Ухвала

від 31.07.2012 по справі 5-3232км12

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

Ухвала

іменем україни

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого - судді Міщенка С.М.,суддів Єленіної Ж.М., Шибко Л.В.,за участю прокурора Підвербної Г.Я., захисника ОСОБА_5,

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 31 липня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого на вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 19 липня 2011 року, яким

ОСОБА_6,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України,

раніше не судимого,

засуджено за ч. 2 ст. 367 КК України на 3 роки позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно - розпорядчих та адміністративно - господарських функцій на 1 рік.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням, з іспитовим строком 2 роки та покладено на нього певні обов'язки.

Питання про речові докази вирішено відповідно до вимог ст. 81 КПК України.

Постановлено стягнути з ОСОБА_6 на користь Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська кошти в розмірі 643 903 гривень.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 28 вересня 2011 року апеляційне провадження закрито у зв'язку із відмовою прокурора від апеляції.

За вироком суду ОСОБА_6 визнано винним в тому, що він будучи згідно протоколу № 1 рішення зборів учасників підприємства від 2 лютого 2007 р., директором ТОВ «Металорегіон» (код ЄДРПОУ 34914452), будучи виконавчим органом підприємства та посадовою особою, на яку покладені обов'язки з організації ведення бухгалтерського обліку підприємства, надання податкових декларацій та інших документів, пов'язаних зі сплатою обов'язкових платежів до бюджету, не переслідуючи мети ухилення від сплати податків, в результаті неналежного виконання своїх службових обов'язків, через несумлінне ставлення до них, не передбачаючи, що в результаті його дій може бути завдано шкоди державі, у вигляді ненадходження грошових коштів до державного бюджету України, хоча повинен був і міг це передбачити, в період з 1 лютого 2008 року по 29 жовтня 2008 року, перебуваючи в офісному приміщенні ТОВ «Металорегіон» за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Осіння, 3а, підписав податкові декларації з податку на прибуток ТОВ «Металорегіон» за 2007 рік, 1 квартал, півріччя та 3 квартал 2008 року, надані йому на підпис бухгалтером ТОВ «Металорегіон», в яких, в порушення Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», були безпідставно завищені суми валових витрат ТОВ «Металорегіон», в результаті чого підприємством ТОВ «Металлорегіон» був занижений податок на прибуток підприємства за 2007-2008 роки в загальній сумі 643 903 гривні, які не надійшли до державного бюджету України, що складає більше 250 неоподатковуваних податком мінімумів доходів громадян і є тяжкими наслідками.

У касаційній скарзі засудженого порушено питання про зміну постановленого судового рішення в частині стягнення з нього на користь Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська коштів в розмірі 643 903 гривень. Вважає, що судом безпідставно стягнено з нього вказану суму, оскільки шкода, нанесена державі, виникла внаслідок господарської діяльності ТОВ «Металорегіон», а не від його дій особисто.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який заперечував проти касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Висновки суду про доведеність винності ОСОБА_6 у вчиненні зазначеного у вироку злочину та правильність кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 367 КК України в касаційній скарзі не оспорюються.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України N 3 від 31 березня 1989 року «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна» у кожній справі про злочин, яким заподіяно матеріальну шкоду, суд при постановленні вироку зобов'язаний вирішити цивільний позов.

Як вбачається зі справи, прокурором Індустріального району м. Дніпропетровська, в інтересах держави в особі Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська заявлено у справі цивільний позов про стягнення з ОСОБА_6 643 903 грн. на користь Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська про відшкодування завданих збитків в результаті інкримінованого злочину.

Відповідно до вимог ст. 28 КПК України, особа, яка зазнала матеріальної шкоди від злочину, вправі при провадженні в кримінальній справі пред'явити до обвинуваченого або до осіб, що несуть матеріальну відповідальність за дії обвинуваченого, цивільний позов, який розглядається судом разом з кримінальною справою.

Відповідно до п.п. 14, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 31 березня 1989 року «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна» в силу ст. 334 КПК України суд має навести у вироку мотиви прийнятого рішення про задоволення чи відхилення цивільного позову або про покладення на засудженого обов'язку відшкодувати шкоду, зазначивши, якою дією чи бездіяльністю її заподіяно, якими доказами це підтверджується, а також навести відповідні розрахунки сум, що підлягають стягненню, вказати матеріальний закон, на підставі якого вирішено цивільний позов.

Задовольняючи позов прокуратура, судом не було враховано, що зі змісту ст. 1172 ЦПК України вбачається, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків. Підприємницькі товариства, кооперативи відшкодовують шкоду, завдану їхнім учасником (членом) під час здійснення ним підприємницької або іншої діяльності від імені товариства чи кооперативу.

З матеріалів справи вбачається, що учасниками ТОВ «Металорегіон» є фізичні особи - ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які володіють 100% статутного капіталу ( т.4 а.с. 219-236).

Рішенням зборів Учасників ТОВ «Металорегіон» ОСОБА_7 та ОСОБА_8 прийнято рішення щодо призначення директором товариства ОСОБА_6 (т. 2 а.с. 95).

Відповідно до довідки № 9336 з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України ОСОБА_6 є керівником ТОВ «Металорегіон» (т. 2 а.с.91).

Згідно п. 9.7. статуту ТОВ «Металорегіон» виконавчим органом товариства є директор, що призначається Зборами Учасників та здійснює керівництво поточною діяльністю Товариства в межах своєї компетенції.

Отже, виходячи із наведених положень, суд не належно встановив природу правовідносин, які виникли між сторонами у зв'язку із заподіянням шкоди, яка виникла внаслідок господарської діяльності підприємства, та не обґрунтовано визначив, що саме ОСОБА_6, як фізична особа повинен нести відповідальність за заподіяну шкоду.

Отже, суд мав би дослідити усі докази, які стосувалися цивільного позову, чого всупереч вимогам закону не зробив. Це перешкодило йому повно та всебічно розглянути справу в цій частині.

Тому вирок суду першої інстанції в частині вирішення цивільного позову підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд у порядку цивільного судочинства для перевірки вказаних вище обставин та вирішення питання по суті пред'явленого позову.

Керуючись ст.ст.394 - 396 КПК України, колегія суддів

ухвалила:

касаційну скаргу засудженого задовольнити частково.

Вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 19 липня 2011 року щодо ОСОБА_6 скасувати в частині вирішення цивільного позову, а справу в цій частині направити на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства.

Судді:

Міщенко С.М. Єленіна Ж.М. Шибко Л.В.