Постанова

від 28.08.2012 по справі 2а-6886/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 серпня 2012 року № 2а-6886/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С. при секретарі судового засідання Іконніковій О.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Делта Спорт Україна» доДержавної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва провизнання дій протиправними, скасування податкових повідомлень-рішень № 0024971507 від 17.11.2011 та № 00249815/0 від 17.11.2011, ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить визнати дії відповідача щодо проведення камеральної перевірки та під час розгляду скарг протиправними, скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі міста Києва від 17.11.2011 № 0024971507, № 00249815/0 в повній сумі.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив відмовити у задоволенні позову.

21.08.2012 в судовому засіданні за згодою представників сторін ухвалено розглядати справу в порядку письмового провадження в порядку ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

04.11.2011 за результатами камеральної перевірки ТОВ «Делта Спорт Україна»ДПІ у Печерському районі м. Києва було складено Акт № 167/15-7 (далі -Акт перевірки), яким, зокрема, встановлено порушення позивачем п. 3 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення»ПК України, у зв'язку з завищенням від'ємного значення об'єкта оподаткування в сумі 52672 грн. та, як наслідок, заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток на 2270 грн.

17.11.2011 на підставі Акту перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення:

№ 0024971507, яким позивачу зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 52672 грн.;

№ 00249815/0, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 2270 грн.

Як видно з Акту перевірки, підставою для висновку ДПІ у Печерському районі м. Києва про порушення позивачем п. 3 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення»ПК України та, як наслідок, завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування в сумі 52672 грн. і, відповідно, заниження податку на прибуток в сумі 2270 грн., стало включення ТОВ «Делта Спорт Україна» до складу другого кварталу 2011 року від'ємного значення об'єкту оподаткування 2010 року, що увійшло до першого кварталу 2011 року, у сумі 52672 грн.

Судом встановлено, що згідно з декларацією з податку на прибуток позивача за 2 квартал 2011 року у складі витрат ним зазначено від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду у сумі 54909 грн., в тому числі 52672 грн.

Відповідно до підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення»ПК України (далі -Кодекс), розділ III цього Кодексу застосовується, зокрема, під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року.

Порядок врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періодах з 01.04.2011 встановлений п. 150.1. ст. 150 ПК України: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Водночас, п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ ПК України встановлено, що пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Відповідно до ст. 139 ПК України передбачені витрати, що не враховуються при визначенні оподаткування прибутку, перелік яких є вичерпним та не містить поняття «від'ємне значення об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року», а відтак безпідставним є висновок відповідача про те, що до складу другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 року без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року.

Водночас, листом від 10.11.2011 № 04-39/10-1160 за № 04-39/10-1160 Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики зазначає про те, що п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу не містить заборони на врахування у 2011 та 2012 роках збитків, які виникли до 01.01.2011, а отже, такі збитки повинні враховуватись у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення від'ємного значення.

Разом з тим, за змістом Узагальнюючої податкової консультації щодо врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, затвердженої наказом ДПС України від 05.07.2012 N 575, у 2011 році решта суми від'ємного значення, яка не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягали включенню до складу валових витрат платників податку на прибуток без обмежень.

Судом також враховується, що відповідно до п. 56.21 ст. 56 ПК України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Крім того, під час розгляду справи відповідачем не наведено жодних доводів та обставин, які б на думку ДПІ у Печерському районі м. Києва вказували на протиправність формування показників декларацій, у т.ч. за 2 квартал 2011 року, з інших підстав, ніж зазначено в Акті перевірки.

З аналізу зазначених норм видно, що позивач правомірно сформував склад об'єкта оподаткування за другий квартал 2011 року з урахуванням від'ємного значення об'єкту оподаткування 2010 року, що увійшло до першого кварталу 2011 року, у сумі 52672 грн., неправомірність формування податкової вигоди не встановлена судом та не спростована під час розгляду справи відповідачем, у зв'язку з чим, суд вважає безпідставним та необґрунтованим висновок Акту перевірки про порушення позивачем п. 3 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення»ПК України, а відтак, і про зменшення позивачу від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 52672 грн. та визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 2270 грн.

Таким чином, винесені на підставі висновків Акту перевірки спірні податкові повідомлення-рішення від 17.11.2011 № 0024971507, № 00249815/0 є безпідставними та неправомірними і підлягають скасуванню.

Водночас, вимога позивача про визнання протиправними дій ДПІ у Печерському району м. Києва щодо проведення камеральної перевірки та під час розгляду скарг не підлягає задоволенню, оскільки, як видно з матеріалів справи дії щодо проведення камеральної перевірки та під час розгляду скарг були вчинені відповідачем з дотриманням порядку встановленого ст.ст. 75, 76, 86 ПК України та Положенням про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України 23.12.2010 N 1001 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.01.2011 за N 10/18748.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності винесення ним спірних податкових повідомлень-рішень.

Дослідивши обставини справи, проаналізувавши зазначені правові норми, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню частково.

Водночас, зміст принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі, передбачений ч. 4 ст. 11 КАС України, зобов'язує адміністративний суд до активної ролі у судовому засіданні, в тому числі і до уточнення змісту позовних вимог, з наступним обранням відповідного способу захисту порушеного права.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне захистити порушені права позивача шляхом визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17.11.2011 № 0024971507, № 00249815/0, прийнятих Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва.

З огляду на викладене, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються на користь позивача з Державного бюджету України згідно з ч. 3 ст. 94 КАС України пропорційно до задоволених вимог.

Водночас, судом встановлено, що позивачем сплачено державне мито у розмірі 549,42 грн., що фактично є сплатою тільки за майнову вимогу щодо скасування податкових повідомлень-рішень, тобто позивачем не сплачено судовий збір у розмірі 32,19 грн. за немайнову вимогу щодо визнання протиправними дій відповідача.

Таким чином, враховуючи викладене, а також те, що позивачу відмовлено у задоволенні позову в частині вимоги немайнового характеру, несплачена сума державного мита підлягає стягненню з позивача, а відтак, сума судових витрат, здійснених позивачем, присуджується на його користь у розмірі 517,23 грн.

Керуючись статтями 9, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Делта Спорт Україна»(01133, м. Київ, бул. Л.Українки, 24, код ЄДРПОУ 36087636) задовольнити частково.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 17.11.2011 № 0024971507, № 00249815/0, прийняті Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва.

3. У решті позовних вимог відмовити.

4. Зобов'язати відповідний підрозділ Державної казначейської служби України стягнути судові витрати в сумі 517,23 грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Делта Спорт Україна» за рахунок Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва (01011, м. Київ, вул. Лєскова, 2) за рахунок бюджетних асигнувань.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя К.С. Пащенко