Рішення

від 07.08.2012 по справі 5015/2532/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.08.12 Справа№ 5015/2532/12

За позовом: Прокурора Залізничного району м. Львова в інтересах держави -уповноваженого органу -Львівської міської ради в особі Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго», м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Дакота", м. Львів

про: стягнення 4 756,39 грн.

Суддя Деркач Ю.Б.

Представники:

Від прокуратури Горідько К.М. -помічник прокурора

від позивача Охріменко В.В. -начальник юридичного відділу (довіреність № 1 від 03.01.2012 р.)

від відповідача не з'явився

Представникам прокурора та позивача роз'яснено їх права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. У судовому засіданні 07.08.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Прокурор Залізничного району м. Львова в інтересах держави -уповноваженого органу -Львівської міської ради в особі Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго», м. Львів звернувся до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Дакота", м. Львів про стягнення 4 756,39 грн., з яких: 4 684,18 грн. -основний борг, 57,77 грн. -пеня, 2,95 грн. -інфляційні втрати та 11,49 грн. -3% річних.

Ухвалою суду від 21.06.2012 року прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 17.07.2012 року. Ухвалою суду від 17.07.2012 року розгляд справи відкладався до 07.08.2012 року.

07.08.2012 р. позивачем через канцелярію суду подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, згідно якої у зв'язку з частковим погашенням відповідачем заборгованості позивач просить стягнути з нього 2 411,06 грн. основного боргу, 57,77 грн. пені, 2,95 грн. інфляційних втрат та 11,49 грн. - 3% річних.

У п. 3.10. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 „Про деякі питання пректики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (зі змінами і доповненнями несеними Постановою Вищого господарського суду України № 3 від 23.03.2012 р.) зазначено, що передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК України права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позорвних вимог слід розуміти, відповідно, збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК України ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Таким чином новою ціною позову є сума 2 483,27 грн., з якої: 2 411,06 грн. - основний борг, 57,77 грн. -пеня, 2,95 грн. -інфляційні втрати та 11,49 грн. -3% річних.

Представник прокуратури в судове засідання з'явився, позовні вимоги з врахуванням заяви про зменешення розміру позовних вимог підтримав, просив позов задоволити повністю з підстав наведених у позовній заяві.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги з врахуванням заяви про зменешення розміру позовних вимог підтримав, просив позов задоволити повністю з підстав наведених у позовній заяві.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, вимог ухвал суду не виконав, проти позовних вимог у встановленому порядку не заперечив, причин неявки не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення № 7901407357020.

Відповідно до ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокуратури та позивача, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне:

01.10.2003 р. між позивачем та відповідачем укладено договір № 393 про постачання теплової енергії в гарячій воді (далі по тексту -договір).

Згідно умов договору позивач зобов'язався постачати відповідачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а відповідач зобов'язався отримувати та оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Відповідачем доказів невиконання позивачем своїх зобов'язань по договору щодо поставки теплової енергії суду не подано.

Відповідно до п. 3.2.2. договору відповідач зобов'язався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені даним договором.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 6.3. договору передбачено, що Покупець (відповідач) до 15-го числа місяця, наступного за звітним, сплачує Енергопостачальній організації (позивачу) вартість фактично спожитої теплової енергії.

Відповідно до п. 6.1. договору розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів та іншими незабороненими чинним законодавством формами.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач своїх зобов'язань по договору перед позивачем щодо оплати отриманої теплової енергії належним чином не виконував, внаслідок чого у нього за період з 01.01.2012 р. по 01.05.2012 р. виникла заборгованість у розмірі 2 411,06 грн.

Згідно п. 7.2.3. договору Покупець (відповідач) несе відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію -пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення. Згідно розрахунку позовних вимог позивачу нараховано пеню, яка підлягає стягненню, у розмірі 57,77 грн.

Крім того відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Згідно розрахунку позовних вимог відповідачу нараховано, які підлягають стягненню, інфляційні втрати у розмірі 2,95 грн. та 3% річних у розмірі 11,49 грн.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідачем у встановленому порядку проти позовних вимог не заперечено.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обгрунтовані, підставні та такі, що підлягають до задоволення повністю.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 43, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Дакота", м. Львів, вул. Каганця, 8/1 (р/р 26000000000126 в ВАТ „Електронбанк", МФО 325213, код ЄДРПОУ 20837639) на користь Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго», м. Львів, вул. С. Петлюри, 4а (р/р 26001709049713 в АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805, код ЄДРПОУ 20784943) 2 411 грн. 06 коп. основного боргу, 57 грн. 77 коп. пені, 2 грн. 95 коп. інфляційних втрат та 11 грн. 49 коп. -3% річних.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Дакота", м. Львів, вул. Каганця, 8/1 (р/р 26000000000126 в ВАТ „Електронбанк", МФО 325213, код ЄДРПОУ 20837639) в дохід державного бюджету 1 609 грн. 50 коп. судового збору.

4. Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 13.08.2012 р.

Суддя Деркач Ю.Б.