Справа № 4756/10/1570
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 липня 2012 року
м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді -Соколенко О.М.
при секретарі -Кулішенко Є.С.
за участю: представника позивача -Апалькова В.В. (за довіреністю),
представника відповідача -Саламахи Л.І. (за довіреністю),
представника прокуратури -Стаценко В.М. (за довіреністю),
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом відкритого акціонерного товариства «Котовський цукровий завод»до Котовської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22 вересня 2009 року № 0000252302/0, від 19 жовтня 2009 року № 0000252302/1, від 31 грудня 2009 року № 0000252302/2 та № 0000362302/0, від 22 березня 2010 р. № 0000252302/3 та № 0000362302/1,-
ВСТАНОВИВ:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов відкритого акціонерного товариства «Котовський цукровий завод»до Котовської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 22 вересня 2009 року № 0000252302/0, від 19 жовтня 2009 року № 0000252302/1, від 31 грудня 2009 року № 0000252302/2 та № 0000362302/0, від 22 березня 2010 р. № 0000252302/3 та № 0000362302/1.
30 квітня 2010 року суддею Абловим Є.В. постановлено ухвалу про відкриття провадження в адміністративній справі за вказаним позовом. У зв'язку із переведенням судді Одеського окружного адміністративного суду Аблова Євгенія Валерійовича на роботу на посаду судді окружного адміністративного суду міста Києва, згідно розпорядження Голови Одеського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2010 року № 10, справу № 2а-4756/10/1570 передано на розгляд судді Соколенко О.М. відповідно до автоматичного перерозподілу справ на підставі повторного протоколу розподілу справ між суддями від 13 серпня 2010 року.
13 серпня 2010 року суддею Соколенко О.М. постановлено ухвалу про прийняття до провадження адміністративної справи № 2а-4756/10/1570 за позовом відкритого акціонерного товариства «Котовський цукровий завод»до Котовської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 22 вересня 2009 року № 0000252302/0, від 19 жовтня 2009 року № 0000252302/1, від 31 грудня 2009 року № 0000252302/2 та № 0000362302/0, від 22 березня 2010 р. № 0000252302/3 та № 0000362302/1 та призначення справи до судового розгляду.
Під час розгляду справи позивачем було уточнено позовні вимоги, в остаточній редакції яких позивач просив суд визнати протиправним та скасувати повністю з моменту прийняття податкові повідомлення-рішення Котовської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області: від 22 вересня 2009 року № 0000252302/0, від 19 жовтня 2009 року № 0000252302/1, від 31 грудня 2009 року № 0000252302/2, від 22 березня 2010 р. № 0000252302/3, від 31 грудня 2009 року № 0000362302/0, від 22 березня 2010 р. № 0000362302/1.
Позивач мотивує свої позовні вимоги тим, що за результатами невиїзної документальної позапланової перевірки ВАТ «Котовський цукровий завод» з питань правових відносин з товариством з обмеженою відповідальністю «Мета-Агро»і товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Будімпекссервіс»за 2008 рік, Котовською об'єднаною державною податковою інспекцією Одеської області складено акт від 10.09.2009 р. № 1740/23-02/00372782 , яким встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства. На підставі висновків акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 22.09.2009 р. № 0000252302/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 1578844,22 грн. та штрафні (фінансові) санкції у сумі 1033302,11 грн., за порушення п.1.4 ст.1, пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97/ВР «Про податок на додану вартість». За наслідками процедури адміністративного оскарження відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 19.10.2009 р. № 0000252302/1, від 31.12.2009 р. № 0000252302/2, від 22.03.2010 р. № 0000252302/3, згідно яких сума зобов'язання залишилась незмінною.
Також позивачем зазначено, що рішенням ДПА в Одеській області «Про результати розгляду повторної скарги»за вих. № 46895/10/25-0007 від 25.12.2009 р., прийнятим у межах процедури адміністративного оскарження, суми податкового зобов'язання з ПДВ та нарахованих штрафних (фінансових) санкцій за операціями позивача з ТОВ БК «Будімпекссервіс»були збільшені, у зв'язку з чим відповідачем прийнято нове податкове повідомлення-рішення від 31.12.2009 р. № 0000362302/0 про сплату 318718,78 грн. - за основним платежем по податку на додану вартість та 525179,39 грн. штрафних (фінансових) санкцій, застосованих за порушення п.1.4 ст.1 пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 № 168/97-ВР (усього на суму 843898,17 грн.). За наслідками процедури адміністративного оскарження цього податкового повідомлення-рішення відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.03.2010 р. № 0000362302/1, в якому сума зобов'язання залишилась незмінною.
Позивач вважає зазначені повідомлення-рішення необґрунтованими і такими, що суперечать нормам законодавства з питань оподаткування, а донараховані суми податку на додану вартість і застосування штрафних (фінансових) санкцій безпідставними і необґрунтованими, оскільки ним у відповідності до вимог Закону України «Про податок на додану вартість»було віднесено до податкового кредиту спірні суми ПДВ.
Відповідач надав до суду письмові заперечення на адміністративний позов (т.1, а.с.145-151), в яких зазначив про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки під час перевірки було встановлено, зокрема, порушення позивачем вимог п.1.4 ст.1 пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що підтверджується висновками акту перевірки та наданими доказами. Враховуючи викладене, відповідач вважає, що оскаржувані рішення прийняті з урахуванням вимог чинного на момент їх прийняття податкового законодавства, є правомірними, а отже скасуванню не підлягають.
Під час розгляду справи судом в порядку правонаступництва згідно ст.55 КАС України здійснено заміну відповідача -Котовської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області на її правонаступника -Котовську об'єднану державну податкову інспекцію Одеської області Державної податкової служби.
Крім того, під час розгляду справи, за заявою Котовського міжрайонного прокурора від 04.06.2010 р. № 1074-10 про вступ у справу (т.1, а.с.132), судом відповідно до ст. 60 КАС України допущено до участі у справі Котовську міжрайонну прокуратуру Одеської області.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, додаткових поясненнях до позовної заяви (т.1, а.с.183-185, т.2, а.с.100-102,145-148), з урахуванням уточнень до адміністративного позову (т.1, а.с.182).
Представник відповідача в судовому засіданні заявлений адміністративний позов не визнала та просила суд відмовити у його задоволенні, посилаючись на обставини, викладені в запереченнях на позов та наданих доказах.
Представник прокуратури в судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечував та просив суд відмовити у його задоволенні з підстав, наведених відповідачем.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, представника прокуратури, ознайомившись з запереченнями відповідача, дослідивши матеріали справи та надані докази, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.
Відкрите акціонерне товариство «Котовський цукровий завод» (надалі -ВАТ «КЦЗ») зареєстровано Котовською міською радою 27.10.1995 р., про що видано свідоцтво про державну реєстрацію серії АОО № 674597, що підтверджується п.п. 2.3 акту перевірки (т.1, а.с.18) та копією довідки з ЄДРПОУ №278 (т.1,а.с.110).
