Рішення

від 28.08.2012 по справі 5023/2992/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" серпня 2012 р.Справа № 5023/2992/12 вх. № 2992/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Денисюк Т.С.

при секретарі судового засідання Нескуба М.Г.

за участю

позивача - не з"явився. відповідача - не з"явився.

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кушнер", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудмастер", м. Харків

про стягнення 8041,00грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач -Товариство з обмеженою відповідальністю "Кушнер" звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудмастер" про заборгованості у розмірі 8041,00грн. В обгрунтування позовних вимог позивач вказує на неналежне виконання з боку відповідача своїх зобов'язань за Трьохсторонньою Угодою на подальшу оренду Майна №894,1184/227 від 03.04.07р.

Представник позивача в судове засіданя не з"явився, однак, 28.08.12р. через канцелярію суду надійшло клопотання (вх.№14281) відповідно до якого, позивач підтримує позовні вимоги в повному обсязі та просить суд розглядати справу без участі його представника.

Представник відповідача в судові засідання не з'являвся, документів, витребуваних судом та відзиву на позовну заяву, не надав, про причини неявки суд не повідомляв, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить наступне.

Відповідно до п. 3.6 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 30.07.12р., місцем знаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудмастер" є: 61121, м. Харків, проспект Тракторобудівників, б. 140-Б, кв. 75.

Ухвали господарського суду про порушення провадження у справі від 03.07.12р. та про відкладення розгляду справи від 17.07.12р., які надсилались на юридичну адресу відповідача повернута до суду з позначкою "за закінченням терміну зберігання" (згідно довідки поштового відділення арк. с. 56, 61).

Згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України N 01-8/1228, 02.06.2006 року "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році"до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній"і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Враховуючи вищезазначене, та зважаючи на приписи ч. 1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", відповідно до якої, відомості, які внесені до Єдиного державного реєстру, вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, суд приходить до висновку, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи й відсутність представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи та надані представником Позивача докази в обгрунтування заявлених позовних вимог, судом встановлено наступне:

03.04.07р. між Закритим акціонерним товариством "Оболонь" - власник майна, Товариством з обмеженою відповідальністю "Кушнер" - орендодавець (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фудмастер" - орендар (відповідач) було укладено трьохсторонню угоду на подальшу оренду майна (М-1) № 894,1184/227, відповідно до умов якої позивач, з метою популяції продукції ЗАТ "Оболонь" та його корпоративних підприємств взяв на себе зобов'язання передати, а відповідач прийняти в оренду фірмове обладнання, а саме: парасоля "Оболонь" 4х4м у кількості двох штук та комплект меблів "Маріо" "Оболонь" (1 стіл + 4 стільця) - вісім комплектів на загальну вартість 6700,84 грн. - без ПДВ. Сума ПДВ становить 1340,16 грн.

На виконання умов даного договору Позивач поставив Відповідачу товар всього на суму 6700,84 грн. без ПДВ, що підтверджується актом прийому-передачі в оренду торговельного обладнання від 03.04.07р., підписаним та скріпленим печатками повноважних представників обох сторін.(арк..с. 12).

Відповідно до п.1.4 угоди вартість прийнятого в користування майна відшкодовується орендарем орендодавцю або власнику: при псуванні, втраті, знищенні, крадіжці або неповерненні майна на вимогу власника. При розірванні або закінченні строку дії договору купівлі-продажу продукції виробництва ЗАТ "Оболонь" та його корпоративних підприємств між ореднарем та орендодавцем, орендар зобов'язаний протягом трьох днів повернути майно орендодавцю або власнику, або відшкодувати його вартість.

П. 3.3.2 угоди встановлено, що орендодавець та власник майна мають право вимагати негайного повернення майна в безспірному порядку, у т.ч. у випадку нездійснення продажу продукції ЗАТ "Оболонь" та його корпоративних підприємств в торгових точках відповідача.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач пред'явив відповідачу претензію № 23/12-05 від 23.12.2011р. з вимогою негайного повернення орендованого майна у триденний термін у зв'язку з нездійсненням відповідачем у своїх торгових точках продажу продукції ЗАТ "Оболонь". Дана вимога була отримана відповідачем 26.12.2011р., про що є відмітка на самій вимозі.

Ніяких заперечень або зауважень з боку відповідача на дану вимогу заявлено не було, як і не було повернуто товар протягом встановленого строку.

За змістом п.3.4.11 угоди орендар зобов'язаний при невиконанні взятих на себе згідно даної угоди обов'язків, протягом трьох робочих днів з моменту письмової вимоги позивача або власника, повернути орендодавцю або власнику майно в непошкодженому і справному стані та документацію до нього, при його неповерненні - відшкодувати орендодавцю або власнику його вартість.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, у визначений термін майно не повернув, у відповідача, відповідно до п.3.4.11 угоди, виник обов'язок, а у позивача право вимагати від відповідача відшкодування вартості неповернутого майна. На підставі чого позивач звернувся до суду із позовною заявою за захистом своїх законних та порушених прав.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач своїм процесуальним правом на подачу відзиву на позов не користався, доказів на підтвердження сплати ним заборгованості перед позивачем у сумі 8041,00грн. суду не надав, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог.

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, суд встановив наступне.

Статтею 65 ГПК України встановлено, що з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя вчиняє в необхідних випадках такі дії по підготовці справи до розгляду: зобов'язує сторони, інші підприємства, установи, організації, державні та інші органи, їх посадових осіб виконати певні дії (звірити розрахунки, провести огляд доказів у місці їх знаходження тощо); витребує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору, чи знайомитися з такими матеріалами безпосередньо в місці їх знаходження; вирішує питання про вжиття заходів до забезпечення позову; вчиняє інші дії, спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно п.п. 3, п.2, ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду заяви про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову ставка судового збору встановлюються у розмірі 1,5 розміру мінімальної заробітної плати.

Однак, позивачем не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі за подання клопотання про забезпечення позову, а тому суд приходить до висновку про залишення вказаного клопотання без розгляду.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно п.п. 1, п. 2, ч. 2, ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюються у розмірі 2х відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Таким чином, враховуючи те, що позивачем при поданні позову було помилково сплачено судовий збір в більшому розмірі, ніж це передбачено чинним законодавством України за подання позову майнового характеру, а саме, у розмірі 1639,50грн., сума судового збору, що підлягає стягненню складає 1609,50грн.

Керуючись ст.ст.526, 530, 610, 611, 612 ЦК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 65, 66, 75, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні заяви позивача про забезпечення позову відмовити.

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудмастер" (61121, м. Харків, пр-т Тракторобудівників, 140-Б, кв.75, код ЄДРПОУ 33406284) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кушнер" (юридична адреса: 02192, м. Київ, вул. Миропільська,4, поштова адреса: 07442, Київська область, смт. Велика Димерка, вул. Броварська,148, код ЄДРПОУ 32559075, р/р 260093051701 ПАТ "Банк Богуслав", МФО 380322) - 8041,00 грн. основного боргу, 1609,50грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 30.08.2012 р.

Суддя Денисюк Т.С.