Постанова

від 23.08.2012 по справі 2а/2370/3011/2012

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2012 року Справа № 2а/2370/3011/2012

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Мишенка В.В.,

при секретарі Ільченку С.М.,

за участю: представника позивача Чумак В.В. - за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом Христинівського районного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів, виплачених як допомога по безробіттю в сумі 170 грн. 10 коп.,

В С Т А Н О В И В:

Звернувшись до суду, Христинівський районний центр зайнятості (далі-позивач) просить стягнути з ОСОБА_2 (далі-відповідач) кошти, виплачені як допомога по безробіттю в сумі 170 грн. 10 коп.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач 18.11.2010 року звернувся до Христинівського районного центру зайнятості в пошуках роботи. Наказом Христинівського районного центру зайнятості від 18.11.2010 року відповідачу надано статус безробітнього і призначено допомогу по безробіттю. 09.08.2011 року відповідачу відповідно до наказу № НТ 110809 припинено виплату допомоги по безробіттю у зв'язку з невідвідуванням безробітним ДСЗ без поважних причин 30 календарних днів і більше пп. «13»п.1 ст. 31 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

В подальшому, при проведенні документальної перевірки встановлено, що відповідач був працевлаштований до ЗАТ «Київська будівельна компанія «Київбудком»з 01.06.2011 року по 25.08.2011 року. В зв'язку з чим, 26.03.2012 року позивачем видано наказ № 4 про повернення коштів, виплачених ОСОБА_2, в якості допомоги по безробіттю в сумі 170 грн. 10 коп. Станом на час розгляду справи в суді вказані кошти відповідачем не повернуті.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не прибув, свого представника не направив, хоча належним чином повідомлений судом про день та час судового розгляду справи. Суд вважає, що відсутність відповідача не є перешкодою для розгляду справи.

Вислухавши доводи представника позивача та дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Відповідач 18.11.2010 року звернувся до Христинівського районного центру зайнятості із заявою щодо надання йому статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю до вирішення питання його працевлаштування.

Наказом Христинівського районного центру зайнятості № НТ 101118 від 18.11.2010 року відповідачу надано статус безробітнього і призначено допомогу по безробіттю.

09.08.2011 року відповідачу відповідно до наказу № НТ 110809 припинено виплату допомоги по безробіттю у зв'язку з невідвідуванням безробітним ДСЗ без поважних причин 30 календарних днів і більше.

Загальна сума коштів, отриманих відповідачем як допомога по безробіттю за період часу з 01.06.2011 року по 25.08.2011 року, становить 170 грн. 10 коп., що підтверджується наказом позивача № 4 від 26.03.2012 року.

В своїй заяві від 18.11.2010 року про надання статусу безробітнього відповідач вказував, що він трудовою діяльністю не займається.

При проведені звірки державним центром зайнятості з ДПА України виявлено, що відповідач під час реєстрації та перебування на обліку в Христинівському районному центру зайнятості з 18.11.2010 року по 25.08.2011 року був працевлаштований з 01.06.2011 року по 25.08.2011 року у ЗАТ «Київська будівельна компанія «Київбудком», що підтверджується листом № 39 від 23.02.2012 року.

В зв'язку з чим, 26.03.2012 року позивачем видано наказ № 4 про повернення коштів, виплачених ОСОБА_2 в якості допомоги по безробіттю в сумі 170 грн. 10 коп. Станом на час розгляду справи в суді вказані кошти відповідачем не повернуті

Зокрема, суд зазначає, що при вирішені даного спору необхідно керуватися Основами законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 року №16/98-ВР (далі - Основи); Законами України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»від 02.03.2000 року №1533-III; «Про зайнятість населення»від 01.03.1991 р. №803, Порядком надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженим Наказом Міністерства праці та соціальної політики України 20.11.2000 №307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2000 р. за №915/5136, Порядком розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009 р. № 60/62.

Стаття 4 Основ, як вид загальнообов'язкового державного соціального страхування, залежно від страхового випадку, встановлює страхування на випадок безробіття.

Зокрема, у статті 6 Основ передбачено, що застрахованою є фізична особа, на користь якої здійснюється загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Статтею 11 Основ встановлено визначення страхового випадку, як події, з настанням якої виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення або соціальних послуг, передбачених законами України з окремих видів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Види соціальних послуг та матеріального забезпечення за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням передбачені у статті 25 Основ і до цих видів, зокрема, відноситься допомога по безробіттю та матеріальна допомога безробітному та членам його сім'ї.

Також, ст. 30 Основ передбачає, що сума вартості матеріального забезпечення та соціальних послуг, наданих застрахованій особі внаслідок зловживання або невиконання нею своїх обов'язків, стягується з цієї особи в судовому порядку.

Відповідно до вимог статті 1 Закону України «Про зайнятість населення»від 01.03.1991 року № 803 (далі - Закон №803), зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі. В Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах: громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України «Про особисте селянське господарство».

Згідно статті 2 Закону № 803 безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Частиною 1 статті 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»від 02.03.200р. №1533 (далі - Закон №1533) встановлено, що Фонд має право стягувати відповідно до закону кошти Фонду, виплачені особам, зареєстрованим як безробітні, у вигляді матеріального забезпечення на випадок безробіття та витрачені на надання соціальних послуг безробітним у разі встановлення факту їх отримання на підставі недостовірних відомостей, поданих особою.

З огляду на вимоги частин 1, 3 статті 36 вищезазначеного Закону № 1533 встановлюються права, обов'язки та відповідальність застрахованих осіб. Так, застраховані особи зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

У відповідності до п. 6.1 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 307 від 20.11.2000 року - застраховані особи зобов'язані у повному обсязі та у встановлені законодавством України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування строки сплачувати внески страховикам, повідомляти страховиків про обставини, що спричиняють зміни розміру матеріального забезпечення із загальнообов'язкового державного соціального страхування та порядку його надання (зміни стану непрацездатності, в складі сім'ї, звільнення з роботи, працевлаштування, виїзд за межі держави тощо). Сума вартості матеріального забезпечення та соціальних послуг, наданих застрахованій особі внаслідок зловживання або невиконання нею своїх обов'язків, стягується з цієї особи в судовому порядку.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем підтверджують обставини, на які позивач посилається та їх обґрунтування.

Відповідно до вимог частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.11,14,70,71,89,94,159 - 163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2: АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Христинівського районного центру зайнятості: 20000, Черкаська область, Христинівський район, м. Христинівка, вул. Леніна, 97 (ідентифікаційний код 21368460) кошти виплачені як допомога по безробіттю в сумі 170 (сто сімдесят) грн. 10 коп.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд за правилами встановленими ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Мишенко