Рішення

від 28.08.2012 по справі 18/1187/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2012 р. Справа № 18/1187/12

За позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", 36008, м. Полтава, вул. Комарова, 2а

до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Лузит", 36008, м. Полтава, вул. Фрунзе, 155

про стягнення 10623,94 грн.

Суддя Гетя Н.Г.

Представники:

від позивача: Міняйло Г.Ю.

від відповідача: не з'явився

Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення 10623,94 грн. боргу за договором на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води № 3267 від 01.10.2011 року, в т.ч. 6316,68 грн. основного боргу, 4238,66 грн. пені, 33,85 грн. інфляційних витрат та 34,75 грн. 3 % річних.

Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, надіслана на його адресу копія ухвали від 12.07.2012 року (а.с. 52) була повернута до суду поштовим відділенням із відміткою "за закінченням терміну зберігання". Як вбачається з наданого на електронний запит спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 12.07.2012 року (а.с. 46-47), місцезнаходженням відповідача є: 36008, м. Полтава, вул. Фрунзе, 155, що співпадає з адресою, вказаною у позовній заяві, у зв'язку з чим відповідач вважається належним чином повідомленим про час, дату і місце проведення судового засідання.

У зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних в матеріалах справи, достатньо і господарський суд повідомляв належним чином відповідача про час, дату і місце проведення судового засідання, а його неявка не перешкоджає розгляду справи по суті, справа розглядається за наявними у ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив:

01.10.2011 року між Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (позивач, теплопостачальна організація) та Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою "Лузит" (відповідач, споживач) був укладений договір на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води за № 3267 (а.с. 12-13), у відповідності до умов якого теплопостачальна організація зобов'язалася постачати теплову енергію у вигляді гарячої води з метою забезпечення опалення приміщення споживача до межі розподілу балансової належності теплової мережі будівлі по вул. Красіна, 120 - нежитлове приміщення із межею розподілу - вимикаючий пристрій в ТК-15 (п. п. 1, 2 договору).

У відповідності до п. 26 договору на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води № 3267 від 01.10.2011 року (далі - договір) даний договір укладено для опалення на період з 01.10.2011 року по 31.10.2016 року, а в частині розрахунків - до їх повного завершення.

За змістом п. 17 укладеного договору розрахунки за відпущену теплову енергію проводяться у відповідності до тарифів, встановлених уповноваженим органом та діючих на період постачання теплової енергії, на підставі виконаних розрахунків. Вартість 1 Гкал складає 802,18 грн. без ПДВ або 962,62 грн. з ПДВ для потреб інших споживачів. Розрахунковим періодом є календарний місяць.

Згідно п. 18 договору оплата вартості теплової енергії, визначеної розрахунковим способом в п. 3 додатку "Розрахунок обсягу теплової енергії", проводиться споживачем плановим платежем до 30 числа поточного місяця. Кінцевий розрахунок вартості спожитої теплової енергії, визначеної з урахуванням фактичної температури повітря, проводиться споживачем до 15 числа місяця наступного за розрахунковим на підставі виписаного рахунку.

На виконання умов договору позивачем у період з 01.12.2011 року по 30.04.2012 року було відпущено відповідачеві теплову енергію на загальну суму 6316,68 грн., що підтверджується копіями актів приймання-передачі теплової енергії, та виставлено відповідні рахунки на оплату відпущеної теплової енергії, про що свідчать наявні в матеріалах справи копії реєстрів (а.с. 26-40).

Відповідач в порушення умов договору за відпущену в зазначений період теплову енергію не розрахувався, внаслідок чого за ним утворилася заборгованість в розмірі 6316,68 грн.

Окрім суми основного боргу, позивач просить суд стягнути з відповідача нараховані на нього за період з січня 2012 року по квітень 2012 року інфляційні витрати в сумі 33,85 грн., а також пеню в сумі 4238,66 грн. та 3% річних в сумі 34,75 грн. за період з 16.01.2012 року по 10.05.2012 року.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 174 ГК України підставою виникнення господарських зобов'язань є, зокрема, господарські договори та інші угоди, передбачені законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За змістом приписів ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно ст. ст. 509, 510 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

У відповідності до ст. ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, в установлений строк, відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, крім передбачених законом випадків.

За змістом положень ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

У відповідності до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. ст. 610-612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Наданими до справи доказами підтверджуються факт наявності між сторонами правовідносин з приводу постачання теплової енергії, обсяги відпущеної відповідно до договору теплової енергії, факт виставлення рахунків на оплату відпущеної теплової енергії, факт наявності заборгованості в сумі 6316,68 грн. за відпущену згідно договору теплову енергію, а також факт прострочення виконання грошових зобов'язань відповідачем.

З урахуванням вищенаведеного позовні вимоги про стягнення з відповідача 6316,68 грн. боргу є правомірними та обгрунтованими, внаслідок чого підлягають задоволенню.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

За змістом положень ст. ст. 216, 218, 229, 230, 231 ГК України боржник несе господарсько-правову відповідальність за невиконання ним грошового зобов'язання шляхом застосування до нього господарських санкцій.

Згідно ст. ст. 546, 549, 550 ЦК України зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штрафом або пенею) - грошовою сумою або іншим майном, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст. ст. 547-548 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вичиняється у письмовій формі. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

У відповідності до п. 21 договору в разі неоплати у вказані в договорі строки вводиться пеня в розмірі 1,0% за кожний день прострочки платежу, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, якщо інше не передбачено діючим законодавством, а також стягнення 3% річних з простроченої суми згідно ст. 625 ЦК України.

Слід зазначити, що в даному випадку інший порядок нарахування пені передбачено ст. 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги" (№ 686-XIV від 20.05.1999 року), згідно якої суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Перевіривши за допомогою ІАЦ "Ліга" правильність нарахування позивачем пені та 3% річних, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в цій частині в повному обсязі.

Стосовно інфляційних витрат судом з урахуванням ст. ст. 253, 254 ЦК України (14 та 15 січня, а також 14 та 15 квітня у 2012 році є вихідними днями) та рекомендацій Верховного Суду України (лист № 62-97р від 03.04.1997 року) було здійснено власний перерахунок за період з 17.01.2012 року по 10.05.2012 року, відповідно до якого стягненню підлягають 20,17 грн.

Клопотання про витребування додаткових доказів по справі в порядку ст. 38 ГПК України від сторін не надходили.

У відповідності до п. 4 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Сторони вільні у наданні до суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.

Таким чином, господарський суд, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спорів, дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Лузит" (36008, м. Полтава, вул. Фрунзе, 155, р/р 2600932609796 в АБ "Діамантбанк", МФО 320854, код ЄДРПОУ 25167439) на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (36008, м. Полтава, вул. Комарова, 2а, р/р 260007148 в АК "Полтава-банк", МФО 331489, код ЄДРПОУ 03338030) - 6316,68 грн. основного боргу, 4238,66 грн. пені, 20,17 грн. інфляційних витрат, 34,75 грн. 3 % річних та 1607,43 грн. судового збору .

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

Суддя Гетя Н.Г.