Постанова

від 16.12.2011 по справі 2а-14215/11/0170/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 грудня 2011 р. (15:09) Справа №2а-14215/11/0170/19

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді Кузнякової С.Ю.,

секретар судового засідання Устінова І.В.,

за участю представника позивача - Жилина С. Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов

за позовом Приватного акціонерного товариства "Кримсортнасінняовоч"

до Сімферопольської районної державної насіннєвої інспекції

про визнання наказу нечинним та спонукання до виконання певних дій

Обставини справи: Приватне акціонерне товариство „Кримсортнасінняовоч" звернулося до Окружного адміністративного суду АР Крим із позовною заявою та просить визнати нечинним наказ Сімферопольської районної державної насіннєвої інспекції №39 від 01.11.2011р. „Про сертифікацію насіння овочевих культур" та спонукати інспекцію до виконання норм законодавства при видачі сертифікатів на насіння. Позовні вимоги обґрунтовані неправомірним застосуванням до позивача положень Закону України „Про державну систему біобезпеки при створенні випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів" (ст. 15), оскільки відповідно до ст. 4 Закону позивач не є суб'єктом регулювання цього Закону. Крім того, позивач вважає безпідставним з боку відповідача застосування до нього приписів Наказу МОЗ України №971 від 09.11.2010р., оскільки даним наказом затверджений перелік харчових продуктів, щодо яких здійснюється контроль вмісту генетично модифікованих організмів, до яких насіння в силу приписів діючого законодавства не відноситься, адже не харчовим продуктом відповідно до ст. 1 Закону України „Про насіння і садивний матеріал".

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про час, дату та місце його проведення повідомлений належним чином, заперечень проти позову та клопотання про розгляд справи за його відсутності до суду не надав, про причини неявки суд не повідомив.

Суд, враховуючі неявку відповідача, належним чином повідомленого про час та місце судового засідання, керуючись ст. 128 КАС України, вважає можливим продовжити розгляд справи на підставі наявних доказів.

Розглянув матеріали справи, дослідив докази, надані позивачем, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

На підставі листа позивача вих. №49 від 03.10.2011р., відповідно до ст. ст. 21, 22 Закону України „Про насіння та садивний матеріал", Положення про Українську державну насіннєву інспекцію, 03.10.2011р. Сімферопольська районна державна насіннєва інспекція (Виконавець) та ПАТ „Кримсортнасінняовоч" (Замовник) уклали договір №47 про надання останньому за письмовим зверненням платних послуг з консультації з питань насінництва, виконання робіт по здійснення апробації сортових посівів та насаджень сортів рослин (клонів, ліній, гібридів), відбору проб насіння з партії, що підлягає реалізації, визначення якості насіння сільськогосподарських культур. Замовник прийняв на себе зобов'язання зі своєчасної сплати вартості виконаних послуг відповідно до договору та встановленого порядку, затвердженого постановою КМ України №647 від 17.05.2002р. та наказу МАП України та МЕ України №194/245 від 30.03.2009р., зареєстрованого в МЮ України за №296/16312 від 02.04.2009р. відповідно до виставлених рахунків та незалежно від результатів.

Згідно з п.п. 2.5 та 2.6 Договору Виконавець відбирає середні проби від партії насіння для посіву на внутрішньогосподарські цілі, оформлює їх відповідно до діючих стандартів, з наявністю відповідної документації надає Виконавцю відповідно з актам відбору середніх проб насіння на аналіз; виконує дослідження проб насіння в терміни, визначні діючими державними стандартами, а по закінченню результатів дослідження і перерахуванню коштів Замовником видає державні документи при якість насіння.

Відповідно до даного договору, Виконавець звільняється від видачі таких документів у випадку відсутності оплати Замовником виконаних робіт.

Згідно протоколів випробувань від 07.10.2011р. (а.с. 56-62) зерен дині Бережня І, об'єднаної проби зерна, зерна кабачка Аспірант І, об'єднаної проби зерен томату, зерна томату Хорів І, зерна кукурудзи, зерна кабачка Чаклун І, ознак наявності генетично модифікованих ДНК в зазначених зразках насіння, відібраних в матеріалі позивача не виявлено. Відповідно до листів Дніпропетровської дослідної станції інституту овочівництва і баштанництва НА АН України від 31.10.2011р. вих. №234 виробник насіння (оригінатор) -Дніпропетровська ДС ІОБ НААН додатково підтвердила відсутність методів генної інженерії при створенні всіх сортів кавуна, дині, гарбуза та інших овоче-баштанних культур згаданих сортів.

Суд вважає надані листи та протоколи випробувань належним доказом відсутності ГМО у зазначених проб насіння, в силу приписів ст. 11 Закону України „Про насіння та садивний матеріал", відповідно до якої наукове забезпечення насінництва та розсадництва здійснюють Українська академія аграрних наук, Національна академія наук України, інші науково-дослідні установи, наукові організації та фізичні особи, які займаються науковими дослідженнями у сфері насінництва та розсадництва, а також наукові організації та їх дослідні господарства, що діють у системі вищої професійної освіти у даній сфері, відповідно до їх компетенції.

Матеріали справи свідчать, що 07.10.2011р. був складений акт №1 відібраних середніх (репрезентаційних) проб насіння для визначення посівних якостей, акт передачі-приймання робіт за рахунком №111 від 07.10.2011р. на суму 1909,60 грн., акт передачі-приймання робіт за рахунком №112 від 07.10.2011р. на суму 170,82 грн. Згідно платіжного доручення №297 від 19.10.2011р. зазначені суми були сплачені позивачем відповідно до умов договору №47 від 07.10.2011р.

Судом встановлено, що за наслідками проведених випробувань відповідачем були виписані Сертифікати на насіння України, зокрема, партій насіння дині сорта Лада, партія №UA-01-12-027/324-06, Титовка партія № UA-01-12-027/140-08, Берегиня партія № UA-01-12-027/143-06, що підтверджується листом відповідача від 01.11.2011р. №53.

Разом з тим, відповідно до наказу №39 від 01.11.2011р. Сімферопольської районної державної насіннєвої інспекції „Про сертифікацію насіння овочевих культур", відповідно до ст. 15 Закону України „Про державну систему біобезпеки при створенні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів", листа Української державної насіннєвої інспекції №93-14-784 від 03.08.2011р. та відповідно до Наказу МОЗ України від 09.11.2010р. №971, видача Сертифікатів на насіння України на партії: насіння дині сорта Лада, партія №UA-01-12-027/324-06, Титовка партія № UA-01-12-027/140-08, Берегиня партія № UA-01-12-027/143-06, здійснюватиметься лише після надання позивачем результатів дослідження зразків насіння зазначених партій на наявність генетично модифікованих організмів.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Законодавство, яким регулюються виробництво, реалізацію та використання насіння і садивного матеріалу сільськогосподарських, лісових, квітково-декоративних, а також лікарських рослин, на які затверджено державні стандарти, визначають правові відносини між виробниками та споживачами насіння і садивного матеріалу та охороняють їх права, є насамперед Закон України „Про насіння та садивний матеріал", відповідно до ст. 1 якого насінням визнається органи рослин, які використовуються для розмноження, а садивний (посадковий) матеріал - рослини та їх частини, що вважаються придатними для відтворення цілісних рослин. Сертифікатом на насіння - документ, що засвідчує сортові та посівні якості насіння і садивного матеріалу.

Відповідно до ст. 20 зазначеного Закону, норми сортових і посівних якостей насіння і садивного матеріалу встановлюються нормативними документами в галузі насінництва та розсадництва.

Статтею 21 Закону встановлюється порядок визначення сортових якостей насіння і садивного матеріалу, відповідно до якої таке визначення здійснюється методом апробації, ґрунтового і лабораторного сортового контролю. Усі партії насіння і садивного матеріалу, призначені для реалізації, повинні мати сертифікати, що засвідчують їх сортові та посівні якості. Проведення сертифікації та видача сертифікатів, що засвідчують сортові та посівні якості насіння, здійснюються державними насіннєвими інспекціями.

Відповідно до ст. 22 Закону визначення посівних якостей методом аналізу проб відібраних від партій насіння і садивного матеріалу і видача відповідних документів на насіння і садивний матеріал здійснюються лабораторіями, зокрема, Української державної насіннєвої інспекції. Проби насіння і садивного матеріалу від партій, що підлягають реалізації, відбираються працівниками державних насіннєвих інспекцій відповідно до їх компетенції, а для власних потреб виробника - самим виробником або особами, уповноваженими на те відповідними державними насіннєвими інспекціями. На насіння і садивний матеріал, які за даними лабораторного аналізу відповідають вимогам нормативних документів, їх власнику видається сертифікат. Використання на посів насіння, яке не перевірене в лабораторіях відповідно до їх компетенції або не відповідає вимогам нормативних документів, забороняється. А, відтак, невидача сертифікатів позивачеві на насіння України відповідачем несе для позивача певні негативні наслідки, обмежуючи та унеможливлюючи його господарську діяльність.

Статтею 21 Закону встановлено, що у разі, якщо насіння і садивний матеріал не відповідають вимогам заявленої категорії, відповідна державна насіннєва інспекція знижує її до тієї категорії, вимогам якої відповідає насіння, або надає обґрунтовану відмову у видачі сертифіката.

Таким чином, діючим законодавством передбачена в якості підстави для відмови у видачі сертифікату з боку відповідача - лише та й виключно невідповідність досліджуваного матеріалу вимогам заявленої категорії.

Таким чином, складання за результатами досліджень зразків насіння, відібраного на пробу у позивача, Сертифікатів на насіння України та ставлення видачі таких сертифікатів в залежність від інших, не передбачених Законом умов є з точки зору діючого законодавства з боку відповідача - протиправною поведінкою суб'єкта владних повноважень. Адже, відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади несуть відповідальність не лише за протиправну діяльність, а за діяльність поза межами своєї компетенції, в контексті чого, будь-яке відступлення від обсягу повноважень або не вчинення прямо передбаченого законом вже є правопорушенням.

Крім того, стосовно факту застосування до позивача з боку відповідача положень Закону України „Про державну систему біобезпеки при створенні випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів", суд погоджується з доводами позивача, що застосування до позивача таких норм спеціального законодавства було цілком безпідставним через наступне.

Відповідно до ст. ст. 1, 4,5 зазначеного Закону продукцією, отриманої з використанням ГМО визнається продукція, в тому числі харчові продукти та корми, технологія виробництва якої передбачає використання ГМО на будь-якому етапі. Положення цього Закону застосовуються на території України до юридичних та фізичних осіб, які здійснюють діяльність, пов'язану з поводженням з ГМО. Юридичні та фізичні особи України та інших держав, а також особи без громадянства рівні у своїх правах та обов'язках, визначених цим Законом.

Регулюванню цим Законом підлягають генетично-інженерна діяльність, що здійснюється у замкненій системі; генетично-інженерна діяльність, що здійснюється у відкритій системі; державна реєстрація ГМО та продукції, виробленої з їх використанням; введення в обіг ГМО та продукції, виробленої з їх використанням; експорт, імпорт та транзит ГМО.

Відповідно до положень Порядку проведення державної апробації (випробування) генетично модифікованих організмів сортів сільськогосподарських рослин у відкритій системі, затвердженого Постановою КМ України від 23.07.2009р. №808 об'єктом державної апробації (випробування) генетично модифікованих організмів є конкретно визначений сорт сільськогосподарської рослини (її частини або насіння), який вважається таким, що придатний для відтворення цілісних рослин. Суб'єктом регулювання є юридична або фізична особа, що провадить діяльність, пов'язану з поводженням з генетично модифікованими організмами і має дозвіл на проведення державної

апробації (випробування) генетично модифікованих організмів у відкритій системі, виданий Мінприроди у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Разом з тим, під час розгляду справи, відповідачем не надано жодного доказу щодо впровадження позивачем діяльності, пов'язаної з поводженням з генетично модифікованими організмами.

