Постанова

від 29.08.2012 по справі 25/5014/1382/2012   

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

28.08.2012 р. справа №25/5014/1382/2012

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:Діброви Г.І. суддів Cтойка О.В., Чернота Л.Ф. при секретарі Гриньовій О.В. від позивача:Тупайло О.Р. - директор від відповідача:не з»явився Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Ровенькиантрацит", м. Ровеньки Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 10.07.2012 року у справі№ 25/5014/1382/2012 (суддя Іноземцева Л.В.) за позовомПриватного підприємства "Арнон", м. Запоріжжя до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Ровенькиантрацит", м. Ровеньки Луганської області простягнення 35966 грн. 02 коп. ВСТАНОВИВ:

У 2012 році Приватне підприємство "Арнон", м. Запоріжжя звернулося до господарського суду Луганської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Ровенькиантрацит", м. Ровеньки Луганської області про стягнення 35966 грн. 02 коп.

Рішенням господарського суду Луганської області від 10.07.12 р. (з урахуванням ухвали від 10.08.12р., винесеної відповідно до вимог ст. 89 Господарського процесуального кодексу України) позовні вимоги Приватного підприємства "Арнон", м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Ровенькиантрацит", м. Ровеньки Луганської області були задоволені частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Ровенькиантрацит", м. Ровеньки Луганської області на користь Приватного підприємства "Арнон", м. Запоріжжя проценти річних у розмірі 3622 грн. 90 коп. та пеню у розмірі 18718 грн. 32 коп. У задоволенні позовних вимог про стягнення штрафу у розмірі 13624 грн. 80 коп. було відмовлено.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Ровенькиантрацит", м. Ровеньки Луганської області, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального права України. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, якою просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Луганської області від 10.07.12 р. скасувати в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Ровенькиантрацит", м. Ровеньки Луганської області на користь Приватного підприємства "Арнон", м. Запоріжжя процентів річних в сумі 3622 грн. 90 коп. та пені у розмірі 18718 грн. 32 коп. та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, яким просив суд залишити рішення господарського суду без змін, апеляційну скаргу -без задоволення.

В судовому засіданні позивач підтримав свої заперечення на апеляційну скаргу.

Представник відповідача до судового засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлені належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення 13.08.12р. уповноваженій особі підприємства поштового відправлення - ухвали суду від 08.08.12р. Про причину неявки суд не повідомив, своїми процесуальними правами, передбаченими статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, ніяких клопотань з цього приводу судовій колегії не надав, явка сторін ухвалою суду від 08.08.12р. не була визнана обов'язковою, неявка без поважних причин у судове засідання представників сторін не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється сторонам по справі в установленому порядку.

Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки для з'ясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів, що знаходяться в матеріалах справи № 25/5014/1382/2012 та наданих представником позивача пояснень.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає справу та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, але рішення суду частково не відповідає вимогам чинного законодавства України і підлягає зміні в частині стягнення пені, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.01.10 року між ДП "Ровенькиантрацит" та ПП "Арнон" було укладено договір № 110-4гп за результатами відкритих торгів, що відбулися 08.12.09 р., згідно умов якого Приватне підприємство "Арнон" (постачальник) зобов"язалося передати у власність товар, а Державне підприємство "Ровенькиантрацит" (покупець) - прийняти товар і оплатити його вартість.

Пунктом 1.2 договору зазначено, що номенклатура товару, його кількість, асортимент, ціна визначається специфікацією, яка є невід"ємною частиною договору.

Згідно розділу 3 договору, поставка товару здійснюється виконавцем протягом 14 робочих днів після отримання заявки покупця, на умовах "Інкотермс-2000"-DDP -ВП "Шахта ім. В.В. Вахрушева ДП "Ровенькиантрацит". Постачальник надає покупцю рахунки-фактури, сертифікати (посвідчення) якості, копії накладних та інші товаротранспортні документи, податкову накладну, акт прийому - передачі товару. Датою поставки товару вважається дата зазначена на товаросупроводжувальних документах, наданих постачальником.

У відповідності до розділу 5 договору, загальна сума договору визначається загальною сумою товару по специфікації і складає 698700 грн. 00 коп. Розрахунки покупця з постачальником здійснюються в національній валюті України шляхом перерахування бюджетних, кредитних та коштів підприємства, отриманих від власної діяльності на розрахунковий рахунок постачальника на умовах відстрочення платежу на 3 календарні дні з дати отримання товару.

Пунктом 6.3 договору зазначено, що за порушення терміну розрахунку за поставлений товар покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, від суми непостачання або недопостачання товару за кожний день прострочення поставки.

Згідно Специфікації до договору № 110-4гп від 04.01.10 р. сторони узгодили найменування, одиницю виміру, кількість, ціну та загальну вартість товару, умови та строк поставки, вантажоодержувача, порядок оплати. Так, поставці підлягають високовольтні комірки типу КСО-272 з масляними вимикачами типу ВМП-10 в асортименті на загальну суму 698700 грн. 00 коп. Умови поставки - "Інкотермс-2000" - DDP (шахта "Ровенькивська"), вантажоодержувач - шахта "Ровенькивська" ДП "Ровенькиантрацит". Поставка здійснюється протягом 14 робочих днів після отримання заявки покупця з відстроченням платежу на 3 календарних дня з дати отримання товару.

