Постанова

від 23.08.2012 по справі 2а/1270/5696/2012

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Категорія №10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 серпня 2012 року Справа № 2а/1270/5696/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Качуріної Л.С.,

при секретарі судового засідання: Горобець В.О.,

за участю представників сторін:

від позивача: головний спеціаліст юридичного відділу Пропльоткіна Н.В.,

довіреність від 03.01.2012 №07-11-04,

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луганську справу за адміністративним позовом Виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕОС» про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за період з 01.04.2007 по 01.01.2012 в сумі 644,32 грн.,

ВСТАНОВИВ:

24 липня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕОС» про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за період з 01.04.2007 по 01.01.2012 в сумі 644,32 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕОС» (код ЄДРПОУ 31587955) є юридичною особою, зареєстровано платником збору на обов'язкове державне соціальне страхування, що має найману робочу силу, в Алчевській міській виконавчий дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за №140210000736. Згідно звіту Ф4-ВСС з ТВП по коштах загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням за 2011 рік станом на 01.01.2012 за відповідачем рахується непогашена частина заборгованості в сумі 644,32 грн. Останній звіт ТОВ «ЕОС» надано за 1-й квартал 2007 року. Оскільки відповідач ухиляється від сплати заборгованості в добровільному порядку, позивач просив суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕОС» заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за період з 01.04.2007 по 01.01.2012 в сумі 644,32 грн. у судовому порядку на свою користь.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, наполягав на їх задоволенні, дав суду пояснення, аналогічні викладеному в позові.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся судом належним чином (а.с.22,23). Правом подати суду заперечення проти позову та докази на підтвердження своїх доводів не скористався, заяви про визнання позовних вимог або про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило. Так, 23.08.2012 на адресу Луганського окружного адміністративного суду повернулось поштове відправлення, направлене на адресу відповідача. Згідно довідки поштового відділення причиною повернення зазначено «за закінченням терміну зберігання». Відповідно до частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до частини 6 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наявних у матеріалах справи доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на таке.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", яким запроваджено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування як консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, та визначені правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Статтею 1 вказаного Закону передбачено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно з абзацом 5 пункту 7 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування"стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

Абзацом 6 пункту 7 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування"передбачено, що на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

У судовому засіданні встановлено, підтверджується матеріалами справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕОС» (код ЄДРПОУ 31587955) зареєстровано в якості юридичної особи Управлінням економіки та ринкових відносин Алчевської міської ради депутатів 01.08.2001 за реєстраційним номером №20185674Ю0010517, внесений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, зареєстрований в якості платника збору на обов'язкове державне соціальне страхування, що має найману робочу силу, в Алчевській міській виконавчий дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за №140210000736 (а.с.8,9,10).

Відповідно до ст. 14 Закону України від 14.01.1998 №16/98-ВР „Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) страхові фонди є органами, які здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, провадять збір та акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечують фінансування виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та здійснюють інші функції згідно з затвердженими статутами.

Законом України від 18.01.2008 №2240-ІІІ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) визначено правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей. Матеріальне забезпечення та соціальні послуги, що надаються за цим Законом, є окремим видом загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян, що здійснюється Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Відповідно до ст.1 Закону України від 18.01.2008 №2240-ІІІ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, часткову компенсацію витрат, пов'язаних із смертю застрахованої особи або членів її сім'ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також за рахунок інших джерел, передбачених цим Законом.

Згідно із частиною 3 статті 10 Законом України від 18.01.2008 №2240-ІІІ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) виконавча дирекція Фонду є виконавчим органом правління Фонду, який забезпечує виконання рішень правління. Виконавча дирекція є підзвітною правлінню Фонду та здійснює діяльність від імені Фонду в межах та в порядку, визначених статутом Фонду та положенням про виконавчу дирекцію Фонду, що затверджується його правлінням.

