Рішення

від 28.08.2012 по справі 18/46/2012/5003

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

28 серпня 2012 р. Справа 18/46/2012/5003

за позовом : Публічного акціонерного товариства "Експериментально-механічний завод "Металіст" (04655, м. Київ, вул. Лебединська, 4)

до : Товаритсва з обмеженою відповідальністю "Фірма "Інтербудмонтаж" (22700, Вінницька обл., м. Іллінці, вул. Радянська, 42)

про стягнення 61392,12 грн. заборгованості

Головуючий суддя Маслій І.В.

Cекретар судового засідання Василишена Н.О.

Представники :

позивача: Попазов Г.І., довіреність № б/н від 23.01.12 р.

відповідача: не з"явився

ВСТАНОВИВ :

До господарського суду Вінницької області звернулося ПАТ «Експериментально-механічний завод «Металіст»(далі -Позивач) з позовом до ТОВ «Фірма «Інтербудмонтаж»(далі -відповідач) про стягнення заборгованості за договором поставки у розмірі: 49 497,40 грн. -основного боргу та 11 894,72 грн. штрафних санкцій .

Ухвалою суду від 08.08.12 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду 28.08.12 о 11:00 год.

В судове засідання з'явився представник позивача.

Відповідач в судове засідання не з'явився.

Разом з тим суд відмічає наступне, 23.08.12 до суду повернулася з почтового відділення, у зв'язку з закінченням терміну зберігання, ухвала суду про порушення провадження у справі та призначення її до розгляду, що підтверджується судовою повісткою від 09.08.12 р. № 21036 2167699 8.

Таким чином, з урахуванням пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 року № 75 (з подальшими змінами), та п.19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 року № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" суд дійшов висновку, що дане повідомлення є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам.

На підставі викладеного суд вважає, що вжив усіх необхідних заходів для повідомлення сторін про час слухання справи, та з урахуванням вимог ст. 69 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Вивчивши матеріали справи та заслухавши представника позивача, судом встановлено наступне:

Між позивачем та відповідачем 01.02.11 р. укладено Договір № 01-2/11-МК (далі - Договір) про виготовлення та поставку товару. Відповідно до п. 1.1 якого постачальник (позивач) зобов'язувався виготовити та поставити покупцю (відповідачу) у визначені строки металоконструкцію, а відповідач у свою чергу, прийняти її та оплатити.

Відповідно до п. 2.1. Договору, Номенклатура і кількість продукції визначається у Специфікаціях, які оформлюються у вигляді додатків до Договору і є невід'ємною його частиною.

01.02.11 р. сторонами підписано Специфікацію № 1 на загальну суму 1 145244,00 грн. Цією ж Специфікацією визначено строки виготовлення та поставки товару, та відповідно до визначених у ній умов, продукція виготовляється та відпускається Постачальником конструктивними частинами, а термін виконання - 30 календарних днів з моменту виконання Замовником п. 7.2.1. та 7.2.2. Договору.

Так, постачальник виконав умови договору, а саме у період з 28.02.11 р. по 30.03.11 р. виготовив та поставив, а замовник отримав продукції на загальну суму 766 808,40 грн., що підтверджується видатковими накладними № МТ-02/28-001 від 28.02.11 р; № МТ-02/28-002 від 28.02.11 р; № МТ-02/28-004 від 28.02.11 р.; № МТ-02/28-005 від 28.02.11 р.; № МТ-02/28-006 від 28.02.11 р.; № МТ-03/30-002 від 30.03.11 р.; № МТ-03/30-003 від 30.03.11 р.; № МТ-03/30-004 від 30.03.11 р.; № МТ-03/30-005 від 30.03.11 р.; № МТ-03/30-006 від 30.03.11 р.; № МТ-03/30-007 від 30.03.11 р.

Також судом встановлено, що 26.08.11 р. між ПАТ «ЕМЗ»Металіст»(постачальником), ТОВ «Фірма «Інретбудмонтаж»(замовником) та Філією «Інретбудмонтаж»ТОВ «Фірма «Інретбудмонтаж»укладено Додаткову угоду № 1 (далі-Угода) до Договору № 01-2/11-МК.

Відповідно до п. 3 Угоди, замовник переводить на нового замовника (Філію «Інретбудмонтаж»ТОВ «Фірма «Інретбудмонтаж») борг у розмірі 98 441,96 грн., що виник на підставі п. 4.3. Договору за поставлену продукцію, а Новий замовник зобов'язаний виконати зазначене грошове зобов'язання протягом 15 банківських днів.

Відповідно до п. 4 Угоди, Замовник переводить на Нового замовника право вимагати від Постачальника виконання зобов'язань, передбачених договором, а саме виготовлення та поставки 25,4036 тон металоконструкції, а Постачальник погоджується виконати вказане вище зобов'язання Новому замовнику на умовах укладеного Договору з наданням відповідних документів на Нового замовника. При цьому Новий замовник зобов'язується прийняти вказані вище 25,4036 тон металоконструкції та здійснити розрахунок згідно п. 4.3. Договору з урахуванням сплаченого Замовником авансу.

Відповідно до п. 9 Додаткова угода є невід'ємною частиною Договору № 01-2/11-МК від 01.02.11 р..

Так, на виконання умов Додаткової угоди Постачальник виготовив та поставив, а Новий замовник отримав товар у кількості 25,4036 тон на загальну суму 300 360,00 грн., що підтверджується видатковими накладними № МТ-09/29-001 від 29.09.11 р.; № МТ-09/29-002 від 29.09.11 р.; № МТ-09/29-003 від 29.09.11 р.; № МТ-10/03-001 від 03.10.11 р.

Таким чином Постачальник виконав свої зобов'язання за договором у повному обсязі передавши Замовникам товару на загальну суму 1 067 168,40 грн.

У свою чергу, Новий замовник не виконав взяті на себе зобов'язання, визначені п. 3 Додаткової угоди, сплативши заборгованість у порушення визначених договором строків, що підтверджується банківськими виписками від 20.09.11 р., від 15.12.11 р., від 22.12.11 р., від 26.12.11 р. (а.с. 40-43), тоді як строк виконання умов договору становив 15.09.11 р.

Крім того, відповідно до п. 4.3. Договору -30% вартості кожної поставленої партії металоконструкції оплачується замовником (Новим замовником) не пізніше 2-х банківських днів від дня отримання Продукції.

У той же час Новий замовник порушив даний пункт Договору, що підтверджується наступним: так, за поставлену продукцію відповідно до вказаного вище пункту Договору, Новий замовник мав перерахувати до 03.10.11 р. 30 % вартості поставленої продукції згідно видаткових накладних № МТ-09/29-001 від 29.09.11 р.; № МТ-09/29-002 від 29.09.11 р.; № МТ-09/29-003 від 29.09.11 р.

Так, з урахуванням раніше сплаченого авансу відповідно до п. 4.3. Договору, станом на 03.10.11 р. Новий замовник за поставлену продукцію мав здійснити оплату у сумі 87 497,40 грн., та порушуючи взяті на себе зобов'язання сплатив лише 37 558,04 грн., що підтверджується банківськими виписками від 22.12.11 р. та від 26.12.11 р. (а.с. 42-43).

Таким чином у Нового замовника (Філії «Інретбудмонтаж»ТОВ «Фірма «Інретбудмонтаж») виникла заборгованість по сплаті основного боргу у розмірі 49 497,40 грн.

З метою досудового врегулювання спору, Позивач звернувся до Нового замовника з претензією про погашення заборгованості (а.с. 44-49). Натомість отримав листа (а.с. 50), яким Філія «Інретбудмонтаж»ТОВ «Фірма «Інретбудмонтаж»повідомила Позивача про її ліквідацію, та жодним чином не відреагувавши на виставлену претензію.

Приймаючи до уваги, що Філія «Інретбудмонтаж»ТОВ «Фірма «Інретбудмонтаж»не є окремою юридичною особою, відповідачем по справі є саме ТОВ «Фірма «Інретбудмонтаж».

Відповідно до ст. 692 ЦК України Покупець зобов'язаний оплатити товар після його отримання.

Згідно ст.ст. 526,527 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок.

Відповідно до ст. 193 ГПК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших нормативно-правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог, щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З аналізу ст.ст. 509,510 ЦК України та ст. 173 ГК України встановлено, що зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. У свою чергу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським Кодексом України.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, яка вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Дії позивача щодо передачі товару за зазначеними вище накладними відповідачу та дії відповідача по прийняттю вказаного товару, за визначеною ціною свідчать про те, що у боржника (відповідача) виникло зобов'язання по оплаті за отриманий товар.

Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Виходячи з викладеного, суд вважає вимогу позивача про стягнення боргу в розмірі 49 497,40 грн. правомірною та обґрунтованою у зв'язку з чим задовольняє її в повному обсязі.

Окрім основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 9 646,16 грн. -пені; 3636,11 грн. - інфляційних нарахувань, та 1885,45 грн. -3% річних.

Дослідивши і оцінивши надані докази, суд дійшов наступного висновку.

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Слід зазначити, що у відповідності до п.3 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до п. 3 ст. 549 ЦК України - пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 ГК України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно п. 10.3 Договору, за прострочення виконання грошового зобов'язання Замовник зобов'язаний сплатити Постачальнику пеню, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Таким чином відповідач, у зв'язку з невиконанням умов договору щодо своєчасної оплати товару, вважається таким що прострочив виконання грошового зобов'язання.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням

встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 363,11 грн. - інфляційних втрат та 1 885,45 грн. -3% річних підтверджуються Договором, розрахунками і підлягають задоволенню.

У той же час перевіркою судом правильності нарахування пені, встановлено порушення позивачем вимоги п. 6 ст. 232 ГПК України, відповідно до якої, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, позовна вимога щодо стягнення пені на суму 9 646,16 грн. не відповідає зазначеній вище нормі закону (нарахована за 98 + 302 дні), та підлягає частковому задоволенню, а саме на 7 211,86 грн. (98 +182 дні).

На підставі викладеного, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову, з віднесенням на відповідача судових витрат пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відповідно ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 4-3, 33, 43, 49, 82,115 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Інтербудмонтаж" (22700, Вінницька обл., м. Іллінці, вул. Радянська, 42, код ЄДРПОУ 36708850) на користь Публічного акціонерного товариства "Експериментально-механічний завод "Металіст" (04655, м. Київ, вул. Лебединська, 4, ЄДРПОУ 05309512) 49 497,40 грн. основного боргу; 363,11 грн. - інфляційних нарахувань; 1885,45 грн. -3% річних; 7 211,86 грн. -пені; 1 545 грн. 68 коп. судового збору.

4. В решті позовних вимог відмовити

5. Копію рішення направити позивачу та відповідачу рекомендованим листом.

6 Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 31 серпня 2012 р.

Суддя Маслій І.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (04655, м. Київ, вул. Лебединська, 4)

3 - відповідачу (22700, Вінницька обл., м. Іллінці, вул. Радянська, 42)