Рішення

від 21.08.2012 по справі 5015/3251/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.08.12 Справа№ 5015/3251/12

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Дукат ЛВ", м. Львів

до відповідача: Приватного підприємства Виробничо-комерційної фірми „ОРТЕКС", м. Львів

про: стягнення 4 619,52 грн.

Суддя Деркач Ю.Б.

Представники:

від позивача Кротов В.Є. -представник (довіреність б/н від 01.12.2011 р.)

від відповідача не з'явився

Представнику позивача роз'яснено його права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. У судовому засіданні 21.08.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю „Дукат ЛВ", м. Львів звернулося до господарського суду з позовною заявою до Приватного підприємства Виробничо-комерційної фірми „ОРТЕКС", м. Львів про стягнення 4 619,52 грн., з яких: 3 968,40 грн. -основний борг, 353,05 грн. -пеня, 88,38 грн. - 3% річних, 43,09 грн. -інфляційні втрати, 238,60 грн. -одноразові штрафні санкції та судового збору.

Ухвалою суду від 03.08.2012 року прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 21.08.2012 року.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав. Стверджує, що 01.08.2011 року між сторонами було укладено договір постачання № 08/09. На виконання зобов'язань за договором позивач по видаткових накладних № ДК0015256 від 10.11.2011 року, № ДК0015408 від 10.11.2011 р., № ДК0015613 від 10.11.2011 р., № ДК0015554 від 10.11.2011 р., № ДК0015968 від 11.11.2011 р., № ДК0016222 від 24.11.2011 р., № ДК0016329 від 24.11.2011 р., та за актами виконаних робіт від 10.11.2011 р., 11.11.2011 р., 24.11.2011 р. поставив відповідачу будівельні матеріали на загальну суму 4 772,10 грн. Відповідач частково, на суму 803,70 грн., провів з позивачем розрахунок за отримані будівельні матеріали та транспортні послуги. Станом на день подання позовної заяви до суду основний борг склав 3 968,40 грн. Позивач стверджує, що у строки визначені в п.3.1 договору відповідач не провів повного розрахунку з позивачем за отриманий товар. Відповідно до п. 6.2 договору позивач нарахував відповідачу за порушення термінів оплати товару пеню в розмірі 353,05 грн., та за прострочення оплати товару тривалістю 30 календарних днів нарахував разовий штраф у розмірі 5 відсотків від неоплаченої у встановлений термін вартості товару в сумі 238,60 грн. Окрім того, відповідно до ст. 625 ЦК України позивач нарахував 3% річних в сумі 88,38 грн. та інфляційні втрати в сумі 43,09 грн. Просить позов задоволити повністю.

Відповідач явки повноважного предстанвика в судове засідання не забезпечив, вимог ухвали суду від 03.08.2012 року не виконав, проти позовних вимог у встановленому порядку не заперечив, причин неявки не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення № 7901407418770.

Відповідно до ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне:

01 серпня 2011 року між сторонами укладено договір постачання № 08/09 (далі по тексту -договір), відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобов'язання поставити та передати у власність відповідача в терміни обговорені в договорі товар, а відповідач зобов'язався прийняти цей товар та вчасно здійснити його оплату згідно умов даного договору.

Відповідно до п. 1.2 договору найменування товару, його кількість, асортимент, номенклатура, ціна за одиницю товару, гривнева вартість товару вказуються в накладних. Накладні оформляються на кожну партію товару, крім передатного документу виконують одночасно функцію специфікації на товар, і є невід'ємною частиною договору (далі по тексту накладні-специфікації).

Загальна вартість товару (ціна договору), поставка якого здійснюється на умовах даного договору, визначається на підставі всіх оформлених і підписаних уповноваженими представниками сторін накладних-специфікацій (п. 1.3).

Згідно п. 3.1. договору Покупець (відповідач) оплачує Постачальнику (позивачу) кожну партію товару, за ціною зазначеною в накладних на наступних умовах: попередньої оплати, або за погодженням сторін з відтермінуванням 7 календарних днів від дати отримання товару.

Відповідно до п. 3.2. договору оплата проводиться шляхом перерахування коштів Покупцем (відповідачем) на рахунок Постачальника (позивача).

Згідно п. 6.2 договору, при порушенні Покупцем (відповідачем) термінів оплати товару Покупець (відповідач) сплачує Постачальнику (позивачу) пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, і, крім того, при простроченні оплати товару тривалістю 30 календарних днів Покупець (відповідач) зобов'язаний сплатити Постачальнику (позивачу) разовий штраф в розмірі 5 відсотків від неоплаченої у встановлений термін вартості товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є, договори та інші правочини.

Факт договірних відносин відповідач не заперечив, такі стосунки підтверджуються матеріалами справи.

Відповідно до накладних № ДК0015256 від 10.11.2011 року, № ДК0015408 від 10.11.2011 р., № ДК0015613 від 10.11.2011 р., № ДК0015554 від 10.11.2011 р., № ДК0015968 від 11.11.2011 р., № ДК0016222 від 24.11.2011 р., № К0016329 від 24.11.2011 р., завірених підписами та печатками обох сторін відповідач отримав від позивача товар на суму 4 517,10 грн. Крім, того відповідач надав позивачу транспортні послуги, що підтверджується актами виконаних робіт від 10.11.2011 р. на суму 102,00 грн., від 11.11.2011 р. на суму 51,00 грн., від 24.11.2011 р. на суму 102,00 грн. Акти виконаних робіт підписані уповноваженими представниками сторін, чиї підписи завірені печатками підприємств (копії накладних та актів виконаних робіт містяться у матеріалах справи).