Додатковою угодою № 1 від 02.03.11 року сторони внесли зміни до пункту 1 Специфікації щодо асортименту товару. Так, поставці підлягають високовольтні комірки типу КСО-272-КСО-272 (відходяща) в кількості 2 одиниць за ціною 97320 грн. 00 коп., (з вимикачами типу ВВ/ТЕL-10-20/630) -КСО-272 (ввідна) в кількості 2 одиниць за ціною 97320 грн. 00 коп., КСО-272 (секційна) в кількості 1 одиниці за ціною 58404 грн. 00 коп., КСО-272 (відходяща) (з вимикачами типу ВМП-10) згідно технічному завданню покупця в кількості 2 одиниць за ціною 97320 грн. 00 коп.; трансформатор силовий масляний типу ТМ-100/10У1 в кількості 2 одиниць за ціною 28188 грн. 00 коп. на загальну суму 698700 грн. 00 коп. Вантажоодержувач -ВП "Ш. ім. Космонавтів" (КСО-272 -відходящі -2 одиниці).

Відповідач 06.05.11 року звернувся до позивача із заявкою № 1841 та просив поставити на ВП "Ш. ім. Космонавтів" ячейку КСО 272 відведену в кількості 2 одиниць.

29.05.11 року відповідач отримав від позивача товар (високовольтні комірки типу КСО-272: -КСО-272 (відходяща) (з вимикачами типу ВВ/ТЕL-10-20/630) в кількості 2 одиниць за ціною 81100 грн. 00 коп. без ПДВ на загальну суму у розмірі 194640 грн. 00 коп., що підтверджено видатковою накладною № 0027/05-11, підписаною з боку відповідача уповноваженим представником Тюковою Л.М., яка діяла на підставі довіреності № 1825.

Сторони 29.05.11 року склали акт прийому-передачі товару на суму 194640 грн. 00 коп., який підписано уповноваженими представниками сторін та скріплено печатками підприємств обох сторін.

Позивач 09.08.11 року направив на адресу ДП "Ровенькиантрацит" претензію № 017/11 від 08.08.11 р. з вимогою у семиденний строк перерахувати на поточний рахунок позивача суму заборгованості у розмірі 194640 грн. 00 коп., проценти річних в сумі 1071 грн. 85 коп., пеню в сумі 5537 грн. 91 коп. за товар згідно договору № 110-4гп від 04.02.10 р.

Сторони 01.12.11 року склали акт звірки розрахунків, яким відповідач визнав заборгованість у сумі 194640 грн. 00 коп. за договором № 110-4гп від 04.01.10 р.

06.12.11 року між ПП "Арнон", ДП "Ровенькиантрацит" та ТОВ "ДТЕК Ровенькиантрацит" було укладено угоду № ДРА 004957, якою було внесено зміни до договору про закупівлю № 110-4гп від 04.02.10 р., замінено покупця ДП "Ровенькиантрацит" на ТОВ "ДТЕК Ровенькиантрацит", у зв'язку з передачею у концесію цілісного майнового комплексу ДП "Ровенькиантрацит" відповідно до концесійного договору від 01.12.11 р., згідно з яким ТОВ "ДТЕК Ровенькиантрацит" є правонаступником ДП "Ровенькиантрацит". Даною угодою сторони визнали, що договір про закупівлю № 110-4гп від 04.01.10 р. є виконаним на суму фактичної поставки товару в розмірі 194640 грн. 00 коп., підтвердили кредиторську заборгованість ДП "Ровенькиантрацит" та перехід прав та обов'язків ДП "Ровенькиантрацит" за договором № 110-4гп до ТОВ "ДТЕК Ровенькиантрацит" в сумі кредиторської заборгованості 194640 грн. 00 коп.

Відповідач заборгованість у розмірі 194640 грн. 00 коп. оплатив наступним чином: 06.01.12 року -50000 грн. 00 коп., 10.01.12 року -77856 грн. 00 коп., 26.01.12 року -66784 грн. 00 коп., що підтверджено довідкою ПАТ "Ерсте Банк" від 03.12.12 року.

Враховуючи те, що відповідач отриманий товар оплатив несвоєчасно, позивач звернувся із позовом до господарського суду Луганської області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Ровенькиантрацит", м. Ровеньки Луганської області пені у розмірі 18718 грн. 32 коп., 3% річних у розмірі 3622 грн. 90 коп. та штрафу в розмірі 13624 грн. 80 коп.

Дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія дійшла висновку, що:

Згідно приписів ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов"язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов"язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов"язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов"язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов"язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як правомірно встановлено судом першої інстанції, відповідач порушив вимоги пункту 5.3 договору стосовно оплати товару протягом 3-х днів від дати поставки товару, у зв»язку з чим з 02.06.11 року виникло прострочення виконання зобов"язань з оплати товару, отриманого за накладною № 0027/05-11 від 29.05.11 р.

Пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитору зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судова колегія вважає, що судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги позивача в частині стягнення 3% річних у розмірі 3622 грн. 90 коп., як плату за користування чужими грошовими коштами в період прострочки виконання відповідачем його грошового зобов»язання за період з 02.06.11 р. по 25.01.12 р.

Згідно приписів ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 549 Цивільного кодексу України зазначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, шо обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 6.3 договору зазначено, що за порушення терміну розрахунку за поставлений товар покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, від суми непостачання або недопостачання товару за кожний день прострочення поставки.

Судова колегія вважає, що судом першої інстанції помилково задоволено у повному обсязі позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача пені у розмірі 18718 грн. 32 коп., оскільки з розрахунку позивача, наданого на виконання вимог ухвали суду першої інстанції (арк. справи 59), вбачається, що пеня за прострочку виконання відповідачем його договірного грошового зобов»язання розрахована за перший період з 02.06.11 р. по 05.01.12 р. (218 днів), тоді як згідно приписів п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, позивач має право на нарахування пені за період з 02.06.11 р. по 02.12.11 р., що складає суму у розмірі 15125 грн. 93 коп. Щодо нарахування позивачем пені за два інших періоди з 06.01.12 р. по 09.01.12 р. та з 10.01.12 р. по 25.01.12 р. судова колегія вважає, що таке нарахування взагалі є помилковим, оскільки здійснено за межами шестимісячного строку, можливого для нарахування пені в даному випадку. Будь-якої угоди сторін про встановлення в договорі іншого строку нарахування пені, ніж передбачено законом, в матеріалах справи немає, тому нарахування цього виду штрафної договірної відповідальності поза межами присікального шестимісячного строку суперечить вимогам господарського права України.

Таким чином, судова колегія вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача пені слід задовольнити частково у розмірі 15125 грн. 93 коп. з відмовою в іншій частині через необгрунтованість розрахунку.

При зверненні до суду позивач просив стягнути з відповідача на його користь 7% штрафу у розмірі 13624 грн. 80 коп. від суми заборгованості.

Частиною 1 ст. 231 Господарського кодексу України передбачено, що законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Згідно ч. 2 статті 231 Господарського кодексу України, у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

- за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

- за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Виходячи із положень зазначеної норми, застосування до боржника, який порушив господарське зобов'язання, штрафної санкції у вигляді штрафу, передбаченого абз. 3 ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, можливо тільки при сукупності відповідних умов, а саме: якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачений договором або законом; якщо, між іншим, порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, якщо допущено прострочення виконання негрошового зобов'язання, пов'язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу.

Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правомірно відмовлено позивачу у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача 7% штрафу у розмірі 13624 грн. 80 коп., оскільки в даному випадку відсутні правові підстави для застосування до відповідача штрафної санкції, передбаченої ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України через прострочення відповідачем виконання саме грошового зобов'язання та відсутність сукупності умов, необхідних для застосування приписів абз. 3 ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 06.12.10 р. по справі № 42/562 та від 28.02.11 р. по справі № 23/225, які згідно приписів ст. 111 28 Господарського процесуального кодексу України є обов»язковими для всіх судів України.

Доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення.

Отже, відповідно до статті 4 7 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте суддею за результатами дослідження усіх обставин справи.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Луганської області від 10.07.2012 р. у справі № 25/5014/1382/2012 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, але підлягає зміні в частині розміру пені, що підлягає до стягнення, через невірний розрахунок, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 103, 104, 105, 117 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Ровенькиантрацит", м. Ровеньки Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 10.07.2012 р. у справі № 25/5014/1382/2012 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Луганської області від 10.07.2012 р. у справі № 25/5014/1382/2012 - змінити.

Позовні вимоги Приватного підприємства "Арнон", м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Ровенькиантрацит", м. Ровеньки Луганської області про стягнення 35966 грн. 02 коп. -задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Ровенькиантрацит", 94700, Луганська область, м. Ровеньки, вул. Леніна, 82, ЗКПО 37713861 на користь Приватного підприємства "Арнон", 69069, м. Запоріжжя, вул. Дніпропетровське шосе, 11, ЗКПО 22160589 3% річних у розмірі 3622 грн. 90 коп., пеню у розмірі 15125 грн. 93 коп., судовий збір у розмірі 839 грн. 02 коп.

Відмовити у задоволенні позовних вимог Приватного підприємства "Арнон", м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Ровенькиантрацит", м. Ровеньки Луганської області про стягнення пені у розмірі 3592 грн. 39 коп., штрафу в розмірі 13624 грн. 80 коп.

Доручити господарському суду Луганської області видати наказ.

В іншій частині рішення господарського суду Луганської області від 10.07.2012 р. у справі № 25/5014/1382/2012 -залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.

Головуючий Г.І. Діброва

Судді О.В. Стойка

Л.Ф. Чернота

Надр. 5 прим:

1 -у справу;

2 -позивачу;

3 -відповідачу;

4 -ДАГС;

5- ГС Луг. обл.

Ложка Н.Л.