Рішення

від 27.08.2012 по справі 2/154-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

27 серпня 2012 р. Справа № 2/154-10

за позовом : Приватного підприємства "Оберіг-сервіс" юридична адреса: 04215, м. Київ, вул. Світлицького, 28-б, кв.17, фактична адреса 02095, м. Київ. вул Урлівська, б.12. кв.3

до : Публічного акціонерного товариства "Козятинський м''ясокомбінат", 22100, Вінницька обл., м. Козятин, вул. Довженка, 33

про стягнення коштів за договором про надання охоронних послуг в сумі 78 068,01 грн.

та за зустрічним позовом: ПАТ "Козятинський м"ясокомбінат", 22100, Вінницька обл., м. Козятин, вул. Довженка, 33

до: Приватного підприємства "Оберіг-Сервіс", юридична адреса: 04215, м. Київ, вул. Світлицького 28-б, кв. 17, фактична адреса: 02095, м. Київ, вул. Урлівська, б. 12, кв. 3

про стягнення 316 860,08 грн. збитків

Головуючий суддя Мельник П.А.

Cекретар судового засідання Віннік О.В.

Представники

позивача за первісним позовом : не з''явився;

відповідача за первісним позовом : Коробцов Є.В. - за довіреністю.

ВСТАНОВИВ :

Заявлено позов ПП "Оберіг - Сервіс" до ВАТ "Козятинський Птахокомбінат" про стягнення 78 068,01 заборгованості за договором про надання охоронних послуг, з яких: 65 418,37 грн. - основного боргу, 6 687,01 грн. - пені за весь перід прострочення платежу, 4 317,62 грн. - інфляційних втрат та 1 645,01 грн. - три проценти річних від простроченої суми.

Позов мотивований тим, що 27 березня 2009 року між Приватним підприємством "Оберіг - Сервіс" та Відкритим акціонерним товариством "Козятинський птахокомбінат" укладено договір про надання охоронних послуг, відповідно до умов якого, Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов''язання по комплексній охороні шістьма цілодобовими та чотирма 12-ти годинними постами об"єкта Відкритого акціонерного товариства "Козятинський птахокомбінат''' за адресою: 22100 Вінницька область, м. Козятин, вул. О.Довженка, 33.

Згідно укладеного Договору Виконавець під охорону та матеріальну відповідальність приймає всі приміщення, матеріальні цінності, передані по акту опису майна, а також здійснює охорону персоналу та внутрішньої території Замовника від проникнення сторонніх осіб на об'єкт, з метою захисту від збитків та пошкоджень.

Відповідно до п. 2.3. Договору розрахунок за надані охоронні послуги здійснюється до 5 числа наступного за календарним місяцем, в якому фактично надавались послуги.

В кінці місяця складається акт виконаних послуг та підписується сторонами. 04.11.2009 р. Позивачем було надано на підписання акт наданих послуг за жовтень 2009 р. на суму 59 560,00 грн. Замовник не мотивовано відмовив в підписанні цього акту. Але згідно з п.2.4. Договору у випадку ненадання мотивованої відмови, вважається, що послуги згідно даного договору надані в повному обсязі та належної якості.

Листом № 91813 від 04.11.2009 р. Відповідач - Відкрите акціонерне товариство "Козятинський м''ясокомбінат" повідомляє Приватне підприємство "Оберіг - Сервіс" (Позивач) про дострокове припинення договірних відносин по договору № 6 від 27.03.2009 року в односторонньому порядку з 04.11.2009 р.

Оскільки, на думку позивача, в односторонньому порядку ВАТ "Козятинський птахокомбінат" може розірвати Договір про надання охоронних послуг після письмового попередження не пізніше ніж за 30 днів до моменту розірвання договору, а попередження відповідача надійшло лише 04.11.2009 р., то, згідно п.8.2. Договору Замовник зобов''язується розрахуватись з Виконавцем у повному обсязі за фактично надані охоронні послуги.

