Рішення

від 27.08.2012 по справі 5023/2960/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" серпня 2012 р.Справа № 5023/2960/12 вх. № 2960/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Смірнової О.В.

при секретарі судового засідання Ямщикової М.Ю.

за участю

позивача - Синянського С.М., довіреність б/н від 10.07.2012 р.;

відповідача - не з"явився;

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Артлекс", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково - виробничого підприємства "Пакс", м. Дергачі Харківської області

про стягнення 110103,83 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Артлекс", м. Київ, звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково - виробничого підприємства "Пакс", м. Дергачі, 88500 грн. основного боргу, 21603,83 грн. пені та 2202,08 грн. судового збору, обгрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору № 15/06-11 від 16.06.2011 р. неналежним чином виконав свої зобов"язання щодо повної та своєчасної оплати товару.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02 липня 2012 року було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 11 липня 2012 року.

09 липня 2012 року відповідач надав клопотання, в якому просив суд відкласти розгляд справи, у зв"язку з неможливістю виконати вимоги ухвали суду.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11 липня 2012 року було відкладено розгляд справи на 07 серпня 2012 року.

02.08.12 р. від позивача електронним повідомленням надіслано клопотання про відкладення розгляду справи, у зв*язку з терміновим відрядженням його представника.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 07 серпня 2012 року було відкладено розгляд справи на 20 серпня 2012 року.

20 серпня 2012 року позивач надав додаткові документи, які долучені судом до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20 серпня 2012 року було відкладено розгляд справи на 27 серпня 2012 року.

27 серпня 2012 року позивач надав заяву про зменшення позовних вимог, в якій просив суд стягнути з відповідача 88500 грн. основного боргу, 8519,37 грн. пені та судовий збір.

Оскільки у відповідності до ст. 22 ГПК України позивач має право до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог і це не порушує чиїх - небудь прав та охоронюваних законом інтересів, суд приймає заяву про зменшення позовних вимог до розгляду та розгляд справи продовжується з їх урахуванням.

27 серпня 2012 року позивач надав до суду пояснювальну записку, в якій зазначив, що бухгалтером була допущена механічна помилка, у зв*язку з чим документ слід читати як специфікація № 3 від 08.11.2011 р. до договору поставки № 15/06-11 від 16.06.2011 р.

Представник позивача у судовому засіданні 27.08.12 р. підтримував зменшені позовні вимоги.

Представник відповідача у судове засідання не з"явився, документів, витребуваних ухвалою, суду не надав, причини неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовими повідомленнями від 06.07.12 р., 17.07.12 р., 15.08.12 р.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши

16 червня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Артлекс", м. Київ, (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Науково - виробничого підприємства "Пакс", м. Дергачі, (відповідач) був укладений договір № 15/06-11, у відповідності до умов якого позивач зобов"язується поставити, а відповідач, в свою чергу, прийняти та оплатити в обумовлені строки севілен марки 12306-020, кількість якого вказується в накладних і специфікаціях. Пунктом 4.1 договору передбачені умови оплати товару, яка здійснюється шляхом відстрочення платежу на 14 календарних днів з моменту відвантаження. Пунктами 7.1 та 7.2 договору передбачений строк його дії, а саме договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2011 року. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення договору за один місяць до закінчення його дії, він вважається пролонгованим на один рік на тих же умовах, які були передбачені цим договором.

Сторони також уклали специфікацію № 3 від 08.11.2011 р. до договору поставки № 15/06-11 від 15.06.2011 р., в якій визначили найменування товару, марку, кількість, ціну та вартість товару.

Позивач надав письмові пояснення стосовно того, що у вказаній специфікації зазначений договір № 15/06-11 від 15.06.2011 р. та зазначив, що бухгалтером була допущена механічна помилка, тому документ слід читати як специфікація № 3 від 08.11.2011 р. до договору поставки № 15/06-11 від 16.06.2011 р..

На виконання умов вказаного договору позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 135000 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000298 від 18.11.2011 р., яка підписана обома сторонами та скріплена печатками (а.с. 15).

