Постанова

від 04.07.2006 по справі 8/434пн-ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/434пн-ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

П О С Т А Н О В А

Іменем України

04.07.06                                                                                 Справа № 8/434пн-ад.

Суддя   Середа А.П.,  розглянувши матеріали справи за позовом

Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську

до  Приватного підприємства «Авеста-2003”, місто Луганськ,

за участю Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача –Державного реєстратора –начальника управління державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради, -  

про визнання недійсними установчих документів та скасування державної реєстрації,

при секретарі судових засідань Качановській О.А.,

в присутності представників сторін:

від позивача –Буркова О.М. – державний податковий інспектор, - довіреність №286/10 від 11.01.06 року;

від відповідача –Клєпікова М.А. –засновник та директор, - паспорт ЕМ №912543, вид. Кам'янобрідським РВ УМВСУ в Луганській області  17.04.2001 року;

від третьої особи –Гончарук М.М. –юрисконсульт, - довіреність №01-8/3386 від 22.07.05 року, -  

встановив:

           суть спору: позивачем заявлено вимогу про визнання  недійсними статутних документів Приватного підприємства «Авеста-2003»(далі –ПП «Авеста-2003», - Відповідач), ідентифікаційний код 32648526, та  скасування  його  державної реєстрації.

          Попереднє судове засідання призначене та фактично відбулося 16.06.06 року.

Представники сторін та третьої особи звернулися до суду з клопотанням  про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, що не суперечить ст.41 та пункту 2-1 розділу УІІ «Прикінцеві та перехідні положення»КАС України, а тому його задоволено судом.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав.

Представник третьої особи у своєму листі щодо позову за №01-9/4597 проти останнього не заперечує, хоча і вважає, що його заявлено з порушенням чинного законодавства України, а у судовому засіданні заявив, що розгляд спору по суті залишає на розсуд суду.

Представник відповідача позов визнав, про що також зазначив у своєму відзиві на нього, наданому до суду 04.07.06 року. Ним також повідомлено суд про те, що представник Відповідача особисто, тобто Клєпікова Марина Анатоліївна, - згідно вироку Жовтневого районного суду міста Луганська від 05.07.05 року притягнута до кримінальної відповідальності за скоєння злочину, передбаченого частиною 2 ст.205 Кримінального кодексу України, а саме: за створення фіктивного підприємства –Приватне підприємство «Авеста-2003»- та засуджена до 1 року позбавлення волі, з застосуванням ст. 75 КК України строком на 1 рік.

Відповідач не   надав  витребувані судом документи.

З урахуванням цієї обставини суд, керуючись частиною 6 ст. 71 КАС України, розглянув справу  за наявними в ній матеріалами.

          Заслухавши  представників сторін та третьої особи, дослідивши матеріали справи та додатково надані  докази,  суд дійшов  наступного.

          03.09.2003 року  Управлінням державної реєстрації та міського реєстру  Луганської міської ради здійснено державну реєстрацію Приватного підприємства „Авеста-2003”, ідентифікаційний код 32648526, про що того ж дня до  Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців внесено  реєстраційний запис за №25370169Ю0043662, місцезнаходження підприємства: місто Луганськ, вул. Комсомольська, буд. 40-а; його засновником зареєстровано громадянку України –Клєпікову Марину Анатоліївну.

          У п. 1 Статуту Приватного підприємства «Авеста-2003»його засновником названо  Клєпікову М.А.

          Рішенням власника від 04.09.2003 року виконання повноважень директора покладено на Клєпікову Марину Анатоліївну.

           На день судового розгляду справи  ПП “Авеста-2003” в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб –суб'єктів підприємницької діяльності  - значиться.

          21.06.04 року оперативними працівниками відділу податкової міліції Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків  у місті Луганську (далі –ВПМ СДПІ РВПП у м. Луганську) здійснено перевірку знаходження ПП «Авеста-2003»за юридичною адресою, при цьому було встановлено, що вказане підприємство за юридичною адресою не знаходиться, про що того ж дня  складено відповідний акт, який підписано також і Клєпіковою М.А.

          У судовому засіданні засновник та директор підприємства Клєпікова М.А. пояснила, що у вересні 2003 року, у зв'язку з тяжким матеріальним становищем, після тривалих умовлянь, вона погодилася на пропозиції раніше незнайомого їй чоловіка, який назвав себе Миколою, - зареєструвати на своє ім'я приватне підприємство, за що він їй сплатить 200 грн.

За вказівкою Миколи вона, особисто, відвідувала відповідні державні установи, які здійснюють державну реєстрацію та облік суб'єктів підприємницької діяльності, але при цьому всі документи, які ними видавались стосовно підприємства, одразу ж забирав Микола, він же сплачував усі грошові витрати, пов'язані з реєстрацією підприємства.

Вона під його контролем також відкрила рахунок у банківській установі.

          Здійснюючи реєстрацію ПП «Авеста-2003», наміру - займатися підприємницькою діяльністю –не мала та фактично з дня реєстрації підприємства і до цього часу нею не займалася.

          Де на даний час знаходяться Статут, печатка та інші документи ПП «Авеста-2003»; чи ведеться ним бухгалтерська документація та чи здається податкова звітність, - їй не відомо. Вона жодного разу не підписувала будь-які документи від імені підприємства; нікому довіреність на право ведення його справ не надавала; в якому стані та за якою адресою на даний час знаходиться підприємство, - їй також не відомо; за вказаною у Статуті підприємства адресою воно ніколи не знаходилося.

Нею також повідомлено суду про те, що її  згідно вироку Жовтневого районного суду міста Луганська від 05.07.05 року притягнуто до кримінальної відповідальності за скоєння злочину, передбаченого частиною 2 ст.205 Кримінального кодексу України, а саме: за створення фіктивного підприємства –Приватного підприємства «Авеста-2003»- та засуджено до 1 року позбавлення волі, з застосуванням ст. 75 КК України строком на 1 рік.

          Клєпікова М.А. згодна з позовними вимогами МДПІ.

Аналогічне письмове пояснення 21.06.04 року вона надала оперативним працівникам  ВПМ СДПІ РВПП у м. Луганську.

Заслухавши представників сторін та третьої особи, дослідивши матеріали справи та додатково надані докази, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги  підлягають задоволенню з наступних підстав.

1.Право  Державної податкової служби України в особі Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську (далі –МДПІ; Ленінська МДПІ, - Позивач) на здійснення перевірок стану додержання суб'єктами підприємницької діяльності вимог  чинного податкового законодавства передбачено пунктами 1 та 2 статті 11 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ „Про державну податкову службу в Україні” (далі –ЗУ №509-ХІІ).

                    Пунктом 17 тієї ж статті органам ДПА України надано право звертатися до суду  у передбачених законом випадках із заявою  (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

2.Відповідно до частини 2 ст. 38 Закону  України від 15.05.2003р. № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців" (далі, -  ЗУ № 755)  підставами для постановлення судового рішення про припинення юридичної особи є, зокрема, визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути.  

Як вбачається з матеріалів справи, засновник –Клєпікова М.А. при створенні і реєстрації підприємства взагалі не мала наміру  здійснювати підприємницьку, у т.ч. статутну, діяльність, - вона діяла за вказівкою третіх осіб та з метою отримати  грошову винагороду.     

3.Приймаючи це рішення, суд виходить з того, що у чинному до 01.01.04 року Цивільному кодексі УРСР питання державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності –юридичних осіб, а також її скасування не були врегульовані, а тому, з урахуванням тієї обставини, що діяльність ПП «Авеста-2003»почала  здійснюватися з 03.09.03 року та продовжується до цього часу, - суд  керується нормами чинних Цивільного кодексу України, а  також  Господарського кодексу України, -  у частині, яка є припустимою при вирішенні цього спору.

У частині 2 ст. 38 ЗУ № 755, яка  кореспондується з положеннями частин 1 та 2 ст. 110 Цивільного кодексу України (далі –ЦКУ), визначено, що юридична особа ліквідується за рішенням суду про визнання ним  недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не  можна  усунути,  а  в пункті 1 частини 1 ст. 110 ЦКУ додано, що це може мати місце також  в  інших  випадках, встановлених законом.  

Наявними у справі доказами підтверджено, що під час державної реєстрації ПП «Авеста-2003»формально не були припущені  порушення чинного законодавства України.

Згідно частини 2 ст. 110 ЦК України вимога про ліквідацію юридичної особи на підставах, зазначених у пункті 2 частини першої цієї  статті, може бути пред'явлена  до суду органом,  що здійснює державну реєстрацію,  а також учасником юридичної особи, - що також не відповідає фактичним обставинам цієї справи.

Але у пункті 4 статті 3 Цивільного кодексу України (далі –ЦКУ)  щодо загальних засад цивільного законодавства сказано, що однією з таких є:

4)свобода підприємницької діяльності.

Аналогічна норма викладена також у ст. 6 Господарського кодексу України (далі –ГК).

З наявних у справі доказів очевидно, що у даному конкретному випадку неможливо говорити про свободу підприємницької діяльності ПП «Авеста-2003», оскільки від імені засновника та директора цього підприємства  діють невідомі особи, а не  особисто його засновник та директор Клєпікова М.А., що документально підтверджується доказами, наданими позивачем та долученими до справи (вищенаведене письмове пояснення Клєпікової М.А.; її пояснення  у судовому засіданні в якості представника відповідача; та ін.).

