Постанова

від 06.08.2012 по справі 2а-3929/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 серпня 2012 року № 2а-3929/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Григоровича П.О., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Заграва»

до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної

податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень -рішень

№ 00000062360 від 06.02.2012, №00000072360 від 06.02.2012.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Заграва»(надалі -Позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва (надалі - Відповідач), про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень -рішень № 00000062360 від 06.02.2012, №00000072360 від 06.02.2012.

В судовому засіданні представник Позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та зазначив, що не погоджується з висновками Акту перевірки №23/23-611/32454777 від 23.01.2012 року в частині порушення Позивачем пп. 7.4.4 п.7.4 ст.7, пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7, пп.7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та п.5.1. пп. 5.2.1 п.5.2., пп. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»враховуючи наступне.

Позивач зазначає, що висновки Відповідача за наслідками проведеної перевірки базуються виключно на суб'єктивних припущеннях перевіряючих, які не мають підтвердження доказами. Не погоджуючись з висновками про завищення податкового кредиту, позивач посилається на те, що податковий кредит сформований ним відповідно до вимог Закону, на підставі належним чином оформлених податкових накладних. За наведених обставин, представник Позивача просить суд скасувати спірне податкове повідомлення -рішення.

Представник Відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував в повному обсязі та, в свою чергу, зазначив, що не погоджується з позовними вимогами Товариства з обмеженою відповідальністю «Заграва»з огляду на те, що в ході перевірки було встановлено господарські взаємовідносини Позивача з ТОВ «Ін-Буд-Київ», що має ознаки фіктивності. А отже, договори та первинні бухгалтерські документи, укладені між Позивачем та його контрагентом, на думку контролюючого органу є нікчемними та такими, що не мали на меті настання реальних наслідків, а Позивач, в свою чергу, позбавлений права на формування податкового кредиту за цими операціями.

В судовому засіданні 17.04.2012 суд протокольно ухвалив замінити неналежного відповідача на Державну податкову інспекцію у Подільському районі м. Києва ДПС у зв'язку з перетворенням останнього. Представники сторін проти заміни відповідача не заперечували.

Справа розглянута в письмовому провадженні з огляду на подане позивачем клопотання в порядку ч. 6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

На виконання постанови старшого слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА у Житомирській області майора податкової міліції Пономарчук О.В. від 24.06.2011р. про призначення позапланової виїзної документальної перевірки була проведена позапланова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Заграва»(код ЄДРПОУ 32454777) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008р. по 31.12.2010р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008р. по 31.12.2010р.

За наслідками проведеного контрольного заходу суб'єктом владних повноважень складено Акт перевірки від 23.01.2012 №23/23-611/32454777 та винесено наступні спірні податкові повідомлення -рішення, а саме:

- №00000062360 від 06.02.2012 по податку на додану вартість на загальну суму 24046грн., в тому числі за основним платежем 19237грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 4809грн.

- №00000072360 від 06.02.2012 по податку на прибуток підприємств на загальну суму 30058грн, в тому числі за основним платежем 24046грн., за штрафними фінансовими санкціями 6012грн.

Як вбачається з висновків Акту перевірки, контролюючим органом встановлено порушення з боку ТОВ «Заграва» п.5.1. пп. 5.2.1 п.5.2., пп. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», чим занижено податок на прибуток підприємств на загальну суму 24046грн., у тому числі за І квартал 2010 року у сумі 3212грн., півріччя 2010 -18735грн., 9 місяців 2010 - 22029грн., 2010 -24046грн.

Також актом перевірки встановлено порушення Позивачем вимог пп. 7.4.4 п.7.4 ст.7, пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7, пп.7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість за період Березень 2010 в сумі 19237грн.

Як вбачається з Акту перевірки, що став підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень, а також письмових заперечень Відповідача, правова позиція ДПІ у Подільському районі м. Києва ґрунтується на наступному.

Як вже зазначалось, ДПІ у Подільському районі м. Києва отримано постанову про призначення позапланової виїзної документальної перевірки від 24.06.2011 року, що винесена старшим слідчим з ОВС СВ ПМ ДПІ у Житомирській області за матеріалами кримінальної справи № 11/079002, в якій зазначено наступне.

