Постанова

від 22.08.2012 по справі 7705/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

22 серпня 2012 р. № 2-а- 7705/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Бадюков Ю.В.,

при секретарі судового засідання - Козар Т.А.,

за участю представника позивача - Дрозд О.А.,

представника відповідача - Щербатюк Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Самміт-Харків" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Самміт-Харків" (далі по тексту -позивач, ТОВ "Самміт-Харків") звернулося в Харківський окружний адміністративний суд з позовом до Державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (ухвала про заміну відповідача а.с. 73-74 т. 2, далі по тексту -відповідач, ДПІ у Київському районі), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог (а.с. 205-206 т.1), просить суд скасувати податкові повідомлення-рішень від 12.03.2012 року № 0002372302 та № 0002382302.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача та директор ТОВ "Самміт-Харків" послалися на те, що відповідач дійшов помилкового висновку про порушення позивачем п.п. 5.2.1 п. 5.2, п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР із змінами та доповненнями, щодо заниження податку на прибуток підприємств на загальну суму 19354, 00 грн., у тому числі за 1 кв. 2010 р. на 9429, 00 грн., за 2 квартал 2010 року на 9925, 00 грн., а також вимог п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. №168/97-ВР із змінами та доповненнями, щодо заниження податку на додану вартість на загальну суму 11597, 00 грн., у тому числі за лютий 2010 року -3657, 00 грн., за травень 2010 року -7490, 00 грн.

На думку позивача, висновки, викладені в акті перевірки не відповідають дійсності та нормам чинного законодавства, а тому податкові повідомлення-рішення, винесені за наслідками даного акту, є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідач позов не визнав, просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, та зазначив, що при проведенні перевірки ТОВ "Самміт-Харків" з питань правильності визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Серафім Стар»за період з 26.05.2009 р. по 31.12.2010 р., були встановлені порушення позивачем п.п. 5.2.1 п. 5.2, п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР із змінами та доповненнями, щодо заниження податку на прибуток підприємств на загальну суму 19354, 00 грн., у тому числі за 1 кв. 2010 р. на 9429, 00 грн., за 2 квартал 2010 року на 9925, 00 грн., а також вимог п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. №168/97-ВР із змінами та доповненнями, щодо заниження податку на додану вартість на загальну суму 11597, 00 грн., у тому числі за лютий 2010 року -3657, 00 грн., за травень 2010 року -7490, 00 грн.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначив, що в ході аналізу податкової звітності контрагента позивача ТОВ «Серафім Стар»було встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства, до ДПІ у Печерському районі м. Києва ТОВ «Серафім Стар»за період діяльності підприємства декларації з податку на прибуток не подавало, за юридичною та фактичною адресою ТОВ «Серафім Стар»не знаходиться, стан платника ТОВ «Серафім Стар»згідно баз даних АІС Податки - «14»- визнано банкрутом. Допитаний в якості свідка по кримінальній справі директор ОСОБА_1. показав, що він не має ніякого відношення до діяльності підприємства. ТОВ «Серафім Стар», зареєстрував на своє ім'я за винагороду, без мети здійснювати підприємницьку діяльність. Документи, що стосуються фінансово-господарської діяльності підприємства він не підписував та не уповноважував на це будь-яких осіб. В подальшому, в період 2009-2010 років невстановлені слідством особи використали підприємство ТОВ «Серафім Стар»для прикриття власної незаконної діяльності, тобто, документального оформлення безтоварних операцій з придбання (продажу) ТМЦ, робіт послуг для різних суб'єктів господарювання та без сплати податків в належних розмірах. А також, аналіз звітних документів ТОВ «Серафім Стар»вказує на те, що в період 2009-2010 років вказане підприємство на свій рахунок отримувало кошти від підприємств - контрагентів, як оплату за товари, роботи, послуги, у т.ч. із сумами податку на додану вартість, однак належні податки із вказаних операцій, в тому числі податок на додану вартість та податок на прибуток, до державного бюджету не перераховувався, чим спричинено збитки державі.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті Харківській окружний адміністративний суд встановив наступне.

На підставі наказу ДПІ у Київському районі м. Харкова від 27.01.2012 р. № 228 та згідно п.п. 20.1.4. п. 20.1. ст. 20, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 79.2 статі 79 Податкового Кодексу України працівниками ДПІ у Київському районі м. Харкова була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Самміт-Харків», код за ЄДРПОУ 25176786 з питання правильності визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану по взаємовідносинам з ТОВ «Серафім Стар», код за ЄДРПОУ 36521202 за період: з 26.05.2009 р. по 31.12.2010 р.

