Рішення

від 28.08.2012 по справі 5011-72/8809-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-72/8809-2012 28.08.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АБС"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сакура І"

про стягнення 600 922,11 грн.

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача: Калюжна К.П.

від відповідача: Торкаєнко О.С.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "АБС" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сакура І" (далі-відповідач) про стягнення 576 708,06 грн. - основного боргу, 19 989,26 грн. -пені, 234,58 грн. - інфляційних втрат, 3 990,21 грн. -3% річних. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором на поставку комплекту каркасної споруди та виконання монтажних робіт № АС25/04/08 від 25.04.2008 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.07.2012 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 17.07.2012 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Розгляд справи відкладався через нез'явлення повноважних представників сторін та невиконанням ними вимог суду.

У судовому засіданні 31.07.2012 р. судом оголошувалася перерва до 28.08.2012 р. на підставі ст. 77 ГПК України.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені ним вимоги.

Представник відповідача визнав позовні вимоги, у вирішенні даного спору поклався на розсуд суду.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 28.08.2012 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

25.04.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "АБС" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сакура І" укладено договір № АС25/04/08 на поставку комплекту каркасної споруди та виконання монтажних робіт, умовами якого передбачено, що позивач зобов'язується згідно документації на комплект споруди у відповідності до графіку виконання зобов'язань та технічного завдання, на підставі затвердженої кошторисної документації: - виконати своїми та залученими силами і засобами, з власних матеріалів та матеріалів відповідача земляні роботи, залізобетонну підготовку та фундаменти для будівництва споруди «Виробничий комплекс будівельних матеріалів та конструкцій. Лабораторний корпус»за адресою: с. Любарці. Бориспільського району, Київської обл.; - поставити відповідачу комплект споруди «Виробничий комплекс будівельних матеріалів та конструкцій. Лабораторний корпус»; - здійснити монтаж комплекту споруди «Виробничий комплекс будівельних матеріалів та конструкцій. Лабораторний корпус», а відповідач зобов'язується підготувати та надати будівельний майданчик, прийняти та сплатити комплект споруди згідно умов цього договору, розрахуватися за виконанні земляні, фундаментні та монтажні роботи, прийняти виконані позивачем роботи та оплатити їх у відповідності до договору.

Відповідно до п. 2.1. договору загальна ціна сума договору складається з ціни комплекту споруди та вартості будівельних робіт згідно даного договору. На день підписання загальна ціна (сума) договору становить: 2 823 033 грн. 00 коп. (два мільйона вісімсот двадцять три тисячі тридцять три грн. 00 коп.) з урахуванням 20% ПДВ 470 595 грн. 50 коп., у тому числі: - ціна комплекту споруди -1 937 743,00 грн.; - вартість будівельних робіт -885 290,00 грн.

Згідно п. 2.3.1. договору відповідач проводить оплату комплекту споруди згідно графіку виконання зобов'язань. Оплата здійснюється в національній валюті.

Пунктом 2.4. договору встановлено, що вартість будівельних робіт на день підписання договору становить: 885 290,00 грн.

Відповідно до п. 2.5.1. договору відповідач сплачує позивачу аванс не пізніше 10 банківських днів до початку робіт, що становить 408 132 грн. 00 коп. (чотириста вісім тисяч сто тридцять дві грн. 00 коп.) з урахуванням ПДВ 68 022 грн. 00 коп. Підставою для подальшої оплати є акти приймання виконаних робіт за ф. КБ-2в та довідки КБ-3, належним чином підписаних уповноваженими представниками сторін та скріплених печатками. Оплата проводиться протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту підписання акту приймання виконаних робіт за ф. КБ-2в.

Згідно п. 4.3. договору кожна партія поставки приймається по видатковій накладній та проміжному акту прийому-передачі. Кожний проміжний акт прийому-передачі підписується належним чином уповноваженими представниками сторін, складається у двох екземплярах, по одному для кожної сторони з передачою довіреності від відповідача до позивача.

У п. 7.4. договору встановлено, що у випадку затримання розрахунків проти термінів, що визначені цим договором та додатками до нього, відповідач зобов'язується сплатити позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день затримки.

Відповідно до п.8.8. договору даний договір вступає в силу з дня підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.

Під час виконання договору між сторонами було укладено ряд додаткових угод, якими в межах предмету договору були конкретизовані види, обсяги та вартість окремих робіт.

Судом встановлено, що позивачем було виконано всі роботи передбачені договором, було виконано поставку комплекту споруди та виконано будівельних робіт на загальну суму 5 566 949,86 грн., що підтверджується підписаними сторонами актами виконаних робіт та довідками вартості виконаних робіт.

Однак відповідач за виконані роботи розрахувався частково, в результаті чого заборгував позивачеві 576 708,06 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує зобов'язання щодо оплати виконаних робіт згідно договору № АС25/04/08 на поставку комплекту каркасної споруди та виконання монтажних робіт від 25.04.2008 р., у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 576 708,06 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 19 989,26 грн. пені, 234,58 грн. інфляційних втрат та 3 990,21 грн. 3% річних.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору № АС25/04/08 на поставку комплекту каркасної споруди та виконання монтажних робіт від 25.04.2008 р., суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором підряду.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що відповідач, на виконання умов договору фактично виконав всі передбачені договором та додатковими угодами роботи на загальну суму 5 566 949,86 грн., що підтверджується підписаними сторонами актами виконаних робіт та довідками вартості виконаних робіт, без зауважень щодо якості їх виконання (копії у матеріалах справи).

Однак, станом на час вирішення спору відповідач не в повному обсязі оплатив виконані роботи, в результаті чого за останнім утворилась заборгованість у сумі 576 708,06 грн. А саме, відповідачем не проведено розрахунків за актами приймання виконаних будівельних робіт та довідками про вартість виконаннях будівельних робіт за грудень 2011 року на суму 33 514, 08 грн., за березень 2012 року на суму 398 186,14 грн. та за квітень 2012 року 145 007, 84 грн. (з урахуванням 2 288,94 грн., перерахованих відповідачем без призначення платежу та які позивач врахував у погашення заборгованості за актом приймання виконаних робіт за квітень 2012 року).

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору № АС25/04/08 на поставку комплекту каркасної споруди та виконання монтажних робіт від 25.04.2008 р., а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому позовні вимоги про стягнення 576 708,06 грн. заборгованості підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 19 989,26 грн. - пені, 234,58 грн. -інфляційних втрат та 3 990,21 грн. - 3% річних.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно ч. 1 ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Оскільки положення договору не містять вказівки на встановлення іншого строку припинення нарахування пені, ніж встановленого в ст. 232 Господарського кодексу України, то нарахування штрафних санкцій припиняється зі сплином 6 місяців.

Суд погоджується з розрахунком пені, наданим позивачем, а тому вимога про стягнення з відповідача 19 989,26 грн. пені є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних, який відповідає вимогам законодавства, вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АБС" задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сакура І" (03004, м. Київ, вул. Голосіївська, буд. 7, код ЄДРПОУ 23712358), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АБС" (03142, м. Київ, пр-т Академіка Палладіна, 32, к. 405, код ЄДРПОУ 32773863) 576 708 (п'ятсот сімдесят шість тисяч сімсот вісім) грн. 06 коп. основного боргу, 19 989 (дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят дев'ять) грн. 26 коп. пені, 234 (двісті тридцять чотири) грн. 58 коп., 3 990 (три тисячі дев'ятсот дев'яносто) грн. 21 коп. 3% річних та 12 018 (дванадцять тисяч вісімнадцять) грн. 44 коп. - судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 30.08.2012 р.

Суддя Бондарчук В.В.