В провадженні СВ ПМ ДПА у Житомирській області знаходиться кримінальна справа порушена відносно директора ПП «Будмаксплюс»(код ЄДРПОУ 35954852) ОСОБА_2 по факту умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, службового підроблення, що спричинило тяжкі наслідки, за ознаками складів злочинів, передбачених ч. З ст.212, ч.2 ст.366 КК України.

Представник Відповідача зазначає, що директор ПП «Будмаксплюс»ОСОБА_2, в період 2008-2010 років, з метою ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, шляхом службового підроблення, що спричинило тяжкі наслідки в порушення пп. 7.2.4. и.7.2. ті. 7.4.5. п. 7.4, ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" за № 168/97-ВР від 03.04.1997 року та ип.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №283/97-ВР від 22.05.97р., шляхом відображення в податковому та бухгалтерському обліках підприємства придбання товарно-матеріальних цінностей (проведення безтоварних операцій) у підприємств, які мають ознаки фіктивності, в тому числі ТОВ "Ін-Буд-Київ" (36925136) , умисно ухилилась від сплати податків на суму більше 875 тис. грн.

Відносно невстановлених слідством осіб, які діяли від імені ТОВ "Ін-Буд-Київ" (36925136) порушено кримінальні справи за ознаками злочину, передбаченого ст. 205 КК України, тобто придбання СПД з метою прикриття незаконної діяльності.

Відповідач також зазначає, що в ході досудового слідства встановлено, що одним із підприємств, яке за рахунок відображення в бухгалтерському та податковому обліках підприємства проведення взаєморозрахунків із вищевказаними суб'єктами господарювання, що мають ознаки «фіктивності», незаконно сформувало податковий кредит з податку на додану вартість є ТОВ «Заграва».

До чого ж, ДПІ у Подільському районі м. Києва отримано пояснення ОСОБА_3 від 28.05.2011р., який, згідно бази даних ДПА України є засновником, директором та головним бухгалтером контрагента позивача ТОВ "Ін-Буд-Київ".

Останній пояснив, що в вересні 2009 року втратив паспорт та до фінансово-господарської діяльності ТОВ «Ін-Буд-Київ»жодного відношення не має, підприємство не реєстрував та жодну особу на це .не уповноважував.

Також ДПІ у Подільському районі м. Києва отримано Акт перевірки ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 06.04.2011р. №751/23-08 «Про результати невиїзної перевірки ТОВ «Ін-Буд-Київ»в частині дотримання податкового законодавства по податку на додану вартість за період 01.02.2010-31.01.2011р.», згідно якого всі взаємовідносини з приводу постачання ТОВ «Ін-Ьуд-Київ»товарів (робіт, послуг) не спричиняють настання правових наслідків.

З огляду на зазначені обставини, на думку відповідача, договори, що укладені між ТОВ «Заграва»та ТОВ «Ін-Буд-Київ»про придбання товару (робіт, послуг) не спричиняють реального настання правових наслідків.

Враховуючи вищезазначене, ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС стверджує про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог ТОВ «Заграва»та просить суд в задоволенні позову відмовити повністю.

Окружний адміністративний суд м. Києва, оцінивши докази, які є у справі вважає, що спірні податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва є таким, що підлягає скасуванню , з огляду на наступне.

Так, згідно зі ст. 161 КАС України під час прийняття постанови суд вирішує наступні питання, зокрема:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частини 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів та висновків експертів.

Згідно положень статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 5, 6 ст.71 КАС України суд може збирати докази з власної ініціативи. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Дійсно, пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України визначено як підставу для проведення документальної позапланової перевірки постанову слідчого по кримінальній справі, однак, пунктом 86.9 статті 86 ПК України встановлено, що у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Крім того пунктом 58.4 статті 58 ПК України встановлено, що у разі, коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим кодексом, при цьому забороняється складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення до набрання законної сили рішенням суду у справі або закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими обставинами.

Викладені норми податкового законодавства встановлюють, що результатами перевірок платників податків, призначених в рамках порушеної кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори контролюючий орган визначає суми грошових зобов'язань, але податкове повідомлення-рішення не приймає до вирішення такої кримінальної справи.

При цьому, з пояснень представника відповідача судом встановлено, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі висновків акту позапланової виїзної документальної перевірки проведеної в рамках кримінальної справи провадження по якій не завершено.

