Постанова

від 17.08.2012 по справі 5023/2094/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" серпня 2012 р. Справа № 5023/2094/12

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Шевель О. В. , суддя Гетьман Р.А. , суддя Гончар Т. В.

при секретарі Казаковій О.В.

за участю представників сторін:

позивача - Авоян А.А. - директор,

відповідача - Міліруд К.К., довіреність б/н від 13.08.2012 р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Хлібозавод "Салтівський" (вх. № 2076Х/3-12 від 19.06.12) на рішення господарського суду Харківської області від 29.05.12 р. у справі № 5023/2094/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Анна", м. Харків

до Приватного акціонерного товариства "Хлібозавод "Салтівський", м. Харків

про стягнення коштів ,

ВСТАНОВИЛА:

08.05.2012 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Анна" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Хлібозавод "Салтівський" заборгованості в розмірі 45058,39 грн., з яких 43360,00 грн. основного боргу, 1261,42 грн. пені, інфляційні втрати в розмірі 189,97 грн., 3% річних в розмірі 247,00 грн.

Позов мотивовано неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №1292 від 01.12.2012 р.

Рішенням господарського суду Харківської області від 29.05.2012 р. у справі № 5023/2094/12 (суддя Мамалуй О.О.) позов задоволено повністю. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Хлібозавод "Салтівський" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Анна" суму основного боргу в розмірі 43360,00 грн., пеню в розмірі 1261,42 грн., інфляційні втрати в розмірі 189,97 грн., 3% річних в розмірі 247,00 грн., 1609,50 грн. судового збору.

Відповідач з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права та на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, просить зазначене рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Так, скаржник зазначає, що згідно з постановою Вищого господарського суду України від 16.12.2010 р. у справі №17/717 надані позивачем акти звірки взаємних розрахунків не можуть вважатись доказами наявності заборгованості у суб'єкта господарювання, а в тлумаченні ст. ст. 9, 10 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" відповідний акт є зведеним обліковим документом, який відображає загальну суму заборгованості і фіксує стан розрахунків між сторонами, але сам по собі не породжує яких-небудь прав і обов'язків сторін, в той час як зобов'язання сторін підтверджуються первинними документами (договором, накладними, рахунками тощо).

Також заявник вказує на те, що позивач не надав доказів на підтвердження повноважень особи, що підписала спірні акти взаємних розрахунків, крім того, на актах відсутні зазначення посади та призвіща особи, яка їх підписала, також акти не містять печатки підприємства відповідача.

Крім того, скаржник просить суд звернути увагу на те, що не містять підписів матеріально відповідальних осіб позивача та печатки підприємства відповідача і накладні, копії яких надані позивачем до матеріалів справи.

Заявник також зазначає, що розгляд справи було здійснено за відсутності його представника, чим позбавлено можливості відповідача відстоювати інтереси товариства відповідно до наданих йому прав згідно з чинним законодавством та не вирішено його клопотання від 29.05.2012 р. (вх. №10937) про відкладення розгляду справи на інший день в зв'язку зі знаходженням у цей час у відрядженні уповноваженого представника.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 22.06.2012 року апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 19.07.2012 р.

19.07.2012 р. в судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги.

Представник позивача відзив на апеляційну скаргу не надав, в судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги та просив рішення першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

З метою надання додаткових письмових обґрунтованих пояснень сторін, зокрема, відображення господарських операцій між сторонами за спірним договором в бухгалтерському обліку та оподаткуванні, розгляд справи відкладено на 14.08.2012 р.

В судове засідання 14.08.2012 р. з'явились представники сторін та надали пояснення у справі.

Представник відповідача Міліруд К.К. в даному судовому засіданні надав заяву, в якій зазначив про те, що, дослідивши податкові накладні, бухгалтерські довідки та акти взаємних розрахунків, які стосуються поставок товару за спірним договором з 01.12.2011 р. по 29.02.2012 р., Приватне акціонерне товариство "Хлібозавод "Салтівський" повністю погоджується з рішенням господарського суду Харківської області від 29.05.2012 р. у справі №5023/2094, але не відмовляється від апеляційної скарги на підставі ст. 100 ГПК України через відсутність зазначення належних повноважень на таку відмову у виданій на його ім'я довіреності.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи відповідача, заслухавши у судовому засіданні пояснення уповноважених представників сторін, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів встановила таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.12.2011 р. між ТОВ "Анна" (постачальником) та ПАТ "Хлібозавод "Салтівський" (покупцем) був укладений договір поставки № 1292, на підставі якого позивач зобов'язався поставляти товар - хліб вірменський "Лаваш тонкий" в кількості та по цінам, вказаним в специфікаціях та накладних, а відповідач - прийняти та своєчасно оплатити товар.

Відповідно до п. 3.3. договору оплата товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів з рахунку покупця на рахунок постачальника через 45 днів з моменту поставки товару.

Місцевим господарським судом встановлено, що за період з 01.12.2011 р. по 29.02.2012 р. позивач поставив відповідачу товар з врахуванням повернутого на підставі п. 4.5. договору товару на суму 45360,00 грн.; в рахунок оплати за поставлений товар відповідач 30.03.2012 р. сплатив 2000,00 грн., отже, на час звернення позивача до суду у відповідача перед ним існувала заборгованість в сумі 43360,00 грн.