За результатами зазначеної перевірки було складено акт від 24.02.2012 р. № 616/23-506/25176786 (далі по тексту -акт перевірки), в якому встановлено порушення позивачем п.п. 5.2.1 п. 5.2, п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР із змінами та доповненнями, щодо заниження податку на прибуток підприємств на загальну суму 19354, 00 грн., у тому числі за 1 кв. 2010 р. на 9429, 00 грн., за 2 квартал 2010 року на 9925, 00 грн., а також вимог п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. №168/97-ВР із змінами та доповненнями, щодо заниження податку на додану вартість на загальну суму 11597, 00 грн., у тому числі за лютий 2010 року -3657, 00 грн., за травень 2010 року -7490, 00 грн. (а.с. 8-24 т.1).

29.02.2012 року директором ТОВ «Самміт-Харків»до ДПІ у Київському районі були подані письмові заперечення на вказаний акт перевірки (а.с. 25-29, т.1).

06 березня 2012 року ДПІ у Київському районі було розглянуто заперечення директора товариства з обмеженою відповідальністю «Самміт-Харків»Дрозда О.А. на вказаний акт перевірки від 24.02.2012 р.

Згідно повідомлення ДПІ у Київському районі від 06.03.2012 року за № 5570/10/23-516, отриманого ТОВ «Самміт-Харків», висновки акта перевірки від 24.02.2012 р. № 616/23-506/25176786 є правомірними та такими, що відповідають дійсності (а.с. 30-32, т. 1).

На підставі встановлених в акті перевірки порушень позивачем податкового законодавства, відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення від 12.03.2012 р. № 00002372302, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем 19354, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 4839,00 грн. (а.с. 33-34 т.1) та від 12.03.2012 р. № 00002382302, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 11597,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 2899, 00 грн. (а.с. 36-37 т.1)

21 березня 2012 року ТОВ «Самміт-Харків»до ДПА у Харківській області була подана скарга на податкові повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі від 12.03.2012 року № 00002372302 та № 00002382302 (а.с. 38- 41 т.1).

Рішенням про результати розгляду скарги від 11.05.2012 р. № 2439/10/10.2-17 Державна податкова служба у Харківській області залишила без змін податкові повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі від 12.03.2012 року № 00002372302 та № 00002382302, а скаргу директора ТОВ «Самміт-Харків»Дрозда О.А. від 21.03.2012 р. - без задоволення (а.с. 48-52 т.1).

Не погоджуючись з рішенням ДПС у Харківській області, 24 травня 2012 року ТОВ «Самміт-Харків»звернулося до Державної податкової служби України зі скаргою на податкові повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі від 12.03.2012 року № 00002372302 та № 00002382302 та рішення Державної податкової служби у Харківській області від 11.05.2012 року № 2439/10/102-17 про результати розгляду скарги (а.с. 42-45 т.1).

Рішенням про результати розгляду повторної скарги від 18.06.2012 р. № 10241/6/10-2115 Державна податкова служба України залишила без змін податкові повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі від 12.03.2012 року № 00002372302 та № 00002382302 та рішення Державної податкової служби у Харківській області від 11.05.2012 року № 2439/10/102-17, а скаргу - без задоволення (а.с. 53-55 т.1).

Зважаючи на зазначене, не погоджуючись із прийнятими ДПІ у Київському районі м. Харкова податковими повідомленнями-рішеннями від 12.03.2012 року № 00002372302 та № 00002382302, позивач оскаржив їх в судовому порядку до Харківського окружного адміністративного суду.

Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Харківський окружний адміністративний суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, зважаючи зокрема на наступне.

ТОВ «Самміт-Харків»створено в процесі реорганізації шляхом перетворення із Акціонерного товариства закритого типу «Самміт-Харків»та є правонаступником останнього, що підтверджується копією протоколу № 1 загальних зборів Засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю «Самміт-Харків»від 20.07.2010 року (а.с. 71-72, т.1) та копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 14367775 (а.с. 4-8, т. 2).

Позивач є юридичною особою, зареєстрований виконавчим комітетом Харківської міської ради 13.10.1997 року та включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, що підтверджується також копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 425448 (а.с. 67-68, т.1), копією довідки серії АА № 318894 з ЄДРПОУ, виданої 30.08.2010 року Головним управлінням статистики у Харківській області (а.с. 69 -70 т.1) та є платником податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. №2755-VІ із змінами та доповненнями.

