Рішення

від 28.08.2012 по справі 5/5007/914/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "28" серпня 2012 р. Справа № 5/5007/914/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Ляхевич А.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Чижевський А.П., довіреність від 01.12.2011 р.,

від відповідача: не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Маяк" (с.Межиліска Народицького району Житомирської області)

до Дочірнього підприємства "Молочний завод" Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочна фабрика "Рейнфорд" (м. Житомир)

про стягнення 87653,70 грн.

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Маяк" (с.Межиліска Народицького району Житомирської області) звернулось до господарського суду Житомирської області з позовною заявою до Дочірнього підприємства "Молочний завод" Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочна фабрика "Рейнфорд" (м. Житомир) про стягнення 87653,70 грн., з яких 82118,05 грн. основного боргу, 897,67 грн. 3% річних та 4637,98 грн. пені, нарахованих за період з 04.08.2011 р. по 05.12.2011 р.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 09.08.2012 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №5/5007/914/12 та призначено її розгляд на 28.08.2012 р.

22.08.2012 р. до суду надійшла заява від ДП "Молочний завод" ТОВ "Молочна фабрика "Рейнфорд" за вих.№07/891 від 21.08.2012 р., з додатками (а.с.35, 36-40). Згідно вказаної заяви щодо позовних вимог, які складаються з суми основного боргу, пені та 3% річних відповідач зазначив, що суму основного боргу 82118,05 грн. визнає в повному обсязі, зауважень до здійснення нарахувань пені та 3% річних відповідач не має. В цій же заяві відповідач просить здійснювати розгляд справи без участі його представника.

В судовому засіданні 28.08.2012 р. представник позивача подав суду заяву про часткову відмову від позову за вих.№78 від 28.08.2012 р. (а.с.43), згідно з якою позивач відмовляється від позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 4637,98 грн. та просить припинити провадження у справі в цій частині; в решті позовні вимоги підтримує.

Представником позивача подано до справи також довідку за №34 (а.с.45), за підписом директора та головного бухгалтера ТОВ "Маяк", про те, що з 05.12.2011 р. по даний час ДП "Молочний завод" ТОВ "Молочна фабрика "Рейнфорд" розрахунків за отриману продукцію не проводив, станом на 27.08.2012р. заборгованість останнього перед ТОВ "Маяк" становить 82118,05 грн.

Представник позивача підтримав позовні вимоги, з врахуванням відмови від позову щодо стягнення пені, в повному обсязі та просить позов задовольнити, стягнувши на користь позивача з відповідача суму основного боргу та нарахованих 3% річних.

Враховуючи, що неявка представників сторін в засідання суду не визнавалась судом обов'язковою, з огляду на висловлену в заяві від 21.08.2012 р. правову позицію відповідача з приводу позову у даній справі, в т.ч. заявлене відповідачем клопотання про розгляд справи без його участі, господарський суд визнає за можливе здійснювати розгляд справи за відсутності представника відповідача, згідно наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення присутнього представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.01.2011р. між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Маяк" (постачальник) та Дочірнім підприємством "Молочний завод" ТОВ "Молочна фабрика "Рейнфорд" (покупець) укладено договір №15 на поставку молока (а.с.6-7), за яким постачальник зобов'язується поставляти у встановлених обсягах, а покупець приймати та своєчасно сплачувати за молоко цільне, незбиране коров'яче ІІ гатунку охолоджене та оброблене (продукцію) (п.1.1. договору).

Відповідно до п.3.2. договору, поставка продукції на підприємство покупця здійснюється транспортом покупця та за його рахунок.

Згідно п.3.1. договору, перехід права власності на продукцію здійснюється в момент фактичної передачі якісної продукції та всіх необхідних у відповідності до законодавства та цього договору документів покупцю постачальником, з підписанням всіх необхідних документів представниками сторін договору з зазначенням часу передачі продукції.

У відповідності до п.4.1. договору, покупець сплачує постачальнику за продукцію по ціні, передбаченій в протоколі погодження цін на продукцію, що є невід'ємною частиною даного договору та підлягає перегляду не частіше, ніж один раз на 15 днів.

Розрахунки за отриману продукцію проводяться за договірними погодженими цінами згідно протоколу погодження цін, протягом 15 календарних днів з моменту поставки продукції у звітному періоді, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника (п.4.2. договору).

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2011 р.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є, договори та інші правочини.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Правовідносини між сторонами виникли на підставі договору №15 на поставку молока від 01.01.2011 р.

Відповідно ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст.655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як передбачено ч.1,2 ст.692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару; покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічні норми містяться в ст.193 Господарського кодексу України.

Подані позивачем до справи докази, зокрема, приймальні квитанції на закупівлю молочної сировини, складені сторонами по періодам у 2011 році, картка нарахувань постачальнику за певний період (а.с.46-55,53) свідчать про належне виконання позивачем своїх зобов'язань з поставки молочної сировини відповідачу відповідно до умов договору від 01.01.2011 р. Вказана обставина не заперечується відповідачем.

