Рішення

від 27.08.2012 по справі 2328-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.08.2012Справа №5002-33/2328-2012

за позовом прокурора Кіровського району АР Крим

( вул. Р. Люксембург, 45, смт. Кіровське, Кіровський район, АР Крим, 97300)

в інтересах держави в особі Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища

(вул. Кечкеметська, 198, м. Сімферополь, АР Крим, 95000)

до Житлово-комунальної служби Первомайської сільської ради

(вул. Кірортна, б. 1, с. Первомайське, Кіровський район, АР Крим, 97300)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

Мітрохін Олександр Іванович

(вул. Курортна, 5, кв. 29, с. Первомайське, Кіровський район, АР Крим, 97300)

про стягнення 152 551.00 грн.

Суддя Радвановська Ю.А.

Представники сторін:

Від прокуратури: Куінджи Марина Олександрівна, посвідчення № 12054, Прокуратура АР Крим;

Від позивача: Мандзик Наталія Василівна, представник, довіреність № 08/1 від 07.05.12, Республіканський комітет АР Крим з охорони навколишнього природного середовища; Від відповідача: не з'явився, Житлово-комунальна служба Первомайської сільської ради;

Третя особа: не з'явився, Мітрохін О.І.;

Суть спору: прокурор Кіровського району АР Крим в інтересах держави в особі Республіканського комітету АР Крим з охорони навколишнього природного середовища звернувся до господарського суду АР Крим з позовною заявою до Житлово-комунальної служби Первомайської сільської ради та просить суд стягнути шкоду в розмірі 152 551.00 грн..

Позовні вимоги вмотивовані порушенням відповідачем норм природоохоронного законодавства, в результаті чого було заподіяно державі збитки в розмірі 152 551.00 грн. та обґрунтовані посиланнями на статті 125, 126, 152 Земельного кодексу України.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 16 липня 2012 року було залучено у участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, Мітрохіна Олександра Івановича (а.с. 1-2).

Прокурор надіслав на адресу суду уточнену позовну заяву, в якій зазначив розрахункові рахунки, на які необхідно звернути стягнення (а.с. 61-66).

Представник позивача позовні вимоги прокурора підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, про що зазначив у пояснення по справі (а.с. 49-51).

Відповідач явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, заявою від 21 серпня 2012 року № 190 просив суд розглядати справу у його відсутність, також зазначив, що позовні вимоги не визнає та просив у позові відмовити (а.с. 79).

Третя особа у судове засідання не з'явилася, явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечила, витребуваних судом документів не надала, про причини неявки суд не повідомила.

Зважаючи на вказані обставини, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності нез'явившегося представника відповідача та третьої особи, за наявними у ній матеріалами.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представникам сторін та прокурору роз'яснені процесуальні права та обов'язки.

За клопотанням представників сторін та прокурора відповідно до статті 10 Конституції України, статті 12 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», пояснення та клопотання по справі надавалися ними російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін та прокурора, суд -

встановив:

Судом було встановлено, що Мітрохін О.І., працюючи на посаді начальника Житлово - комунальної служби на підставі контракту, укладеного з виконавчим комітетом Первомайської сільської ради, в порушення вимог статей 125-126 Земельного кодексу України, статей 5, 17,23, 26-28,32-34, 42 Закону України «Про відходи», статей 3, 5, 26-29 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», не здійснюючи контроль за атмосферним повітрям, поверхневими та підземними водами, на території, розташованій південно - східне населеного пункту с. Первомайське, 2-й км. Автодороги на с. Відважне, на землях Первомайської сільської ради, поза межами населених пунктів, не переданих у власність або постійне користування, на земельній ділянці, площею 2.4605 га, організував прибирання, вивіз та складування побутових відходів.

В період з 25 липня 2008 року по 31 грудня 2011 року Житлово - комунальною службою Первомайської сільської ради незаконно вивезено та складовано 989 м. куб. відходів, внаслідок чого державі, згідно з Методикою визначення розмірів збитку, зумовленого забрудненням та засміченням земельних ресурсів внаслідок порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України № 171 від 27 жовтня 1997 року, в результаті засмічення земельної ділянки, площею 2.4605 га, спричинені збитки на суму 152 551.00 грн. (а.с. 67).

Вказані обставини також підтверджуються постановою Кіровського районного суду АР Крим від 21 лютого 2012 року у кримінальній справі № 0110/482/12, яка набрала законної сили 29 лютого 2012 року (оборот а.с. 67).

Так, Республіканським комітетом Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища було надіслано відповідачу претензією з вимогою про сплату збитків, заподіяних державі незаконними діями працівника служби, в сумі 152 551.00 грн., яка була залишена ним без відповіді (а.с. 16).