Судом встановлено, що на податковому обліку Котовської ОДПІ Одеської області (яка з 29.02.2012 року реорганізована у Котовську ОДПІ Одеської області ДПС) позивач знаходиться з 01.11.1995 р. за № 897, та у період, за який проводилась перевірка позивач відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 01.07.1997 р. № 21350355, виданого Котовською ОДПІ Одеської області, був зареєстрований платником податку на додану вартість, що підтверджується п.п. 2.4., п. 2.4.2. акту перевірки (т.1, а.с.18), та не заперечувалось сторонами.
Як вбачається з матеріалів справи, Котовською об'єднаною державною податковою інспекцією Одеської області на підставі службових посвідчень та наказу Котовської ОДПІ від 02.09.2009 р. № 613 у період з 03.09.2009 р. по 09.09.2009 р. проведено позапланову невиїзну перевірку відкритого акціонерного товариства «Котовський цукровий завод»з питань правових відносин з товариством з обмеженою відповідальністю «Мета-Агро»і товариством з обмеженою відповідальністю будівельною компанією «Будімпекссервіс»за 2008 рік, за результатами якої складений акт про результати документальної невиїзної позапланової перевірки від 10.09.2009 р. № 1740/23-02/00372782, згідно якого встановлено порушення ВАТ «Котовський цукровий завод» п.1.4 ст.1, пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (т.1, а.с.18-28).
З вказаним актом 10.09.2009 року ознайомлений голова правління ВАТ «КЦЗ»ОСОБА_4, з яким останній та головний бухгалтер товариства були не згодні, про що зазначили в акті перевірки (т.1, а.с.27-28).
На підставі вищевказаного акту перевірки, Котовською об'єднаною державною податковою інспекцією Одеської області прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.09.2009 року № 0000252302/0 (т.1, а.с.29), яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість у розмірі 2612146,33 грн., з яких 1578844,22 грн. - за основним платежем та 1033302,11 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.
Не погодившись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням ВАТ «Котовський цукровий завод» подало скаргу від 01.10.2009 року № 176 (т.1, а.с.35), за результатами розгляду якої Котовською ОДПІ Одеської області прийнято рішення від 19.10.2009 р. № 7/23-02 (т.1,а.с.48-49), яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 22.09.2009 року № 0000252302/0.
19.10.2009 р. Котовською ОДПІ Одеської області на підставі рішення від 19.10.2009 р. № 7/23-02 прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.10.2009 року № 0000252302/1 (т.1,а.с.30), яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість у розмірі 2612146,33 грн., з яких 1578844,22 грн. - за основним платежем та 1033302,11 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.
Вважаючи вказані рішення необґрунтованими ВАТ «КЦЗ»звернулось до державної податкової адміністрації в Одеській області із скаргою від 30.10.2009 р. за вих. № 196 (т.1, а.с.36-39) на податкові повідомлення-рішення від 22.09.2009 р. № 0000252302/0 та від 19.10.2009 р. № 0000252302/1, за результатами розгляду якої ДПА в Одеській області прийнято рішення про результати розгляду повторної скарги від 25.12.2009 р. № 46895/10/25-0007 (т.1, а.с.50-54), яким залишені без змін податкові повідомлення-рішення від 22.09.2009 р. № 0000252302/0 та від 19.10.2009 р. № 0000252302/1, та рішення від 19.10.2009 р. № 7/23-02 про результати розгляду первинної скарги, а скарга голови правління -без задоволення; та збільшено на 318718,78 грн. суму податкового зобов'язання з ПДВ та на 525179,39 грн. суму фінансових санкцій, визначену у податковому повідомленні-рішенні від 22.09.2009 р. № 0000252302/0.
31.12.2009 р. Котовською ОДПІ Одеської області на підставі рішення від 25.12.2009 р. № 46895/10/25-0007 прийняті: податкове повідомлення-рішення від 31.12.2009 року № 0000252302/2 (т.1, а.с.31), яким позивачу за порушення пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість у розмірі 2612146,33 грн., з яких 1578844,22 грн. - за основним платежем та 1033302,11 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями та податкове повідомлення-рішення від 31.12.2009 року № 0000362302/0 (т.1, а.с.33), яким позивачу за порушення пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість у розмірі 843898,17 грн., з яких 318718,78 грн. - за основним платежем та 525179,39 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.
Не погоджуючись із прийнятими рішеннями, ВАТ «Котовський цукровий завод»звернулось до державної податкової адміністрації України із скаргою від 08.01.2010 р. за вих. №1 (т.1, а.с.40-44) на податкові повідомлення-рішення: від 22.09.2009 р. № 0000252302/0, від 19.10.2009 р. № 0000252302/1 та від 31.12.2009 р. № 0000252302/2. За результатами розгляду цієї скарги ДПА України прийнято рішення про результати розгляду скарги від 11.03.2010 р. за № 2382/6/25-0115 (т.1, а.с.55-60), яким залишені без змін оскаржувані податкові повідомлення-рішення і рішення ДПА в Одеській області від 25.12.2009 р. № 46895/10/25-0007, а скарга -без задоволення.
22.03.2010 р. Котовською ОДПІ Одеської області на підставі рішення ДПА України від 11.03.2010 р. № 2382/6/25-0115 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000252302/3 (т.1, а.с.32), яким позивачу за порушення пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість у розмірі 2612146,33 грн., з яких 1578844,22 грн. - за основним платежем та 1033302,11 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.
Також, ВАТ «Котовський цукровий завод»звернулось до державної податкової адміністрації в Одеській області зі скаргою на податкове повідомлення-рішення від 31.12.2009 р. № 0000362302/0 (т.1, а.с.45-47), за результатами розгляду якої ДПА в Одеській області прийнято рішення про результати розгляду скарги від 12.03.2010 р. № 9159/10/25-0007 (т.1, а.с.61-65), яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 31.12.2009 р. № 0000362302/0, а скаргу -без задоволення.
Котовською ОДПІ Одеської області на підставі рішення ДПА в Одеській області від 12.03.2010 р. № 9159/10/25-0007 прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.03.2010 р. № 0000362302/1 (т.1, а.с.34), яким позивачу за порушення пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість у розмірі 843898,17 грн., з яких 318718,78 грн. - за основним платежем та 525179,39 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.
Не погодившись з висновками податкового органу та винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив вищевказані рішення Котовської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області від 22 вересня 2009 року № 0000252302/0, від 19 жовтня 2009 року № 0000252302/1, від 31 грудня 2009 року № 0000252302/2, від 22 березня 2010 р. № 0000252302/3, від 31 грудня 2009 року № 0000362302/0, від 22 березня 2010 р. № 0000362302/1 в судовому порядку.
Вирішуючи питання щодо правомірності винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, суд виходить з наступного.
Спірні податкові повідомлення-рішення базуються на викладених в акті перевірки висновках відповідача щодо порушення позивачем вимог п. 1.4. ст. 1, пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість.
Так, зокрема, у висновках акту перевірки зазначається, що в ході перевірки встановлено відсутність поставок товарів у серпні 2008 року та відсутність надання послуг по зберіганню у листопаді 2008 р. між наступними суб'єктами підприємницької діяльності ТОВ «Мета-Агро», код 32556357 (постачальник) та ВАТ «Котовський цукровий завод», код за ЄДРПОУ 00372782 (покупець), що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків. Отже, складені договори відповідно до п.п.1,2 ст.215, п.п. 1, 5 ст.203 Цивільного кодексу України є нікчемним, і в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.