Як вбачається з акту звіряння взаємних розрахунків за період січень 2011 року - жовтень 2011 року, підписаного представниками обох сторін та скріпленого їх печатками, обороти за вказаний період склали 228362,13 грн., при цьому, неоплаченою залишилась продукція на суму 82118,05 грн. (а.с.10-13). Така ж сума заборгованості відповідача за поставлений товар зафіксована в підписаному та засвідченому обоама сторонами акті звіряння взаємних розрахунків за період з 01.06.20112 р. по 05.12.2011 р. (а.с.14).

Згідно довідки позивача (а.с.45), з 05.12.2011 р. по даний час ДП "Молочний завод" ТОВ "Молочна фабрика "Рейнфорд" розрахунків за отриману продукцію не проводив, станом на 27.08.2012р. заборгованість останнього перед ТОВ "Маяк" становить 82118,05 грн.

Суд зауважує, що акт звірки не є первинним документом бухгалтерського обліку в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України" та не може підтверджувати факт здійснення господарської операції. Відповідно до чинного законодавства акт звірки - це документ, за яким бухгалтери підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій.

Однак, при цьому, суд враховує, що акт звірки розрахунків є письмовим доказом у цій справі, що підтверджує чи спростовує певні обставини, відповідно до його змісту та правової природи.

Судом також приймається до уваги, що зміст актів звіряння розрахунків, зокрема, від 05.12.2011 р. не заперечується відповідачем та відповідає первинним документам і поданим до справи доказам, а тому суд вважає, що для правильного вирішення спору акт звірки взаємних розрахунків є належним та допустимим доказом щодо тих обставин, на які покликається позивач.

Так, відповідно до статей 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень належними та допустимими у справі доказами; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення господарського спору; ці дані можуть встановлюватись письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів, поясненнями представників та інших осіб, що беруть участь у судовому засіданні.

З огляду на викладене, та оскільки суду не надано доказів сплати відповідачем позивачу заборгованості в сумі 82118,05 грн., позов про стягнення вказаної суми боргу заявлений обгрунтовано, підтверджується відповідними доказами та грунтується на нормах чинного законодавства, а тому підлягає задоволенню господарським судом.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми.

Відповідно до зазначеної норми позивачем було нараховано до стягнення з відповідача на заборгованість 82118,05 грн. 3% річних в сумі 897,67 грн. за період з 04.08.2011 р. по 05.12.2011 р., зазначивши кількість днів у даному періоді 133 календарні дні.

Перевіривши розрахунок позивача, суд встановив, що фактично у зазначеному позивачем періоді 124 календарні дні, та, як наслідок, правомірним є нарахування 3% річних на існуючу суму заборгованості у вказаний період у розмірі 836,93 грн., які і підлягають стягненню з відповідача. У стягненні 60,74 грн. 3% річних у позові суд відмовляє.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Як встановлено судом, подана позивачем заява від 28.08.2012 р. про відмову від позову в частині стягнення з відповідача 4637,98 грн. пені, не порушує чиї-небудь законні права та інтереси, господарський суд, роз'яснивши представнику позивача наслідки відмови від позову, вважає за необхідне припинити провадження у справі в частині стягнення 4637,98 грн. пені на підставі п.4 ч.1 ст.80 ГПК України, у зв'язку з відмовою позивача від позову в цій частині.

За таких обставин, позовні вимоги задовольняються частково: стягненню з Дочірнього підприємства "Молочний завод" Товариства з обмеженою вдіповідальністю "Молочна фабрика "Рейнфорд" на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Маяк" підлягає 82118,05 грн. основного боргу та 836,93грн. 3% річних, у позові щодо стягнення 60,74 грн. 3% річних слід відмовити, провадження у справі в частині позову про стягнення 4637,98 грн. пені - припинити.

Судові витрати відповідно до ст.49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.49, п.4 ч.1 ст.80, ст.ст.82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Молочний завод" Товариства з обмеженою вдіповідальністю "Молочна фабрика "Рейнфорд" (10031, м.Житомир, вул.Ватутіна,45, ідентифікаційний код 32176931) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Маяк" (11451, Житомирська область, Народицький район, с.Межиліска, вул.Жовтнева, буд.5, ідентифікаційний код 03743919):

- 82118,05 грн. основного боргу,

- 836,93 грн. 3% річних,

- 1659,10 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. У позові щодо стягнення 60,74 грн. 3% річних відмовити.

4. Провадження у справі в частині позову про стягнення 4637,98 грн. пені припинити.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 30.08.12

Суддя Ляхевич А.А.

віддрук.прим.:

1 - до справи

2 - позивачу

3 - відповідачу (реком. з пов.)