Аналіз зазначених вище норм Податкового кодексу України дає змогу прийти до висновку, що не зважаючи на встановлені порушення податкового законодавства, ДПІ у Подільському районі м. Києва, в даному випадку, позбавлена права на винесення спірних ППР, а отже - податкові повідомлення -рішення № 00000062360 від 06.02.2012, №00000072360 від 06.02.2012 підлягають скасуванню, як такі, що винесені з порушенням ч. 2 ст. 19 Конституції України та є такими, що винесені передчасно.

Не зважаючи на відсутність у податкового органу у даному випадку повноважень щодо винесення спірних податкових повідомлень-рішень, що є, на думку суду, самостійною підставою для їх скасування, суд вважає за доцільне дослідити також і правомірність донарахування позивачу зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість.

З наявної в матеріалах справи копії акту перевірки вбачається, що висновки податкового органу щодо заниження позивачем податкових зобов'язань ґрунтуються виключно на інформації, що отримана з постанови слідчого ОВС СВ ПМ ДПА у Житомирській області майора податкової міліції Пономарчук О.В. від 24.06.2011р

При цьому, надана позивачем як до перевірки так і до суду підтверджуюча документація не була взята відповідачем до уваги, хоча жодних зауважень до її оформлення у останнього не виникає.

Так на переконання податкового органу саме взаємовідносини позивача з ТОВ «Ін-Буд-Київ» слугували передумовою для заниження податкових зобов'язань з боку ТОВ «Заграва», а правочини, укладені з таким контрагентом розцінені податковим органом як такі, що не спричиняють настання реальних наслідків.

Слід зауважити, що під час проведення перевірки «товарність»таких правочинів податковим органом не досліджувалась, в обґрунтування відсутності настання можних наслідків за такими правочинами вказуються пояснення ОСОБА_3 від 28.05.2011р., в яких зазначено, що останній у вересні 2009 року втратив паспорт та до фінансово-господарської діяльності ТОВ «Ін-Буд-Київ»жодного відношення не має, підприємство не реєстрував та жодну особу на це не уповноважував.

Такі доводи податкового органу не можуть бути розцінені як належний доказ відсутності настання реальних наслідків за правочинами укладеними позивачем з ТОВ "Ін-Буд-Київ", враховуючи наступне.

Між позивачем та ТОВ «Ін-Буд-Київ»в перевіряємому періоді виникли відносини за наступними договорами.

Договір субпідряду №10-03/1 від 10.03.2010 року , відповідно до умов якого Генпідрядник (ТОВ «Заграва») доручає, а Субпідрядник (ТОВ «Ін-Буд-Київ) приймає на себе зобов'язання виконати на власний ризик власними силами або силами третіх осіб за завданням Генпідрядника окремі види робіт (комплекс робіт) за адресою: м. Євпаторія, вул. Пушкіна, 64-а, в об'ємах, строках та вартістю, що визначені договором, а Генпідрядник зобов'язується прийняти і сплатити вартість виконаних Субпідрядником робіт.

Відповідно до п.3.1. Договору, договірна ціна субпідрядних робіт включає в себе вартість застосовуваних субпідрядником матеріалів (якщо такі є), роботу машин, механізмів, заробітну плату персоналу, інші витрати та може бути змінена Сторонами за взаємною згодою.

Договірна ціна зазначається в Додатку №1 (Локальний кошторисний розрахунок) до

Договору і складає на момент підписання Договору 12850,00 грн., а також ПДВ 20% - 2570,00 грн., всього: 15420 (п'ятнадцять тисяч чотириста двадцять) гривень 00 коп.

Всі розрахунки за цим Договором здійснюються в безготівковій формі в національній валюті України - гривні.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.03.2010 року між сторонами підписано Акт приймання виконаних підрядних робіт на суму 15420,00 грн. та Довідку про вартість виконаних підрядних робіт типової форми КБ-3 на суму 15240,00 грн.

На підтвердження оплати по Договору, позивачем до матеріалів справи надано виписку по руху коштів, яка підтверджує, що оплату виконаних підрядних робіт проведено 26.03.2010 року на підставі платіжного доручення №5722 з призначенням платежу: «за субпідрядні роботи згідно Договору №10-03/1 від 10.03.2010 року»в сумі 15420,00 грн., тобто в повному обсязі.

