Рішення

від 15.08.2012 по справі 5011-14/7976-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-14/7976-2012 15.08.12 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПМПлюс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво Телесик"

про стягнення 15 979,30 грн.

Суддя Мельник С.М.

Представники сторін:

від позивача: Баулін А.О. -за довіреністю;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПМПлюс" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво Телесик" про стягнення 15 979,30 грн., з яких 12 287,94 грн. заборгованості, 2 789,87 грн. пені, 442,79 грн. інфляційних втрат та 497,70 грн. 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки № 150111-001 від 15.12.10 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.06.12 р. суддею Мельником С.М. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 04.07.12 р.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 04.07.12 р. у зв'язку з перебуванням судді Мельника С.М. на лікарняному справу передано судді Баранову Д.О.

Ухвалою від 04.07.12 р. суддею Барановим Д.О. справу прийнято до свого провадження, розгляд справи призначено на 15.08.12 р.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 15.08.12 р. у зв'язку з виходом судді Мельника С.М. з лікарняного справу передано судді Мельнику С.М.

Ухвалою від 15.08.12 р. суддя Мельник С.М. прийняв справу до свого провадження.

Представник відповідача в судове засідання 15.08.12 р. не з'явився, про причини неявки не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Жодних заяв, клопотань через відділ діловодства суду від відповідача не надходило.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п. 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році", п. 11 інформаційний лист Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році", п. 3.6. роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України".

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами у відповідності до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги.

В судовому засіданні 15.08.12 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

15.12.10 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ПМПлюс" (надалі -позивач, Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Видавництво Телесик" (надалі -відповідач, Покупець) було укладено договір поставки № 150111-001 (надалі -Договір).

Згідно з п. 1.1. Договору, Постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -Покупцеві товар (товари), а Покупець зобов'язується прийняти товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 7.1. Договору, Покупець повинен сплатити поставлений товар не пізніше 30 календарних днів з дати поставки товару Постачальником. Оплата, за згодою сторін, може бути здійснена шляхом 100% попередньої оплати або часткової попередньої оплати.

Зобов'язанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На виконання умов договору позивачем за видатковими накладними, копії яких наявні в матеріалах справи, було поставлено відповідачу товар на загальну суму 20 267,94 грн.

Як вбачається з матеріалів, наявних на час розгляду справи судом, відповідач свої зобов'язання за договором щодо оплати вартості поставленого товару виконав лише частково, у зв'язку з чим розмір заборгованості відповідача становить 12 287,94 грн., що останнім у встановленому законом порядку не спростовано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 8.5. Договору сторони встановили, що за порушення грошових зобов'язань за цим договором винна сторона сплачує постраждалій стороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у період порушення винною стороною, від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожен день порушення виконання.

За приписами ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань").

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з розрахунком позивача, який не спростовано належним чином відповідачем, останній за порушення зобов'язань за Договором має сплатити суму пені у розмірі 2 789,87 грн., 442,79грн. інфляційних втрат та 497,70 грн. 3 % річних.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню.

За правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 4 3 , 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво Телесик" (04080, м. Київ, вул. Нижньоюрківська, 9; код ЄДРПОУ 31353786) на користь Товариства з обмеженою відповідальність "ПМПлюс" (04176, м. Київ, вул. Електриків, 5; код ЄДРПОУ 33547920) 12 287 (дванадцять тисяч двісті вісімдесят сім) грн. 94 коп. заборгованості, 2 789 (дві тисячі сімсот вісімдесят дев'ять) грн. 87 коп. пені, 442 (чотириста сорок дві) грн. 79 коп. інфляційних втрат, 497 (чотириста дев'яносто сім) грн. 70 коп. 3 % річних та 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Повне рішення складено 20.08.12 р.

Суддя С.М. Мельник