Постанова від 02.11.2011 по справі 2а-11055/11/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601 м.Київ, вул. К. Каменєва, 8, корп. 1 ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

місто Київ

02 листопада 2011 року Справа №2а-11055/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

судді: Пісоцької О.В.,

за участю секретаря

судового засідання Швеця О.Ю.,

розглянувши у приміщенні суду у місті Києві у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі міста Києва дотовариства з обмеженою відповідальністю «Будгрупмонтаж» простягнення заборгованості у розмірі 13074грн. 04коп., ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі міста Києва (далі -управління ПФ, позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Будгрупмонтаж»(далі -ТОВ «Будгрупмонтаж», відповідач), в якій просить стягнути з відповідача суму заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 13074грн. 04коп.

В обґрунтування позову управління ПФ послалось на невиконання відповідачем приписів Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»та на -безпідставну несплату зазначеної вище суми. Просить вирішити даний судовий спір за відсутністю повноважного представника управління ПФ, врахувавши, що останній наполягає на задоволенні позову.

ТОВ «Будгрупмонтаж»стосовно задоволення заявленого позову заперечує, посилаючись на порушення позивачем процедури повідомлення відповідача про наявність заборгованості. У письмових поясненнях (запереченнях) відповідач вказував на те, що управління ПФ в супереч вимогам чинного законодавства застосовував заходи досудового врегулювання спорів. Зауважував на тому, що заборгованість, яка є предметом даного спору, вже стягується у примусовому порядку відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

У судовому засіданні представник відповідача просив у задоволенні позову управління ПФ відмовити у повному обсязі, посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість.

Згідно з частиною 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України 02 листопада 2011 року о 11год. 06хв. у відкритому судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови про задоволення позову.

Дослідивши наявні у справі докази, заслухавши пояснення представника відповідача, судом встановлено наступне.

Відповідно до пункту 10 частини 1 статті 1 та частини 3 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року №2464-VI (далі -Закон України №2464) відповідач є платником внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (страхувальником), перебуває на обліку в управлінні ПФ та відповідно до статті 6 вказаного Закону несе обов'язки з нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в установлені строки у повному обсязі.

Так, за ТОВ «Будгрупмонтаж»управлінням ПФ обліковується заборгованість у розмірі 13074грн. 04коп., яка виникла у зв'язку з несплатою відповідачем єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у період за січень-квітень 2011 року.

Сума, яка підлягала до сплати відповідачем, визначена останнім у звітах за вказаний період, проте доказів щодо перерахування відповідних коштів на користь Пенсійного фонду України сторонами на час вирішення даного спору не надано.

01 червня 2011 року управлінням ПФ видано вимогу №ЮЮ-014-УП про сплату боргу у розмірі 13074грн. 04коп., яка надіслана на адресу відповідача та одержана останнім 06 червня 2011 року, про що свідчить копія відповідного повідомлення поштового відправлення.

Доказів, які б свідчили про оскарження зазначеної вимоги позивача, відповідачем на дослідження суду не надано.

Також в матеріалах справи наявна копія постанови Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві від 02 вересня 2011 року у виконавчому провадженні ВП №27815762, зі змісту якої вбачається, що управлінню ПФ на підставі відповідної заяви стягувача повернуто вимогу №Ю-140-уп від 01 липня 2011 року про сплату боргу (на загальну суму 16342грн. 55коп.) у зв'язку з її відкликанням.

Відповідачем наявність заборгованості, яка є предметом даного спору, не спростовувалась.

Враховуючи викладене, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення щодо їх задоволення, оцінивши, відповідно до статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору в межах заявлених вимог, суд дійшов наступних висновків.

Законодавство України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 року №16/98-ВР та прийнятих відповідно до них законів, інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно зі статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 року №16/98-ВР (далі -Основи законодавства №16/98-ВР), загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом (далі - роботодавець), громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Частиною 2 статті 4 Основ законодавства №16/98-ВР встановлено, що відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ. Відповідно до приписів статті 20 Основ законодавства №16/98-ВР, основними джерелами коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до цих Основ є внески роботодавців і застрахованих осіб.

