Рішення

від 29.08.2012 по справі 5017/2336/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" серпня 2012 р.Справа № 5017/2336/2012

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Брагіної Я.В.

при секретарі Стачук Т.В.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_3, довір. від 14.08.12.

від відповідача: не з'явився

Розглянув справу за позовом:фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (м.Одеса)

до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю "Д.С.С."(м. Одеса)

про стягнення 55000,00грн.

07.08.2012р. фізична особа - підприємець ОСОБА_2 звернулась до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Д.С.С.", в якій просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 55000,00грн., обгрунтовуючи вимоги договорами про надання послуг №ДД12-1211 від 12.12.11., актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 11.01.12., вимогою, рахунком.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві. Просив задовольнити позов та закінчувати розгляд справи без участі представника відповідача за наявними матеріалами, так як відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про розгляд справи був повідомлений належним чином і вчасно, про що свідчить поштове повідомлення про вручення ухвали суду.

Отже, справа розглядається за наявними матеріалами в справі на підставі ст.75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

12.12.2011р. між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю „Д.С.С." укладено договір №ДД12-1211 про надання послуг.

Відповідно до п.1.1 зазначеного договору позивач зобов'язувався надавати відповідачу комплекс послуг з надання інформаційних послуг (даних) щодо наявності побутової техніки торгової марки "Samsung" та інших торгових марок у магазинах побутової техніки (далі - послуги) в порядку та відповідно до умов визначених договором, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити послуги.

За умовами п. п. 3.2 договору від 12.12.11., відповідач здійснює оплату вартості послуг після надання позивачем послуг в повному обсязі на підставі акту приймання передачі послуг, згідно рахунку позивача протягом 10 календарних днів.

Позивач належно виконав умови договору, надав послуги відповідачу на суму - 55000,00грн., що підтверджується актом здачі-приймання робіт (надання послуг), підписаного представником відповідача та підпис посвідчений печаткою відповідача.

Проте, відповідач умови договору не виконав, вартість послуг не сплатив.

Позивач надіслав відповідачу претензію про сплату вартості послуг, яку відповідач отримав, але залишив її без відповіді.

Таким чином, у відповідача виникла заборгованість перед відповідачем за вартість наданих послуг в сумі 55000,00грн.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно із частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання ( ст. 901 ЦК України ).

Відповідно до частини 1 статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач позовні вимоги не спростував, докази сплати заборгованості не надав.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі, оскільки позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства та підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, оскільки він спонукав останнього звернутись з позовом до суду.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Д.С.С." (65122, м. Одеса, вул. Естонська, буд.12а, код ЄДРПОУ 37137258) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (65102, АДРЕСА_1, ідентифікаційний НОМЕР_1): - 55000,00грн. -боргу, - 1609,50грн. - витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано: 31 серпня 2012 року

Суддя Брагіна Я.В.

Копію рішення надіслати:

1.ТОВ "Д.С.С."(65122, м.Одеса, вул.Естонська, буд.12а.)