ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.08.2012 Справа № 18/1194/12
м. Полтава
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1
про стягнення 26006,52 грн.
Суддя Пушко І.І.
Представники:
від позивача : ОСОБА_2, довіреність від 14.03.2012 року;
від відповідача : не з'явився.
Суть справи: Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача 26006,52 грн. заборгованості на підставі договорів з виконання робіт від 21.01.2010 року, 11.01.2010 року, з яких: 19079 грн. -основний борг, 3862,73 грн. -інфляційні витрати; 1586,93 грн. -три відсотки річних; 1467,96 грн. - пеня.
Позивач позовні вимоги підтримує, просить стягнути з відповідача виниклу заборгованість та подав уточнений розрахунок інфляційних та річних посилаючись на математичну помилку в розрахунку, доданому до позовної заяви.
Відповідач відзив на позов та витребуваних документів не подав, в судове засідання не з'явився, своїм правом на судовий захист не скористався, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином за його місцезнаходженням згідно матеріалів справи, що підтверджується повідомленнями про вручення відповідачу рекомендованих поштових відправлень, в зв'язку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, суд, встановив:
Сторони по справі уклали Договори з виконання робіт від 21.01.2010 року, 11.01.2010 року.
За умовами Договору від 21.01.2010 року виконавець (позивач) бере на себе зобов'язання по наданню послуг замовнику (відповідачу) з виконання робіт по ремонту системи опалення приміщення корпусу № 3 на суму 24300,00 грн., за Договором від 11.01.2010 року виконавець прийняв на себе виконання робіт по ремонту системи опалення приміщення харчоблоку на суму 7171,00 грн.
Згідно актів виконаних робіт від 15.01.2010 року, 21.01.2010 року (а.с. 20-22) обумовлені договорами роботи позивачем виконані, а відповідачем прийняті. Будь-яких претензій щодо виконаних робіт замовник (відповідач) до виконавця (позивача) не заявляв.
Згідно актів вартість виконаних виконавцем робіт склала 30993,00 грн. У п. 2.2.4. Договорів сторонами визначено, що замовник зобов'язаний проводити оплату робіт, виконаних виконавцем протягом 10-ти банківських днів з моменту підписання акта виконаних робіт.
Позивач посилається на те, що виконані ним роботи відповідач на протязі вказаного строку не оплатив, не були вони оплачені в повному обсязі і після подачі позову. За розрахунком позивача заборгованість відповідача станом на момент розгляду справи в суді становить 19079,00 грн. Суд в ухвалі від 25.06.2012 року зобов'язував позивача уточнити підстави позовних вимог з зазначенням яких саме договорів з відповідачем виникла заборгованість. У поясненнях від 08.08.2012 року позивач зазначив, що надати розгорнутий розрахунок з відображенням з якого саме з укладених з відповідачем договорів виникла конкретна сума заборгованості він не може, бо в платіжних дорученнях відповідно до яких відповідачем перераховувались кошти за укладеними договорами вказувались не точні реквізити актів виконаних робіт та рахунків на попередню оплату, або не вказувались взагалі. Виписки з банку, де зафіксовано платежі, які здійснював на рахунок позивача відповідач позивачем надані (а.с. 38-48). Позивач пояснює, що проводив з відповідачем лише зведені звірки розрахунків.
В матеріалах справи знаходиться підписаний відповідачем акт звірки взаємних розрахунків, яким зафіксовано наявність за ним заборгованості станом на 01.04.2011 року на суму 24079,00 грн. та станом на 01.01.2012 року на суму 19079,00 грн. (а.с. 10).
Позивачем була направлена претензія від 10.06.2011 року на суму 19079,00 грн., яка отримана відповідачем, згідно повідомлення про вручення, 11.06.2011 року, та претензія від 04.04.2012 року (отримана відповідачем 07.04.2012 року) на суму 19079,00 грн. (а.с. 14-18). Зазначені претензії, за словами позивача, залишені без відповіді та задоволення.
Суд приймає до уваги наступне.
Предметом Договорів від 21.01.2010 року, 11.01.2010 року є надання послуг, за які відповідач повинен здійснити оплату. Документами, які підтверджують прийняття виконаних робіт з ремонту системи опалення, тобто виконання позивачем своїх обов'язків, є акти прийняття виконаних робіт.