Вказане з'явилося підставою для звернення прокурора Кіровського району АР Крим в інтересах держави в особі Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища із даною позовною заявою до суду.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін та прокурора, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Статтею 14 Конституції України закріплено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Предметом даного позову є вимоги прокурора про стягнення збитків, заподіяних відповідачем державі внаслідок порушення норм природоохоронного законодавства.

Згідно з пунктом 1 рекомендацій Вищого господарського суду України від 29 грудня 2007 року № 04-5/239 «Про внесення змін та доповнень до роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 01 квітня 1994 року № 02-5/215 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди» відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків, у тому числі щодо відшкодування кредиторові або іншій особі збитків (шкоди), є зобов'язання, які виникають з договорів та інших правочинів або внаслідок завдання шкоди. За статтею 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання.

Вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків, господарський суд перш за все повинен з'ясувати правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності. При цьому, господарському суду слід відрізняти обов'язок боржника відшкодувати збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання, що випливає з договору (статті 623 ЦК України), від позадоговірної шкоди, тобто від зобов'язання, що виникає внаслідок завдання шкоди (глава 82 ЦК України).

Так, відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Дана стаття встановлює загальні правила відшкодування завданої особі недоговірної шкоди. Ці правила отримали назву «загальний (генеральний) делікт» та застосовуються до будь-яких випадків завдання шкоди. Загальною підставою застосування до правовідносин із завдання шкоди цієї статті є відсутність договірних відносин між боржником (завдавачем шкоди) та кредитором (потерпілим).

Отже для відшкодування шкоди за правилами статті 1166 Цивільного кодексу України необхідно довести такі факти:

а) неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії.

б) наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров'я тощо). У відносинах, що розглядаються, шкода - це не тільки обов'язкова умова, але і міра відповідальності, оскільки за загальним правилом даної статті, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі (мова йдеться про реальну шкоду та упущену вигоду).

в) причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

г) вина завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов'язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.

І лише наявність всіх вищезазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди.

Тобто, при відсутності хоча б одного з вищенаведених елементів складу правопорушення цивільно-правова відповідальність не наступає.

За загальним правилом, основною формою компенсації заподіяної шкоди потерпілому є відшкодування збитків.

Так, неправомірність дій працівника відповідача підтверджуються як матеріалами справи, так і постановою Кіровського районного суду АР Крим від 21 лютого 2012 року у кримінальній справі № 0110/482/12.

Зі змісту вищевказаних документів також вбачається факт завдання державі шкоди та причинний зв'язок між протиправною поведінкою Мітрохіна О.І. та шкодою.

Відповідно до статті 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Так, статтею 5 Закону України «Про відходи» встановлено, що основними принципами державної політики у сфері поводження з відходами є пріоритетний захист навколишнього природного середовища та здоров'я людини від негативного впливу відходів, забезпечення ощадливого використання матеріально-сировинних та енергетичних ресурсів, науково обґрунтоване узгодження екологічних, економічних та соціальних інтересів суспільства щодо утворення та використання відходів з метою забезпечення його сталого розвитку.

Відповідно до статті 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Статтею 69 Закону встановлено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Відповідно до пункту 8 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Так, статтею 152 Земельного кодексу України встановлено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (стаття 33 ГПК України).

Отже, враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав стверджувати, що державі відповідачем була заподіяна шкода, а, отже позовні вимоги прокурора підлягають задоволенню.

Відповідно до статі 49 Господарського процесуального кодексу України оплата судового збору покладається на відповідача.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення. Повне рішення складено 29 серпня 2012 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 75, 82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Житлово-комунальної служби Первомайської сільської ради (вул. Кірортна, б. 1, с. Первомайське, Кіровський район, АР Крим, 97300, р/р 26009301211101 в Кіровському відділені Ощадбанку № 5301, МФО 384298, ЗКПО 31553486) на користь Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища (вул. Кечкеметська, 198, м. Сімферополь, АР Крим, 95000, р/р 33118331700125, МФО 824026, УДКСУ у Кіровському районі, ЄДРПОУ 37830627, код класифікації доходів бюджету 24062100) шкоду в сумі 152 551.00 грн., завдану державі внаслідок засмічення земельної ділянки.

3. Стягнути з Житлово-комунальної служби Первомайської сільської ради (вул. Кірортна, б. 1, с. Первомайське, Кіровський район, АР Крим, 97300, р/р 26009301211101 в Кіровському відділені Ощадбанку № 5301, МФО 384298, ЗКПО 31553486) на користь Державного бюджету України (УДКСУ у м. Сімферополі АРК код ЄДРПОУ 38040558, рахунок № 31211206783002, відкритий за кодом класифікації доходів бюджету 22030001 в Головному управлінні Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, м. Сімферополь, код банку 824026) 3 051.02 грн. судового збору.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Ю.А. Радвановська