Так, згідно з частиною 1 статті 21 цих Основ єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це консолідований страховий внесок на пенсійне страхування, страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, медичне страхування, страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, страхування на випадок безробіття, який в обов'язковому порядку сплачується страхувальниками з метою забезпечення реалізації прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за соціальним страхуванням.

Статтею 22 Основ законодавства №16/98-ВР передбачено, що порядок здійснення платежів, строки сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначаються Законом України №2464, порядок резервування коштів на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - законами України з окремих видів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Статтею 2 Закону України №2464визначено, що виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

Відповідно до приписів частини 1 статті 3 зазначеного Закону, збір та ведення обліку єдиного внеску здійснюються за принципом обов'язковості сплати єдиного внеску. Згідно зі статтею 4 Закону України №2464, платниками єдиного внеску є страхувальники, зазначені у пункті 1 частини 1 цієї статті, та застраховані особи, зазначені у пунктах 2-14 частини 1 цієї статті. Водночас, пунктом 1 частини 1 статті 4 вказаного Закону передбачено, що страхувальниками є роботодавці, зокрема: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою -підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Як вище встановлено судом, ТОВ «Будгрупмонтаж»є платником внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (страхувальником).

Згідно з пунктами 1, 4 частини 2 статті 6 Закону України №2464 платник єдиного внеску зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок ; подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.

Частиною 5 статті 7 зазначеного Закону передбачено, що єдиний внесок нараховується на суми, зазначені в частинах 1, 2 цієї статті, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати.

Судом встановлено, що відповідачем до управління подано звіти про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України із визначеною відповідачем сумою єдиного внеску, що підлягає сплаті за січень-квітень 2011 року у загальному розмірі 13074грн. 04коп.

Відповідно до приписів частин 8 та 12 статті 9 Закону України №2464 платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Самостійно визначений ТОВ «Будгрупмонтаж»розмір єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у строк, встановлений Законом України №2464, не сплачено.

В силу приписів статті 1 Закону України №2464, сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом, визнається недоїмкою по сплаті єдиного внеску.

Згідно з приписами частини 1 статті 13 цього Закону Пенсійний фонд України та його територіальні органи мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску та застосовувати фінансові санкції, передбачені цим Законом.

Так, порядок стягнення заборгованості по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, передбачений статтею 25 Закону України №2464, згідно з абзацом 1 частини 4 якої територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

У зв'язку з порушенням відповідачем платіжної дисципліни, управлінням ПФ на підставі частини 4 статті 25 Закону України №2464, ТОВ «Будгрупмонтаж»направлено вимогу про сплату боргу від 01 червня 2011 року №ЮЮ-014-УП, яка отримана представником відповідача 06 червня 2011 року, що підтверджується копією повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення.

Абзацами 3 та 4 частини четвертої статті 25 зазначеного Закону встановлено, що платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

Згідно з абзацом 6 частини 14 статті 25 Закону України №2464-VI у разі, якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки. У випадках, зазначених в абзаці 6 цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

Судом встановлено, що вимога від 01 червня 2011 року №ЮЮ-014-УП протягом 10 робочих днів після її отримання відповідачем не оскаржена, заборгованість не погашена, отже сума боргу вважається узгодженою та такою, що підлягає до сплати.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідачем не наведено доводів та не надано доказів, які б спростовували позовні вимоги управління ПФ.

Отже, зважаючи на порушення відповідачем вимог статті 9 Закону України №2464, у зв'язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 13074грн. 04коп., яка у встановленому порядку не сплачена, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення.

Керуючись статтями 7, 9, 11, 69-72, 86, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Окружний адміністративний суд міста Києва

ПОСТАНОВИВ:

Позов управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі міста Києва задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Будгрупмонтаж»(02099 м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 9, корп. 61, код за ЄДРПОУ 35837657) на користь управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі міста Києва (02091 м. Київ, вул. Вербицького, 9; р/р 37192052002622, 37194083002622, МФО 820019) заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 13074грн. 04коп. (тринадцять тисяч сімдесят чотири гривні 04коп.).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку, встановленому статями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) О.В. Пісоцька

З оригіналом згідно.