Постанова

від 28.08.2012 по справі 9010/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

9010/12/2070 Харківський окружний адміністративний суд61004,  м. Харків,  вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Харків 28 серпня 2012 р.                                                                                 справа № 2а- 9010/12/2070           Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Сліденко А.В., за участі: секретаря судового засідання - Алексєєнко О.В., розглянувши в порядку письмового провадження  у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом             Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби до                     Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерготехкомплект" про                     стягнення коштів,- встановив:           Суб'єкт владних повноважень, Західна міжрайонна Державна податкова інспекція м. Харкова Харківської області ДПС, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерготехкомплект", суму податкового боргу у розмірі 1.104,42 грн.           В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що при реалізації владної управлінської функції суб'єктом владних повноважень відносно суб'єкта господарювання було винесено рішення, яким покладено обов'язок здійснити платіж на користь Державного бюджету України. Дане рішення є діючим, проте суб'єктом господарювання в повному обсязі не виконано. Вказане спричинило утворення спірної суми боргу. Посилаючись на викладені вище мотиви, позивач просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.           Відповідач, ТОВ "Енерготехкомплект",  заперечень проти позову до суду не подав.           Оскільки визначене ч.1 ст.2 КАС України завдання адміністративного судочинства залишається незмінним при розгляді будь-якої адміністративної справи, в тому числі і справи за позовом суб'єкта владних повноважень, і дотримання вказаного завдання є обов'язковим в силу приписів ч.2 ст.19 Конституції України, то з огляду на приписи ст.41, ч.4 ст.122, ч.6 ст.128 КАС  України суд, зібравши докази, що в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, доходить висновку, що справа має бути розглянута та вирішена на підставі наявних в ній доказів в порядку письмового провадження.           Суд, вивчивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів.           За матеріалами справи відповідач пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу суб'єкта господарювання –юридичної особи, на обліку як платник податків і зборів знаходиться у Західній МДПІ м. Харкова Харківської області.           Як з'ясовано судом, заявлена суб'єктом владних повноважень вимога про стягнення коштів ґрунтується на податковому повідомленні-рішенні №0002361520/0 від 10.09.2010 р.. про нарахування 1.113,96 грн. штрафу.           Суд відмічає, що згадане податкове повідомлення-рішення було винесено позивачем з посиланням на норми Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".           Оглянувши в судовому засіданні зазначене податкове повідомлення-рішення, суд відзначає, що  за формою, змістом, підставами прийняття оглянуте рішення відповідають повноваженням органів державної податкової служби України та способу їх реалізації, які були визначені п.11 ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", а за процедурою ухвалення узгоджуються з нормами Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби (затверджено наказом ДПА України від 17.03.2001р. №110, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23.03.2001р. за №268/5459; далі за текстом –Інструкція), Порядку направлення органами податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій (затверджено наказом ДПА України від 21.06.2001р. №253, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06.07.2001р. за №567/5758; далі за текстом - Порядок №253), Порядку направлення органами податкової служби України податкових повідомлень - рішень платникам податків (затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. №985, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.12.2010р. за №1440/18735; далі за текстом - Порядок №985).           Явних недоліків форми, змісту або підстави походження оглянутий правовий акти індивідуальної дії не мають. У ході розгляду справи доказів втрати згаданим податковим повідомленнями–рішенням юридичної дії внаслідок оскарження в судовому або позасудовому порядку, доказів виконання платником податків податкового обов'язку за згаданим правовим актом індивідуальної дії, доказів відсутності податкового обов'язку за даним правовим актом індивідуальної дії сторонами до суду не подано, а судом самостійно при виконанні вимог ст.11 КАС України в частині офіційного з'ясування всіх обставин по справі не виявлено. Відповідно до ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. У спірних правовідносинах порядок сплати податків, зборів стосовно спірної суми заборгованості до 31.12.2010р. був визначений Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", а після 01.01.2011р. визначений Податковим кодексом України. Так, згідно з п.17.3 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум, а відповідно до абз.3 п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 згаданого закону у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження. За правилами п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України в разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (абз.1 п.57.3 ст.57); у разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження (абз.2 п.57.3 ст.57). Пунктом 113.1 ст.113 Податкового кодексу України передбачено, що строки застосування, сплата, стягнення та оскарження сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) здійснюються у порядку, визначеному цим Кодексом для сплати, стягнення та оскарження сум грошових зобов'язань. Суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) зараховуються до бюджетів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки та збори. Дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності за правилами ст.86 КАС України, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах скінчився перебіг визначених ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" і ст.57 Податкового кодексу України строків виконання податкового обов'язку. Доказів виконання податкового обов'язку відповідно до положень ст.9 Закону України "Про систему оподаткування" і ст.ст.37, 38 Податкового кодексу України щодо заявленої до стягнення суми заборгованості сторони до суду не подали. У ході розгляду справи доказів відсутності обов'язку платника податків у спірних правовідносинах здійснити платіж на користь Державного бюджету України внаслідок втрати податковими повідомленнями-рішеннями юридичної дії внаслідок оскарження винесених контролюючим органом правових актів індивідуальної дії в судовому або позасудовому порядку або доказів відсутності податкового обов'язку внаслідок дефектів у формі, змісті правових підстав походження такого обов'язку сторонами до суду не подано, а судом самостійно при виконанні вимог ст.11 КАС України в частині офіційного з'ясування всіх обставин по справі не виявлено.           Наявність спірної суми податкового боргу підтверджена приєднаною до справи роздруківкою картки особового рахунку платника податків, котра за правилами ст.70 КАС України та Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України (затверджено наказом ДПА України від 18.07.2005р. №276, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.08.2005р. за №843/11123; далі за текстом –Інструкція №276) є належним та допустимим доказом невиконаного податкового обов'язку з боку відповідача. Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.           Оскільки судовим розглядом не встановлено факту порушення заявленою суб'єктом владних повноважень вимогою прав та охоронюваних законом інтересів платника податків у сфері публічно-правових відносин, то позов належить задовольнити, адже обґрунтованість заявленої вимоги підтверджена добутими судом і долученими до матеріалів справи доказами.           Керуючись ст.ст.8 і 19 Конституції України, ст.ст.7-11, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - постановив:                      Адміністративний позов Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби  до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерготехкомплект"  про  стягнення коштів   –задовольнити.           Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерготехкомплект" (ідентифікаційний код - 30361377; місцезнаходження - 61071, м. Харків, пров. Новомирський, 17, корп. 3) на користь Державного бюджету України  кошти за податковим боргом в розмірі 1.104 (одна тисяча сто чотири) грн. 42 коп.           Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.             Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч.3 ст.160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу,  про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.                                                               Суддя                                                                            А.В. Сліденко