Рішення

від 22.08.2012 по справі 5015/2784/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.08.12 Справа № 5015/2784/12

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Самекс", м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформпроект", м. Львів

про стягнення 6 492 грн. 18 коп.

Суддя Мазовіта А.Б.

при секретарі Волошин О.Я.

Представники:

від позивача: Глінський В.М., представник (довіреність №10/07-12 від 10.07.2012 р.);

від відповідача: Тарасенко С.В., представник (довіреність №2 від 02.07.2012 р.)

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Самекс", м. Київ звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформпроект", м. Львів про стягнення 7 053 грн. 41 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 06.07.2012 р. призначив розгляд справи на 18.07.2012 р. Ухвалою суду розгляд справи відкладався на 22.08.2012 р.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив задоволити. З приводу заявленого позову пояснив, що між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки, на виконання умов якого відповідачу було передано у власність товар. Однак, відповідач свої зобов'язання щодо оплати за отриманий товар виконав частково, на дату подання позову до суду заборгованість за товар становить 5 540 грн. 87 коп. У зв'язку з порушенням строків оплати товару відповідачу нараховано пеню в сумі 1 069 грн. 07 коп., втрати від інфляції в сумі 236 грн. 56 коп. та 3% річних в сумі 206 грн. 91 коп. Таким чином, просив суд стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості в розмірі 7 053 грн. 41 коп.

18.07.2012 р. представником позивача через канцелярію суду подано заяву про зменшення позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача 5 540 грн. 87 коп. основного боргу, 507 грн. 84 коп. пені, 236 грн. 56 коп. інфляційних втрат, 206 грн. 91 коп. 3% річних.

15.08.2012 р. представником позивача через канцелярію суду подано заяву про зменшення позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача 5 440 грн. 87 коп. основного боргу, 507 грн. 84 коп. пені, 236 грн. 56 коп. інфляційних втрат, 206 грн. 91 коп. 3% річних.

В судовому засіданні представник відповідача заперечив проти позову з підстав, викладених у відзиві на позов.

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

В судовому засіданні 22.08.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення складено та підписано 27.08.2012 р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

26 січня 2011 р. між ТзОВ "Компанія "Самекс" (постачальник) та ТзОВ "Інформпроект" (покупець) було укладено договір поставки №1043.

За цим договором постачальник зобов'язувався в порядку і терміни, встановлені цим договором, передати у власність покупцеві товар, в певній кількості, відповідної якості та по узгодженій ціні, а покупець зобов'язувався прийняти товар і сплатити його на умовах, визначених в цьому договорі.

На виконання умов вищевказаного договору, позивач поставив і передав у власність відповідачу товар на загальну суму 6 940 грн. 87 коп., що підтверджується видатковими накладними №1785 від 26.01.2011 р., №1869 від 27.01.2011 р., №2054 від 28.01.2011 р., №2400 від 02.02.2011 р., №2490 від 03.02.2011 р., №2550 від 03.02.2011 р.

Пунктом 2.2. договору передбачено, що покупець проводить оплату товару на умовах відтермінування на 14 днів з моменту поставки товару, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представників сторін, відповідач свої зобов'язання перед позивачем щодо оплати за отриманий товар виконав частково, на дату розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем становить 5 440 грн. 87 коп.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню в розмірі 507 грн. 84 коп.

Згідно ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним (ч.ч. 1, 2 ст. 547 ЦК України).

Як вбачається з договору поставки №1043 від 26.01.2011 р., у ньому відсутня умова про забезпечення виконання зобов'язання у вигляді пені, підстави для її застосування та розмір. Позивачем також не представлено інших правочинів, з яких би вбачалося, що сторони узгодили умову про забезпечення виконання зобов'язання у вигляді пені.

Таким чином, вимога про стягнення з відповідача пені в розмірі 507 грн. 84 коп. є безпідставною та до задоволення не підлягає.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З врахуванням вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України, позивачем нараховано інфляційні втрати в розмірі 236 грн. 56 коп., а також 3% річних в розмірі 206 грн. 91 коп.

Як зазначено в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 17.07.2012 р. №01-06/928-2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права", сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).

Позивачем при розрахунку інфляційних втрат на суму боргу за період з 01.03.2011 р. по 21.03.2012 р., який виник по накладній №1785 від 26.01.2011 р., не враховано показник індексу інфляції за серпень 2011 р. Після проведеного судом перерахунку загальний розмір інфляційних втрат повинен становити 212 грн. 45 коп.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 5 440 грн. 87 коп. основного боргу, 212 грн. 45 коп. втрат від інфляції та 206 грн. 91 коп. 3% річних. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідача пропорційно до задоволених вимог.

Згідно ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі, зокрема, внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, а тому сума судового збору в розмірі 31 грн. 50 коп. повертаються позивачу.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 256, 258, 267, 509, 526, 530, 599, 612, 625, 626 ЦК України, ст. 193, 230, 231, 232 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформпроект", с. Солонка, вул. 1-го листопада, 684, Пустомитівський район, Львівська область (ідентифікаційний код 31073660) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Самекс", м. Київ, вул. Червоноткацька, 71 (ідентифікаційний код 36940175) 5 440 грн. 87 коп. боргу, 212 грн. 45 коп. втрат від інфляції, 206 грн. 91 коп. 3% річних, 1 475 грн. 42 коп. судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Повернути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Самекс", м. Київ, вул. Червоноткацька, 71 (ідентифікаційний код 36940175) з Державного бюджету України 31 грн. 50 коп. судового збору, сплаченого платіжним дорученням №2928240332 від 02.04.2012 р.

5. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя Мазовіта А.Б.