16.03.2010 року , у зв'язку з фактом підписання актів виконаних підрядних робіт (перша подія), ТОВ «Ін-Буд-Київ»виписало податкову накладну №160301 на загальну суму 15420,00 грн., з яких ПДВ 2570,00 грн. , що і стала підставою для віднесення суми в розмірі 2570 грн. до податкового кредиту.

Підставою для виникнення господарських прововідносин в рамках Договору №10-0/1 від 10.03.2010 стало те, що між Міжрегіональною академією управління персоналом (у формі акціонерного товариства закритого типу) та позивачем укладено Договір підряду №01/09-10/1/2292 від 09.10.2009 року.

Відповідно до п. 1.2. первинного Договору №01/06-10/1/2292 підрядник має право залучати, без будь-яких додаткових узгоджень із Замовником, до виконання підрядних робіт субпідрядників, в даному випадку - ТОВ «Ін-Буд-Київ», для виконання всього обсягу або окремих видів підрядних робіт. Умови співпраці з субпідрядником Підрядник визначає на власний розсуд на підставі окремих договорів.

На зазначені види робіт було складено Локальний кошторисний розрахунок №25, а приймання-передача виконаних робіт оформлена Актом приймання виконаних підрядних робіт 23.03.2010 року на суму 17098,20 грн. та Довідкою про вартість виконаних підрядних робіт типової форми КБ-3 на суму 17098,20 грн.

За Договором субпідряду №11-03/1 від 11.03.2010 року , Генпідрядник (Позивач) доручає, а Субпідрядник (ТОВ «Ін-Буд-Київ») приймає на себе зобов'язання виконати на власний ризик власними силами або силами третіх осіб за завданням Генпідрядника окремі види робіт (комплекс робіт) за адресою: м. Євпаторія, вул. Пушкіна, 64-а, в об'ємах, строках та вартістю, що визначені договором, а Генпідрядник зобов'язується прийняти і оплатити вартість виконаних Субпідрядником робіт.

Субпідрядник зобов'язується виконати за завданням Генпідрядника роботи, обумовлені в Додатку №1 до Договору. Субпідрядник зобов'язується виконати також роботи, які не зазначені в Додатку №1, але необхідність у виконанні яких випливатиме для належного виконання робіт, обумовлених Договором, або буде обумовлена Додатковими угодами до Договору.

Договірна ціна субпідрядних робіт за даним Договором включає в себе вартість застосовуваних субпідрядником матеріалів (якщо такі є), роботу машин, механізмів, заробітну плату персоналу, інші витрати та може бути змінена Сторонами за взаємною згодою.

Договірна ціна зазначається в Додатку №1 (Локальний кошторисний розрахунок) до

Договору і складає на момент підписання Договору 62090,00 грн., а також ПДВ 20% - 12418,00 грн., всього: 74508 (сімдесят чотири тисячі п'ятсот вісім) гривень 00 коп.

Всі розрахунки за цим Договором здійснюються в безготівковій формі в національній валюті України - гривні.

На підтвердження факту виконання робіт за Договором, 09.04.2010 року Сторонами підписано Акт приймання виконаних підрядних робіт на суму 74508,00 грн. та Довідку про вартість виконаних підрядних робіт типової форми КБ-3 на суму 74508,00 грн.

Оплату виконаних підрядних робіт проведено 26.03.2010 року на підставі платіжного доручення №5723 з призначенням платежу: «за субпідрядні роботи згідно Договору №11-03/1 від 11.03.2010 року»в сумі 100000,00 грн.

26.03.2010 року, у зв'язку із фактом проведення оплати за субпідрядні роботи згідно Договору №11-03/1 від 11.03.201 року, ТОВ «Ін-Буд-Київ»виписало на користь Позивача податкову накладну №260301 на загальну суму 100000,00 грн., з яких ПДВ 16666,67 грн.

Сума ПДВ по даній накладній в розмірі 16666,67грн. включено позивачем до суми податкового кредиту за березень 2010 року.

Також, суд не приймає доводів відповідача щодо визнання нікчемними правочинів Позивача з ТОВ «Ін-Буд-Київ»з посиланням на те, в провадженні СВ ПМ ДПА у Житомирській області знаходиться кримінальна справа порушена відносно директора ПП «Будмаксплюс»(код ЄДРПОУ 35954852) ОСОБА_2 по факту умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, службового підроблення, що спричинило тяжкі наслідки, за ознаками складів злочинів, передбачених ч. З ст.212, ч.2 ст.366 КК України, вмотивовуючи це наступним.

Так, згідно частини 1 статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом.

За змістом частини 1 статті 228 Цивільного кодексу України, правочин спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною 2 згаданої статті є нікчемним.

Як зазначено у частині 2 статті 215 ЦК, визнання судами нікчемних правочинів недійсними не вимагається.

Відповідно до частини 1 статті 216 ЦК, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім наслідків, пов'язаних з його недійсністю.

Окружний адміністративний суд м. Києва, в даному випадку, вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч. 4 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Отже, виходячи з наведеного, як на час проведення перевірки, так і станом на час розгляду даної справи, компетентним органом не було встановлено наявності умислу будь-якої особи або посадових осіб ТОВ «Заграва» та ТОВ «Ін-Буд-Київ» на укладення угоди, спрямованої на ухилення від сплати податків або угоди, укладеної в порушення публічного порядку.

Крім того, з огляду на Акт перевірки вбачається за можливе прийти до висновку про те, що під час проведення перевірки податковим органом не було здійснено аналізу первинних бухгалтерських документів контрагента позивача по спірним господарським взаємовідносинам з позивачем, які могли б підтвердити або спростувати факт надання послуг.

Узагальнюючи наведене, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає за необхідне звернути увагу на те, що в процесі розгляду справи судом не встановлено обставин, які б у сукупності підтверджували позицію Відповідача, викладену в Акті перевірки, а тому спірне податкове повідомлення рішення №00000062360 від 06.02.2012 по податку на додану вартість також не можу вважатися правомірним, а отже, підлягає скасуванню.

Крім того, надані позивачем документи є достатньою підставою для висновку про сплату ним сум податку на додану вартість в ціні товарів та робіт, а сума податкового кредиту з ПДВ підтверджена належним чином оформленими податковими накладними.

До того ж, чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Відповідач, як вже зазначалось вище, не надав до матеріалів справи вироків суду по посадовим особам контрагентів позивача, не надав доказів визначення контрагентам позивача податкових зобов'язань по податку на додану вартість по взаємовідносинам з позивачем, що у сукупності давали б підстави суду погодитись з правовим обґрунтуванням Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби.

Щодо збільшення позивачу суми грошового зобов'язання по податку на прибуток підприємств, Окружний адміністративний суд м. Києва зазначає таке.

Згідно пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтвердженні відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Підпункт 5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначає, що валові витрати виробництва та обігу -сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг) які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарський діяльності.

Відповідно до пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Підпунктом 11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств визначено, що датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку -день їх видачі з каси платника податку;

або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) -дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

В підтвердження правомірності віднесення сум до валових витрат та до податкового кредиту з податку на додану вартість, позивачем надані відповідні первинні документи по взаємовідносинах із контрагентом, що досліджені судом та на підставі яких суд дійшов висновку про правомірність формування позивачем податкового кредиту.

Так, представником Позивача, з посиланням на вищевказані норми, надано суду докази розрахунку з контрагентом (ТОВ «Ін-Буд-Київ») в безготівковій формі, а тому у відповідності до викладеного вище, Позивач отримав право на збільшення валових витрат.

Всупереч положенням статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним спірних податкових повідомлень рішень з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Позивач в силу положень ст.11, ч.1 ст.71 КАС України довів обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 72 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає, що позовні вимоги ТОВ «Загарава», в даному випадку, підлягають задоволенню повністю.

Згідно ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011р. №845, визначено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

Зі змісту листа Вищого адміністративного суду України від 21.11.2011р. №2135/11/-11 вбачається, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, судам у резолютивній частині такого судового рішення слід зазначати обов'язок органу Державної казначейської служби України стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача. Відповідно, у виконавчому листі за таким судовим рішенням як боржника слід вказувати Державний бюджет України в особі суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Заграва»- задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва №00000062360 від 06.02.2012, №00000072360 від 06.02.2012

3. Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Заграва»(код ЄДРПОУ 32454777, адреса: 04071, м. Київ, вулиця Ярославська, 21) судові витрати в сумі 541,04 (п'ятсот сорок одна) грн. 04 коп. з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунку Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби (адреса: 04080, м. Київ, вулиця Турівська, 12).

Суддя П.О. Григорович

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.