Постанова

від 23.08.2012 по справі 2а/1270/5151/2012

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Категорія №8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 серпня 2012 року Справа № 2а/1270/5151/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Широкої К.Ю.

при секретарі судового засідання: Бондар Ю.М.

представника позивача: Студенников С.В.;

представника відповідача: Шеховцов О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехресурси" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби про визнання неправомірними дій, скасування податкових повідомлень -рішень від 26.06.2012 №№0001352310, 0001362310,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехресурси", звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби, в якому просив визнання неправомірними дій, скасування податкових повідомлень -рішень від 26.06.2012 №№0001352310, 0001362310.

Позивач не погоджується з висновками податкового органу, викладеними в акті про результати позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ «Агротехресурси» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «ІЛЛЕКС ЛУГАНСЬК» за період з 01.10.2010 по 31.10.2010 та прийнятими на підставі зазначеного акту податковими повідомленнями-рішеннями. Позивач вважає, безпідставними висновки податкового орану про визнання нікчемною укладеної з ПП «ІЛЛЕКС ЛУГАНСЬК» угоди та неправомірне віднесення позивачем сум по господарських операціях з ТОВ «Агротехресурси» до складу податкового кредиту та валових витрат. Позивач зазначає, що ним та контрагентом ПП «ІЛЛЕКС ЛУГАНСЬК» було належним чином виконано умови укладеної угоди №06/10 від 06.10.2010, виконання угоди оформлено документально належним чином, а тому у податкового органу були відсутні підстави для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Представник відповідач проти позову заперечував, надав письмові заперечення (а.с.93) та зазначив, що прийняті податкові повідомлення-рішення є обґрунтованими та законними, а позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, у зв'язку з тим, що в ході перевірки ТОВ «Агротехресурси» не було надано документи, що підтверджують факт здійснення транспортних перевезень товарів, та не було підтверджено дійсність зазначених угод.

Заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

У судовому засіданні встановлено, товариство з обмеженою відповідальністю «Агротехресурси» (код 31910770), зареєстроване виконавчим комітетом Луганської міської ради 14.04.2004 за №1 382 120 0000 000976, статут в новій редакції товариства зареєстроване 14.04.2004 (а.с.134-147).

Повноваження податкового органу визначені в ст.ст. 10,11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», компетенція податкового органу визначена в ст.2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі - Закон № 2181), якій діяв на момент виникнення правовідносин. Підстави і порядок проведення податковими органами планових виїзних перевірок, умови допуску посадових осіб до проведення планових виїзних перевірок регламентовані ст.11-1, ст.11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні». Статтею 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» на органи державної податкової служби покладено обов'язки щодо здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, до якого відноситься і Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб». До компетенції державних податкових інспекцій законодавцем віднесено забезпечення обліку платників податків, контроль за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, функцій щодо перевірки достовірності цих документів стосовно правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків (статті 10, 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (далі - Закон № 509). У зв'язку з тим, що спірні правовідносини виникли до набрання чинності Податковим Кодексом України, в даному випадку слід застосовувати норми Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Закону України «Про систему оподаткування», які були чинні на момент виникнення даних правовідносин. Відповідно до п.9 ч.1 ст.3 КАС України, відповідач є суб'єкт владних повноважень, а у випадках, передбачених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача. Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.7 ч.1 ст. 3 КАС України). Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Як зазначено в п.1 ч.1 ст.3 КАС України справа адміністративного суду публічно-правовий спір у якому хоча б однією із сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства. У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. З урахуванням викладеного, зазначена справа відносяться до юрисдикції адміністративних судів, оскільки учасником спору є суб'єкт владних повноважень (орган державної податкової служби, наділений публічно-владними повноваженнями). У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Наказом Державної податкової адміністрації України № 327 від 10.08.2005 затверджений «Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства»(далі - Порядок № 327).

В період з 12.06.2012 по 13.06.2012 відповідачем на підставі наказу №423 від 01.06.2012 була проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ТОВ «Агротехресурси» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «ІЛЛЕКС ЛУГАНСЬК» за період з 01.10.2010 по 31.10.2010, результати якої оформлені актом перевірки №823/22/31910770 від 13.06.2012. Відповідно до акту перевірки податковим органом здійснено висновок про порушення позивачем пп.7.2.6 п.7.2.; п.п.7.4.5.,п.п.7.4.1. п.7.4. ст..7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість за жовтень 2010 року на загальну суму 1230 грн.% та п.5.1. п.5.2.1 п.5.2. п.п5.3.9. п.5.3. ст..5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток за 4 квартал 2010 року на загальну суму 1538 грн.(а.с.10-15).

За наслідками розгляду заперечення позивача на акт від 13.06.2012 №823/22/31910770, рішенням державної податкової служби у Луганській області №6476/22-221 від 22.06.2012 встановлені перевіркою порушення викладені в зазначеному акті визнані правомірними та залишені без змін (а.с. 16-17).