З умов укладених між сторонами Договорів вбачається, що строк оплати послуг прив'язаний до підписання акта виконаних робіт (п. 2.2.4): оплата за роботи повинна бути здійснена протягом 10 банківських днів з моменту підписання акта виконаних робіт.
Останній акт прийомки-здачі робіт був підписаний сторонами 21.01.2010 року, виходячи з п. 2.2.4. Договору розрахунок за послуги повинен бути здійсненим відповідачем до 02.02.2010 року включно, а з 03.02.2010 року боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання. В своїх поясненнях позивач зазначив, що саме кінцева дата оплати за останнім актом прийому-передачі взята ним за основу розрахунків заборгованості відповідача за виконані роботи.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. За ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до п. 5 ст. 16 ЦК України одним із засобів захисту цивільних прав є примусове виконання обов'язку в натурі, яке в даному випадку полягає у виконанні відповідачем договірних зобов'язань з оплати вартості наданих послуг.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідач не виконав своїх зобов'язань за Договорами, а саме не сплатив у повному обсязі вартість отриманих послуг, будь-яких заперечень стосовно заявленої до стягнення суми, контрозрахунків відповідачем не надано, тому позовні вимоги про стягнення 19079,00 грн. основного боргу підлягають задоволенню повністю.
За ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов'язання настаються правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Ст. 612 ЦК України встановлює, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не почав його виконувати або не виконав його у строк, встановлений договором.
Пунктом 4.2. Договорів сторони передбачили, що у випадку затримки оплати замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі облікової ставки НБУ за кожен день затримки.
Позивачем заявлено до стягнення 1467,96 грн. пені, яку він нарахував за період з 01.07.2011 року по 31.06.2012 року.
Суд приймає до уваги те, що ухвалами від 25.06.2012 року, 10.07.2012 року зобов'язував позивача надати розрахунок пені по кожному договору окремо, проте такі документи ні в засідання 10.07.2012 року ні в засідання 21.08.2012 року наданими не були, доказів невиконання вимог суду з поважних причин позивач не надав, що перешкоджає розгляду спору по суті в цій частині, оскільки суд не може перевірити правильність нарахування пені. Позивач в клопотанні від 07.08.2012 року просить залишити без розгляду позовну вимогу стосовно стягнення пені з відповідача 9а.с. 58). В зв'язку з неподанням позивачем без поважних причин витребуваних судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, суд залишає позов в частині стягнення з відповідача 1467,96 грн. пені без розгляду.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 625 Цивільного кодексу України).
На підставі зазначеної норми позивач просить стягнути 3862,72 грн. збитків від інфляційних процесів за лютий 2010 року-травень 2012 року та 3% річних від суми боргу в розмірі 1586,93 грн. за період з 01.02.2010 року по 31.05.2012 року.
При перевірці розміру інфляційних витрат судом виявлено, що заявлена сума перевищує індекс інфляції за визначений період, тому вимоги в цій частині позову задовольняються частково -на суму 3258,56 грн. за період з лютого 2010 року по травень 2012 року включно. При розрахунку інфляційних втрат суд виходив з того, що на початок розрахунку заборгованість відповідача становила 28579,00 грн. (а.с. 60-61), та враховував поступове зменшення заборгованості в зв'язку з сплатою відповідачем частково коштів на рахунок позивача (2500,00 грн. - 19.10.2010 року, 2000,00 грн. - 14.04.2011 року, 5000,00 грн. - 19.04.2011 року), що підтверджується наявними у справі доказами: виписками банку з особового рахунку (45-46) та актами звірок (а.с. 9-10). Перевірка розміру інфляційних нарахувань та 3 % річних проводилась за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій інформаційної системи "Ліга. Закон Еліт" з урахуванням листа Верховного Суду України від 03.04.1997 року № 62/97р. "Про рекомендації відносно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ".
При перевірці розміру заявлених до стягнення трьох відсотків річних судом не було виявлено їх завищення з боку позивача, тому вони задовольняються в межах заявленої позивачем суми -1586,93 грн.