Надіслані позивачем на адресу відповідача претензії з вимогою оплатити борг, які були останнім отримані (а.с.21-25), залишились без відповіді.

З зазначених підстав позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за несплату товару, поставленого на виконання умов договору поставки №1292 від01.12.2011 р.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Вимоги позивача ґрунтуються на положеннях ст. ст. 692, 712 ЦК України.

На підтвердження виконання своїх зобов'язань за спірним договором позивач надав для долучення до матеріалів справи копії видаткових накладних (а.с.87-108).

Крім того, в матеріалах справи містяться акти звірки взаємних розрахунків між сторонами, підписані їх представниками та засвідчені: з боку позивача - печаткою, з боку відповідача - штампом з написом "для документів" (а.с.16-20).

Відповідач доказів здійснення оплати за поставлений позивачем товар не надав, в суді першої інстанції заперечував проти позовних вимог, посилаючись на те, що накладні, подані позивачем в якості доказу поставки товару, оформлені неналежним чином, а акти звірки взаємних розрахунків між сторонами від 31.12.2011 р., 31.01.2012 р., 29.02.2012 р., 31.03.2012 р. не можуть вважатися належними доказами поставок та наявності заборгованості відповідача перед позивачем, оскільки вони не належать до первинних документів та підписані особою, докази на підтвердження відповідних повноважень якої відсутні. Також відповідач зазначав, що жодний з наданих позивачем актів звірки взаємних розрахунків не містить відтиску печатки відповідача.

Разом з тим, в судовому засіданні апеляційного суду 14.08.2012 р. представник відповідача -заявника апеляційної скарги - доповів про те, що в результаті перевірки бухгалтерських документів щодо оприбуткування товару, отриманого від позивача за спірним договором та податкових документів (податкових накладних тощо) відповідач дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача, а тому погоджується з рішенням господарського суду Харківської області від 29.05.2012 р. про стягнення заборгованості в повному обсязі.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Колегія суддів, в результаті аналізу вищенаведених обставин справи, наданих сторонами пояснень в обґрунтування своїх вимог та заперечень (в тому числі, заяви представника відповідача, наданої в судовому засіданні 14.08.2012 р. ) в їх сукупності, положень ст. ст. 173,179,193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 629, 692, 712 ЦК України, погоджується з наявністю заборгованості перед позивачем в розмірі 45058,39 грн., та встановила, що саме відповідачем були порушені умови договору поставки №1292 від 01.12.2011 р., тому висновок місцевого господарського суду в частині задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Анна" щодо стягнення з Приватного акціонерного товариства "Хлібозавод "Салтівський" основного боргу в сумі 43360,00 грн. вважає правомірним.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Позивачем було заявлено вимогу про стягнення з відповідача за невиконання умов договору поставки №1292 від 01.12.2011 р. пені в розмірі 1261,42 грн.

Пунктом 5.2. договору передбачено, що за порушення строків оплати, визначених в п. 3.3. договору, покупець виплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення.

Перевіривши розрахунок суми пені, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позову і в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 1261,42 грн.

Керуючись ст.625 ЦК України позивач нарахував відповідачу до сплати інфляційні в розмірі 189,97 грн. та 3% річних в розмірі 247,00 грн.

Наданий позивачем розрахунок сум інфляційних та 3% річних здійснений у відповідності до вимог чинного законодавства та відповідає наявним матеріалам справи, в зв'язку з чим колегія суддів дійшла висновку, що місцевий господарський суд правомірно стягнув з відповідача на користь позивача 189,97 грн. інфляційних втрат та 247,00 грн.3% річних.

Отже, зважаючи на зазначені обставини справи та вищенаведені положення чинного законодавства, зокрема, ст. 33 ГПК України, колегія суддів вважає, що твердження заявника, викладені в апеляційній скарзі, безпідставні, оскільки відповідач не надав ні місцевому господарському суду, ні суду апеляційної інстанції належних доказів, які б підтверджували обґрунтованість його заперечень проти заявлених позовних вимог, тоді як позивачем належним чином доведена його позиція щодо правомірності позову з документальним та матеріальним обґрунтуванням.

Стосовно здійснення розгляду справи господарським судом за відсутності представника відповідача та клопотання відповідача про відкладення розгляду справи на інший день в зв'язку з неможливістю участі його уповноваженого представника в судовому засіданні місцевого господарського суду 29.05.2012 р. колегія суддів зазначає, що відкладення розгляду справи згідно зі ст. 77 ГПК України є правом, а не обов'язком суду, крім того, як встановлено колегією суддів в ході апеляційного провадження у даній справі, обставини справи були досліджені в повному обсязі рішення, прийняте, господарським судом 29.05.2012 р., законне та обґрунтоване, отже, задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи на інший день не могло вплинути на результат розгляду справи.

На підставі вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв'язку з її юридичною необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням судом норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують наведені висновки суду, в зв'язку з чим апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду Харківської області від 29.05.2012 р. має бути залишене без змін.

Враховуючи зазначене та керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Хлібозавод "Салтівський", м. Харків залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 29.05.2012 р. у справі № 5023/2094/12 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови складено 17.08.2012 р.

Головуючий суддя Шевель О. В.

Суддя Гетьман Р.А.

Суддя Гончар Т. В.