Рішення

від 13.08.2012 по справі 5023/2739/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" серпня 2012 р.Справа № 5023/2739/12 вх. № 2739/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Інте Т.В.

при секретарі судового засідання Федоровой К.О.

за участю

позивача - Калмиков О.В., посв. адвоката № 410 від 10.04.08 р.; відповідача - не з'явився;

розглянувши справу за позовом ПМП "Модус", м. Київ

до ТОВ "Грінта", м. Харків

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Приватне мале підприємство "Модус" (далі - позивач) звернулось до господарського суду з позовом, відповідно до якого просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінта" (далі - відповідач) 20788,00 грн. основного боргу, інфляційні витрати в сумі 41,57 грн., 3% річних в сумі 241,14 грн., 2931,10 грн. пені, витрати по оплаті послуг адвоката по наданню правової допомоги у сумі 2650,00 грн. та витрати по сплаті судового збору у сумі 1609,50 грн., мотивуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем його зобов'язань за договором № Д-6-16/09/11 від 16.09.11 р.

Позивач в судовому засіданні 13.08.12 р. позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити.

Відповідач в призначене судове засідання не з'явився, вимоги суду не виконав, відзив на позов не надав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення представнику відповідача (а.с. 46)

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.

Між позивачем та відповідачем був укладений договір № Д-6-16/09/11 від 16.09.11 р. (а.с. 14-16; далі - договір), відповідно до умов якого (п.1.1), виконавець (позивач) зобов'язується здійснити поставку та передачу автоматичних розсувних дверей (товар) у власність покупця (відповідача), а також здійснити монтажні роботи по їх встановленню на об'єкті, а покупець (відповідач) зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених даним договором.

Відповідно до п. 2.1 вказаного договору, загальна сума за даним договором складає 135960,00 грн.

Сторони дійшли згоди (п. 2.2 договору), що замовник (відповідач) здійснює передплату двома частинами:

Перша передплата у розмірі 95172,00 грн.

Друга у розмірі 20394,00 грн.

Решту суми, що становить 20394,00 грн., відповідно до п. 2.3 вказаного договору, замовник (відповідач) перераховує протягом доби після підписання Акту прийому-передачі робіт.

19.09.11 р. та 28.12.11 р. відповідач здійснив передплати у сумі 95172,00 грн. та 20000,00 грн. (замість 20394,00 грн.), що підтверджується банківськими виписками від 20.12.11 р. та 29.12.11 р. (а.с. 27-28), сплативши всього 115172,00 грн.

05.12.11 р. на виконання умов вказаного договору позивач поставив та передав відповідачу, а той приняв товар на суму 83600,02 грн., що підтверджується видатковою накладною № 5/12-08 від 05.12.11 р. (а.с. 29)

18.01.12 р. на виконання умов вказаного договору позивач поставив та передав відповідачу, а той приняв товар на суму 41799,98 грн., що підтверджується видатковою накладною № 18/01-05 від 18.01.12 р. (а.с. 32)

Таким чином, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 125400,00 грн.

Позивач згідно умов договору здійснив монтажні роботи по встановленню товару - автоматичних розсувних дверей, після чого 18.01.12 р. позивач та відповідач підписали Акт надання послуг № 2763 від 18.01.12 р. (а.с. 35) в якому зазначено, що відповідач претензій по об'єму, якості та терміну виконання послуг (робіт) не має, загальна вартість робіт (послуг) складає 10560,00 грн.

Таким чином, відповідно до п. 2.3 договору № Д-6-16/09/11 від 16.09.11 р., відповідач мав сплатити решту суми у розмірі 20788,00 грн. (10228,00 грн. заборгованості по оплаті за товар та 10560,00 грн. заборгованість за викоанні монтажні роботи по встановленню товару), протягом доби після підписання Акту надання послуг, тобто до 19.01.12 р.

Проте, відповідач свої зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару та наданих послуг не виконав в повному обсязі, внаслідок чого заборгованість склала 20788,00 грн.

Позивач направляв на адресу відповідача претензію від 06.04.12 р. (а.с. 36) з вимогою сплатити кошти, але відповідач претензію проігнорував, борг не сплатив.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Станом на момент розгляду справи, відповідач 20788,00 грн. заборгованості не сплатив та не надав суду жодних доказів які б спростували суму боргу.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що з 19.01.12 р. прострочив виконання зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару та надання послуг, за договором № Д-6-16/09/11 від 16.09.11 р.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, приймаючи до уваги визнання суми основного боргу відповідачем, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 20788,00 грн. заборгованості, належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 ст. 624 ЦК України встановлено, що якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Згідно з п. 4.2.4 договору № Д-6-16/09/11 від 16.09.11 р. передбачено, що за несвоєчасне виконання грошового зобовязання відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,1 % від несплаченої суми за даним договором, відповідно за кожен день прострочення.

Відповідно до ст. 3 ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи викладене, перевіривши нарахування пені позивачем, суд визнає вимоги про стягнення з відповідача пені такими, що підлягають частковому задоволенню в сумі 1227,97 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, перевіривши нарахування позивача суд визнає вимоги про стягнення з відповідача 41,57 грн. інфляційних нарахувань та 3% річних у сумі 241,14 грн. такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати по оплаті послуг адвоката по наданню правової допомоги у сумі 2650,00 грн., в доказ понесених витрат позивач надав до суду договір на юридичне абонентське обслуговування № 001/12 від 06.01.12 р. (а.с. 19), свідоцтво та посвідчення адвоката (а.с. 39), акт виконаних робіт № 6 від 21.05.12 р. (а.с. 40) на суму 2650,00 грн., оплата якого підтверджується копією платіжного доручення № 2214 від 24.05.12 р. на суму 2650,00 грн. (а.с.41)

Згідно з ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Враховуючи викладене, суд вважає вимоги про стягнення з відповідача витрати по оплаті послуг адвоката законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню відповідно до 49 ГПК України.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судові витрати відшкодовуються відповідачем пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. cт. 525, 526, ч.1 ст. 530, 610, 611, ч.1 ст. 612,, ч.1 ст. 625, ст. 629, ч.1 ст. 692 ЦК України, ст. 193 ГК України, , ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінта" (вул. Єлізарова, 13, м. Харків, 61098, код ЄДРПОУ 32674708, відомості про банківські рахунки відсутні) на користь Приватного малого підприємства "Модус" (вул. Мельникова, 12, м. Київ, 04050, код ЄДРПОУ 10001351631, відомості про банківські рахунки відсутні) 20788,00 грн. основного боргу, інфляційні витрати в сумі 41,57 грн., 3% річних в сумі 241,14 грн., 1227,97 грн. пені, витрати по оплаті послуг адвоката по наданню правової допомоги у сумі 2217,16 грн. та витрати по сплаті судового збору у сумі 1346,61 грн.,

В частині вимог щодо стягнення з відповідача 1703,13 грн. пені в позові відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 16.08.2012 р.

Суддя Інте Т.В.