Враховуючи те, що наявні у справі матеріали підтверджують обґрунтованість вимог позивача, а також те, що відповідач в установленому законом порядку обставин, підтверджених позивачем не спростував, будь-яких заперечень щодо суми позову не надав, господарський суд вважає доведеним факт наявності у відповідача перед позивачем 19079,00 грн. основної заборгованості по договорах з виконання робіт від 21.01.2010 року, 11.01.2010 року, а також задовольняє вимоги про стягнення інфляційних нарахувань на суму 3258,56- грн.; та 1586,93 грн. 3 % річних, залишає без розгляду вимоги про стягнення пені на суму 1467,96 грн., в задоволенні вимог про стягнення 604,17 грн. інфляційних витрат відмовити, як надмірно нарахованих.
Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення процесу відповідно до ч. 5 ст. 49 ГПК України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд приймаючи рішення по справі має право стягувати в доход Державного бюджету України з винної сторони штраф у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону.
Згідно п. 2 Інформаційного листа ВГСУ від 15.03.2010 N 01-08/140, у разі нез'явлення в судове засідання господарського суду представників сторін або однієї з них господарському суду слід враховувати викладене в підпункті 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 N 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з подальшими змінами), де зазначено, що у разі нез'явлення представника відповідача за викликом господарського суду останній має право відкласти розгляд справи (стаття 77 ГПК), вжити заходів, передбачених пунктом 5 статті 83 ГПК або статтею 90 ГПК. Згідно п. 3 цього ж Інформаційного листа, неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, може розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами.
Суд приймає до уваги те, що відповідач уповноваженого представника в жодне з засідань по даній справі на виклик суду не направив; доказів на підтвердження неможливості представника відповідача приймати участь при розгляді справи не надав; всупереч ст. 33 ГПК України, згідно з якою обов'язок доказування законодавчо покладено на сторони, вимог ухвал не виконував, хоча про них він був належно повідомлений (як свідчить відмітки на повідомленнях про вручення поштових відправлень ухвали суду представник відповідача отримував, а.с. 34, 52), та мав достатньо часу для підготовки і надання відповідних матеріалів; слухання по справі відкладалось з тих підстав, що відповідач не з'явився в судове засідання та не надав витребуваних документів. Ухвалою від 10.07.2012 року відповідач попереджався про відповідальність, а саме стягнення штрафу до бюджету за ухилення від вчинення дій, покладених на сторону Господарським судом, відповідно до ч. 5 ст. 83 ГПК України, проте в засідання суду 21.08.2012 року він також не з'явився та витребуваних документів не надав. Зазначене свідчить про ухилення відповідача від вчинення дій, покладених на нього господарським судом та містить ознаки неповаги до суду.
В зв'язку з зазначеним, суд вважає за необхідне накласти на відповідача штраф в дохід Державного бюджету України в сумі 500 грн.
Керуючись ст.ст. 44, 49 (ч.5), 81 (п.5 ч. 1), 82, 83 (ч. 5), 84, 85 ГПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
1 . Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного закладу "Дитячо-Юнацький оздоровчий табір санаторного типу "Буревісник", пров. Сонячний, 9, с. Клюсівка, Новосанжарський район, Полтавська область, 39373, код 33715137, поточний рахунок 26002000001931 в ПАТ "Індекс-банк", МФО 300614 на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1 -19079 грн. -00 коп. - основної заборгованості; 3258 грн. 56 коп. -інфляційних витрат; 1586 грн. 93 коп. -3 % річних; 1481 грн. 26 коп. судового збору
3. В частині вимог про стягнення 1467 грн. 96 коп. пені позов залишити без розгляду.
4. В частині стягнення 604,17 грн. інфляційних витрат у позові відмовити.
5. Стягнути з Приватного закладу "Дитячо-Юнацький оздоровчий табір санаторного типу "Буревісник", пров. Сонячний, 9, с. Клюсівка, Новосанжарський район, Полтавська область, 39373, код 33715137, на користь Державного бюджету України -500 грн. 00 коп. штрафу за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону.
6. Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.
Суддя І.І. Пушко
Суд | Господарський суд Полтавської області |
Дата ухвалення рішення | 21.08.2012 |
Оприлюднено | 05.09.2012 |
Номер документу | 25848920 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Полтавської області
Пушко І.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні