Постанова

від 06.08.2012 по справі 2а-1651/12/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" серпня 2012 р. Справа № 2a-1651/12/0970

17 год. 15 хв.

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Тимощука О.Л.

при секретарі Маковійчук С.М.

за участю:

прокурора - Аверкової Н.О.,

представника позивача - Савчук М.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Прокурора Рожнятівського району в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Рожнятівському районі

до відповідача: Приватного підприємства "Йована І.М."

про стягнення податкового боргу в сумі 16732,20 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Рожнятівського району (надалі - прокурор) в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Рожнятівському районі (надалі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства "Йована І.М." (надалі - відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 16732,20 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що станом на момент звернення до суду у відповідача обліковується податкова заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість в сумі 11129,24 грн., та податку на прибуток підприємств в сумі 5602,96 грн., яка не сплачена, а тому підлягає до стягнення в судовому порядку.

Прокурор та представник позивача заявлені позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце проведення судового розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення (а.с.43) та поштове відправлення з довідкою про причини невручення (а.с.45). Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи, чи розгляд справи без участі відповідача на адресу суду не надходило.

Згідно із частиною 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Частиною 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин, розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши пояснення прокурора, представника позивача, дослідивши письмові докази та інші матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 18.05.2012 року (а.с.26-27), приватне підприємство "Йована І. М." зареєстроване Рожнятівською районною державною адміністрацією Івано-Франківської області 08.04.2009 року, взяте на облік Державною податковою інспекцією у Рожнятівському районі 16.11.2009 року та відповідно до довідки від 09.03.2010 року №32 (а.с.25).

Відповідно до довідки про податковий борг від 23 травня 2012 року №522/10/240 (а.с.9) за відповідачем обліковується заборгованість з податку на прибуток підприємств в сумі 5602,96 грн., в тому числі пеня - 643,26 грн., а також з податку на додану вартість в сумі 11129,24 в тому числі пеня - 575,35 грн..

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи, згідно з Актом про результати камеральної перевірки своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань до бюджету від 20.06.2011 року №464/15/36382104 (а.с.11), виявлено порушення статті 57.1 Податкового кодексу України (надалі також - ПК України), а саме: відповідачем несвоєчасно, з порушенням граничних строків, передбачених ст. 126 Податкового кодексу України сплачувались узгоджені суми податкового зобов'язання з податку на прибуток.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення №0001301500 від 20 червня 2011 року (а.с.10), винесеного на підставі вищевказаного акту, відповідачу визначено суму грошового зобов'язання в розмірі 2367,24 грн. Дане податкове повідомлення-рішення отримане відповідачем 20.06.2011 р., та останнім не оскаржувалось.

За результатами камеральної перевірки своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань до бюджету, оформленої актом від 02.08.2011 року №655/150/36382104 (а.с.13), встановлено порушення відповідачем вимог пункту 57.1. статті 57 Податкового кодексу України, а саме порушення граничних строків сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на прибуток.

Так, податковим повідомленням-рішенням №0001661500 від 02 серпня 2011 року (а.с.12), винесеним на підставі вищевказаного акту, відповідачу визначено суму грошового зобов'язання в розмірі 198,46 грн. Дане податкове повідомлення-рішення теж отримане відповідачем та ним не оскаржувалось.

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Оскільки відповідач не сплатив забов'язання в зазначений даною статтею строк, до нього правомірно застосовані штрафні (фінансові) санкції передбачені статтею 126 ПК України.

Відповідно до статті 126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу, при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Таким чином, у відповідності до вищенаведених правових норм щодо відповідача застосовано штрафні санкції та винесено податкові повідомлення-рішення (а.с.10,12).

Розмір податкових зобов'язань з податку на прибуток, самостійно визначених відповідачем за період I - IV квартали 2011 року підтверджується: податковою декларацією з податку на прибуток підприємства за І квартал 2011 року від 10.05.2011 року (а.с.16-17) в сумі 910 грн.; податковою декларацією з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року від 09.08.2011 року (а.с.19-20) в сумі 23 грн.; податковою декларацією з податку на прибуток підприємства за ІІ-ІІІ квартал 2011 року від 09.11.2011 року (а.с.17-18), в сумі 805 грн.; податковою декларацією з податку на прибуток підприємства за ІІ-IV квартал 2011 року від 09.02.2012 року (а.с.14-15) в сумі 656 грн.

Пунктом 46.1 статті 46 ПК України встановлено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до пункту 46.2 статті 46 ПК України, платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність (крім малих підприємств) у порядку, передбаченому для подання податкової декларації. Відповідач відповідно до матеріалів справи подає квартальну звітність з податку на прибуток підприємств.

З матеріалів справи випливає, що відповідачем вчасно подано податкові декларації, проте самостійно визначені в них податкові зобов'язання не сплачено у строк, встановлений пунктом 57.1 статті 57 ПК України.

Таким чином, заборгованість відповідача з податку на прибуток підприємств становить 5602,96 грн., в тому числі пеня 643,26 грн.

Заборгованість з податку на додану вартість підтверджується уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань від 05.04.2012 року (а.с.21-22), яким самостійно визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет в розмірі 10264 грн. та 308 грн. штрафу, нарахованого платником самостійно у зв'язку з виправленням помилки, але не сплаченого.

Відповідно до пункту 50.1 статті 50 ПК України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинною на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, зокрема, надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку.

Відповідачем правомірно обраховано і подано уточнюючий розрахунок, але не сплачено самостійно визначену суму податкового зобов'язання.

Послідовність нарахування заборгованості з податку на прибуток підприємств та з податку на додану вартість, а також загальна сума недоїмки по цих видах податків також підтверджується виписками з облікових карток платника (а.с.28-31).

Судом встановлено, що по податку на додану вартість, станом на 06.04.2012 р., за відповідачем обліковувалась переплата 18,11 грн., а тому внаслідок зарахування даної суми в погашення зобов'язання, кінцева сума заборгованості становить 1129,24 грн., в тому числі пеня 575,35 грн.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний, зокрема сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до підпункту 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 ПК України, пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Згідно з підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПУ України, після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Статтею 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно із п. 95.3. ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.4 ст.95 Податкового кодексу України встановлено, що орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи, що на момент судового розгляду даної справи суду не надано підтвердження сплати відповідачем податкового боргу в загальному розмірі 16732,20 грн., в тому числі по податку на прибуток підприємств в сумі 5602,96 грн. та податку на додану вартість в сумі 11129,24 грн., то вказана заборгованість підлягає стягненню в судовому порядку.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення в повному обсязі.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з розрахункових рахунків у банках, що обслуговують приватне підприємство "Йована І.М." (ідн.№36382104) та за рахунок готівки, яка належить приватному підприємству "Йована І.М." (ідн.№36382104) в дохід бюджету податковий борг в розмірі 16732 (Шістнадцять тисяч сімсот тридцять дві гривні) 20 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: /підпис/ Тимощук О.Л.

Постанова складена в повному обсязі 10.08.2012 року.