Зазначені висновки ґрунтуються на тому, що вироком Брянківського міського суду Луганської області по справі №1-291\2022 від 21.10.2011 року, директор підприємства Хайло В.В. не маючи намір на ведення господарської діяльності зареєстрував в встановленому законом порядку ПП «Іллекс Луганськ», передав членом злочинної групи статутні документи і печатку підприємства тощо (а.с.101).

В судовому засіданні було встановлено, що 26 травня 2012 року (а.с.132) на адресу Позивача був направлений лист «Про надання пояснень та їх документального підтвердження» (а.с.133), позивач отримав зазначений лист 04.05.12 року. 04 травня 2012 року на адресу Відповідача надійшла відповідь на запит, однак документального підтвердження направлено не було (а.с.99).

01 червня 2012 року у зв'язку з ненаданням пояснень та підтверджуючих документів був винесений наказ № 523 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Агротехресурси» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.10 по 31.10.10 по взаємовідносинам з ПП «Іллекс Луганськ» (а.с.128). Зазначений наказ та повідомлення від 01.06.2012 року №31 були направлені рекомендованою кореспонденцією (а.с.129-131) та отримані Позивачем 12 червня 2012 року.

Сторони даний факт не заперечували в судовому засіданні.

За результатами перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення від 26.06.2012 №0001352310 збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 1537,00 грн. за штрафними санкціями 307,50 грн., а всього 1845,00 грн. та №0001362310 про збільшення ТОВ «Агротехресурси» суми податку з прибутку підприємств за основним платежем 1538 грн. за штрафними санкціями 384,50 грн., а разом 1922,50 грн. (а.с.8-9).

Як вбачається з матеріалів справи 06.10.2010 позивач - "покупець" та ПП «ІЛЛЕКС ЛУГАНСЬК» - "продавець" уклали договір поставки №06/10, відповідно до умов якого, продавець зобов'язався передати у власність покупця, а покупець оплатити товар відповідно до накладних, укладених на виконання договору (а.с. 18).

На виконання умов зазначеного договору позивачем згідно видаткової накладної було отримано від ПП «ІЛЛЕКС ЛУГАНСЬК» 06 жовтня 2010 року товар (молоко сухе) у кількості 375 кг., товар був отриманий директором підприємства, що підтверджується підписом в графе «Отримав» (а.с.19), а також довіреністю №23 від 06.10.10 (а.с.89). За виставленим рахунком-фактурою (а.20) оплата за товар була проведена згідно платіжного доручення №77 від 22.11.2010 (а.с.30 оборотна сторінка).

Згідно п. 2.3. договору поставки (а.с.18) - доставка товару виконується автотранспортом покупця. В судовому засіданні представник позивача пояснив, що дійсно товар був доставлений на склад Позивача особистим автотранспортом колишнього директора підприємства, так як об'єм придбаного товару вміщувався в багажник. До матеріалів справи була надана податкова накладна від 06.10.10 №061005 (а.с.21) та реєстр отриманих та виданих накладних (а.с22).

Зазначена податкова накладна містить наступну інформацію: № та дату підписання, номенклатуру товарів (послуг), одиницю виміру та кількість, загальну суму, суму ПДВ, реквізити сторін.

Отримані податкові накладні відображені позивачем в реєстрі отриманих податкових накладних.

Позивачем на підставі отриманих податкових накладних віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість сплачені в ціні товару за придбані у

ПП «ІЛЛЕКС ЛУГАНСЬК» товари в сумі 7380,00 грн. за жовтень 2010 року (а.с. 19-37).

Договір, податкова накладна, видаткова накладна та рахунок фактура підписано від імені ПП «ІЛЛЕКС ЛУГАНСЬК» Хайло В.В. та має відбиток печатки ПП «ІЛЛЕКС ЛУГАНСЬК» .

Представник позивача в судовому засіданні надав копія договору оренди приміщення з додатками (а.с.38), якій підтверджує наявність складських приміщень у Позивача. Представник позивача надав суду прибутковий ордер №0610 (а.с.152), картку №10 складського обліку матеріалів (а.с.153 оборотна сторінка), що підтверджує надходження зазначеного товару до складу Позивача.

Посилання відповідача про нікчемність операцій між ТОВ «Агротехресурси» та ПП «ІЛЛЕКС ЛУГАНСЬК» суд оцінює критично, з огляду на наступне.

Вирок Брянківського міського суду від 21.10.2011, на який посилається ДПІ у Жовтневому районі не є підставою для визначення вини будь-якого з контрагентів за вищезазначеним договором, оскільки:

- жодна з цих осіб не засуджена за заниження, пошкодження чи незаконне заволодіння державним майном;

- вирок не стосується угоди яка укладена ТОВ «Агротехресурси» та ПП «ІЛЛЕКС ЛУГАНСЬК»;

- ведення господарської операції ПП «ІЛЛЕКС ЛУГАНСЬК» підтверджено, зокрема постановою Донецького окружного адміністративного суду по справі 2а/0570/12504/2011 від 22 листопада 2011 року, яке залишено чинним Апеляційним Адміністративним судом Донецької області (а.с.45-65).

