Постанова

від 21.06.2007 по справі 2-а-1022/2007

ТОМАШПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №2-а- 1022

Справа  №2-а- 1022

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

21

червня 2007 року                                Томашпільський

районний суд Вінницької області

в

складі: головуючого,  судді             Семко Г.В.

при

секретарі                                      Клімочко

С. В.

розглянувши

у відкритому судовому засіданні в смт. 

Томашпіль адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці

та соціального захисту населення Томашпільської районної державної

адміністрації Вінницької області про стягнення недоплаченої разової щорічної

грошової допомоги,

встановив:

ОСОБА_1

звернувся до суду з позовом до управління праці та соціального захисту

населення Томашпільської районної державної адміністрації Вінницької області

про стягнення недоплаченої разової щорічної грошової допомоги,  мотивуючи свої вимоги тим,  що позивачу, 

яка є інвалідом війни II групи, 

згідно  ст.  13 Закону України «Про статус ветеранів

війни,  гарантії їх соціального захисту»

він має право на отримання щорічно до 5-го травня відповідного року разової

грошової допомоги за 2004-2006 p.p. у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.

Але,  всупереч вимогам  ст.  2

вказаного Закону та п. 3  ст.  22 Конституції України,  грошова допомога,  призначена їй за 2004-2006 роки виплачувалась

не в повному обсязі,  тобто без

урахування розмірів мінімальних пенсій, 

які встановлювались на 2004- 2006 роки, 

відповідачем з посиланням на Закони України «Про державний бюджет

України» на відповідні роки,  зазначена

допомога була виплачена, 

відповідно,  в сумах: у 2004 році-

165 грн.,  у 2005 - 400 грн.,  у 2006- році 4000 грн. Мінімальна пенсія за

віком у 2004 році складала 92, 45 грн., 

у 2005 році складала 332 грн.,  а

у 2006 році - 359 грн.,  тому відповідно

до ЗУ «Про статус

ветеранів війни,  гарантії їх соціального

захисту»,  суми виплати позивачу мали

складати: у 2004 році - (92, 45грн. х 10) 924, 50грин ,  фактично виплачено 165 грн.; у 2005 році -

3320 грн.,  фактично виплачено 400

грн.,  а у 2006 році - 3590грн.,  фактично виплачено 400 грн. Просить стягнути

з відповідача на його користь недоплачену частину разової щорічної грошової

допомоги за 2004-2006 роки у розмірі 6784, 50 грн.

Позивач

в судове засідання не з»явився однак направив на адресу суду заяву в якій

просить справу розглянути в його відсутності , 

позовні вимоги підтримує , 

просить суд задоволити їх в повному обсязі

Представник

відповідача управління праці та соціального захисту населення Томашпільської

райдержадміністрації Вінницької області Урянський О.С.  позов не визнав і просить відмовити в його

задоволенні.

Суд,  заслухавши пояснення представника

позивача,  представника відповідача,  дослідивши та оцінивши матеріали справи,  прийшов до висновку,  що позов підлягає задоволенню з наступних

підстав.

У

відповідності до вимог  ст.  ст. 

11,  71 КАС України,  суд розглядає адміністративні справи не

інакше як за позовною заявою і не може виходити за межі позовних вимог. Кожна

сторона повинна довести ті обставини,  на

яких грунтуються її вимоги та заперечення.

Між

сторонами виникли правовідносини,  що

регулюються  ст.  12, 

17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни,  гарантії їх соціального захисту»,  Законом України «Про державний бюджет України

на 2004-2006 роки».

Так,  позивач ОСОБА_1 являється інвалідом війни 2

групи,  посвідчення серіїНОМЕР_1,  з 8.02.2005 року інваліда 1 групи,  і має право на пільги,  встановлені законодавством України для

учасників бойових дій,  ветеранів

війни,  інвалідів війни.

Позивачеві

ОСОБА_1 була виплачена щорічна разова грошова допомога в розмірі: у 2004 році -

165 грн.,  у 2005 році - 400 грн.,  у 2006 році - 400 грн. і даний факт учасники

процесу не оспорюють.