В результаті вищевикладеного ВАТ «Котовський цукровий завод»занижено податок на додану вартість у серпні 2008 року у сумі ПДВ - 1219400,00 грн., але підприємством у жовтні 2008 року у зв'язку з проведенням коригування ця сума була знята з податкового кредиту самостійно, а також занижено податок на додану вартість у листопаді 2008 року у сумі ПДВ - 17563,00 грн. Тим самим, підприємством порушено п.1.4. ст. 1, пп. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що привело до: заниження податку на додану вартість у серпні 2008 року у сумі ПДВ - 1219400,00 грн., у жовтні 2008 року у зв'язку з проведенням коригування ця сума була знята з податкового кредиту підприємством самостійно; заниження податку на додану вартість у листопаді 2008 року у сумі ПДВ - 17563,00 грн.
В ході перевірки встановлено завищення звичайної ціни на 1873,50 грн., тим самим завищена вартість проектних та вишукувальних робіт на 9367500,00 грн., у тому числі ПДВ -1561281,22 грн. Виходячи з вищевикладеного, податковий кредит у жовтні 2008 року завищено на суму - 1561281,22 грн.
Разом з тим, як вбачається з акту перевірки Котовської ОДПІ, нею надсилалися запити до ГВПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва, ВПМ Дніпропетровської ОДПІ з метою встановлення місцезнаходження ТОВ «МЕТА-АГРО»та його директора, в результаті чого виявлено, що місцезнаходження підприємства не встановлено, директор за вказаною адресою не мешкає; згідно з договором оренди складські приміщення знаходяться у довгостроковій оренді у ЗАТ «БУДІНДУСТРІЯ»(м. Дніпропетровськ), яке повідомило, що не надавало в оренду (суборенду) складські приміщення, частини території ТОВ «МЕТА-АГРО»та не вело ніякої господарської діяльності з вказаним підприємством. У зв'язку з цим податковим органом зроблено висновок про неправомірне формування ВАТ «Котовський цукровий завод»податкового кредиту у серпні 2008 у сумі 1219400,00 грн. за рахунок придбання товарів у ТОВ «Мета-Агро»; у листопаді 2008 у сумі 17563,00 грн. за рахунок надання послуг зберігання ТОВ «Мета-Агро», оскільки по ньому неможливо проведення перевірок з питань правових взаємовідносин з контрагентами та підтвердження сплати ПДВ по ланцюгу постачання до виробника чи імпортера. Також, податковим органом вказано, що господарські операції не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. Відтак, перевіркою встановлено відсутність факту поставок товарів ТОВ «Мета-Агро»у серпні 2008 р., відсутність надання послуг по зберіганню у листопаді 2008 р., що свідчить про укладення угод між ВАТ «Котовський цукровий завод»та ТОВ «Мета-агро»без мети настання реальних наслідків. Отже, вказані договори, за твердженням відповідача, є нікчемними, у зв'язку з чим позивачем у листопаді 2008 р. завищено податковий кредит у сумі ПДВ 17563,00 грн.
Суд погоджується з висновками акту перевірки щодо відсутності фактичного здійснення позивачем господарської операції на виконання договору зберігання, та як наслідок завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ у сумі 17563,00 грн., на підставі яких, з урахуванням рішень, прийнятих за результатами розгляду скарг, винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення, та досліджуючи фактичність проведених господарських операцій, їх зв'язок з господарською діяльністю позивача, формування податкового кредиту з податку на додану вартість, а також, питання щодо нікчемності угод, зазначає наступне.
Згідно копії довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 278 (т.1, а.с.110), видами діяльності ВАТ «КЦЗ»за КВЕД є: 15.83.0 -виробництво цукру; 60.24.0 -діяльність автомобільного вантажного транспорту; 51.90.0 - інші види оптової торгівлі; 40.13.0 -розподілення та постачання електроенергії; 01.11.0 -вирощування зернових та технічних культур; 01.41.0 -надання послуг у рослинництві; облаштування ландшафту.
Відповідно до частини першої статті 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
01.08.2008 р. між ТОВ «МЕТА-АГРО»(постачальник) та ВАТ «Котовський цукровий завод»(покупець) укладений договір б/н (т.1, а.с.66-67), згідно з п.1.1 якого постачальник зобов'язується передати у власність, а покупець прийняти і оплатити продукцію (товар), асортимент, кількість, вартість якого зазначені у специфікаціях, які є додатками до цього договору. Оплата товару проводиться покупцем на протязі 40 банківських днів з моменту поставки товару (п.2.3 Договору). Товар постачається на умовах EXW (склад продавця: Дніпропетровська обл., Дніпропетровський район, с. Партизанське, вул. Леніна, 25) згідно базисних умов Інкотермс 2000 та на інших умовах, передбачених в специфікаціях до цього договору (п.3.2 Договору). Товар відвантажується на протязі 25 днів з моменту укладення договору (п.3.3 Договору). Датою поставки товару вважається дата відвантаження згідно накладної (п.3.4 Договору). Продавець має право вимагати повернення товару у випадку невиконання своїх зобов'язань по сплаті покупцем (п.6.2 Договору).
Вказаний договір 01.08.2008 р. підписаний представниками сторін -директором ТОВ «МЕТА-АГРО»Герасик В.І та головою правління ВАТ «КЦЗ»ОСОБА_4 та скріплений печатками контрагентів.
Разом з цим, слід зазначити, що на вказаному договорі у лівому верхньому куті зазначено дату договору від 07 серпня 2008 року .
Відповідно до специфікації № 1 від 01.08.2008 р., підписаної представниками сторін, за договором від 01.08.2008 р. постачаються автозчіпки СА-3, креслення № 106.01.000.0cб у кількості 910 одиниць загальною вартістю 7316400,00 грн., в т.ч. ПДВ - 1219400,00 грн.; строк поставки -серпень 2008 року (т.1, а.с.67 -зворотній бік).
В свою чергу, на підтвердження виконання вказаного договору, позивачем надано до суду копії: видаткової накладної від 04.08.2008 р. № 080804-04 (т.1, а.с.69), рахунку-фактури № 080804-04 від 04.08.2008 р. (т.1, а.с.68), податкової накладної від 04.08.2008 р. № 080804-04 (т.1, а.с.70), згідно якої ПДВ складає 1219400,00 грн.
Зазначену суму ПДВ ВАТ «Котовський цукровий завод»віднесено до складу податкового кредиту декларації з ПДВ за серпень 2008 р. (т.1, а.с.71-74).
Разом з тим, 04.08.2008 р. між ВАТ «Котовський цукровий завод»(поклажодавець) та ТОВ «МЕТА-АГРО»(зберігач) укладений договір зберігання № 080804-04 (т.1 а.с.75-76), згідно п.1.1 якого поклажодавець зобов'язується передати зберігачеві автозчіпку СА-3 виробництва ТОВ «ВК БСЗ», код креслення відливки 106.01.000.0cб, на зберігання, а зберігач зобов'язується прийняти майно на зберігання, зберігати його і повернути поклажодавцю або вказаній ним уповноваженій особі. Найменування, кількість і вартість майна зазначається сторонами в акті прийому-передачі майна на зберігання, який підтверджує факт передачі майна зберігачу для його зберігання, та є невід'ємною частиною цього договору (п.1.2 Договору). Місце зберігання: Україна, Дніпропетровська обл., Дніпропетровський район, с. Партизанське, вул. Леніна, 25 (п.1.3 Договору). Максимальний строк зберігання становить 60 днів з дати підписання акту прийому-передачі майна на зберігання (п.1.5 Договору). Загальна вартість договору орієнтовно складає 105378,00 грн., з урахуванням ПДВ (п.5.2 Договору).
В свою чергу, на підтвердження виконання вказаного договору, позивачем надано до суду копії: акту прийому-передачі майна на зберігання за договором № 080804-04 (т.1, а.с.77), в якому зазначено, що поклажодавець передав, а зберігач прийняв автозчіпку СА-3 виробництва ТОВ «ВК БСЗ», код креслення відливки 106.01.000.0cб, у кількості 910 штук.; акту здачі-приймання робіт (надання послуг) (т.1,а.с.78), згідно якого вартість послуг зі зберігання майна за період з 04.08.2008 року по 04.10.2008 року склала 105378,00 грн., в т.ч. ПДВ - 17563,00 грн.; рахунку-фактури від 04.10.2010 р. № 81004-01 (т.1, а.с.79) на сплату вартості послуг у вказаному розмірі та платіжні доручення про сплату вартості послуг зберігання: від 03.10.2008 р. № 1534 на суму 70000,00 грн., від 03.10.2008 р. № 1535 на суму 20000,00 грн. та від 10.10.2008 р. № 1548 на суму 15378,00 грн. (т.1, а.с.89-91).
Суму ПДВ у розмірі 17563,00 грн. ВАТ «Котовський цукровий завод»віднесено до складу податкового кредиту декларації з ПДВ за листопад 2008 р. (т.1, а.с.80-83).
В матеріалах справи наявна копія листа ТОВ «МЕТА-АГРО»№ 312 (т.1, а.с.84), згідно якого останній просить позивача сплатити вартість автозчіпок у розмірі 7316400,00 грн., в т.ч. ПДВ, не пізніше 01.10.2008 р. або повернути товар.
У зв'язку із несплатою коштів за договором від 01.08.2008 р., укладеним між ТОВ «МЕТА-АГРО»(постачальник) та ВАТ «Котовський цукровий завод»(покупець), та як наслідок невиконанням умов договору, ВАТ «Котовський цукровий завод»було повернуто продавцю -ТОВ «МЕТА-АГРО»товар (автозчіпки СА-3 виробництва ТОВ «ВК БСЗ», код креслення 106.01.000.0cб, у кількості 910 штук), на підтвердження чого позивачем надано до суду: копію акту повернення майна зі зберігання від 04.10.2008 р. за договором зберігання від 04.08.2008 р. № 080804-04 (т.1, а.с.85); копію видаткової накладної (повернення) від 04.10.2008 р. № КС-0000816 (т.1, а.с.86) та копію довіреності ТОВ «МЕТА-АГРО» від 04.10.2008 р. серії ЯПЖ № 174612 (т.1, а.с.87).
Як стверджує позивач, вказаний товар ним було повернуто у зв'язку з фінансовою неспроможністю сплатити вартість товару -автозчіпок СА-3 виробництва ТОВ «ВК БСЗ», код креслення 106.01.000.0cб, у кількості 910 штук.
У зв'язку з вказаним поверненням товару ТОВ «МЕТА-АГРО»складено розрахунок № 0410-12-к/080804-04 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 04.08.2008 р. № 080804-04 (т.1, а.с.88), згідно якої коригуванню підлягають податкові зобов'язання продавця та податковий кредит покупця у сумі 1219400,00 грн.
Також, у зв'язку із поверненням цього товару, 20.11.2008 р. позивачем проведено розрахунок коригування до податкової накладної від 04.08.2008 р. № 080804-04 на суму 7316400,00 грн., в т.ч. ПДВ - 1219400,00 грн., який було включено до декларації з ПДВ за жовтень 2008 р., і відповідно зменшено податковий кредит на вказану суму ПДВ (т.1, а.с.100).
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, керуючись ст. 86 КАС України, оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих доказів, а також у сукупності їх достатність та взаємозв'язок, суд критично ставиться до зазначених документів, наданих позивачем, як до доказів фактичного отримання позивачем товарів, і як наслідок їх зберігання за договором зберігання № 080804-04 та погоджується із встановленими ДПІ порушеннями щодо неправомірності віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ по взаємовідносинам із контрагентам позивача - ТОВ «МЕТА-АГРО», з огляду на наступне.
Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, на підставі даних, не підтверджених документами.
Статтею 1 Закону «Про бухгалтерський облік», визначено загальне поняття та характеристика документу на підставі якого виникає право та обов'язок у платника податків на формування показників податкової, бухгалтерської та фінансової звітності. Таким документом є первинний документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Вимоги до первинного документу встановлені ст. 9 цього ж Закону та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Таким чином, проведення будь-якої господарської операції платника податків фіксується та підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону «Про бухгалтерський облік», на даних бухгалтерського обліку базуються фінансова, податкова, статистична та інші види звітності. Отже, первинні документи по відображенню господарської операції є підставою й для податкового обліку.
При цьому, будь-які документи (договори, накладні, рахунки та ін.) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактично здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності формальних реквізитів таких документів.
З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, а також має враховуватись повнота складання всіх підтверджуючих господарську операцію документів.
Як вже встановлено судом, на виконання, зокрема, вищевказаного договору зберігання, за яким позивачем було віднесено до складу податкового кредиту спірні суми ПДВ, позивачем були надані: видаткова накладна від 04.08.2008 р. № 080804-04, акт прийому-передачі майна на зберігання за договором № 080804-04, акт повернення майна зі зберігання за договором зберігання від 04.08.2008 р. № 080804-04, акт здачі-приймання робіт (надання послуг) та платіжні доручення про сплату коштів за договором зберігання.
При цьому, позивачем протягом всього судового розгляду справи не було надано до суду податкової накладної, яка мала бути складена за результатами виконання договору зберігання від 04.08.2008 р. № 080804-04. Разом з цим, як з'ясовано судом, вказаної накладної також не було надано податковому органу, що здійснював перевірку, та вона не досліджувалась відповідачем. Крім того, позивачем не було надано реєстру отриманих податкових накладних за вказаний період, в якому би було відображено таку податкову накладну.
До спірних правовідносин з приводу правильності формування податкового кредиту за господарськими операціями позивача підлягають застосуванню норми Закону України «Про податок на додану вартість»(далі -Закон «Про ПДВ»), який діяв на момент формування податкового кредиту.
Відповідно до положення п.1.7 ст. 1 Закону «Про ПДВ» податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Порядок обчислення, сплати податку на додану вартість, порядок формування податкового кредиту визначено ст.7 Закону «Про ПДВ».
Відповідно до п.7.1 ст.7 вказаного Закону «Про ПДВ»поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.
Відповідно до пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону «Про ПДВ»платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Згідно п.п. 7.2.3. п. 7.2 ст. 7 Закону «Про ПДВ»податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).
Відповідно до абз. 1 п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(який діяв на час формування податкового кредиту) податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Згідно пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону «Про ПДВ», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку ; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 вищенаведеного Закону (який діяв на час формування податкового кредиту) передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.
Згідно з пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(який діяв на час формування податкового кредиту) датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) -в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Тобто, як вбачається з викладеного, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання у власній господарській діяльності за умови обов'язкової наявності податкових накладних (митних декларацій).
Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість, навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.
При цьому, суд зазначає, що нормами Закону України «Про податок на додану вартість»визначено, що нарахування податкового кредиту здійснюється на підставі податкової накладної, яка сама по собі є підставою для нарахування податкового кредиту за умови її відповідності вимогам законодавства, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, що містить у собі суму ПДВ, яку можливо відобразити в податкових деклараціях з ПДВ.
Тобто, наявність податкової накладної є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту.
Таким чином, наведене свідчить про безпідставність віднесення позивачем до складу податкового кредиту у листопаді 2008 р. суми ПДВ у розмірі 17563,00 грн., оскільки витрати по сплаті податку на додану вартість не підтверджені податковою накладною, яка мала бути видана позивачу його контрагентом - ТОВ «МЕТА-АГРО»за договором зберігання, обов'язковість наявності якої передбачена вказаними вище нормами законодавства.
Разом з тим, досліджуючи фактичність проведення господарської операції, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідач, доходячи висновку про відсутність реального характеру господарських операцій між ТОВ «МЕТА-АГРО»взяв до уваги, зокрема, отриману від ГВПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва, ВПМ Дніпропетровської ОДПІ інформацію на його запити (т.1, а.с.230,239). Так, згідно листа ВПМ Дніпропетровської ОДПІ від 11.12.2008 р. № 22289/7/26-0107 (т.1, а.с.231) ТОВ «МЕТА-АГРО»за адресою: Дніпропетровська обл., Дніпропетровський район, с. Партизанське, вул. Леніна, 25, складські приміщення не орендує, та опитані посадові особи та охоронці підприємств, які орендують складські приміщення за вказаною адресою, повідомили, що на їхній території підприємство ТОВ «МЕТА-АГРО»відсутнє і про нього вони чують вперше; автозчіпки СА-3 виробника ТОВ «ВКБСЗ»не території не зберігаються.
Згідно листа Партизанського сільського голови від 03.09.2009 р. №249, наданого на адресу Котовської ОДПІ (т.1, а.с.218) за адресою: Дніпропетровська обл., Дніпропетровський район, с. Партизанське, вул. Леніна, 25, знаходиться ЗАТ «Будіндустрія», власником земельної ділянки є Партизанська сільська рада, але згідно договору оренди земельної ділянки, вона знаходиться в довгостроковій оренді у вказаного товариства ЗАТ «Будіндустрія», в підтвердження чого надано договір оренди землі від 20.01.2005 р. (т.1, а.с.219-221).
Листом від 03.09.2009 р. № 105 (т.1, а.с.223), наданим ЗАТ «Будіндустрія»у відповідь на запит відповідача від 01.09.2009 р. (т.1, а.с.222), повідомлено, що ним не надавались в оренду (суборенду) ТОВ «МЕТА-АГРО»складські приміщення, частини територій та ЗАТ «Будіндустрія»ніколи не вело ніякої господарської діяльності з вказаним підприємством, що також підтверджується поясненнями голови правління ЗАТ «Будіндустрія», в яких він також зазначив, що у 2008 році ЗАТ «Будіндустрія»із ТОВ «МЕТА-АГРО»не співпрацювало (т.1 а.с.226).
При цьому, п.1.3 договору зберігання від 04.08.2008 р. № 0808004-04 прямо визначено, що місцем зберігання майна є: Дніпропетровська обл., Дніпропетровський район, с. Партизанське, вул. Леніна, 25, в той час як наведене вище свідчить про те, що за вказаною адресою знаходиться зовсім інша особа -ТОВ «Будіндустрія», яке не співпрацювало із ТОВ «МЕТА-АГРО», що є контрагентом позивача за договором зберігання.
При цьому, стосовно посилань позивача на те, що ТОВ «МЕТА-АГРО» не позбавлене права зберігати товар за іншою адресою, ніж вказана у договорі, то такі твердження судом до уваги не приймаються до уваги, оскільки позивачем не надано жодних належних доказів на підтвердження цього, а також не надано суду жодних документів, які б свідчили про внесення змін до умов договору відносно місця зберігання.
Згідно постанови Котовського міськрайонного суду Одеської області по справі № 1-128/1539/11 (провадження № 1/1516/49/12) від 28.04.2012 року (т.2,а.с.235-238) встановлено, зокрема, що 04.08.2008 року було укладено договір зберігання № 080804-04 між ВАТ «Котовський цукровий завод»і ТОВ «Мета-Агро», згідно якого місцем зберігання автозчіпок є Дніпропетровська область, с. Партизанське, вул. Леніна, 25. Згідно рахунку-фактури № 871004-01 від 04.10.2008 року, воно перерахувало за послуги зберігання суму 105378 грн., в тому числі суму ПДВ - 17563 грн., яку віднесло до складу податкового кредиту в декларації з ПДВ за листопад 2008 року. Підписуючи даний договір, ОСОБА_4 не виїжджав до місця зберігання зазначених автозчіпок і не перевірив їх наявність . Таким чином, він дійсно допустив халатність у своїх діях. Неналежне виконання ОСОБА_4 своїх службових обов'язків, підтверджується матеріалами кримінальної справи, показаннями свідків, речовими доказами, долученими до матеріалів кримінальної справи.
Судом встановлено, що вказана постанова не була оскаржена в апеляційному порядку, а отже набрала чинності, у зв'язку із чим відповідно до ст.72 КАС України встановлені вказаним рішенням обставини є обов'язковими для суду при розгляді вказаної адміністративної справи.
При цьому, судом не приймається до уваги посилання представника позивача на те, що вказана постанова не може братися судом до уваги, оскільки винесена не відносно позивача, з огляду на те, що ОСОБА_4 був головою правління ВАТ «Котовський цукровий завод»та укладав вищезазначені судом договори, за якими позивачем у подальшому було віднесено до складу податкового кредиту спірні суми ПДВ.
Наведене, на думку суду, свідчить про відсутність фактичного здійснення господарської операції зі зберігання товару за договором зберігання від 04.08.2008 р. № 080804-04, укладеного між ВАТ «Котовський цукровий завод та ТОВ «МЕТА-АГРО».