Як зазначено в акті перевірки Хайло В.В. залишився директором підприємства та відповідно мав повноваження щодо укладення угод та здійснення господарських операцій.

Щодо перевезення товарів у судовому засіданні було встановлено, що товар був перевезений особистим транспортом директора ТОВ «Агротехресурси» - легковим автомобілем. Оскільки ТОВ «Агротехресурси» здійснює торгівельні операції, а не надає послуги перевезення товарів, то первинним документами для неї є не товарно-транспортні накладні, а товарні накладні.

Крім того, судом встановлено, що товар який Позивач придбав у ПП «ІЛЛЕКС ЛУГАНСЬК» був проданий ПрАт «СВФ Агротон», що підтверджується наступними первинними документами: видаткової накладною (а.с.24), рахунок -фактура №СФ - 0000047 від 06.10.2010 (а.с.25), податковою накладною (а.с.26), довіреністю №811 від 05.10.2010 (а.с.27), реєстром отриманих податкових накладних (а.с.28), карткою №10 складського обліку матеріалів (а.с.153 оборотна сторінка).

Вирішуючи даний спір суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 185.1 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податку на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів (послуг), місце постачання яких розташоване на митній території України, ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт), вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт), постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:

дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.

Первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов'язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм.

В судовому засіданні було досліджено оригінали первинних документів по взаємовідносинам позивача та ПП «ІЛЛЕКС ЛУГАНСЬК» за 06 жовтня 2010 року, ці ж документи (рахунки-фактури, податкові та видаткові накладні, договір поставки №06/10 від 06.10.2010) досліджувалися і податковим органом під час проведення перевірки та посилання на них наявні в акті перевірки.

Дослідивши у судовому засіданні первинні документи по взаємовідносинам між позивачем та ПП «ІЛЛЕКС ЛУГАНСЬК», суд дійшов висновку про правомірність віднесення позивачем сум ПДВ за вказаними операціями до складу податкового кредиту та валових витрат за жовтнь 2010 року. Висновки податкового органу про нікчемність укладеної угоди та нереальність господарських операцій спростовуються дослідженими письмовими доказами.

Таким чином, суд вважає податкові повідомлення-рішення ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська від 26 червня 2012 року №0001352310 та №0001362310 протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Що стосується позовних вимог про визнання протиправними дій в частині щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки суд вважає за необхідне зазначити таке.

Судом встановлено, що перевірка була проведена на підставі наказу № 423 від 01.06.2012 (а.с.128), позивач був повідомлений належним чином (а.с.129), на підставі наказу були видані повідомлення про проведення перевірки (а.с.130), яки були направлені позивачу. Підставою для перевірки було ненадання документів та пояснень на запит ДПІ, Позивач надав документальне підтвердження тільки в ході проведення перевірки 12.06.2012 року (а.с.100).

Таким чином, вчинення дій суб'єктом владних повноважень є способом реалізації наданої суб'єкту владних повноважень компетенції. Здійснення дії являє собою процес реалізації наданих законом функцій суб'єкту владних повноважень. Самі по собі дії не тягнуть за собою будь-яких правових наслідків для особи. Правові наслідки для позивача несе акт індивідуальної дії - податкове повідомлення-рішення. Саме воно має вплив на його права та інтереси. Виходячи із завдань Кодексу адміністративного судочинства України, як то захист прав, свобод та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, судовий захист права може бути здійснений лише за умови наявності порушення для юридичної особи прав (чи інтересів). З огляду на зазначене, суд зазначає, що вимоги позивача в цій частині не підлягають задоволенню через відсутність порушення прав діями відповідача, а обраний позивачем спосіб захисту в цій частині не відповідає об'єкту порушеного права.

Отже, позовні вимоги про визнання протиправними дій щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська, не підлягають задоволенню.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Агротехресурси» підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі ч.3 ст.160 КАС України у судовому засіданні 23 серпня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог ч.2 ст.167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 17, 18, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехресурси" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби про визнання неправомірними дій, скасування податкових повідомлень -рішень від 26.06.2012 №№0001352310, 0001362310 - задовольнити частково.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби від 26.06.2012 №0001352310 та №0001362310.

В задоволенні решти позову відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехресурси" ід. код 31910770, м. Луганськ, вул. Леніна, 126/3 витрати зі сплати судового збору в сумі 78 грн.81 коп. ( сімдесят вісім гривень 81 коп.).

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанову у повному обсязі складено протягом п'яти днів з дня закінчення розгляду справи, відповідно до ч.3 ст.160 КАС України.

Суддя К.Ю. Широка