Розмір

мінімальної пенсії за віком становить 2004 році складала 92, 45 грн.,  у 2005 році складала 332 грн.,  а у 2006 році - (до 01.04.2006р.),  - 350 грн., 

а з 01.04.2006 р. - 359 грн.,  а

тому суми виплат повинні складати:

у 2004 році -

92, 45 X 8 = 739, 60 грн., 

а фактично виплачено 165 грн.;

у 2005 році -

332, 00 X 10 = 3320 грн.,  а

фактично виплачено 400 грн. як інваліду 1 групи;

у 2006 році -

359, 00 X 10 = 3590 грн.,  а

фактично виплачено 400 грн.,  як інваліду

1 групи;

Рішенням

Конституційного Суду України №20-рп/2004 від 01.12.2004р. у справі за

конституційним поданням 54 народних депутатів України щодо відповідності

Конституції України (конституційності) положень статей 44,  47, 

78,  80 Закону України «Про

Державний бюджет України на 2004 рік» та конституційним поданням Верховного

Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень

частин другої,  третьої,  четвертої статті 78 Закону України «Про

Державний бюджет України на 2004 рік» (справа про зупинення дії або обмеження

пільг,  компенсацій і гарантій) визнано

такими,  що не відповідають Конституції

України (є неконституційними),  положення

статті 44 Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік»,  якими встановлено,  що у 2004 році виплата щорічної разової

допомоги відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни,  гарантії їх соціального захисту» здійснюється

у таких розмірах: інвалідам війни І групи - 195 грн.,  інвалідам війни II групи -

160 грн.,  інвалідам війни III

групи - 130 грн.,  учасникам бойових

дій - 120 грн.,  особам,  які мають особливі заслуги перед Батьківщиною

- 195грн,  членам сімей загиблих та

дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій і учасників війни,  визнаних за життя інвалідами - 65 грн.

Згідно

ч. 2  ст. 

152 Конституції України закони, 

інші правові акти або їх окремі положення,  що визнані неконституційними,  втрачають чинність з дня ухвалення

Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність,  але виплата одноразової грошової допомоги

інвалідам війни за 2004 рік згідно ЗУ

«Про державний бюджет України на 2004 рік» відбулась у травні 2004 року,  тобто до винесення вищевказаного рішення КС України,  тому суд вважає,  що недоплачена частина зазначеної грошової

допомоги підлягає стягненню на користь позивача в зв'язку з визнанням

неконституційними положень закону, 

згідно яких проводилась її виплата.

В аналогічному порядку необхідно вирішити питання щодо виплати грошової

допомоги інвалідам війни за 2005 та 2006 роки, 

оскільки її виплата проводилась вже після винесення рішення

Конституційним Судом України.

Разом з

цим,  відповідно до ч.3  ст.  2

Закону України «Про статус ветеранів війни, 

гарантії їх соціального захисту», 

нормативні акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування,  які обмежують права і пільги ветеранів

війни,  передбачені цим Законом,  є недійсними, 

а виплата,  яку здійснювало

управління праці та соціального захисту населення до 5 травня,  посилаючись на положення державного бюджету

України обмежують права і пільги інвалідів війни,  оскільки виплачувались у меншому

розмірі,  ніж передбачено Законом України

«Про статус ветеранів війни,  гарантії їх

соціального захисту»,  тому є недійсними.

Враховуючи

вищевикладене,  суд приходить до висновку

про необхідність задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та вважає необхідним

стягнути з відповідача на її користь недоплачену частину разової щорічної

грошової допомоги інваліду війни другої групи за 2004-2006 роки в розмірі 6684,

60 грн.

Керуючись  ст. 

ст.  11,  71,  86, 

159,  163 КАС України,   ст. 

12,  17-1 Закону України «Про

статус ветеранів війни,  гарантії їх

соціального захисту»,  Законом України

«Про державний бюджет України на 2004-2006 роки»,  Рішенням Конституційного Суду України №

20-рп/2004 від 01.12.2004р.,  суд

постановив:

 Поновити строк звернення до суду. Позов

задовольнити частково.

Стягнути

з Управління праці та соціального захисту населення Томашпільської районної

державної адміністрації Вінницької області на користь ОСОБА_1 недоплачену

щорічну разову грошову допомогу за 2004-2006 роки в розмірі 6684, 60 грн.

Заява

про апеляційне оскарження постанови суду може бути подана протягом 10 днів з

дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана

протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.