Рішення

від 15.08.2012 по справі 5011-14/6825-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-14/6825-2012 15.08.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Крокус РВ"

до Приватного підприємства "РОЛЕН"

про стягнення 131 464,92 грн.

Суддя: Мельник С.М.

Представники сторін:

від позивача: Овчаренко І.С. -за довіреністю;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Крокус РВ" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "РОЛЕН" про стягнення 131 464,92 грн., з яких 58 329,52 грн. основного боргу, 5 022,51 грн. пені, 59 451,68 грн. штрафу, 1 726,54 грн. інфляційних втрат та 6 934,67 грн. 10 % річних.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № КР-209 від 25.06.10 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.05.12 р. суддею Мельником С.М. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 13.06.12 р.

Ухвалою від 13.06.12 р. розгляд справи було відкладено на 04.07.12 р.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва Князькова В.В. від 04.07.12 р. у зв'язку з перебуванням судді Мельника С.М. на лікарняному справу передано для розгляду судді Баранову Д.О.

Ухвалою від 04.07.12 р. суддею Барановим Д.О. справу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 15.08.12 р.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 15.08.12 р. у зв'язку з виходом з лікарняного справу передано для розгляду судді Мельнику С.М.

Ухвалою від 15.08.12 р. суддею Мельником С.М. прийнято справу до свого провадження.

Представник відповідача в судове засідання 15.08.12 р. не з'явився, про причини неявки не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Жодних заяв, клопотань через відділ діловодства суду від відповідача не надходило.

Враховуючи наявність у матеріалах справи доказів належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами у відповідності до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

В судовому засіданні 15.08.12 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

25.06.10 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Крокус РВ" (надалі - позивач, Постачальник) та Приватним підприємством "РОЛЕН" (надалі - відповідач, Покупець) було укладено договір № КР-209 (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору, Постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, поставити та передати у власність Покупця товар -харчову продукція, а Покупець зобов'язується прийняти та сплатити за нього суму згідно цього Договору.

Згідно з п. 4.3. Договору, оплата продукції здійснюються Покупцем на умовах оплати протягом 14 календарних днів від дати поставки товару, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника.

Зобов'язанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначається, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.

В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Позивачем на виконання умов договору було поставлено відповідачу товар за видатковими накладними № РН-0005606 від 23.03.11 р., № РН-0005672 від 28.03.11 р., № РН-0005766 від 04.04.11 р., № РН-0005888 від 11.04.11 р., № РН-0005946 від 12.04.11 р., № РН-0006001 від 15.04.11 р., № РН-00056039 від 19.04.11 р. на загальну суму 65 357,49 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, зобов'язання по оплаті поставленого відповідач виконав частково, у зв'язку з чим виникла заборгованість, яка на час розгляду справи становить 58 329,52 грн.

Пунктами 5.2., 5.3. Договору сторони встановили, що при несвоєчасності оплати отриманого товару (прострочення оплати) Покупець повинен погасити основну суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також десять відсотків річних від простроченої суми. Сторони узгодили, що при розрахунку суми боргу не враховуються періоди, в яких були дефляцій ні процеси згідно офіційної статистики. У випадку несвоєчасної оплати отриманого товару (прострочення оплати) Покупець сплачує на користь Постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", а також Покупець сплачує Постачальнику штраф за прострочення оплати товару в розмірі 0,5 % від вартості несвоєчасно оплаченого товару за кожний день прострочення.

За приписами ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

У відповідності до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань").

Таким чином, штраф -це вид відповідальності за порушення зобов'язання, який обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання та являє собою одноразову фінансову санкцію, тобто може стягуватись в обумовленому сторонам розмірі лише одноразово.

Виходячи з умов Договору, суд вважає за можливе стягнути з відповідача штраф у розмірі 291,64 грн. (0,5 % від вартості неоплаченого товару) та нараховану позивачем пеню у розмірі 5 022,51 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку, наданого позивачем, відповідач на підставі ст. 625 ЦК України та п. 5.2. Договору має сплатити 10 % річних у розмірі 6 934,67 грн. та 1 726,45 грн. інфляційних втрат.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про часткове задоволення вимоги про стягнення суми інфляційних втрат, виходячи з наступного.

У розрахунку суми інфляційних втрат позивач здійснює нарахування з квітня 2011 р. по квітень 2012 р., враховуючи лише ті місяці, у яких індекс інфляції мав плюсове значення, посилаючись на п. 5.2. Договору.

У той же час, чинним законодавством України передбачено стягнення боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, з урахуванням як додатного, так і від'ємного значення індексу інфляції.

За таких обставин, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача суми інфляційних втрат у розмірі 1 514,86 грн. відповідно до розрахунку, здійсненого судом:

(20 826,52х1,03-20 826,52)+(44 503х1,02-44 503)=1 514,86.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача 58 329,52 грн. основного боргу, 5 022,51 грн. пені, 291,64 грн. штрафу, 1 514,86 грн. інфляційних втрат та 6 934,67 грн. 10 % річних обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню. В решті позовних вимог належить відмовити у зв'язку з їх необґрунтованістю.

За правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, керуючись ст. ст. 4 3 , 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "РОЛЕН" (02068, м. Київ, вул. Ревуцького, 26; код ЄДРПОУ 30043656) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Крокус РВ" (02222, м. Київ, вул. Пухівська, 1-А; код ЄДРПОУ 36757295) 58 329 (п'ятдесят вісім тисяч триста двадцять дев'ять) грн. 52 коп. основного боргу, 5 022 (п'ять тисяч двадцять дві) грн. 51 коп. пені, 291 (двісті дев'яносто одну) грн. 64 коп. штрафу, 6 934 (шість тисяч дев'ятсот тридцять чотири) грн. 67 коп. 10 % річних, 1 514 (одну тисячу п'ятсот чотирнадцять) грн. 86 коп. інфляційних втрат та 1 441 (одну тисячу чотириста сорок одну) грн. 86 коп. судового збору.

3. В решті позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Повне рішення складено 20.08.12 р.

Суддя С.М. Мельник