Суд вважає, що по цій справі має місце так званий інший випадок, на який посилається законодавець у пункті 1 частини 1 ст. 110 ЦКУ.

4.Згідно частині 1 ст. 59 ГК України припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється … за рішенням суду.

У абзаці 5 частини 6  цієї статті також сказано, що ліквідація суб'єкта підприємництва здійснюється у разі скасування його державної реєстрації у випадках, передбачених законом.

Третя особа у своєму відзиві звернула увагу суду та  сторін на те, що неможливо розглядати справу з такими позовними вимогами, як визнання недійсними або такими, що суперечать законодавству, установчих документів; що є неприпустимим посилання Позивача на ст. 58 ГК України, яка у нині чинній редакції (з 25.02.05 року, - Закон України  від 04.02.05 року №2424-ІУ) не містить такої підстави припинення юридичної особи, як скасування державної реєстрації на підставі рішення суду.

З огляду на це суд, приймаючи рішення по цій справі, керується абзацом  2 частини 1 пункту 33 Положення про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, затвердженого постановою КМУ №740 від 25.05.98 року, яке було чинним на час державної реєстрації ПП «Авеста-2003»та  в якому прямо передбачено можливість скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи…на підставі рішення арбітражного суду у разі:

визнання недійсними або такими, що суперечать законодавству, статутних документів.

5. Як сказано у п. 1 цього рішення, позивач відповідно до п. 17 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" має право звертатись до суду з позовами про скасування державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності, при цьому законодавець не обмежує коло підстав  такого звернення.

Таким чином, у випадку, коли при виконанні своїх контрольних повноважень, податковий орган встановить факти, які впливають на дійсність проведеної державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності, йому надано право звертатись до суду з вимогою про визнання недійсним запису про державну реєстрацію і - як наслідок - припинення його підприємницької діяльності.

Суд вважає, що доказами цього є:

факт здійснення державної реєстрації ПП «Авеста-2003»засновником Клєпіковою М.А. на своє ім'я не з метою здійснення підприємницької діяльності, а з метою отримання грошової винагороди;

те, що матеріалами справи доведено, що державна реєстрація ПП «Авеста-2003»мала місце на підставних осіб;

виявлення позивачем факту здійснення статутної діяльності від імені ПП  «Авеста-2003»не його засновником та директором, а невідомими особами;

знаходження статутних документів та печатки підприємства не у засновника підприємства або директора, а у невідомих осіб;

притягнення засновника та директора підприємства Клєпікової М.А. до кримінальної відповідальності за скоєння злочину, передбаченого частиною 2 ст.205 КК України, -  саме за створення фіктивного підприємства «Авеста-2003».

6.Згідно ст. 42  Господарського кодексу України, підприємництво –це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Тобто необхідною умовою створення і реєстрації  суб'єкта підприємницької діяльності  будь-якої організаційно-правової форми є вільне волевиявлення  її  засновника (засновників).

Наявними у справі доказами доведено, що ці вимоги чинного законодавства України щодо ПП «Авеста-2003»порушені.

За таких підстав позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 5 ст. 94 КАСУ з відповідача в доход Державного бюджету України державне мито  не стягується.

          На підставі викладеного, п. 33 Положення про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, затвердженого постановою КМУ від 25.05.98 року №740; ст.38 Закону України  від 15.05.2003 року №755-ІУ “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців”; ст. 3, ч.2 ст.110 Цивільного кодексу України; ст. 6, 42 Господарського кодексу України, керуючись п.2.1 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення»КАСУ, а також ст.ст. 41, 158-163, 167  КАСУ, суд

п о с т а н о в и в:

          1.Позов задовольнити  в повному обсязі.

2.Визнати недійсним з моменту реєстрації, тобто з 03.09.2003 року, установчий документ - Статут Приватного підприємства «Авеста-2003», ідентифікаційний код 32648526, зареєстрований  Управлінням державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради   03.09.2003 року, реєстраційний  №25370169Ю0043662.

           3.Припинити юридичну особу - Приватне підприємство «Авеста-2003», ідентифікаційний код 32648526,  яке зареєстроване за адресою:  місто Луганськ, вул. Комсосмольська,40-а;  дані про розрахунковий рахунок відсутні.

            Згідно ч. 4 ст. 167 КАСУ у судовому засіданні 04.07.06 проголошено лише вступну та резолютивну частини постанови.

Постанова набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо такої заяви не буде подано.

Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку  подається  заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції  викладаються  в  апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення  постанови у повному  обсязі  відповідно  до статті 160 цього Кодексу - з  дня  складення  в  повному обсязі. Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження.

Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

          Постанову у повному обсязі складено та підписано 06.07.2006 року.

Суддя                                                                                                А.П.Середа