Відповідно до копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 14367775 станом на 30.07.2012 р. (а.с. 4-8, т. 2) видами діяльності позивача на час виникнення спірних правовідносин є: 51.70.0 інші види оптової торгівлі; 74.84.0 інші послуги, надавані юридичним особам та не включені до інших угрупувань; 52.62.1 роздрібна торгівля з лотків; 51.19.0 посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту; 80.42.0 освіта дорослих та інші види освіти; 51.47.2 оптова торгівля папером, картоном, книгами, журналами та канцелярським приладдям.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, між акціонерним товариством закритого типу «Самміт-Харків»в особі генерального директора Дрозда О.А. (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Серафім Стар»в особі директора ОСОБА_1 (постачальник) було укладено договір поставки від 02.02.2010 року № 02/02-3, предметом якого у відповідності до п. 1.1. є зобов'язання постачальника виготовити, поставити та передати у власність Замовника товар, відповідно до оригіналів -макетів, затверджених замовником.

Згідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до ч. 1 та ч. 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Кількість товару, що поставляється за цим договором, зазначається в додатках до цього договору (п. 2.1. договору).

Пунктом 3.2. договору передбачено, що датою поставки є дата отримання Замовником товару на складі Замовника за видатковою накладною, підписаною сторонами.

Поставка товару здійснюється за рахунок Замовника автотранспортом третіх осіб (Перевізників), з якими Замовник має відповідні угоди. Дані про перевізників зазначаються в додатках до Договору (п. 3.3. договору).

Пунктом 4.3. договору визначено, що загальна вартість договору від 02.02.2010 р. № 02/02-3 обумовлюється в додатках до цього договору.

Згідно додатків № 1 та № 2 до договору поставки від 02.02.2010 р. № 02/02-3 назва товару, що постачається -передплатний каталог періодичних видань на 2 півріччя 2010 року.

Додатком № 1 визначено термін поставки -до 28.02.2010 року, перевізник -ЗАТ «Видавництво «Киевские Ведомости»та загальна вартість за цим додатком становить 45258, 00 грн. у тому числі ПДВ -7543, 00 грн.(а.с. 17 т. 2).

Додатком № 2 до договору поставки від 02.02.2010 р. № 02/02-3 визначено термін поставки -до 28.05.2010 року, перевізник -ЗАТ «Видавництво «Киевские Ведомости»та загальна вартість за цим додатком складає 47640, 00 грн. у тому числі ПДВ -7940, 00 грн. (а.с. 18, т.2).

На підтвердження виконання Договору поставки від 02.02.2010 р. № 02/02-3 ТОВ «Серафім Стар»на адресу позивача були виписані рахунок -фактура № 25/02-1 від 28.02.2010 р. (а.с. 12 т.2) і рахунок - фактура № 28/5-1 від 28.05.2010 р. (а.с. 13 т.2).

Отримання товару підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними: № 26/03-3 від 26.02.2010 р. (а.с. 59 т.1) та № 052802 від 28.05.2010 р. (а.с. 59 т.1).

Крім того, позивачем до справи надано копію передплатного каталогу періодичних видань на 2 півріччя 2010 року (а.с. 134-197 т.1).

Транспортування товару підтверджується копією договору № 363 про доставку друкованої продукції по регіонах України від 02.01.2006 року, укладеного між ЗАТ «Видавництво «Киевские Ведомости»(виконавець) та АТЗТ «Самміт-Харків»(а.с. 75-76, т.2), угодою №_12/10-Д від 31.12.2009 року до договору № 363 про доставку друкованої продукції по регіонах України від 02.01.2006 року (а.с. 77 т. 2), а також копіями: рахунку-фактури № 732 від 28.02.2010 р. (а.с. 23 т.2), рахунку-фактури № 2137 від 31.05.2010 р. (а.с. 26 т.2), акту виконаних робіт № 2/333-Д від 28.02.2010 р. (а.с. 66 т.1), акту виконаних робіт № 5/407-Д від 31.05.2010 р. (а.с. 65 т.1), банківських виписок (а.с. 24, 27 т. 2), податкової накладної № 0000001103 від 28.02.2010 р. (а.с. 25 т.2), податкової накладної № 0000003000 від 31.05.2010 р. (а.с. 28 т.2).

Листом за вих. № 23.09.12 від 09.08.2012 року, у відповідь на лист ТОВ «Самміт-Харків»№ 81 від 08.08.2012 року (а.с. 21 т.2), ЗАТ «Видавництво «Киевские Ведомости»підтвердило факт перевезення товару у зазначеній кількості (а.с. 22 т.2).

