Рішення

від 28.08.2012 по справі 16/066-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" серпня 2012 р. Справа № 16/066-12

Господарський суд Київської області у складі судді Христенко О.О. розглянув

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс-Агро 2006», м. Київ

до Фізичної особи -підприємця Кривохижа Валерія Григоровича, с. Рогозів, Бориспільський район

про стягнення 6 169,07 грн.

за участю представників сторін:

від позивача Нечаєнко І.С. - довіреність від 02.07.2012р. (представник);

від відповідача Кривохижа В.Г. - особисто.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Альянс-Агро 2006»(далі -позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою Вих. № 418 від 27.06.2012р. (Вх. № суду 1767 від 06.07.2012р.) до Фізичної особи -підприємця Кривохижа Валерія Григоровича (далі -відповідач) про стягнення 4 490,16 грн. основного боргу з врахуванням інфляційних втрат, 303,75 грн. пені, 895,35 грн. штрафу, 479,81 грн. 24% річних, а всього 6 169,07 грн. та судові витрати.

Відповідно до ухвали від 09.07.2012р. порушено провадження у справі № 16/066-12 та призначено її розгляд на 14.08.2012р. об 11 год. 10 хв.

Представник позивача в судовому засіданні 14.08.2012р. позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання 14.08.2012р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов та витребувані документи суду не надав, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином ухвалою суду від 09.07.2012р.

Представник позивача 14.08.2012р., після закінчення судового засідання, через канцелярію суду подав заяву про збільшення розміру позовних вимог (Вх. № суду 12799 від 14.08.2012р.), в якій з посиланням на ст. 49 ГПК України просить стягнути з відповідача 3 000,00 грн. за надання позивачу юридичних послуг. Зазначену заяву суд розцінює як заяву про стягнення з відповідача судових витрат пов'язаних з послугами адвоката, а не як заяву про збільшення розміру позовних вимог.

Враховуючи неявку представника відповідача, господарським судом було відкладено розгляд справи відповідно до п. 1, 2 частини першої ст. 77 ГПК України для повного, всебічного та об'єктивного вирішення спору на 28.08.2012р. за участю повноважних представників сторін.

Представник позивача в судовому засіданні 28.08.2012р. позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні 28.08.2012р. проти позову не заперечував, усно визнав позовні вимоги у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши представлені докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, господарський суд

встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Альянс-Агро 2006»(«Постачальник»далі -позивач) та Фізичною особою -підприємцем Кривохижа Валерієм Григоровичем («Покупець» далі -відповідач) укладено Договір поставки № 3-190112 від 19.01.2012р. (надалі -Договір), згідно умов якого позивач зобов'язується поставити та передати у власність відповідача товар в асортименті, кількості та ціні, зазначених у підписаних сторонами видаткових накладних, а відповідач зобов'язується прийняти цей товар та оплатити його на умовах, визначених цим Договором. Підтвердженням факту узгодження сторонами асортименту, кількості і ціни товару є прийняття відповідачем товару по видатковій накладній позивача, яка після підписання її обома сторонами має юридичну силу Специфікації і є невід'ємною частиною даного Договору. Товар прийнятий покупцем по накладній не підлягає поверненню за ініціативою покупця, крім випадків його невідповідності якості, або якщо кількість переданого товару перевищує кількість заявленого товару (п. 1.1 Договору).

Згідно п. 1.2 Договору, предметом договору є запасні частини та комплектуючі до тракторів, спецтехніки та автомобілів (надалі -товар), перелік яких зазначається в підписаних сторонами видаткових накладних.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Альянс-Агро 2006»свої договірні зобов'язання виконало належним чином та поставило відповідачу товар всього на суму 4 476,77 грн., що підтверджується видатковою накладною №19011203 від 19.01.2012р. на суму 4 476,77 грн. Про приймання товару по вказаній видатковій накладній свідчить підпис відповідача засвідчений відбитком печатки.

Згідно п. 6.1 Договору, оплата відповідачем кожної партії товару відбувається в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті України на безготівковий рахунок позивача на умовах 100% передоплати.

Відповідач свої зобов'язання щодо оплати отриманого товару, в порушення п. 6.1 даного договору не виконав, борг у розмірі 4 476,77 грн. не сплатив.

Позивач на адресу відповідача направляв претензію Вих. № 401 від 07.05.2012р. з вимогою в 10-тиденний термін від дня отримання цієї претензії оплатити заборгованість у розмірі 4 476,77 грн. (докази направлення в матеріалах справи), вимога позивача залишена без відповіді та задоволення.

Судом встановлено, що станом на час звернення позивача до суду з позовною заявою заборгованість відповідача у розмірі 4 476,77 грн. оплачена не була.

Оскільки відповідач не розрахувався за отриманий товар, останній вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, в зв'язку з чим, позивач має право на захист свого порушеного права відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України.

Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За змістом положень частини першої та частини сьомої статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч. 2 ст. 692 ЦК України).

Отже, товар поставлений відповідачу згідно видаткової накладної №19011203 від 19.01.2012р. на суму 4 476,77 грн. не оплачений, а тому сума заборгованості відповідача за поставлений товар на підставі Договору № 3-190112 від 19.01.2012р. складає 4 476,77 грн., зазначена заборгованість підтверджується матеріалами справи.

Доказів оплати на час вирішення спору відповідачем до суду не подано.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Тобто, обов'язок доказування та заперечування покладається на сторони.

Відповідач під час судового засідання 28.08.2012 р. визнав позов в повному обсязі.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 4 476,77 грн. на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи та визнаний відповідачем, вимога про стягнення з відповідача 4 476,77 грн. підлягає задоволенню.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до п. 8.1 Договору, в разі порушення терміну оплати товару відповідач в першу чергу зобов'язаний сплатити позивачу пеню в розмірі 1% від суми грошового зобов'язання за кожен день прострочення платежу на протязі всього часу прострочення, також згідно із ст. 625 ЦК України 24% річних від простроченої суми на протязі всього часу прострочення, а потім сплатити суму основної заборгованості. При цьому під час надходження грошових коштів від відповідача за товар по цьому Договору, позивач спочатку зараховує нараховану суму пені та річних відсотків. Окрім пені та річних відсотків у випадку прострочення платежу строком більше ніж 30 календарних днів, відповідач зобов'язаний сплатити додатково штраф у розмірі 20% від суми прострочки.

Позивачем на підставі п. 8.1 Договору здійснено нарахування пені на суму боргу, розмір якої становить 303,75 грн., згідно розрахунку позивача пеню нараховано за період з 20.01.2012р. по 30.06.2012р. (пеню нараховано за подвійною обліковою ставкою Національного банку України, що діяла в зазначений період).

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Також, позивачем на підставі п. 8.1 Договору нараховано штраф в розмірі 20% від суми заборгованості в розмірі 4476,77 грн., який за розрахунком позивача складає 895,35 грн. (4476,77 х 20% = 895,35).

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Розрахунок пені та штрафу відповідає вимогам законодавства та обставинам справи та підлягає задоволенню за розрахунком позивача.

У зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання позивач просить стягнути з відповідача 24% річних в розмірі 479,81 грн. за період з 20.01.2012р. по 30.06.2012р. на підставі п. 8.1 Договору та ст. 625 ЦК України, а також інфляційні в розмірі 13,39 грн. за період з лютого 2012 р. по травень 2012 р. включно на підставі ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства та всебічно розглянувши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку про правомірність заявлених позовних вимог, а тому позов підлягає задоволенню повністю у розмірі: 4 476,77 грн. основної заборгованості, 303,75 грн. пені, 895,35 грн. штрафу, 13,39 грн. інфляційних та 479,81 грн. 24% річних.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Також з посиланням на ст. 49 ГПК України позивач просить стягнути з відповідача 3 000,00 грн., за юридичні послуги, сплачені позивачем товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія «Елма-Колсантинг»платіжними дорученнями: №1139 від 01.08.2012р. на суму 1 500,00 грн., №1016 від 13.07.2012р. на суму 1 000,00 грн., №866 від 14.06.2012р. на суму 500,00 грн. на підставі рахунків-фактури №СФ-0512/32 від 15.05.2012р. на суму 500,00 грн. та №СФ-0712/12 від 05.07.2012р. на суму 1000,00 грн.

Статтею 44 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК України, витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія цього Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в ст. 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», де зазначено, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Таким чином, судові витрати за послуги адвоката у розгляді справи підлягають відшкодуванню лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату або адвокатському об'єднанню (фірмі, компанії тощо) стороною, котрій такі послуги надавались, оплата послуг адвоката підтверджується відповідними фінансовими документами, і якщо послуги надавались адвокатом, а не будь-яким представником.

Під час розгляду даної справи, в судових засіданнях 14.08.2012р. та 28.08.2012р. був присутній представник позивача за довіреністю від 02.07.2012 р. Нечаєнко Іван Сергійович, який не є адвокатом, що підтверджується протоколами судових засідань від 14.08.2012р., 28.08.2012р. та копію зазначеної довіреності, яка є в матеріалах справи.

Зі змісту наданих позивачем на оплату рахунків-фактур №СФ-0512/32 від 15.05.2012р. на суму 500,00 грн. та №СФ-0712/12 від 05.07.2012р. на суму 1000,00 грн. вбачається, що позивачу надавались юридичні послуги для підготовки документів для досудового врегулювання та юридичні послуги з підготовки документів для подачі до суду, які не є тотожними поняттю "послуги адвоката" в розумінні ст. 44 ГПК України.

Платіжні доручення №1139 від 01.08.2012р. на суму 1 500,00 грн., №1016 від 13.07.2012р. на суму 1 000,00 грн., №866 від 14.06.2012р. на суму 500,00 грн. також не можуть бути належним доказом того, що перераховані позивачем кошти в сумі 3 000,00 грн. товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія «Елма-Колсантинг»було сплачено саме за послуги адвоката, оскільки в призначенні платежу зазначено: "за юридичні послуги".

Таким чином, оскільки послуги надавались не адвокатом, а представником позивача за довіреністю, який не є адвокатом, доказів оплати позивачем послуг саме адвокату матеріали справи не містять, а платіжні документи не передбачають виокремлення вартості послуг адвоката із загальної суми вартості сплачених позивачем юридичних послуг, суд не вбачає підстав вважати ці витрати позивача судовими, як витрати на оплату послуг адвоката, та покладати їх на відповідача.

Судові витрати, у тому числі на оплату послуг адвоката, за своєю правовою природою не є позовними вимогами, про задоволення яких чи відмову у їх задоволенні суд зазначає у резолютивній частині рішення.

Згідно з приписами ст.ст. 49 і 84 ГПК України у резолютивній частині рішення зазначається про розподіл (стягнення) відповідних судових витрат лише у разі їх обґрунтованості (доведеності) стороною спору. У випадку, коли витрати сторін не належать до судових витрат у розумінні ст. 44 ГПК України, відсутні підстави зазначати про їх розподіл (у тому числі про відмову у покладенні таких витрат на іншу сторону) в резолютивній частині рішення.

Зазначена вище правова позиція викладена в постанові Київського апеляційного господарського суду від 05.04.2011 р. та постанові Вищого господарського суду України від 24.05.2011 р. у справі № 14/027-10/16.

На підставі викладеного та керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи -підприємця Кривохижа Валерія Григоровича (08351, Київська обл., Бориспільський район, с. Рогозів, вул. Чапаєва, 28, ідентифікаційний номер 2907909895, р/р 2600510435401 в АТ «Мета Банк», МФО 313582) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Альянс-Агро 2006»(04123, м. Київ, вул. Бестужева, буд. 36, офіс. 9, ідентифікаційний код 34294577, р/р 260020380501 в ПАТ КБ «Євробанк»м. Київ, МФО 380355) 4 476 (чотири тисячі чотириста сімдесят шість) грн. 77 коп. основної заборгованості, 303 (триста три) грн. 75 коп. пені, 895 (вісімсот дев'яносто п'ять) грн. 35 коп. штрафу, 13 (тринадцять) грн. 39 коп. інфляційних, 479 (чотириста сімдесят дев'ять) грн. 81 коп. 24% річних, а також 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Повернути позивачу - Товариству з обмеженою відповідальністю «Альянс-Агро 2006» (04123, м. Київ, вул. Бестужева, буд. 36, офіс. 9, ідентифікаційний код 34294577, р/р 260020380501 в ПАТ КБ «Євробанк»м. Київ, МФО 380355) з державного бюджету 43 (сорок три) грн. 50 коп. надмірно сплаченого судового збору згідно платіжного доручення № 941 від 26.06.2012р.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення вступає в законну силу після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя О.О.Христенко