

Суддя Шевченко О.В.