Позивачеві ТОВ «Серафім Стар»було видано податкові накладні № 022644 від 26.02.2010 р. на суму 45258, 00 грн., у тому числі ПДВ -7543, 00 грн. (а.с. 56 т.1) та № 052802 від 28.05.2010 р. 47640, 00 грн. у тому числі ПДВ -7940, 00 грн. (а.с. 57 т.1), що також підтверджується копією реєстру виданих та отриманих податкових накладних (а.с. 60- 62 т.1).

Оплата товару підтверджується копіями банківських виписок по рахунку від 06.04.2010 р. та від 28.05.2010 р. (а.с. 63, 64 т.1).

Придбаний товар було оприбутковано позивачем, про що свідчать копії оборотно-сальдових відомостей за лютий та травень 2010 року (а.с. 29, 20 т.2) і копії журналів-ордерів та відомостей по рахунку 6852 (а.с. 31-34 т. 2).

Використання придбаної згідно договору поставки продукції у власній господарській діяльності підтверджується копіями актів списання та звітів (а.с. 35-42 т.2), а також копіями маршрутних листів (а.с. 91-135 т.1).

За даними операціями суми податку на додану вартість позивачем включено до складу податкового кредиту, що підтверджується копіями податкових декларацій з податку на додану вартість за лютий та травень місяці 2010 року та вбачається із додатків 5 до них (а.с. 43-61 т. 2).

Суд не приймає до уваги твердження відповідача по справі про нереальність здійснення операцій у зв'язку із тим, що ТОВ «Серафім Стар»було визнано банкрутом, оскільки дана подія відбулася 30.12.2010 року згідно Постанови господарського суду міста Києва у справі № 46/567-б (а.с. 64-66 т.2), тобто значно пізніше господарських правовідносин, що мали місце між сторонами договору поставки від 02.02.2010 р. № 02/02-3 у лютому та травні місяці 2010 року.

Крім того, як вбачається із матеріалів справи свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «Серафим Стар»№ 100228989 було анульовано 08.11.2010 року (а.с. 3 т.2), а тому суд зазначає, що подальше визнання банкрутом цього постачальника та анулювання його податкового статусу не позбавляє правового значення первинні документи (зокрема, податкові накладні), складені ним до такого визнання банкрутом та анулювання свідоцтва платника податків.

Також наведені відповідачем в акті перевірки факти про наявність в провадженні слідчого управління податкової міліції ДПА України кримінальної справи № 69-107 відносно директора ТОВ «С.Дж.Р.Груп»Якимця А.В., в.о. Голови правління ПАТ «Класикбанк»Нехом'яжа С.О. та інших осіб, в ході розслідування якої ніби-то було встановлено, що в період травня 2009 року було створено та зареєстровано на підставну особу ОСОБА_1. фіктивне підприємство ТОВ «Серафім Стар», яке зареєстроване та знаходиться на податковому обліку в Печерському районі м. Києва, не підтверджені належними доказами. Дані обставини не було з'ясовано та підтверджено у ході судового слідства, вироку суду за даною кримінальною справою не було надано, а отже всі зібрані докази та матеріали в рамках кримінальної справи (допити осіб, висновки експертів та інш.) мають бути оцінені судом по цій кримінальній справі та не можуть розглядатися у даній справі, оскільки у адміністративного суду відсутні відповідні процесуальні повноваження.

Також до суду не надано доказів щодо наявності обвинувальних вироків відносно посадових осіб позивача та його контрагента щодо порушення податкового законодавства, створення фіктивного підприємства, а також щодо наявності умислу посадових осіб позивача на вчинення угод, які суперечать інтересам держави та суспільства.

Таким чином, матеріалами справи спростовується твердження відповідача про те, що при укладенні договорів сторони не мали наміру створювати правові наслідки, які ними обумовлювались.

Щодо неперерахування податків та неподання ТОВ «Серафім Стар»податкової звітності до органів податкової служби, то суд зазначає, що відповідно до статті 10 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР, статей 11, 16, 20 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР статей 1 і 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-ІІІ, в редакціях чинних на день виникнення спірних правовідносин, ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Виходячи з наведеного, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

Також суд зазначає, що статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність має індивідуальний характер. Згідно зі ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Відповідно до ч. 1 ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Чинне на момент виникнення спірних правовідносин законодавство, не встановлює обов'язку покупця сплачувати ПДВ ще й до бюджету, якщо такий податок не буде сплачено продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця у складі ціни товару. Відповідно до положень податкового законодавства сума податку на додану вартість, включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару, і саме продавець товару має сплачувати цей податок до бюджету.

