Рішення

від 28.08.2012 по справі 5011-13/9121-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа № 5011-13/9121-2012 28.08.12

За позовом Інституту надтвердих матеріалів ім. В.М.Бакуля Національної академії

наук України, м. Київ

до Державного підприємства "Алкон-Діамант" Науково-технологічного

алмазного концерну "Алкон" Національної академії наук України,

м. Київ

про стягнення 165 677,26 грн.

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники:

Від позивача Христенко О.В. -пред. по довір.

Від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення 165 677,26 грн. заборгованості та пені за Договором № 40 на відшкодування витрат по сплаті податку на землю від 01.01.2008р. та за Договором № 155 на відшкодування витрат по сплаті податку на землю від 01.11.2011р., посилаючись на порушення відповідачем, як платником, умов щодо розрахунків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.07.2012р. порушено провадження у справі № 5011-13/9121-2012 та призначено судове засідання на 31.07.2012р.

В судовому засіданні 31.07.2012р. представник позивача надав суду Довідку № юр-641 від 30.07.2012р., з якої вбачається, що відповідачем перераховано на користь позивача грошові кошти у розмірі -30 729,14 грн. Таким чином, сума боргу станом на 30.07.2012р. становить 131 828,98 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні надав платіжні доручення, що підтверджують перерахування грошових коштів у розмірі -30 729,14 грн. Також, відповідачем було надано копію листа вих. № 62 від 20.07.2012р., який було надіслано позивачу з пропозицією розглянути можливість розстрочки погашення даної заборгованості.

В судовому засіданні 31.07.2012р. було оголошено перерву до 28.08.2012р., відповідно до ст. 77 ГПК України.

27.08.2012р. від відповідача надійшла телеграма з клопотанням про відкладення розгляду спору, у зв'язку з перебуванням представника на лікарняному.

Відповідач, який був належним чином повідомлений про час та місце судового процесу, представників у судове засідання не направив.

Суд розглянув клопотання відповідача про відкладення, визнав його недоцільним та відхилив його.

Представник позивача позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.

В судовому засіданні 28.08.2012р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01 січня 2008 року між сторонами було укладено Договір № 40 на відшкодування витрат по сплаті податку за землю.

Відповідно до п. 1.1. Договору № 40 позивач є постійним користувачем земельної ділянки згідно Державного ату на право постійного користування землею І-КВ № 003954, площею 151 298 м 2 і приймає на себе зобов'язання на підставі Закону України «Про плату за землю»здійснювати сплату земельного податку відповідно до використовуваної виробничої площі, що перебуває у користуванні відповідача, як платника.

Відповідно до п. 1.2. Договору № 40 платник приймає на себе зобов'язання відшкодувати позивачу в повному обсязі витрати по сплаті податку на землю в сумі вісімдесят дві тисячі сто вісім грн. 33 коп. + 20% ПДВ розрахованого за формою Головної податкової інспекції відповідно до виробничих площ 8322,1 м 2 , що перебувають у користуванні платника.

Договір № 40 був укладений строком на один рік (з 01.01.2008р. по 31.12.2008р.), проте, п. 3.2. Договору сторони визначили, що Договір вважається продовженим на черговий і наступні календарні роки без оформлення додаткових документів, якщо сторони не вжили дій до його розірвання, або повідомлення про мотивований строк закінчення договору згідно з п.3.1.

Відповідно до п. 3.1. Договору № 40 у разі розірвання договору одна із сторін надсилає іншій повідомлення не менш ніж за місяць до дати розірвання договору.

Сторони не виявляли бажання щодо розірвання Договору № 40, відповідних повідомлень один одному не надсилали, а тому строк дії Договору було пролонговано.

У зв'язку зі збільшенням використовуваних площ відповідачем, 01.11.2011 року між сторонами було укладено Договір №155 на відшкодування витрат по сплаті податку за землю.

Відповідно до п. 1.1. Договору № 155 позивач є постійним користувачем земельної ділянки згідно Державного акту на право постійного користування землею І-КВ №003954, площею 151 298 м 2 і приймає на себе зобов'язання на підставі Закону України «Про плату за землю»здійснювати сплату земельного податку відповідно до використовуваної виробничої площі, що перебуває у користуванні відповідача.

Відповідно до п. 1.2. Договору № 155 платник приймає на себе зобов'язання відшкодувати позивачу в повному обсязі витрати по сплаті податку на землю в сумі сто п'ятдесят сім тисяч чотириста три грн. 57 коп. + 20% ПДВ (тридцять одна тисяча чотириста вісімдесят грн. 71 коп.) розрахованого за формою Головної податкової інспекції відповідно до виробничих площ 12 589,3 м 2 , що перебувають у користуванні платника. Щомісячна сума ПДВ до сплати становитиме п'ятнадцять тисяч сімсот сорок грн. 36 коп.

Згідно з п. 2.1. Договорів позивач обчислює суму земельного податку відповідача в порядку, визначеному Законом України «Про плату за землю», подає дані до податкової інспекції і сплачує земельний податок рівними частинами щомісячно.

Пунктом 2.2. Договорів відповідач зобов'язався відшкодовувати щомісячно, до 15 числа наступного місяця, позивачу у повному обсязі суму податку за землю, обчислену пропорційно тій частині площі, що знаходиться фактично у користуванні позивача.

Відповідач умови Договорів належним чином не виконав та за період з лютого 2011 року по травень 2012 року не сплатив наступні рахунки: № 421 від 28.02.2011р. на суму 186,02 грн. (за лютий 2011р.); № 439 від 25.03.2011р. на суму 186,02 грн. (за березень 2011р.); № 896 від 29.04.2011р. на суму 10 011,08 грн. (за квітень 2011р.); № 902 від 29.04.2011р. на суму 186,02 грн. (за квітень 2011р.); № 1074 від 27.05.2011р. на суму 186,02 грн. (за травень 2011р.); № 1067 від 27.05.2011р. на суму 10 011,08 грн. (за травень 2011р.); № 1298 від 29.06.2011р. на суму 186,02 грн. (за червень 2011р.); № 1291 від 29.06.2011р. на суму 12 332,50 грн. (за червень 2011р.); № 1521 від 28.07.2011р. на суму 12 332,50 грн. (за липень 2011р.); № 1528 від 28.07.2011р. на суму 186,02 грн. (за липень 2011р.); № 1819 від 31.08.2011р. на суму 12332,50 грн. (за серпень 2011р.); № 1826 від 31.08.2011р. на суму 186,02 грн. (за серпень 2011р.); № 1973 від 26.09.2011р. на суму 186,02 грн. (за вересень 2011р.); № 1966 від 26.09.2011р. на суму 12 332,50 грн. (за вересень 2011р.); № 2243 від 28.10.2011р. на суму 186,02 грн. (за жовтень 2011р.); № 2236 від 28.10.2011р. на суму 12 332,50 грн. (за жовтень 2011р.); № 2522 від 30.11.2011р. на суму 11 110,34 грн. (за листопад 2011р.); № 2524 від 30.11.2011р. на суму 186,02 грн. (за листопад 2011р.); № 2604 від 23.12.2011р. на суму 11 110,34 грн. (за грудень 2011р.); № 2612 від 23.12.2011р. на суму 186,02 грн. (за грудень 2011р.); № 139 від 31.01.2012р. на суму 11 110,34 грн. (за січень 2012р.); № 148 від 31.01.2012р. на суму 186,02 грн. (за січень 2012р.); № 314 від 27.02.2012р. на суму 11 141,53 грн. (за лютий 2012р.); № 323 від 27.02.2012р. на суму 186,02 грн. (за лютий 2012р.); № 481 від 21.03.2012р. на суму 186,02 грн. (за березень 2012р.); № 472 від 21.03.2012р. на суму 11 141,53 грн. (за березень 2012р.); № 714 від 26.04.2012р. на суму 186,02 грн. (за квітень 2012р.); № 705 від 26.04.2012р. на суму 11 141,53 грн. (за квітень 2012р.); № 895 від 30.05.2012р. на суму 11 141,53 грн. (за травень 2012р.); № 904 від 30.05.2012р. на суму 186,02 грн. (за травень 2012р.).

Належним чином засвідчені копії вище вказаних документів, залучені до матеріалів справи.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем на день підписання позову склала -162 558,12 грн.

З метою досудового врегулювання спору, позивач направив відповідачу претензію вих. № 12 від 02.03.2012р. з вимогою погасити заборгованість.

Відповідач залишив вказану претензію без відповіді та належного реагування, заборгованість не погасив.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Порушення зобов'язань за договором тягне за собою застосування встановлених законом мір відповідальності. Позивач нараховує пеню, відповідно до п. 5.2. Договорів, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, що складає 3 119,14 грн.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Суд, визнає вимогу позивача про стягнення пені обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем було перераховано на користь позивача грошові кошти у розмірі -30 729,14 грн. (25.06.2012р. -10 569,14 грн., 03.07.2012р. -10 080 грн., 19.07.2012р. -10 080 грн.), що підтверджується платіжними дорученнями № 99 від 25.06.2012р., № 104 від 03.07.2012р. та № 123 від 19.07.2012р. та Довідкою позивача вих. № юр-641 від 30.07.2012р.

Провадження у справі в частині вимог щодо стягнення грошових коштів у розмірі -30 729,14 грн., які були перераховані відповідачем, підлягає припиненню на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення решти позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст. 712 ЦК України, ст. 173 ГК України, ст. ст. 44, 49, 75, п. 1-1 ч. 1 ст.80, ст.ст. 82-85 ГПК України, Договорами сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства «АЛКОН-ДІАМАНТ»Науково-технологічного алмазного концерну «Алкон»Національної академії наук України (04074, м. Київ, вул. Автозаводська, 2, код ЄДРПОУ 24736177) на користь Інституту надтвердих матеріалів ім. В.М. Бакуля Національної академії наук України ( 04074, м. Київ, вул. Автозаводська, 2, код ЄДРПОУ 05417377), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, заборгованість у розмірі -131 828 (сто тридцять одна тисяча вісімсот двадцять вісім) грн. 98 коп., пеню у розмірі - 3 119 (три тисячі сто дев'ятнадцять) грн. 14 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі - 3 313 (три тисячі триста тринадцять) грн. 54 коп.

3. Провадження у справі щодо стягнення 30 729,14 грн. припинити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Повне рішення складено 31 серпня 2012 року.

Суддя І.Д. Курдельчук