Відповідно до вимог ст.13 Закону України від 18.01.2008 №2240-ІІІ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) виконавча дирекція Фонду: 1) забезпечує збір та акумуляцію внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням; 2) здійснює оперативне розпорядження страховими коштами Фонду в межах затвердженого бюджету Фонду; 3) здійснює матеріальне забезпечення та надає соціальні послуги за цим Законом; 4) здійснює контроль за правильним нарахуванням, своєчасною сплатою страхових внесків, а також забезпечує цільове використання коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням; 5) представляє інтереси страховика в судових та інших органах; 6) готує та подає на розгляд правління: пропозиції щодо розміру страхових внесків на наступний рік; проект бюджету Фонду та звіт про його виконання; пропозиції щодо розміру резервних коштів; 7) виконує інші функції відповідно до положення про виконавчу дирекцію Фонду.

Статтею 22 Закону України від 18.01.2008 №2240-ІІІ „Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що платниками страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, є страхувальники та застраховані особи. Страхувальники - юридичні та фізичні особи набувають статусу платників страхових внесків до Фонду з дня їх реєстрації у виконавчих дирекціях відділень Фонду.

Відповідно до ст.23 Закону України від 18.01.2001 №2240-ІІІ "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" (надалі - Закон України від 18.01.2001 №2240-ІІІ) страхувальники - роботодавці сплачують до Фонду різницю між нарахованими для роботодавців і найманих працівників страховими внесками та витратами, пов'язаними з наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам відповідно до цього Закону.

У відповідності зі ст.27 Закону України від 18.01.2001 №2240-ІІІ страхувальники зобов'язані нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Статтєю 30 Закону України від 18.01.2008 №2240-ІІІ „Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що страхувальник-роботодавець несе відповідальність за ухилення від реєстрації як платника страхових внесків, несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців, а також за порушення порядку використання страхових коштів.

Відповідно до статті 30 Закону України від 18.01.2008 №2240-ІІІ „Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) строк давності щодо стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій, не застосовується.

Несплачені в строк страхові внески, пеня і штраф стягуються в доход Фонду із страхувальника у безспірному порядку.

Згідно звіту Ф4-ВСС з ТВП по коштах загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням за 2011 рік станом на 01.01.2012 за відповідачем рахується непогашена частина заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за період з 01.04.2007 по 01.01.2012 в сумі 644,32 грн. (а.с.5).

Останній звіт по коштах загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕОС» до Алчевської міської виконавчої дирекції ЛОВ ФСС з ТВП надано 19.04.2007 року - за 1-й квартал 2007 року, де у розділі V.Розшифровка заборгованості за страхувальником обліковується заборгованість, пов'язана з невиплатою заробітної плати в сумі 644,32 грн. (а.с.6).

Наявність у відповідача простроченої заборгованості по сплаті страхових внесків за період з 01.04.2007 по 01.01.2012 у розмірі 644,32 грн. також підтверджується довідкою Алчевської міської виконавчої дирекції ЛОВ ФСС з ТВП №б/н, виданою станом на 01.01.2012 (а.с.7).

Враховуючи те, що відповідач за час судового розгляду справи в добровільному порядку заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за період з 01.04.2007 по 01.01.2012 в сумі 644,32 грн. не сплатив, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають повному задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому законодавством порядку, а ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України в судовому засіданні 23 серпня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено на 28 серпня 2012 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови в судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 9, 17, 18, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕОС» про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за період з 01.04.2007 по 01.01.2012 в сумі 644,32 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕОС» (код ЄДРПОУ 31587955, місцезнаходження: 94200, Луганська область, м. Алчевськ, вул. Попова, буд.93 кв.21) на користь Виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (код ЄДРПОУ 21785643, місцезнаходження: 91055, м. Луганськ, вул. Коцюбинського,13) заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за період з 01.04.2007 по 01.01.2012 в сумі 644,32 грн. (шістсот сорок чотири гривні 32 копійки), перерахувавши кошти на розрахунковий рахунок №37172500100001 в ГУ ДКСУ в Луганській області, МФО 804013, код ЄДРПОУ 21785643).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі та підписана 28 серпня 2012 року.

СуддяЛ.С. Качуріна