10.11.2009 року на адресу відповідача була направлена претензія пр сплату боргу за надання охоронних послуг за жовтень 2009 року в сумі 59 560,00 грн. та за три дні листопада 2009 року в сумі 5 858,37 грн. Претензія позивача залишена Замовником без реагування.

Таким чином, вважає позивач, відповідач фактично відмовився сплачувати необхідні платежі, які були визначені в обумовленому Договорі, що призвело до виникнення боргу та, як наслідок, змусило позивача звернутися з даним позовом до суду.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 25.08.10 р. порушено провадження у справі № 2/154-10 та призначено засідання на 04.10.09 р.

Розгляд вказаної справи неодноразово відкладався.

18 жовтня 2010 року до суду надійшла зустрічна позовна заява ПАТ "Козятинський м'ясокомбінат" до ПП "Оберіг-Сервіс" про стягнення 316 860,08 грн. збитків, з яких: 287 100,00 грн. збитків, 7 079,18 грн. - три проценти річних та 22 680,90 грн. - інфляційних втрат.

Зустрічний позов мотивований тим, що відповідно до умов укладеного Договору про надання охоронних послуг № 6 від 27.03.09 р. ПП "Оберіг -Сервіс" прийняло під охорону та матеріальну відповідальність всі приміщення, матеріальні цінності, а також зобов''язалось здійснювати охорону персоналу та внутрішньої території від проникнення сторонніх осіб на об''єкт з метою захисту від збитків та пошкоджень.

Згідно постанови про порушення кримінальної справи № 09080284 від 23.11.2009 р. в жовтні 2009 р. з охоронюваної території Козятинського птахокомбінату було здійснено крадіжку труб з нержавіючої сталі в кількості 22 шт. вартістю 287 100,00 грн.

В ході слідства по вказаній кримінальній справі, було встановлено, що працівник охоронної фірми ПП "Оберіг - Сервіс" охоронник Суханов В.В. за попередньою змовою з Кравченко М.П., Козаченко Ю.В., Козаченко Д.Ю., маючи єдиний умисел на викрадення майна, охоронюваного ним підприємства, викрали 22 труби з нержавіючої сталі, довжиною по 8м кожна, діаметром 219 мм, на загальну суму 287 100,00 грн.

Враховуючи встановлені обставини, відповідач (позивач за зустрічним позовом) просить суд стягнути з позивача (відповідач за зустрічним позовом) вартість нанесеного матеріального збитку підприємству в розмірі вартості викрадених труб з нержавіючої сталі на загальну суму 287 100,00 грн.

03.11.10 року позивачем за зустрічним позовом подано заяву про збільшення позовних вимог (№ 9/1860 від 02.11.10 р.), згідно вимог якої останній просить суд додатково стягнути з відповідача 41 153,57 грн. заборгованості, на яку збільшився борг, внаслідок інфляційних процесів та 27 946,97 грн. пені за несвоєчасне виконання грошового зобов''язання.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 19.10.10 р. первісний позов об'єднано з зустрічним та призначено для спільного розгляду на 20.10.10 р.

Розгляд справи неодноразово відкладався.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 03.11.10 року зупинено провадження по справі №2/154-10 за позовом Приватного підприємства "Оберіг-сервіс" до ВАТ "Козятинський птахокомбінат" про стягнення коштів за договором про надання охоронних послуг в сумі 78 068,01 грн. та за зустрічним позовом ПАТ "Козятинський м'ясокомбінат" до Приватного підприємства "Оберіг-Сервіс" про стягнення 358013,65 грн. збитків до вирішення пов'язаної з нею кримінальної справи №09080284 Козятинського міськрайонного суду по обвинуваченню Суханова В.В. та інших, у скоєнні злочину передбаченого ст.185 ч.5 КК України та набрання вироком законної сили.

27.06.12 р. на адресу господарського суду надійшов лист з Козятинського міськрайонного суду з вироком суду по справі № 1-14/11 р. по обвинуваченню Суханова В.В. та інших, у скоєнні злочину передбаченого ст. 185 ч. 5 КК України, який набрав законної сили 19.06.12 р.

Ухвалою суду від 02.07.12 р. розгляд справи поновлено на 27.08.12 р.

В судове засідання з''явився представник відповідача за первісним позовом, який просив в задоволенні первісного позову відмовити, вимоги зустрічного позову просив задовільнити.

Позивач в судове засідання не з''явився, причини своєї неявки суду не повідомив. При цьому, слід зазначити, що вся судова кореспонденція, яка направлялась судом на юридичну та фактичну адреси, які містяться в матеріалах справи, повертається до суду з відміткою поштового зв''язку "за закінченням терміну зберігання".

Згідно даних позовної заяв, та, зокрема, довідки з ЄДРПОУ №10331/05 від 03.06.05 р. місцезнаходженням відповідача значиться м.Київ, вул.Світлицького, 28- Б, к.17 яка є ідентичною тій по якій було направлено останньому ухвали у даній справі. Крім того, винесені судом ухвали направлялись і за фактичною адресою, яка була вказана позивачем у первісному позові.

Відповідно до вимог частин 1, 3 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

В п.3.9.1 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 11 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вказано, що за змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Крім того суд звертає увагу на п.4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 року № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році", п.11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 року № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" в яких наголошується, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення позивача - ПП "Оберіг - Сервіс" належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

За вказаних обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

З наданих суду Статуту (п.1.1.) ПАТ "Козятинський м''ясокомбінат", Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №700368 та довідки з ЄДРПОУ АБ № 196273 від 01.12.2009 р. вбачається, що Публічне акціонерне товариство "Козятинський м''ясокомбінат" є суб'єктом господарювання, створеним в процесі реорганізації шляхом виділення з ВАТ "Вінницям''ясо", згідно рішень загальних зборів акціонерів ВАТ "Вінницям''ясо", протокол № 6 від 05.02.2000 р. та рішення устновчих зборів ВАТ "Козятинський птахокомбінат" від 28.03.2000 р.

Відповідно до ст. 25 ГПК України в разі вибуття однієї із сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі. Усі дії, вчинені в процесі до вступу правонаступника, є обов'язковими для нього в такій же мірі, в якій вони були б обов'язковими для особи, яку він замінив.

Правонаступництво можливе на будь-якій стадії судового процесу.

За таких обставин відповідача у справі ВАТ "Козятинський птахокомбінат" слід замінити його правонаступником ПАТ "Козятинський м''ясокомбінат".

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача за первісним позовом, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст. 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

В силу ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч.1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 2.3. Договору розрахунок за надані охоронні послуги здійснюється до 5 числа наступного за календарним місяцем, в якому фактично надавались послуги.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем не наведено достатніх доказів, що ним надавались послуги в жовтні та в трьох днях листопада 2009 року.

Відповідно до умов Договору, в кінці місяця складається акт виконаних послуг та підписується сторонами. 04.11.2009 р. Позивачем було надано на підписання акт наданих послуг за жовтень 2009 р. на суму 59 560,00 грн. Замовник, як вказує позивач, не мотивовано відмовив в підписанні цього акту.

Згідно з п.2.4. Договору у випадку ненадання мотивованої відмови, вважається, що послуги згідно даного договору надані в повному обсязі та належної якості.

Вказані у позовній заяві акти, які були підписані тільки позивачем (за первісним позовом), до позовної заяви останнім не долучені, жодного листування з приводу пропозиції підписати акти на виконання укладеного Договору, між сторонами не велось.

Проаналізувавши вищевикладене та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновків що позивачем не надано достатніх доказів на підставі яких суд мав би прийти до висновку про наявність законних підстав для стягнення коштів за надані охоронні послуги, відтак, в задоволенні первісного позову слід відмовити. В зв''язку з залишенням первісного позову без задоволення, в стягненні штрафних санкцій, які є похідними від основних вимог, слід відмовити.

Щодо зустрічного позову слід зазначити наступне.

Відповідно до п.п.3.4. Договору № 6 ПП "Оберіг - Сервіс" несе повну матеріальну відповідальність за збиток, заподіяний розкраданням товарно - матеріальних цінностей, вчинених на об''єкті, вт.ч. шляхом крадіжки, розбою, або грабежу, внаслідок взламу замків або дверей, вікон, огороджень або іншими способами, в результаті неналежної охорони та збиток, нанесений знищенням або ушкодженням майна сторонніми особами, що проникли на об''єкт, що охороняється у результаті неналежного виконання Виконавцем прийнятих по Договору зобов''язань, за збиток, заподіяний пожежею чи в силу інших причин з вини працівників, що здійснюють охорону.

Згідно абзацу 6, п.п. 3.1. ПП "Оберіг - Сервіс" зобов''язане відшкодувати Замовнику матеріальні збитки, заподіяні Виконавцем або третіми особами в період знаходження об''єкта під охороною.

Відповідно до частини 1 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (частина 2 статті 22 Кодексу).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (абзац 1 частини 3 статті 22 Кодексу).

Відшкодування збитків передбачено також і ст. 224 ГК України, якою встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Аналіз норм матеріального права дає підстави дійти висновку, що необхідною умовою для відшкодування збитків є наявність між сторонами укладеного договору, порушення зобов'язань за яким могло б завдати збитки та наявність складу цивільного правопорушення, до яких відноситься: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина порушника.

Згідно зі ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Вироком Козятиського міськрайонного суду Вінницької області від 17.05.12 р. по справі № 1-14/11 р. по обвинуваченню Суханова В.В. та інших, у скоєнні злочину передбаченого ст. 185 ч. 5 КК України, який набрав законної сили 19.06.12 р., було встановлено факт здійснення крадіжки охоронцями ПП "Оберіг - Сервіс" труб з нержавіючої сталі в кількості 22 штук.

Таким чином, суд приходить до висновку про неналежність виконання охоронцями своїх обов''язків, та доведений приюдиційний факт щодо причетності працівників відповідача за зустрічним позовом до здійснення крадіжки в особливо великих розмірах.

Згідно наданої довідки ПАТ "Козятинського м''ясокомбінату" № 9/1861 від 02.11.2010 р., витягу з акту інвентаризації майна від 02.11.2009 р. вартість однієї труби з нержавіючої сталі d219-8 m згідно бухгалтерського обліку становить 13 050,00 грн. Загальна вартість викрадених труб в кількості 22 штук становить 287 100,00 грн.

Враховуючи вищенаведене, та встановлення факту неналежного виконання відповідачем свого обов'язку щодо переданого йому на охорону майна та матеріальних цінностей, проаналізувавши норми чинного законодавства, яким регулюються правовідносини сторін по охороні майна (надання послуг), суд приходить висновку щодо задоволення зустрічного позову ПАТ "Козятинський м''ясокомбінат" в частині стягнення заподіяних підприємству збитків у розмірі 287 100,00 грн., оскільки зобов''язання має виконуватись належним чином, відповідно до вимог Закону та умов укладеного договору.

Також судом розглянуто вимоги позивача за зустрічним позовом про стягнення річних та інфляційних втрат в результаті чого дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід вказати, що грошове зобов'язання - це зобов'язання по сплаті певної грошової суми. Таке зобов'язання може бути як самостійним (наприклад, зобов'язання позичальника повернути борг позикодавцю), так і зустрічним (наприклад, зобов'язання покупця сплатити певну грошову суму за придбану ним річ). Збитки ж - це (як про це було зазначено вище), втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (так звані реальні збитки).

Відтак, суд не вбачає законних підстав стягнення заявлених позивачем по зустрічному позову інфляційних та 3% річних, оскільки збитки, завдані підприємству у вигляді крадіжки товарно - матеріальних цінностей на суму 287 100,00 грн. не було грошовим зобов''язанням боржника.

Стосовно заявленої позивачем вимоги про стягнення з відповідача 27 946,97 грн. пені суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання ( ч. 3 ст. 549 ЦК України ).

Як вбачається з поданої позивачем заяви про збільшення позовних вимог (№ 9-1860 від 02.11.10 р.), позивач збільшує позовні вимоги заявлені в позовній заяві та додатково просить стягнути з відповідачів 27 946,97 грн. пені, фактично змінюючи при цьому предмет та підстави первісно заявленого зустрічного позову.

Відповідно до п. 3.10, п. 3.11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" ч. 4 ст. 22 ГПК передбачено право позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача. Зміна предмету позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача. Зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

З огляду на приписи статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову. Тобто, зміна підстав і предмету позову викладена в диспозиції статті альтернативно, а саме через застосування словосполучника „або", що виключає процесуальну можливість одночасної зміни і підстав, і предмету позову.

Із поданої до суду зустрічної позовної заяви від 15.10.10 р. (вх.№ канцелярії суду 2355) предметом позову є: стягнення збитків, інфляційних втрат та 3% річних; а підставою: правове та фактичне завдання підприємству збитків в результаті неналежного надання послуг з охорони майна, а за результатами подання заяви про збільшення зустрічних позовних вимог предметом позову додатково є: стягнення пені за несвоєчасне виконання грошового зобов''язання, підставою: правові та фактичні обставини з посиланням на інші норми права, які регулюють стягнення штрафних санкцій (пені).

Таким чином, позивач збільшує позовні вимоги, додатково просивши суд стягнути з відповідача пеню. Під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві. Тому збільшення розміру позовних вимог не може бути пов'язано з пред'явленням додаткових позовних вимог, про які не йшлося в позовній заяві.

З викладеного вбачається, що позивач неправомірно збільшив предмет спору, оскільки ним, фактично, змінено як предмет, так і підстави зустрічних позовних вимог, що виключає можливість прийняття до розгляду зазначеної заяви про зміну предмету позову в частині стягнення пені.

Таким чином, заява позивача про збільшення позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені в сумі 27 946,97 грн. не підлягає прийняттю, у зв'язку з чим предметом спору у даній справі за позовом є вимоги позивача про стягнення збитків, а збитки, в розумінні вимог чинного законодавства, не є грошовим зобов''язанням. Зі встановлених обставин, в стягненні 27 946,97 грн. пені слід відмовити.

Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обовязковим.

Керуючись ст.ст. 11, 22, 509, 526, 625, 629, 901, 903 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 193 ГК України, ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 25, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Здійснити заміну відповідача Відкритого акціонерного товариства "Козятинський птахокомбінат" його правонаступником Публічним акціонерним товариством "Козятинський м''ясокомбінат".

2. В задоволенні первісного позову відмовити.

3. Зустрічний позов задовільнити частково.

4. Стягнути з Приватного підприємства "Оберіг - Сервіс" (04215, м.Київ, вул.Світлицького, 28-б, к.17, код ЄДРПОУ 33549052) на користь Публічного акціонерного товариства "Козятинський м''ясокомбінат" (22100, Вінницька область, м.Козятин, вул.О.Довженка, 33, код ЄДРПОУ 00443111) 287 100,00 грн. збитків, 2 983,34 грн. державного мита та 196,50 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

5. В решті позову відмовити.

6. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

7. Рішення направити сторонам по справі рекомендованим листом.

Повне рішення складено 31 серпня 2012 р.

Суддя Мельник П.А.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2,3 - позивачу юридична адреса: 04215, м.Київ, вул.Світлицького, 28-б, кв.17; фактична адреса: 02095, м.Київ, вул.Урлівська, б.12, кв.3

4 - відповідачу 22100, Вінницька область, м.Козятин, вул.О.Довженка, 33