Рішення

від 15.08.2012 по справі 5009/2595/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 32/59/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.08.12 Справа № 5009/2595/12

за позовом Приватного підприємства "СЕБ -Фармація" (юридична адреса: 01010, м. Київ, вул. Аістова, буд. 5, кв. 65; поштова адреса: 02090, м. Київ, вул. Бутлерова Академіка, буд. 2)

до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Гавікор" (69068, м. Запоріжжя, вул. Червона, буд. 22, кв. 6)

до відповідача 2 Аптека №1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Гавікор" (69000, м. Запоріжжя, вул. Чарівна, буд. 50)

про стягнення основного боргу в розмірі 22475,55 грн., пені -202,25 грн., 3% річних -40,45 грн. та вартості юридичних послуг в сумі 5000,00 грн.

Суддя Н.А. Колодій

представники:

від позивача: Деревянко А.І., довіреність № 140 від 27.06.2012 р.

від відповідача: не з'явився

Розглядається позовна заява Приватного підприємства "СЕБ-Фармація" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гавікор" та до Аптеці № 1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Гавікор" про стягнення 22677,70 грн., які складаються з основного боргу в розмірі 22475,55 грн., пені -202,25 грн., 3% річних -40,45 грн.

Ухвалою господарського суду від 10.07.2012 р. порушено провадження у справі, її розгляд призначено на 25.07.2012 р. Ухвала направлялась на адресу сторін в установленому законом порядку.

Поштові повідомлення свідчать, що сторони належним чином повідомлені про дату, час і місце проведення судового засідання. Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що сторони належним чином повідомлені про час і місце судового засідання.

Ухвалою суду від 25.07.2012 р., у зв'язку з неявкою представників сторін у судове засідання розгляд справи було відкладено на 15.08.2012 р.

Позивач підтримує вимоги, викладені в позовній заяві, обґрунтовує їх ст.ст. 526, 536, 611, 612, 624, 625 Цивільного кодексу України та ст. ст. 224, 230 Господарського кодексу України.

Відповідачі в судове засідання 15.08.2012 р. повторно не з'явились, про визнання позову не заявили, відзиви на позовну заяву, витребувані ухвалами суду по справі документи і матеріали суду не надали, про поважність причин неявки уповноваженого представника суд не попереджали.

Згідно п. 26.4.7-1 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002 р. "Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України" (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них, справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, суд вважає, що ним були вжиті достатні заходи для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи № 5009/2595/12.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Справа розглянута, в порядку ст. 75 ГПК України, за наявними в ній матеріалами та без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

У засіданні суду 15.08.2012 р., на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2011 року на підставі усної домовленості позивач передав відповідачу 1 товар, а саме, лікарський засіб -неовастат 1%-30 мл № 30, у кількості 7 штук, на суму 25900 грн., що підтверджується видатковою накладною № 27824 від 21.02.2011 р. (копія містяться в матеріалах справи).

Видаткова накладна № 27824 від 21.02.2011 р. узгоджена між позивачем і відповідачем 1, має підписи уповноважених осіб сторін та скріплена печаткою позивача та відповідача 1. Товар прийнятий відповідачем 1 без жодних зауважень та претензій, про що свідчить підпис уповноваженої особи відповідача 1 на зазначеній накладній.

В видатковій накладній № 27824 від 21.02.2011 р. зазначено, що умовою відпуску товару є відстрочка платежу та датою оплати є 11.06.2012 р.

Відповідач 1 оплату отриманого товару здійснив частково, перерахувавши на розрахунковий рахунок позивача 3465,00 грн. Решту оплати в сумі 22435,00 грн. відповідач 1 не здійснив.

У зв'язку з неоплатою відповідачем 1 суми боргу за поставлений товар за видатковою накладною № 27824 від 21.02.2011 р. позивач звернувся до відповідачів - 1, 2.

Позивач не надав документальних доказів того, що Аптека №1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Гавікор" має статус юридичної особи.

Суд перевірив зазначений позивачем в позовній заяві код відповідача 2 - 25213688 у спеціальному витязі з ЄДРПОУ, але в якому зазначено що даний код належить підприємству ТОВ "Гавікор", тобто відповідачу 1.

Згідно ст. 21 ГПК України, сторонами в судовому процесі -позивачами і відповідачами -можуть бути підприємства та організації, зазначені у ст. 1 ГПК України.

Статтею 1 ГПК України передбачено, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземці), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно, з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до пунктів 1 та 2 Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 28 липня 1994 року N 02-5/492 ( v_492800-94 ) "Про участь в арбітражному процесі відособлених підрозділів юридичних осіб" у випадках, коли відособленим підрозділам надане право здійснювати в арбітражному суді повноваження сторони зі справи, такі відособлені підрозділи мають право від імені юридичної особи подавати в господарський суд позови та здійснювати інші процесуальні дії.