З боку відповідача товар був отриманий уповноваженою особою на підставі довіреності № 958/1 від 18.11.2011 р., яка видана на отримання цінностей від ТОВ "Артлекс", м. Київ (а.с. 16).

Як було вищезазначено, сторони узгодили порядок оплати - шляхом відстрочення платежу на 14 календарних днів з моменту відвантаження.

Таким чином, відповідач отримав товар, проте сплатив за нього частково на суму 46500 грн., що підтверджується витягами банку від 13.12.2011 р., від 15.12.2011 р., від 16.12.2011 р., від 18.01.2012 р., від 24.01.2012 р., від 30.01.2012 р., 01.02.2012 р., від 14.03.2012 р., від 16.03.2012 р., від 12.04.2012 р.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач надіслав на адресу позивача лист № 36-Д від 18.05.2012 р., в якому запевнив останнього, що заборгованість за договором № 15/6.06-11 від 16.06.2011 р. в сумі 88500 буде погашена у наступні строки: 45000 грн. з 23.05.2012 р. по 25.05.2012 р.; 43500 грн. з 10.06.2012 р. по 15.06.2012 р.

Проте відповідач в обумовлені строки грошові кошти не перерахував.

Внаслідок неналежного виконання прийнятих на себе зобов"язань щодо повної та своєчасної оплати, у відповідача виникла заборгованість у сумі 88500 грн. (сума основного боргу), що і стало підставою для звернення до господарського суду з відповідним позовом.

За приписами ст. 629 ЦК України, договір є обов"язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В силу вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи вказані обставини та вимоги ст.526 Цивільного Кодексу України, а саме те, що зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обгрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення коштів в сумі - 88500 грн. правомірна та обгрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В розумінні ст.ст. 610,611 ЦК України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов"язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами ст.ст.193,198 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов"язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов"язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Відповідно до частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6.2 договору передбачено, що за несвоєчасну оплату товару відповідач виплачує позивачу пеню в розмірі 0,1%, яка нараховується від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочки.

Суд звертає увагу сторін на те, що договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань". Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не повинен перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не може перевищує ту, що обчислена на підставі подвійної облікової ставки НБУ (постанови від 24.10.2011 р. № 25/187, від 07.11.2011 р. № 5002-2/5109-2010).

Уточнена позовна вимога щодо стягнення з відповідача пені у сумі 8519,37 грн., яка нарахована позивачем за прострочення виконання грошового зобов"язання у відповідності до умов, передбачених вищевказаним договором, відповідає вимогам діючого законодавства, розрахунок пені перевірено судом, тому підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що позивачем було зменшено позовні вимоги під час розгляду справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 ЗУ України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що судовий збір у розмірі 261,68 грн., перерахований згідно інформаційного платіжного доручення № 97 від 21.06.2012 р. до державного бюджету України, підлягає поверненню Товариству з обмеженою відповідальністю "Артлекс", м. Київ.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 526, ч.1 ст.530, 610, 611, ч. 2 ст. 625 , ст. 629 ЦК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, п.4 ст.80, ст.ст.82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково - виробничого підприємства "Пакс" (62300, Харківська область, м. Дергачі, вул. Садова, 135, код ЄДРПОУ 22629342, р/р 26005000000730 в ПАТ "ВБР", МФО 380719) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Артлекс" (04107, м. Київ, вул. Печенізька, 8, код ЄДРПОУ 36799754, р/р № 260013012373 в АТ "Єврогазбанк", МФО 380430) 88500 грн. основного боргу, 8519,37 грн. пені та 1940,40 грн. судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Повернути судовий збір у розмірі 261,68 грн., перерахований згідно інформаційного платіжного доручення № 97 від 21.06.2012 р. до державного бюджету України, Товариству з обмеженою відповідальністю "Артлекс" (код ЄДРПОУ 36799754).

Повне рішення складено 29.08.2012 р.

Суддя Смірнова О.В.