Крім того, при дослідженні вказаного питання суд враховує наявні в матеріалах справи: висновок №141-142 експертного дослідження ОНДІСЕ від 29.01.2010 року (т.1, а.с. 245-250, т.2, а.с.1-4) та висновок ОНДІСЕ № 3262/3263 судово-економічної експертизи по кримінальній справі № 2012011000011 (т.2, а.с.15-24), в якому зокрема зазначено, що посадовими особами ВАТ «КЦЗ»при включенні до складу податкового кредиту у жовтні та листопаді 2008 року суми ПДВ у розмірі 1897563 грн. не виконувались вимоги пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Разом з тим, у вказаних висновках зазначено, що експертним дослідженням по наданим матеріалам справи, висновки документальної перевірки з урахуванням рішення про результати розгляду повторної скарги №46895/10/25-0007 від 25.12.2009 року та податкових повідомлень-рішень № 0000362302/0 від 31.12.2009 року та №0000252302/2 від 31.12.2009 року підтверджуються в частині донарахування суми податку на додану вартість за листопад 2008 року у сумі 17563 грн.
Доказів оскарження вказаних висновків з боку учасників процесу до суду надано не було.
Відтак, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що податковим органом обґрунтовано зроблено висновок про фактичне нездійснення позивачем господарських операцій за договором зберігання, суму по якому позивачем включено до складу податкового кредиту при обчисленні податку на додану вартість.
Водночас, посилання відповідача в акті перевірки на нікчемність правочинів між позивачем та ТОВ «МЕТА-АГРО»суд не бере до уваги за відсутності належного документального підтвердження відповідними засобами доказування завідомо умисної мети і факту спрямованості договорів на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, АР Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, з чим ч. 1 ст. 228 ЦК пов'язує визначення порушення публічного порядку.
Між тим, помилкові посилання відповідача щодо нікчемності правочину, у даному випадку, не спростовують недоведений позивачем в ході розгляду справи факт фактичного здійснення господарської операції зі зберігання автозчіпок за договором зберігання від 04.08.2008 р. № 080804-04, укладеного між ВАТ «Котовський цукровий завод та ТОВ «МЕТА-АГРО» , і за цих обставин не можуть бути підставою для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Таким чином, з огляду на вищевикладене, судом встановлено, що відповідачем правомірно визначено позивачу податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 17563 грн. за порушення вимог Закону України «Про податок на додану вартість».
Крім того, 12.06.2008 р. між ВАТ «Котовський цукровий завод»(замовник) та ТОВ «Будівельна компанія «Будімпекссервіс»(підрядник) укладено договір на виконання проектних та вишукувальних робіт № 15-сах (т.1,а.с.92-93), згідно якого замовник у зв'язку з економічною потребою перепрофілювання частини виробничих площ ВАТ «Котовський цукровий завод», розташованих за адресою: Одеська обл., м. Котовськ, вул. Бочковича, 101, доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання з розробки проектно-кошторисної документації логістичного комплексу під назвою «Чорномор 1»(п.1.1 договору). Проектні та вишукувальні роботи по даним розділам виконуються відповідно до технічних умов (п.1.2 договору). Якість виконаних робіт має відповідати діючим на момент підписання договору нормативним актам (п.1.3 договору). Загальна ціна робіт за цим договором становить 11280000,00 грн., в т.ч. ПДВ -1880000,00 грн. (п.2.2 договору). Оплата робіт замовником здійснюється перерахуванням 100% вартості робіт на розрахунковий рахунок підрядника протягом 60 робочих днів після підписання акту виконаних робіт (п.3.3 договору). Загальний термін виконання робіт становить 160 календарних днів з дати підписання договору сторонами (п.3.1.2 договору). Підрядник передає замовнику проектні та вишукувальні роботи за договором і підписаний підрядником акт здачі-приймання виконаних робіт за договором по закінченню виконання робіт (п.5.1 договору).
Протоколом погодження договірної ціни (т.1, а.с.94), який є додатком до вказаного договору, сторонами договору досягнута угода про величину договірної ціни на виконання проектних та вишукувальних робіт за даним договором, яка складає 11280000,00 грн. в т.ч. ПДВ 1880000,00 грн.; розмір проектних та вишукувальних робіт з розробки проектно-кошторисної документації виробничо-складського терміналу (логістичного центру) під назвою «Чорномор 1»складає 38 томів.
Разом з цим, 29.10.2008 р. сторонами складено додаткову угоду до договору № 15-сах (т.1 а.с.94 - зворотній бік), згідно якої в п.1.1, договору, протоколі погодження договірної ціни, акті прийому-передачі виконаних робіт слова «виробничо-складський термінал (логістичний центр) замінено на «логістичний комплекс».
30.10.2008 р. між ВАТ «Котовський цукровий завод»та ТОВ «Будівельна компанія «Будімпекссервіс»складений акт прийому-передачі виконаних робіт до договору від 12.06.2008 р. № 15-сах (т.1, а.с.95), з якого вбачається, що згідно умов договору від 12.06.2008 р. № 15-сах підрядник виконав проектні та вишукувальні роботи з розробки проектно-кошторисної документації виробничо-складського терміналу (логістичного центру) під назвою «Чорномор 1»загальною вартістю 11280000,00 грн., в т.ч. ПДВ -1880000,00 грн. Також, у цьому акті зазначено, що роботи виконані якісно та у строк та зауважень і претензій сторони один до одного не мають. Вказаний акт підписаний уповноваженими представниками сторін.
30.10.2008 р. між ВАТ «Котовський цукровий завод»та ТОВ «Будівельна компанія «Будімпекссервіс»підписаний акт прийому-передачі проектно-кошторисної документації до договору від 12.06.2008 р. № 15-сах (т.1, а.с.96), яка складається з 38 томів.
В свою чергу, на підтвердження виконання вказаного договору, позивачем також надано до суду копію податкової накладної від 30.10.2008 р. № 3010-02 (т.1, а.с.97), згідно якої ПДВ складає 1880000,00 грн.
Зазначену суму ПДВ ВАТ «Котовський цукровий завод»віднесено до податкового кредиту декларації з ПДВ за жовтень 2008 р., що підтверджується податковою декларацією з податку на додану вартість з додатками до неї (т.1, а.с.98-101).
Порядок обчислення, сплати податку на додану вартість, порядок формування податкового кредиту визначено ст.7 Закону «Про ПДВ», положення якої вже наводилось судом при дослідженні правомірності віднесення позивачем до складу податкового кредиту спірної суми ПДВ у розмірі 17563 грн. за господарськими операціями по договору зберігання, укладеному позивачем із ТОВ «МЕТА-АГРО», а отже, досліджуючи фактичність проведених господарських операцій між позивачем та його контрагентом -ТОВ «Будівельна компанія «Будімпекссервіс»та їх зв'язок з господарською діяльністю позивача, правомірність включення позивачем спірних сум до складу податкового кредиту, суд зазначає наступне.
Як зазначається в акті перевірки, вказана операція була перевірена Котовською ОДПІ, за результатами чого складено акт від 25.02.2009 р. № 437/23-01/00372782. Перевіркою порушень не встановлено, але в акті вказано, що в разі отримання негативної відповіді по направленим зустрічним перевіркам буде складено додатковий акт та в разі необхідності проведена позапланова перевірка.
Також, в акті перевірки зазначено, що на відпрацювання операції ВПМ Котовської ОДПІ направлено запити до ДПІ у Печерському районі м. Києва на проведення перевірки ТОВ «Будімпексервіс»(т.2, а.с. 25-26, 28-30), у відповідь на які ДПІ у Печерському районі м. Києва своїми листами (т.2, а.с.27,31) повідомила, що підприємство за юридичною адресою не знаходиться, директор (бухгалтер, засновник) ТОВ БК «Будімпексервіс»Штанько Олексій Олексійович у межах території м. Києва та області не зареєстрований, юридична справа ТОВ «Будімпекссервіс»вилучена по постанові слідчого СУГУ МВС у м. Києві від 11.08.2008 р. по кримінальній справі № 24-343; сума податкових зобов'язань з ПДВ за жовтень 2008 року становить 5658710,00 грн. Разом з тим, зазначено, що відповідачем направлено запит до управління архітектури та земельних відносин за № 2464/7/3806 від 26.05.2009, на який отримано відповідь №551 від 28.05.2009, згідно з якою ВАТ «Котовський цукровий завод»до управління архітектури та земельних відносин з проханням отримати архітектурний план забудови не звертався. Копії вказаних листів надано відповідачем до суду (т.2, а.с.46-47).
Враховуючи вказані дані та те, що ВАТ «Котовський цукровий завод»не зверталось до управління архітектури та земельних відносин з проханням отримати архітектурний план забудови, проектна документація не закінчена, відсутній позитивний висновок експертизи, передбачений п.п. 9.12. 9.17, 9.19 ДБН А.2.2-3-2004, Котовською ОДПІ Одеської області було розраховано звичайну ціну за 1 кв.м, та зроблено висновок про завищення вартості проектних та вишукувальних робіт на 9367500,00 грн., у т.ч. ПДВ - 1561281,22 грн., що призвело до завищення позивачем податкового кредиту у жовтні 2008 р. на 1561281,22 грн. При цьому, звичайна ціна, що застосована податковим органом при визначенні вартості робіт, отримана шляхом встановлення ним середньої звичайної ціни за 1 кв.м. -382,50 грн., згідно даних, отриманих відповідачем від ТОВ «Ерілон»та ПП «Бюро забудовника та будівельний маркетинг», копії відповідей яких наявні в матеріалах справи (т.2, а.с.39, 43). Разом з тим, податковим органом в акті перевірки зазначено, що ВАТ «КЦЗ»явно завищено ціни на оплату вартості складених проектних та вишукувальних робіт .
При цьому, судом не береться до уваги посилання позивача на те, що площа забудови складає більше, ніж визначено податковим органом в акті перевірки, з урахуванням чого відповідачем було вирахувано звичайну ціну, оскільки в акті перевірки зазначено, що на вимогу надати кошторисний розрахунок та загальний план забудови, документи надані не були, а провівши аналіз наданої до перевірки документації встановлено, що територія, яка вказана в проекті на подальше будівництво митного ліцензійного складу складає 5000 кв.м.
Більш того, у разі, якщо територія, яка вказана в проекті на подальше будівництво комплексу є більшою, в такому випадку податковий орган повинен був визначити позивачу ще більшу суму податкового зобов'язання, ніж визначена в оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях, а суд, в свою чергу не може підміняти податковий орган, і збільшувати позивачу, тим самим, суму податкового зобов'язання.
Відповідно до п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість»база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).
Суд погоджується з висновками податкового органу стосовно того, що позивач не звертався до управління архітектури та земельних відносин з проханням отримати архітектурний план забудови, сама проектна документація не є завершеною, відсутній будь-який висновок держекспертизи, порушені ДБН А.2.2-3-2004, логістичний комплекс взагалі не може бути зведено (побудовано) на підставі даної проектно-кошторисної документації, яка суперечить та/або не відповідає окремим нормам чинного законодавства, а отже податковий кредит з операцій з отримання з розробки саме цієї проектно-кошторисної документації логістичного комплексу сформований неправомірно, оскільки вбачається, що дана проектно-кошторисна документація фізично та практично не може бути використана в оподаткованих операціях у господарської діяльності платника податку, а саме є непридатною для проведення подальшого будівництва комплексу.
Разом з цим, суд враховує те, що при укладанні у жовтні 2008 року додаткової угоди до договору на виконання проектних та вишукувальних робіт № 15-сах, укладеного між позивачем та ТОВ БК «Будімпексервіс»на загальну суму 11280000,00 грн., позивач, в свою чергу, у жовтні 2008 року у зв'язку із фінансовою неспроможністю оплатити товар за угодою, укладеною з ТОВ «МЕТА-АГРО»здійснив повернення товару його контрагенту на загальну суму 7316400,00 грн.
Тобто, є незрозумілим, яким чином, позивач, посилаючись на відсутність коштів та фінансову неспроможність у жовтні 2008 року повертає товар ТОВ «МЕТА-АГРО»на загальну суму 7316400,00 грн., при цьому, у вказаному жовтні місяці 2008 року укладає додаткову угоду до договору на виконання проектних та вишукувальних робіт № 15-сах на загальну суму 11280000,00 грн.
Також, суд враховує те, що в постанові Котовського міськрайонного суду Одеської області по справі № 1-128/1539/11 (провадження № 1/1516/49/12) від 28.04.2012 року (т.2,а.с.235-238) зазначено, зокрема, що в судовому засіданні, підсудний ОСОБА_4, підтвердив, що в 2008 році він був головою правління ВАТ «Котовський цукровий завод». 12 червня 2008, їм, як головою правління ВАТ «Котовський цукровий завод», був укладений договір № 15-сах з ТОВ БК «Будімпексервіс»на проведення розробки проектно-кошторисної документації виробничо-складського терміналу (логістичного центру) під назвою «Чорномор-1», на загальну суму 11280000 грн., в тому числі ПДВ - 1880000 грн. Даний договір він підписав, виконуючи волю Наглядової ради керуючої компанії «Інсахарпром-К». Будь-які інші документи по даній угоді, він не підписував.
Як вже зазначено судом, вказана постанова не була оскаржена в апеляційному порядку, а отже набрала чинності, у зв'язку із чим відповідно до ст.72 КАС України встановлені вказаним рішенням обставини є обов'язковими для суду при розгляді вказаної справи.
При цьому, судом не приймається до уваги посилання представника позивача на те, що вказана постанова не може братися судом до уваги, оскільки винесена не відносно позивача, з огляду на те, що, як вже зазначено судом, ОСОБА_4 був головою правління ВАТ «Котовський цукровий завод»та укладав вищезазначені судом договори, за якими позивачем у подальшому було віднесено до складу податкового кредиту спірні суми ПДВ.
Крім того, при дослідженні вказаного питання суд враховує наявні в матеріалах справи: експертний висновок по проектно-кошторисній документації об'єкту «Логістичний комплекс на території Котовської міської ради Одеської області «Чорномор-1» ДП «Проектний інститут «Одеський Промбудпроект»ДАТ «БК «Укрбуд»від 26.10.2009 р. № 250 (т.2, а.с.5-8), в якому,з окрема, зазначено, що надана проектно-кошторисна документація виконана в недостатньому обсязі (тільки стадія «Проект»), в протиріч вимогам діючих будівельних норм та правил і в такому вигляді не може бути використана в будівництві вказаного об'єкту; висновок №141-142 експертного дослідження ОНДІСЕ від 29.01.2010 року (т.1 а.с. 245-250, т.2 а.с.1-4) та висновок ОНДІСЕ № 3262/3263 судово-економічної експертизи по кримінальній справі № 2012011000011 (т.2 а.с.15-24), в якому зокрема зазначено, що посадовими особами ВАТ «КЦЗ»при включенні до складу податкового кредиту у жовтні та листопаді 2008 року суми ПДВ у розмірі 1897563 грн. не виконувались вимоги пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Як вже зазначалось вище, згідно пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(який діяв на час формування податкового кредиту) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
При цьому, як вбачається зі змісту рішення ДПА в Одеській області про результати розгляду повторної скарги від 25.12.2009 р. № 46895/10/25-0007 (т.1,а.с.50-54), яке за результатвми оскарження залишено без змін, ним, зокрема, збільшено на 318718,78 грн. суму податкового зобов'язання з ПДВ та на 525179,39 грн. суму фінансових санкцій, визначену у податковому повідомленні-рішенні від 22.09.2009 р. № 0000252302/0, та податковим органом встановлено заниження позивачем ПДВ у жовтні 2008 р. на 1880000,00 грн. за взаємовідносинами із ТОВ БК «Будімпексервіс»з розробки проектно-кошторисної документації.
Таким чином, суд приходить до висновку, що ВАТ «Котовський цукровий завод»завищено податковий кредит за взаємовідносинами з ТОВ БК «Будімпексервіс»у жовтні 2008 року на 1880000 грн., що призвело до заниження позивачем ПДВ у цьому періоді на 1880000 грн., а отже податковим органом правомірно зроблено висновок про заниження позивачем у жовтні 2008 р. ПДВ у розмірі 1880000,00 грн., чим порушено пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».
При цьому, судом не береться до уваги посилання позивача на відсутність підстав для проведення перевірки, як на підставу задоволення його позовних вимог, виходячи з наступного.
Згідно підпункту 1 частини 1 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», із змінами та доповненнями, від 04.12.90 р. N 509-XII (надалі Закон № 509-XII) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), незалежно від способу їх подачі.
Відповідно до Примірного порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затвердженого наказом ДПА України від 18.04.2008 N 266, при проведенні невиїзних документальних та виїзних позапланових перевірок платників податків положення Примірного порядку є спеціальними та мають пріоритет у застосуванні.
Згідно пункту 4.2 Наказу № 266 під час проведення документальної невиїзної перевірки підлягають перевірці такі документи, пов'язані з нарахуванням і сплатою податку: - податкова звітність (декларація з податку на додану вартість (у тому числі скорочена), уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (у тому числі до скороченої); - реєстри отриманих та виданих податкових накладних; - фінансово-господарські документи, що підтверджують сплату грошових коштів за вчиненим правочином, платіжні доручення, виписки банківських установ, прибуткові та видаткові касові ордери, чеки РРО та інші; - фінансово-господарські документи, що підтверджують передачу товарів, виконання робіт (надання послуг) за вчиненим правочином, товарно-транспортні накладні, податкові накладні, рахунки-фактури, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), наявність власних виробничих потужностей, трудових ресурсів, складських приміщень, договори оренди складських приміщень; - господарські договори, укладені платником ПДВ з контрагентом, у взаємовідносинах з яким виявлено розбіжності; - платіжні доручення на перерахування суми податку на додану вартість до бюджету.
Згідно п. 2.1.2. наказу від 01.10.2008р. №622 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації та проведення перевірок підтвердження отриманих від платника податків (іншої особи) відомостей стосовно відносин з контрагентами та дотримання податкового законодавства»(який діяв на момент проведення перевірки), необхідність проведення перевірок контрагентів, зазначених в підпункті 2.1.1, а також інших контрагентів визначається за результатами проведеного аналізу даних автоматизованих інформаційних систем органів ДПС України або інформації та документів, отриманих в ході проведення перевірки або від підрозділів податкової міліції, з інших внутрішніх або зовнішніх джерел, які свідчать (можуть свідчити) про порушення чинного податкового та іншого законодавства такими платниками податків.
Проведення позапланової перевірки платників податків здійснюється на підставі наявної інформації та/або документів, які відповідно до законодавства є підставою для проведення такої перевірки, в тому числі за наявності постанов слідчих податкової міліції, прокуратури та інших правоохоронних органів тощо.
Підготовка до перевірки включає також і доперевірочний аналіз діяльності суб'єкта господарювання, який проводиться з метою економії часу, що законодавчо відводиться для проведення перевірок суб'єктів господарювання.
Такий аналіз проводиться на підставі інформації, наявної в органах ДПС (отриманої з внутрішніх і зовнішніх джерел), та дає змогу виявити ризикові операції в діяльності СГ, які можуть свідчити про потенційні порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС, і які необхідно дослідити при проведенні перевірки.
Разом з тим, в акті перевірки відповідача зазначено, що операції між позивачем та його контрагентами вже перевірялись податковим органом, про що було складено відповідні акти, але в цих актах зазначено про те, що в разі отримання негативної відповіді по направленим зустрічним перевіркам буде складено додатковий акт та в разі необхідності проведена позапланова перевірка. Як вже встановлено судом, відповідачем направлялись відповідні запити стосовно контрагентів позивача до інших ДПІ, та відповідних державних органів та організацій, за наслідками чого були отримані відповіді, надсилались запити до позивача стосовно його господарських відносин із контрагентами, що і слугувало підставою для проведення відповідачем перевірки, за наслідками якої винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення.
Разом з тим, суд зазначає, що позивач не надавав заперечення на акт перевірки, що передбачено нормами податкового законодавства, а також, не звертався в судовому порядку з вимогою про оскарження дій податкового органу щодо проведення перевірки, за наслідками якої були винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення.
Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В ході розгляду справи представники відповідача, довели суду належними та допустимими в спірних правовідносинах доказами, з посиланням на відповідні положення законодавства, необґрунтованість позовних вимог позивача щодо протиправності нарахування позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями.
Таким чином, з урахуванням вищезазначеного, суд дійшов висновку про те, що винесені Котовською ОДПІ податкові повідомлення-рішення від 22 вересня 2009 року № 0000252302/0, від 19 жовтня 2009 року № 0000252302/1, від 31 грудня 2009 року № 0000252302/2 та № 0000362302/0, від 22 березня 2010 р. № 0000252302/3 та № 0000362302/1 є правомірними, у зв'язку з чим в задоволенні позовних вимог слід відмовити в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 14, 70, 71, 72, 79, 86, 94, 103,158 -163,167 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволені позовної заяви відкритого акціонерного товариства «Котовський цукровий завод» до Котовської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22 вересня 2009 року № 0000252302/0, від 19 жовтня 2009 року № 0000252302/1, від 31 грудня 2009 року № 0000252302/2 та № 0000362302/0, від 22 березня 2010 р. № 0000252302/3 та № 0000362302/1 - відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги на постанову суду одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
Повний текст постанови складений та підписаний суддею 23 липня 2012 року.
Суддя О.М. Соколенко
.
Суд | Одеський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 23.07.2012 |
Оприлюднено | 06.09.2012 |
Номер документу | 25855535 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Одеський окружний адміністративний суд
Соколенко О. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні