Постанова

від 20.08.2012 по справі 2а/0470/8437/12

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2012 р. Справа № 2а/0470/8437/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді при секретарі без участі сторін Власенка Д.О. Павлигі Д.Д. розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГ АЛЬТЕРНАТИВА» до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ТОРГ АЛЬТЕРНАТИВА» 30 липня 2012 року звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби та просило:

- визнати протиправними дії відповідача, щодо призначення та проведення документальної невиїзної позапланової перевірки від 20 липня 2012 року ТОВ «ТОРГ АЛЬТЕРНАТИВА»;

- зобов'язати відповідача вилучити з АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА» інформацію про результати перевірки ТОВ «ТОРГ АЛЬТЕРНАТИВА», оформленої актом перевірки № 187/222/37179832 від 23 липня 2012 року.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем під час проведення перевірки та складання акту визначено підставою для проведення пп. 78.1.2 ст. 78 Податкового кодексу України, у якому зазначається, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом. Проте, позивач наголошує, що відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість за 12-тий місяць 2010 року ТОВ «ТОРГ АЛЬТЕРНАТИВА» надало звітність відповідно до умов чинного законодавства 20.01.2011 вхідний № 62432, що підтверджується копією податкової декларації з ПДВ. Також позивач зазначає, що підприємство не отримувало копії наказу від 20.07.2012 № 364 про призначення перевірки. Після проведення перевірки відповідачем було безпідставно знято податковий кредит з ТОВ «ТОРГ АЛЬТЕРНАТИВА».

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2012 року закрито провадження в частині позовних вимог ТОВ «ТОРГ АЛЬТЕРНАТИВА» до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби щодо визнання протиправними дій щодо призначення та проведення документальної невиїзної позапланової перевірки від 20 липня 2012 року ТОВ «ТОРГ АЛЬТЕРНАТИВА».

Сторони у судове засідання не з'явились повідомлялись належним чином, тому у відповідності до ст. 41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (ст. 128 КАС України), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Представник позивача 20 серпня 2012 року подав до канцелярії суду клопотання про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження. Відповідно до змісту поданого клопотання позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача 20 серпня 2012 року направив до суду факсимільне повідомлення, у якому зазначив, що Новомосковська об'єднана державна податкова інспекція Дніпропетровської області Державної податкової служби просить відкласти розгляд справи на іншу дату у зв'язку з відрядженням представника до іншого суду.

Так, частиною 1 статті 122 КАС України визначено, що адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Положеннями частини 3 статті 35 КАС України встановлено, що повістка повинна бути вручена не пізніше ніж за три дні до судового засідання.

Відповідно ч.ч. 4, 6 ст. 128 КАС України визначено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З аналізу вищевказаних законодавчих норм, суд приходить до висновку, що однією з невід'ємних складових процедури відкладення розгляду справи через неявку відповідача, який був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, є поважність причин неприбуття відповідача.

У надісланому суб'єктом владних повноважень клопотанні зазначено, що представник податкової інспекції не зможе з'явитись в судове засідання через його відрядження до іншого суду. Дослідивши подане клопотання, суд критично відноситься до його змісту, оскільки представником Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби не надано жодного доказу на підтвердження обставин, які викладені у ньому.

З огляду на вищезазначене, суд вважає за можливе перейти до розгляду справи у письмовому провадженні та провести судове засідання на основі наявних у суду матеріалів.

У своїх письмових заперечення представник відповідача позовні вимоги ТОВ «ТОРГ АЛЬТЕРНАТИВА» не визнає, проти позову заперечує та просить відмовити у його задоволенні з наступних підстав. Зазначає, що наказ Новомосковської ОДПІ на проведення перевірки від 20.07.2012 № 364 та повідомлення про початок перевірки від 20.07.2012 №88/222/37179832 було направлено поштовою кореспонденцією з повідомленням про вручення за юридичною адресою ТОВ «ТОРГ АЛЬТЕРНАТИВА». Фактично перевірка проведена на підставі даних облікової справи, матеріалів отриманих від підрозділів податкової міліції, АІС «Аудит», Бест Звіт, АІС «Перелік платників податків за результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», оскільки первинні та бухгалтерські документи відсутні та не надані для перевірки посадовими особами суб'єкта господарювання. Управлінням податкового контролю було встановлено не подання станом на 20.07.12 декларації з податку на прибуток за І квартал 2012 року, граничний термін подання якої сплив 10.05.12. Відповідач зазначає, що до перевірки не надано документів, які б підтверджували присутність посадових осіб в містах прийому/передачі товару. У зв'язку з тим, що ТОВ «ТОРГ АЛЬТЕРНАТИВА» до перевірки не надано інформації та її документальне підтвердження стосовно походження сільськогосподарської продукції, відповідно до БД «Автоматизоване співставлення ПЗ та ПК у розрізі контрагентів на рівні ДПА України» відповідачем зроблено висновок, що «вигодонабувачами» зазначеного товару виступають підприємства, які перераховані в акті перевірки. На думку податківців вищевказані факти свідчать про відсутність у підприємства необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині, купівлі, продажу, реалізації, зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей, що унеможливлює здійснення господарської діяльності ТОВ «ТОРГ АЛЬТЕРНАТИВА».

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

З матеріалів справи вбачається, що Новомосковською об'єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби 20 липня 2012 року було направлено на адресу ТОВ «ТОРГ АЛЬТЕРНАТИВА» повідомлення від 20 липня 2012 року за №88/222/7 та наказ від 20 липня 2012 року за № 364 щодо організації та проведення позапланової невиїзної перевірки тривалістю п'ять робочих днів з 20 липня 2012 року /а.с. 7-9/. Згідно змісту повідомлення та наказу про призначення перевірки судом встановлено, що вона проводилась на підставі пп. 78.1.2 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

Вже 24 липня 2012 року, що підтверджується відбитком штемпеля на копії поштового конверту /а.с. 22/, Новомосковською об'єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби було направлено на адресу ТОВ «ТОРГ АЛЬТЕРНАТИВА» акт перевірки № 187/222/37179832 від 23 липня 2012 року /а.с. 10/.

Новомосковською об'єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби 23 липня 2012 року було складено акт «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «ТОРГ АЛЬТЕРНАТИВА» (код ЄДРПОУ 37179832) питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01.12.10 по 31.12.10» /а.с.11-21/. У висновках даного акту зазначено, що невиїзною документальною перевіркою встановлено порушення ТОВ «ТОРГ АЛЬТЕРНАТИВА» частини 1 статті 203, 215, 228, 662 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне остання правових наслідків, що обумовлені ними (пункт 5 статті 203 ЦК України) по правочинах, здійснених за грудень 2010 року та зв'язку з відсутністю документального підтвердження стосовно походження ТМЦ у ТОВ «ТОРГ АЛЬТЕРНАТИВА» відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість по операціях з придбання-продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям.

Так, з 01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України, з 01.01.2011 Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Закон України «Про систему оподаткування» втрачають чинність.

Проте, у зв'язку з тим, що правовідносини, щодо наслідків неподання податкової звітності юридичною особою виникли до набрання чинності Податкового Кодексу України, суд приходить до висновку, що в даному випадку слід застосовувати також норми Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Закону України «Про систему оподаткування».

Зі змісту ст. 75 Податкового кодексу України вбачається, що органи державної податкової служби мають право проводити документальну позапланову невиїзну перевірку: предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, дотримання валютного та іншого законодавства, та яка проводиться на підставі податкових декларацій, фінансової та іншої звітності, первинних документів, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації; яка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом; яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Особливості проведення документальної невиїзної перевірки передбачені ст. 79 Податкового кодексу України. Так, згідно з п. 79.1 цієї статті документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених ст.ст. 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Згідно пп. 78.1.2 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України визначено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом.

Пунктом 78.4 статті 78 Податкового кодексу України, визначено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Відповідно до п. 79.2 ст.79 Податкового кодексу України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Таким чином, відповідач в силу вказаних норм права зобов'язаний був надіслати позивачу рекомендованим листом із повідомленням про вручення або врученний йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки, до початку її проведення.

Новомосковською об'єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби було винесено наказ про призначення перевірки, направлено позивачу повідомлення про призначення перевірки та фактично розпочато перевірку 20 липня 2012 року, у зв'язку з чим висновки відповідача, які ґрунтуються лише на відсутності первинної документації, у зв'язку з її не наданням ТОВ «ТОРГ АЛЬТЕРНАТИВА» є протиправними та нелогічними.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає, що позивач у зв'язку з неналежним повідомлення про проведення перевірки був позбавлений можливості надати первинні документи на підтвердження здійснення відповідних господарських операцій.

На думку суду, доводи, викладені відповідачем в обґрунтування підстав проведення невиїзної позапланової перевірки ТОВ «ТОРГ АЛЬТЕРНАТИВА» є протиправними та суперечать вимогам чинного законодавства, а тому не враховуються судом.

Аналізуючи спірні правовідносини суд встановив, що відповідачем в обґрунтування свої заперечень зазначено, що Управлінням податкового контролю було встановлено не подання станом на 20.07.12 декларації з податку на прибуток за І квартал 2012 року, граничний термін подання якої сплив 10.05.12, у зв'язку з чим Новомосковською об'єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби було призначено невиїзну позапланову перевірку ТОВ «ТОРГ АЛЬТЕРНАТИВА» на підставі пп. 78.1.2 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України. Проте, як вбачається з самого наказу про призначення перевірки підприємство перевірялось не по факту не подання станом на 20.07.12 декларації з податку на прибуток за І квартал 2012 року, граничний термін подання якої сплив 10.05.12, а з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01.12.2010 по 31.12.2010. Жодних пояснень щодо даного факту відповідачем не було надано суду.

Судом також встановлено, що податкова декларація з податку на додану вартість за грудень 2010 року була подана ТОВ «ТОРГ АЛЬТЕРНАТИВА» та отримана Новомосковською об'єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області 20 січня 2011 року /а.с. 23-24/.

Частиною 1 ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування» встановлено, що податок на додану вартість, акцизний збір, податок на прибуток підприємств та податок на доходи фізичних осіб належать до загальнодержавних і справляються на всій території України.

Відповідно підпункту а) підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 №2181-III, податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно із п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, послуг.

Отже, для цілей перевірки дотримання вимог податкового законодавства та можливого визначення грошових зобов'язань у разі неналежного дотримання платником податків цього законодавства, контролюючому органу у даному випадку первинно слід встановити зміст та реальність господарської операції.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

При цьому, податковий облік формують не самі по собі цивільні правочини, а саме господарські операції, тобто фактичний рух активів та/або зміни власного капіталу чи зобов'язань платника податку. Тобто, факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення (проведення) їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення та дослідження первинних документів платника податків, наявність та законність складення яких, як фактично, так і юридично, буде підтвердженням здійснення таких операцій.

Щодо висновків податкового органу про відсутність у позивача документально підтверджених відомостей щодо транспортування товару, то суд приходить до наступних висновків.

Товарно-транспортна накладна - це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом відповідно до ст. 11 Наказу Мінтрансу від 14.10.1997 № 363 «Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні», повинен виписувати замовник (вантажовідправник). Крім того Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

Відповідальність за недостовірність даних, наведених у товарно-транспортних накладних, несуть особи, які склали та підписали ці документи. Позивач не мав будь-якої змоги перевірити дані, зазначені у товарно-транспортних накладних на предмет їх достовірності чи недостовірності. При цьому, неправильне оформлення товарно-транспортних накладних виписаних контрагентом позивача по договірним відносинам з третьою особою не можуть бути підтвердженням безтоварності операцій.

Дана правова позиція викладена в Ухвалі Вищого адміністративного суду від 31 березня 2011 року по справі № К-41505/10.

Податковим органом в акті зроблено висновок про нікчемність правочинів укладених позивачем. Вказаний висновок ґрунтується на тому, що в ході перевірки не було надано документів, які б підтверджували присутність посадових осіб в містах прийому/передачі товару, у зв'язку з тим, що ТОВ «ТОРГ АЛЬТЕРНАТИВА» до перевірки не надано інформації та її документальне підтвердження стосовно походження сільськогосподарської продукції, відповідно до БД «Автоматизоване співставлення ПЗ та ПК у розрізі контрагентів на рівні ДПА України». Відсутність факту придбання товарів, або в разі якщо придбані товари не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість, навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Згідно п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частинами 1 та 5 ст. 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Стаття 204 Цивільного кодексу України закріплює принцип презумпції правомірності правочину. Так правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він невизнаний судом недійсним.

Згідно з ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Статтею 228 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, зниження, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Разом з тим висновок суду стосовно нікчемності правочину має бути викладений у мотивувальній частині судового рішення.

Пленум Верховного суду України в своїй постанові від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» роз'яснив, що нікчемними правочинами, які порушують публічний порядок, визначені ст. 228 Цивільного кодексу України, є:

1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;

2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочини, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема є: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режими вилучення з обігу або обмеження в обігу об'єктів цивільного права, тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним, тощо.

Правовідносини між платником і державою з приводу оподаткування результатів господарських операцій (правочинів) є адміністративними, публічно-правовими, а тому мета особи на несплату податків не може бути підставою для висновку про нікчемність договору як такого, що порушує публічний порядок, за умови фактичного виконання цивільно-правових зобов'язань та реальності вчинених господарських операцій.

Статтею 207 Господарського кодексу України встановлено, що господарське зобов'язання, що відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції, може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочини ухвалюється судове рішення.

Крім того, у відповідності до підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України встановлено презумпцію правомірності рішень платника податку, яка полягає в тому, що в разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків, застосуванню підлягає закон, який трактується на користь платника податку.

Зазначена норма поширюється також і на кваліфікацію господарських операцій з метою формування платником податків витрат для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та/або податкового кредиту з податку на додану вартість. За змістом указаної норми відповідні витрати і податковий кредит вважаються сформованими платником податків правомірно, однак контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам.

При цьому з урахуванням норм статей 61 та 44 Податковою кодексу України саме на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

Умовою для визнання недійсним правочину, який суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. При цьому носіями протиправного умислу юридичних осіб-сторін такого правочину є посадові особи цих юридичних осіб. Зокрема, слід установити персоналії посадових осіб, у яких виник умисел на вчинення протиправного правочину, зміст їх умислу, обставини, за яких такий умисел виник, тощо.

Відповідна правова позиція відображена у Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 № 1936/11/13-11.

Відповідач, зробивши висновок про нікчемність правочинів, не міг керуватися лише припущеннями щодо нікчемності укладених договорів, його позиція про те, що ці правочини очевидно суперечать інтересам держави, не підкріплені належними доказами чи рішеннями суду про визнання їх такими. Посилаючись на відсутність первинних документів, відповідач не враховував неналежне повідомлення позивача про проведення перевірки.

Частиною 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Виходячи зі змісту положень Закону України «Про державну податкову службу в Україні», завданням та функцією органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів).

Отже, законом не передбачена можливість визначення контролюючою установою, в даному випадку це є Дніпропетровська міжрайонна державна податкова інспекція Дніпропетровської області Державної податкової служби, правочину нікчемним під час проведення перевірки суб'єкта господарювання на підставі припущень, що відповідні господарські операції проведені з певними контрагентами було здійснено без наміру створення правових наслідків. Адже, в окремому випадку, факт недійсності правочину може бути встановлено рішенням суду. Так, відповідно до ст. 234 Цивільного кодексу України, фіктивний правочин визнається судом недійсним. При цьому фіктивним правочином є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлюються цим правочином.

Відповідачем в Акті перевірки не зазначено, яким чином податковий кредит позивача, сформований за операціями з контрагентами в розрізі кожного з них, співвідноситься з податковим кредитом контрагентів, а лише зазначено, що під час перевірки достовірності та правомірності віднесення сум податку на додану вартість згідно даних АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» встановлено відхилення між сумами податку на додану вартість задекларованими ТОВ «ТОРГ АЛЬТЕРНАТИВА» та сумами податку на додану вартість, задекларованими контрагентами, що свідчить про факт не відображення контрагентами податкового кредиту/податкових зобов'язань та, як наслідок, не виконання ними своїх податкових зобов'язань перед бюджетом - не сплати податків.

Позивач не міг володіти інформацією щодо контрагентів (постачальників) наступних ланок та не мав реальної можливості одержати таку інформацію, у зв'язку з тим, що не відповідно до вимог чинного законодавства, не відповідно до умов укладених між позивачем та контрагентами договорів, останні не зобов'язані погоджувати своїх постачальників з позивачем, чи принаймні інформувати позивача про закупівлю у них товарів.

Частиною 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача відновити показники податкової звітності ТОВ «ТОРГ АЛЬТЕРНАТИВА» за грудень 2010 року, які були відкориговані на підставі акту перевірки № 187/222/37179832 від 23 липня 2012 року, в тому числі зобов'язати відобразити в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які ТОВ «ТОРГ АЛЬТЕРНАТИВА» включило до податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 14, 35, 70, 71, 86, 94, 122, 128, 159-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГ АЛЬТЕРНАТИВА» до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити у повному обсязі.

Зобов'язати Новомосковську об'єднану державну податкову інспекцію Дніпропетровської області Державної податкової служби відновити показники податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГ АЛЬТЕРНАТИВА» (код ЄДРПОУ 37179832) за грудень 2010 року, які були відкориговані на підставі акту перевірки № 187/222/37179832 від 23 липня 2012 року, в тому числі зобов'язати відобразити в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГ АЛЬТЕРНАТИВА» (код ЄДРПОУ 37179832) включило до податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГ АЛЬТЕРНАТИВА» (код ЄДРПОУ 37179832) судові витрати у сумі 32,19 грн. (тридцять дві гривні 19 копійок).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд та набирає законної сили у порядок і строки, передбачені ст.ст.186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Д.О. Власенко