Законодавець визначає три категорії чи групи сторін по справах в господарському процесі: перша -підприємства і організації, які мають статус юридичної особи, друга -громадяни, що здійснюють підприємницьку діяльність, третя -державні та інші органи, що не є суб'єктами господарювання і звертаються до суду за захистом не власних прав, а державних інтересів. Відмінність сторін від інших учасників полягає в тому, що господарський суд до прийняття рішення вважає їх суб'єктами спірних матеріальних правовідносин. Саме зв'язок з процесуальними відносинами і надає сторонам ознак позивача чи відповідача.

Оцінивши вищевикладене, суд дійшов висновку, що вказаний позивачем, відповідач 2 -Аптека № 1 не має статусу відповідача 2 і не може бути стороною по справі.

Крім того, відповідач 2 був лише зазначений в видатковій накладній як отримувач, але отримав товар та здійснює за нього оплату відповідач 1.

Суд вважає, що стягнення основного боргу за поставлений товар повинно здійснюватись з відповідача 1 у справі -ТОВ "Гавікор".

Згідно ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений ..., кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав або обов'язків.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. (ст. 205 ЦК України).

Зі змісту ст. 207 ЦК України випливає, що правочин в простій письмовій формі вчиняється сторонами шляхом фіксації його змісту в одному або кількох документах, листах, телеграмах, якими сторони обмінялися за допомогою телетайпних, електронних або інших технічних засобів зв'язку.

Як свідчать надані суду документи, між сторонами склалися господарські відносини, що породили взаємні обов'язки. Обов'язки позивача виразились у передачі товару відповідачу 1, а обов'язки відповідача 1 заключаються в оплаті цього товару.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору…

З наданих позивачем матеріалів вбачається, що 05.07.2012 р. (тобто до звернення позивача до суду) відповідач 1 погасив частину заборгованості, перерахувавши на рахунок позивача 3425,00 грн., що підтверджується копією квитанції № 181306456 від 05.07.2012 р. та банківськими виписками.

Таким чином, на момент звернення позивача до суду заборгованість відповідача 1 фактично складала 19010,00 грн., у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення 3425,00 грн. не підлягають задоволенню як заявлені необґрунтовано.

Приймаючи до уваги, що, на момент розгляду справи в суді, відповідач 1 має заборгованість за отриманий товар в сумі 19010,00 грн., доказів її погашення не надав, вимога позивача про стягнення 19010,00 грн. основного боргу є обґрунтованою, підтверджена матеріалами справи і підлягає задоволенню.

Позивач звернувся з вимогою про стягнення 40,45 грн. - 3% річних.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок, наданий позивачем, суд встановив що вимоги підлягають задоволенню частково в сумі 36,77 грн.-3% річних. В решті щодо стягнення 3% річних слід відмовити.

Позивач просить стягнути 202,25 грн. пені за несвоєчасну оплату поставленого товару.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором . При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач не надав суду доказів того, що сторони уклали договір, в якому узгодили між собою розмір штрафних санкцій. Таким чином, сторони не узгодили умови щодо встановлення, порядку сплати та розміру штрафних санкцій у випадку порушення однією з них господарських зобов'язань щодо поставки або оплати товару.

Вимога позивача про стягнення з відповідачів 5000 грн. вартості юридичних послуг як судових витрат на підставі ст. 44 ГПК України не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Стаття 44 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом … за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.06.2012 р. між позивачем у справі -"СЕБ -Фармація" (замовник) та Деревянко А.І. (виконавець) була укладена трудова угода для надання правової допомоги (юридичних послуг) замовника в суді пов'язаної з виконанням стягнення заборгованості з ТОВ "Гавикор". Вартість робіт якісно та в строк виконаних по угоді, визначається в сумі 5000 грн.

Згідно акту прийомки робіт наданої правової допомоги від 03.07.2012 р. прийнята замовником.

Представник позивача не надав доказів виконання оплати позивачем послуг, за таких обставин, суд вважає заявлені вимоги про стягнення витрат на юридичні послуги такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України, судовий збір, в частині задоволених вимог, слід покласти на відповідача, поскільки спір доведений до суду з його вини.

Керуючись ст. ст. 44, 49, п. 1 ст. 80, ст. ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного підприємства "СЕБ-Фармація" задовольнити частково.

2. В задоволенні позовних вимог відносно Аптеки № 1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Гавікор" припинити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гавікор" (69068, м. Запоріжжя, вул. Червона, буд. 22, кв. 6, код ЄДРПОУ 25213688) на користь Приватного підприємства "СЕБ -Фармація" (юридична адреса: 01010, м. Київ, вул. Аістова, буд. 5, кв. 65; поштова адреса: 02090, м. Київ, вул. Бутлерова Академіка, буд. 2, код ЄДРПОУ 21577761) 19010 (дев'ятнадцять тисяч десять) грн. 00 коп. основного боргу, 36 (тридцять шість) грн. 77 коп. - 3% річних, 1351 (одна тисяча триста п'ятдесят одна) грн. 66 коп. судового збору. Видати наказ.

4. В решті позову відмовити.

Суддя Н.А. Колодій

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Рішення підписано у повному обсязі 21.08.2012 р.