Постанова

від 30.08.2012 по справі 2а/1270/5885/2012

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Категорія №10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 серпня 2012 року Справа № 2а/1270/5885/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого -судді - Широкої К.Ю.,

за участю секретаря - Бондар Ю.М.,

представника позивача: не прибув;

представника відповідача: не прибув;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луганська адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області до Сватівської спеціалізованої пересувної механізованої колони №53 Дочірнього підприємства відкритого акціонерного товариства "Агробуд" про стягнення заборгованості у розмірі 2726,93 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

01 серпня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов зазначений адміністративний позов, в обґрунтування якого зазначено наступне.

Сватівська спеціалізована пересувна механізована колона №53 Дочірнє підприємство Луганського відкритого акціонерного товариства "Агробуд" (далі - відповідач) зареєстровано за №085 платником збору страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з дня утворення. Станом на 30.07.2012 за відповідачем утворилась заборгованість в сумі 2726,93 грн. на відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Отримавши розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, не надавши на них до Управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області (далі - позивач) заперечень та не оскарживши їх в суді, відповідач фактично узгодив такі розрахунки. На підставі викладеного позивач - Управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області просить суд стягнути з відповідача заборгованість по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 2726,93 грн.

У судове засідання представник позивача не прибув, надав суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином причини неявки суду невідомі.

Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

У відповідності до п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"№ 1058 від 09.07.2003 року передбачено, що підприємства та організації з грошових коштів, які призначені на оплату праці, вносять до Пенсійного Фонду України плату, яка покриває витрати на доставку та виплату пільгових пенсій, у тому числі, призначених згідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", при цьому зберігається порядок покриття цих витрат, який діяв до набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій встановлено Інструкцією "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за №64/8663.

Відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1 (зареєстровано в Мінюсті України 16 січня 2004 року за № 64/8663), плату Пенсійному фонду на покриття фактичних витрат на виплату пенсій за віком на пільгових умовах вносять підприємства незалежно від форм власності та господарювання. Несвоєчасно перераховані суми витрат на виплату і доставку пенсій вважаються боргом (недоїмкою).

Відповідно до п. 6.1. вказаної Інсрукції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Iнструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Пунктом 6.4. Інструкції визначено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Отже, підприємство зобов'язане відшкодовувати фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій.

Згідно з п.6.8 вказаної Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Отже, підприємство зобов'язане відшкодовувати фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень"Закону (1058-15), сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Відповідно до ст.2 Закону України "Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"передбачено, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Таким чином, виплати по оплаті пільгових пенсій відшкодовуються Пенсійному фонду за рахунок відповідних підприємств.

Виходячи зі змісту вказаних норм законодавства, підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період.

Судом встановлено, що відповідач - Сватівська спеціалізована пересувна механізована колона №53 Дочірнього підприємства відкритого акціонерного товариства "Агробуд" (код 00910274) у встановленому порядку зареєстрований Сватівською районною державною адміністрацією Луганської області 16.07.1998 за №1 374 120 0000 000368, як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, зареєстрований у позивача з дня утворення (а.с.5,6-7),

Позивач здійснював доставку та виплату пільгових пенсій працівникам Сватівської спеціалізованої пересувної механізованої колони №53 Дочірнього підприємства відкритого акціонерного товариства "Агробуд", що підтверджується розрахунками (а.с.8-9,11,13).

Наданими доказами підтверджується, що заборгованість відповідача перед Управлінням Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. "б" - "з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за період з лютого 2012 року по липень 2012 року складає 2726,93 грн. (а.с.8).

Позивачем на адресу відповідача відповідно до п. 6.4 Інструкції надіслано розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п.п. "б" - "з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (а.с.10,12,14).

Отримавши розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", не надавши на них до позивача заперечень та не оскарживши розрахунки в суді, відповідач фактично узгодив такі розрахунки. Відтак, визначена в розрахунках сума до відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій підлягає сплаті відповідачем.

Однак, відповідач не сплатив суму заборгованості у добровільному порядку.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст. ст. 2, 11, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги позовом Управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області до Сватівської спеціалізованої пересувної механізованої колони №53 Дочірнього підприємства відкритого акціонерного товариства "Агробуд" про стягнення заборгованості у розмірі 2726,93 грн. - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Сватівської спеціалізованої пересувної механізованої колони №53 Дочірнього підприємства відкритого акціонерного товариства "Агробуд" на користь Управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області суму заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 2726,93 грн. (дві тисячі сімсот двадцять шість гривень 93 копійки).

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

СуддяК.Ю. Широка