Відповідно до п. 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, валові витрати це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

За п.п. 5.2.1 п. 5.2 статті 5 цього Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з п.п. 5.3.9 п. 5.3 статті 5 Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Проаналізувавши надані документи відповідно до чинного законодавства можна зробити висновок, що договір було складено з метою його реального виконання. Позивач ставив за мету здійснення господарської діяльності, спрямовану на отримання доходу, а не отримання податкової вигоди.

Судом також перевірено та встановлено, що усі витрати позивача на з придбання товарно-матеріальних цінностей були об'єктивно необхідні позивачу для забезпечення господарської діяльності, та підтверджені належним чином складеними первинними документами.

Крім того, слід зазначити, що за змістом ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, які були видані за договором за своєю формою та змістом відповідають вимогам, які актами чинного законодавства встановлені для первинних документів.

Отже, висновки відповідача про порушення ТОВ «Самміт-Харків»п.п. 5.2.1 п. 5.2, статті 5 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого було завищено валові витрати на загальну суму 77415, 00 грн. та занижено податок на прибуток на загальну суму 19354, 00 грн., у тому числі за 1 кв. 2010 р. на 9429, 00 грн., за 2 квартал 2010 року на 9925, 00 грн. гривень по операціям з TOB «Серафім Стар» є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.

Виходячи зі змісту положень пункту 1.7 статті 1 Закону України „Про податок на додану вартість" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), податковий кредит -це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Суд зазначає, що формування податкового кредиту платником ПДВ здійснюється відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", згідно якого податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 р. № 168/97-ВР (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Пунктом 7.5. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, Законом України "Про податок на додану вартість" встановлено декілька необхідних умов, за наявності яких платник податку отримує право на віднесенні сум ПДВ, сплачених (нарахованих) у складі ціни товарів, робіт, послуг, що придбаваються ним для використання у власній господарській діяльності, до складу податкового кредиту, а саме:

- наявність належним чином оформленої податкової накладної або іншого документа, передбаченого п.п.7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість";

- настання першої з подій, з якими Закон пов'язує право платника податку на податковий кредит.

Отже, отримання податкової накладної, оформленої саме до вимог чинного законодавства, є необхідною умовою правомірного формування податкового кредиту покупця товарів, робіт, послуг.

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" до складу податкового кредиту підлягають включенню суми сплаченого (нарахованого) податку, що підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Таким чином, законодавець визначив умови набуття права платника ПДВ на податковий кредит, зокрема, це - наявність факту придбання або виготовлення товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також, необхідною умовою правомірного формування податкового кредиту покупця товарів, робіт, послуг є наявність належним чином оформленої податкової накладної або іншого документа, передбаченого п.п.7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та настання першої з подій, з якими Закон пов'язує право платника податку на податковий кредит.

Відповідно до п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Враховуючи вищенаведене суд приходить до висновку про правомірність віднесення позивачем до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість у розмірі 11597, 00 грн., у тому числі за лютий 2010 року -3657, 00 грн., за травень 2010 року -7490, 00 грн. за податковими накладними ТОВ «Серафім Стар».

Згідно статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 86 КАС України).

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що вимоги стосовно скасування податкових повідомлень - рішень від 12.03.2012 року № 00002372302 та № 00002382302 як таких, що прийняті з порушенням норм діючого законодавства України, підтверджуються матеріалами справи, не спростовані відповідачем, а відтак підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Самміт - Харків" до Державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення - рішення від 12.03.2012 року № 0002372302 про збільшення суми грошового зобов'язання товариству з обмеженою відповідальністю "Самміт - Харків" з податку на прибуток на суму 19354, 00 грн. (дев'ятнадцять тисяч триста п'ятдесят чотири гривні) за основним платежем та 4839,00 грн. (чотири тисячі вісімсот тридцять д'евять гривень) за штрафними (фінансовими) санкціями.

Скасувати податкове повідомлення - рішення від 12.03.2012 року № 0002382302 про збільшення суми грошового зобов'язання товариству з обмеженою відповідальністю "Самміт - Харків" з податку на додану вартість на суму 11597, 00 грн. (одинадцять тисяч п'ятсот дев'яносто сім гривень) за основним платежем та 2899, 00 грн. (дві тисячі вісімсот дев'яносто дев'ять гривень) за штрафними (фінансовими) санкціями.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Бадюков Ю.В.