Оплату за отриманий товар та транспортні послуги відповідач здійснив частково, на суму 803,70 грн., зокрема, 23.04.2012 р. -за отриманий товар -231,30 грн., 26.04.2012 р. -за транспортні послуги -102,00 грн. та 27.04.2012 р. -за отриманий товар -470,40 грн., що підтверджується наявними у справі банківськими виписками позивача. Станом на день подання позовної заяви заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий товар та транспортні послуги склала 3 968,40 грн. Доказів зворотнього відповідач суду не подав.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши докази по справі та оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення повністю у зв'язку з наступним.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Згідно ст. 175 ГК України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять його умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Оскільки за своєю правовою природою договір постачання № 08/09 від 01.08.2011 року містить всі ознаки договору купівлі-продажу, то відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцю), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу (ч. 1 ст. 662 ЦК України), відповідно, покупець зобов'язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару, або має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

У відповідності до ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар, зокрема, після його прийняття, якщо договором не встановлений інший строк оплати товару.

Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Правова норма ч. 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В силу ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

Позивач просить стягнути суму основного боргу, що становить вартість поставленого, однак не оплаченого в повній сумі товару та транспортні послуги.

Однак, матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов договору позивач відпустив відповідачу товар на суму 4 517,10 грн., що підтверджується видатковими накладними підписаними уповноваженими представниками сторін, чиї підписи завірені печатками підприємств. Сторонами було досягнуто згоди щодо найменування, асортименту, кількості, вартості товару, про що свідчать накладні, підписані позивачем та уповноваженим представником відповідача. В порядку розрахунку за отриманий товар, відповідачем оплачено 701,70 грн. Таким чином основна заборгованість відповідача за отриманий товар складає 3 815,40 грн. (4517,10 грн. -отриманий товар мінус 701,70 грн. -оплата за товар = 3 815,40 грн.).

З іншого боку, як вбачається з договору постачання, який визначений позивачем підставою позовних вимог, в останньому відсутні умови проведення розрахунків за транспортні послуги, відтак позовні вимоги позивача в частині проведення розрахунків за транспортні послуги за даним договором в сумі 153,00 грн. задоволенню не підлягають. (Акт від 11.11.11 р. на 51,00 грн. + Акт від 24.11.11 р на суму 102,00 грн. = 153,00 грн. При цьому Акт від 10.11.2011 р. в сумі 102,00 грн. відповідачем оплачений 26.04.2012 р.).

Доказів оплати суми основного боргу за отриманий товар в сумі 3 815,40 грн. ні до порушення провадження у справі, ні в ході судового розгляду суду не надано, хоча з факту подання позовної заяви вбачається вимога позивача, що адресована відповідачеві, провести оплату як за отриманий товар в сумі 3 815,40 грн. так і за транспортні послуги в сумі 153,00 грн.

Таким чином, підлягає задоволенню до стягнення з відповідача основна сума заборгованості за отриманий товар в розмірі 3 815,40 грн.

Відповідно, базою нарахування пені є сума 4 517,10 грн. за період з 02.12.2011 р. по 23.03.2012 р. (113 днів) при подвійній обліковій ставці НБУ 15,5%.; за період 24.03.2011 р. по 22.04.04.2012 р. (за 30 днів) при подвійній обліковій ставці НБУ 15% та сума 3 815,40 грн. за період 23.04.2012 р. (за 40 днів). Разом за 183 дні. Таким чином, після перерахування сума пені становить -335,16 грн., 3% річних -84,14 грн. та інфляційні втрати -40,78 грн.

Виходячи із умов договору (п. 6.2), матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позивач правомірно нарахував відповідачу за порушення покупцем термінів оплати товару, передбачених п. 3.1 договору, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня. З урахуванням перерахунку бази нарахування пеня від суми простроченого платежу складає 335,16 грн. та за прострочення оплати товару понад 30 календарних днів разовий штраф у розмірі 5 відсотків від неоплаченої у встановлений термін вартості товару -4 517,10 грн. х 5% = 225,85 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається, аналогічна норма передбачена п. 6.3 договору, відповідно до якого при порушенні термінів оплати товару постачальник має право стягнути з покупця суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, і нарахуванням відсотків річних від простроченої суми.

Вимога позивача про стягнення 3% річних та інфляційних втрат після перерахунку в сумах 84,14 грн. та 40,78 грн. обґрунтовані і підлягають до задоволення.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідачем у встановленому порядку проти позовних вимог не заперечено.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обгрунтовані, підставні та такі, що підлягають до задоволення частково.

Судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК України слід покласти на обидві сторони пропорційно до задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 509, 525, 526, 599, 610, 612, 625, 628, 662, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 175, 193, 216 Господарського кодексу України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Судові витрати покласти на обидві сторони пропорційно до задоволених позовних вимог.

3. Стягнути з Приватного підприємства Виробничо-кмерційної фірми „ОРТЕКС", м. Львів, вул. Зелена, 186 (код ЄДРПОУ 19160574) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Дукат ЛВ", м. Львів, вул. Л. Курбаса, 4/8 (р/р 26000000002362 в „Фольксбанк" м. Львів, МФО 325213, код ЄДРПОУ 23268449) 3 815 грн. 40 коп. основного боргу, 335 грн. 16 коп. пені, 225 грн. 85 коп. одноразових штрафних санкцій, 40 грн. 78 коп. інфляційних втрат, 84 грн. 14 коп. -3% річних та 1 568 грн. 32 коп. судового збору.

4. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

5. У решті частин позовних вимог у задоволенні позову відмовити.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 27.08.2012 р.

Суддя Деркач Ю.Б.