Рішення

від 23.08.2012 по справі 5004/780/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" серпня 2012 р. Справа № 5004/780/12

за позовом Ковельського міжрайонного прокурора в інтересах держави від імені виконавчого комітету Ковельської міської ради в особі Підприємства теплових мереж "Ковельтепло", м.Ковель

до відповідача: Ковельської міськрайонної організації української спілки ветеранів Афганістану, м.Ковель

про стягнення 25219,04 грн.

Суддя Сур'як О.Г.

Представники :

від позивача: Ткачук А.А., довіреність №3028 від 15.11.2011р.

від відповідача: Савосюк М.І. -голова організації

В судовому засіданні взяв участь прокурор Остапчук С.О.

Сторонам та прокурору роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.22 ГПК України.

Заяви про відвід судді та фіксацію судового процесу технічними засобами не поступило.

В судовому засіданні відповідно до ст.85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Ковельський міжрайонний прокурор звернувся до суду з позовом в інтересах держави від імені виконавчого комітету Ковельської міської ради в особі Підприємства теплових мереж "Ковельтепло" та просив стягнути з Ковельської міськрайонної організації української спілки ветеранів Афганістану на користь підприємства теплових мереж "Ковельтепло" 25219,04грн., в т.ч. 12520,37грн. заборгованості за надані відповідачу протягом жовтня 2011 року по квітень 2012 року послуги по теплопостачанню згідно договору на відпуск теплової енергії №568 від 01.08.2011р., 12520,37грн. пені згідно п.4.1. договору, 58,18грн. інфляційних втрат та 120,12грн. -3% річних відповідно до ст. 625 ЦК України.

На адресу суду від Ковельської міжрайонної прокуратури надійшла заява №92-4524вих-12 від 22.08.2012р., в якій прокурор відмовляється від 12520,37грн. пені та просить суд стягнути з відповідача на користь Підприємства теплових мереж "Ковельтепло" 12520,37грн. основної заборгованості, 58,18грн. інфляційних втрат та 120,12грн. -3% річних.

Судом роз'яснено сторонам наслідки відмови від частини позовних вимог.

Відмову позивача від нарахованої пені в сумі 12520,37грн. прийнято судом, тому провадження у справі підлягає припиненню на підставі п.4 ст.80 ГПК України.

Відповідач в судовому засіданні та у запереченні №42 від 09.07.2012р. заперечив проти позовних вимог та просив відмовити у їх задоволенні посилаючись на наступне.

При укладенні договору підприємство теплових мереж «Ковельтепло»стало на шлях порушень вимог ст. 20 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», постанови Кабінету Міністрів України № 577 від 13.07.2005 р. «Про затвердження порядку використання у 2005 році коштів державного бюджету для надання фінансової підтримки громадським організаціям інвалідів, ветеранів, що мають статус ветеранських», яка діє на 2012 рік, та порушення «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення»та обманним шляхом заявило що це і є середні норми споживання тепла для організації.

Ковельський виконавчий комітет своїм рішенням від 12.11.2009р. №531 «Про затвердження тарифів на послуги теплопостачання»включив релігійні громади на середні норми споживання, як для населення, а дві ветеранські організації війни не включено.

В розрахунках за тепло в договорі № 568 від 01.08.2011р. приписана приведена об'ємна площа, висота приміщення. Розрахунок проведено невірно. Не відповідає технічним умовам система опалення приміщення організації.

Відповідно до звернення правління Ковельської міськрайонної організації ветеранів Афганістану до Ковельського міського голови за № 40 від 21.12.2010 року «Про виділення бюджетних коштів для виконання статутних зобов'язань на 2011 рік», надійшла відповідь міського голови від 21.12.2011р. за № 3.20-1949 про те, що коштів на 2011 рік виділено не буде.

На письмові звернення організації до виконавчого комітету Ковельської міської ради, керівництва підприємства теплових мереж «Ковельтепло»та особисті зустрічі у вирішенні проблемних питань, перегляді договору про відпуск теплової енергії та приведення його у відповідність до Законодавства України, відповіді не отримано, що є грубим порушенням ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, господарський суд встановив наступне.

01.08.2011 року між Підприємством теплових мереж "Ковельтепло" та Ковельською міськрайонною організацією української спілки ветеранів Афганістану укладено договір на відпуск теплової енергії №568.

Відповідно до умов договору Підприємство теплових мереж "Ковельтепло" (Теплопостачальна організація) зобов'язувалося відпускати Ковельській міськрайонній організації української спілки ветеранів Афганістану (Споживач) теплову енергію для об'єкту по вул. Грушевського, 14 в м. Ковелі, а відповідач зобов'язався щомісячно оплачувати вартість теплової енергії (опалення, підігрів води) згідно встановлених міською радою тарифів та відповідно до показників приладів обліку теплової енергії та гарячої води у строк не пізніше 15-го числа наступного за розрахунковим місяця на основі виставлених позивачем рахунків в поточному місяці до 25-го числа.

Державне комунальне підприємство «Луцьктепло»надавало послуги по теплопостачанню згідно з Договором в повному обсязі. За період з жовтня 2011р. по квітень 2012 р. позивачем було надано послуг по теплопостачанню на суму 12520,37грн., що підтверджується рахунками, доданими до матеріалів справи.

Прийняті згідно договору зобов'язання щодо оплати послуг відповідачем належним чином не виконувалися, що станом на 01.06.2012р. стало причиною виникнення заборгованості в сумі 12520,37грн.

В силу ч.1, 7 ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Заперечення відповідача щодо невідповідності умов договору чинному законодавству не заслуговують на увагу з наступних підстав.

Відповідно до ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 207 Господарського кодексу України передбачено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Отже, в справі про визнання угоди недійсною суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.

На момент розгляду спору по суті умови договору на відпуск теплової енергії №568 від 01.08.2011р. не оспорені в судовому порядку, зміни до договору не вносилися, договір не розірваний та в судовому порядку недійсним не визнавався.

Заборгованість відповідача перед позивачем складає 12520,37грн., не погашена, підтверджена матеріалами справи та підлягає до стягнення.

Згідно ч.2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до п.4.1. договору сторони передбачили, що у випадку несвоєчасної оплати за послуги споживачу нараховується пеня в розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочки, відповідно до Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" від 01.07.1999р.

Позивач просив стягнути з відповідача за прострочення платежів 12520,37грн. пені.

Враховуючи те, що позивач відмовився від стягнення з відповідача 12520,37грн. пені, провадження у справі в цій частині стягнення слід припинити на підставі п.4 ст.80 ГПК України.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

З огляду на викладене, з відповідача за прострочення платежу слід стягнути 58,18грн. інфляційних втрат та 120,12грн. -3% річних.

Керуючись, ст.193, 207 Господарського кодексу України, ст. 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити на суму 12698грн. 67коп.

2. Стягнути з Ковельської міськрайонної організації української спілки ветеранів Афганістану (Волинська область, м.Ковель, вул. Глінки, 2, код ЄДРПОУ 13344971) на користь Підприємства теплових мереж "Ковельтепло" (Волинська область, м.Ковель, вул. Володимирська, 97а, код ЄДРПОУ 30514446) 12698грн. 67коп. , з них: 12520,37грн. заборгованості, 58,18грн. інфляційних втрат та 120,12грн. -3% річних.

3. Провадження у справі в частині стягнення 12520грн.37коп. пені припинити.

Повне рішення складено та підписано 28.08.2012р.

Суддя О. Г. Сур'як