Крім того, суд вважає безпідставним посилання відповідача на наказ МОЗ України від 09.11.2010р. №971 „Про затвердження Переліку харчових продуктів, щодо яких здійснюється контроль вмісту генетично модифікованих організмів", оскільки відповідно до положень ст. 1 Закону України „Про насіння та садивний матеріал" насіння не відноситься до харчових продуктів та є органами рослин, які використовуються для розмноження, а садивний (посадковий) матеріал - рослини та їх частини, що вважаються придатними для відтворення цілісних рослин.

А, відтак, позовні вимоги щодо визнання нечинним оспорюваного наказу Сімферопольської районної державної насіннєвої інспекції №39 від 01.11.2011р. є такими, що підлягають задоволенню.

Разом з тим, щодо вимог про спонукання відповідача до виконання норм законодавства при видачі сертифікатів на насіння, то суд вважає за необхідне застосувати до даної частини позовних вимог положення ч. 2 ст. 11 КАС України та вийти за межі позовних вимог через наступне.

Як орган державної влади, до повноважень якого, серед іншого відноситься й видача Сертифікатів на насіння України, відповідач має діяти в межах своїх повноважень, з урахуванням того, що будь-яке відхилення від встановлених меж таких повноважень -вже є правопорушенням з боку суб'єкта владних повноважень.

Разом з тим, вимоги щодо спонукання суб'єкта владних повноважень діяти в рамках діючого законодавства в контексті заявлених позовних вимог є неконкретизованим шляхом захисту прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Разом з тим, як було встановлено судом та відповідачем підтверджено, ним вже були в рамках його повноважень підготовлені Сертифікати на насіння України на партії: насіння дині сорта Лада, партія №UA-01-12-027/324-06, Титовка партія № UA-01-12-027/140-08, Берегиня партія № UA-01-12-027/143-06, але їх видача безпосередньо позивачеві була призупинена із посиланням на положення ст. 15 Закону України „Про державну систему біобезпеки при створенні випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів", що , як було судом встановлено вище, є протиправним.

Враховуючи положення ст. 21 Закону України „Про насіння та садивний матеріал", якої встановлено підставу для відмови у видачі таких сертифікатів, зважаючи на відсутність доказів існування таких підстав щодо насіння дині сорта Лада, партія №UA-01-12-027/324-06, Титовка партія № UA-01-12-027/140-08, Берегиня партія № UA-01-12-027/143-06, суд вважає, що з метою повного захисту прав та охоронюваних інтересів позивача, в порядку ст. 11 КАС України, суд має зобов'язати відповідача видати відповідні Сертифікати на насіння позивачеві та встановити відповідний розумний строк для виконання такого рішення суду.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Враховуючи, що позивач не здійснював судових витрат по справі, судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Під час судового засідання, яке відбулось 16.12.2011 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 21.12.2011 р.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати нечинним наказ Сімферопольської районної державної насіннєвої інспекції №39 від 01.11.2011р. „Про сертифікацію насіння овочевих культур".

3. Зобов'язати Сімферопольську районну державну насіннєву інспекцію видати Приватному товариству „Кримсортнасінняовоч" „Сертифікати на насіння України" на партії насіння: дині сорта Лада, партія №UA-01-12-027/324-06, Титовка партія № UA-01-12-027/140-08, Берегиня партія № UA-01-12-027/143-06 в 10-денний строк з дати набрання постановою суду законної сили.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства „Кримсортнасінняовоч" (ідентифікаційний код 04685242, 95022,м. Сімферополь, вул. Кубанська, 17) судовий збір в сумі 28,23 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кузнякова С.Ю.