Постанова

від 31.08.2012 по справі 2а-1670/5404/12

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/5404/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Супруна Є.Б.,

при секретарі - Пехота М.О.,

за участю:

представника позивача - Ляпоти І.М.,

представника відповідача - Ігуш І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного підприємства "Автоснаб" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -

В С Т А Н О В И В:

14 серпня 2012 року Полтавське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства "Автоснаб" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені у розмірі 6 887,24 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що в порушення вимог ст.ст. 19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" відповідачем у 2011 році не виконано нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, у кількості 1 робочого місця, що є підставою для застосування адміністративно-господарських санкцій у розмірі 6 733,34 грн. та пені у розмірі 153,90 грн.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив такі задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні.

Суд, заслухавши пояснення осіб, які з'явилися у судове засідання, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, приходить до наступних висновків.

Частиною першою статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" передбачено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій, громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Згідно з положеннями частин другої та третьої цієї ж статті Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Приписами статті 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" встановлено, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 18 1 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" інвалід, який не досяг пенсійного віку, не працює, але бажає працювати, має право бути зареєстрованим у державній службі зайнятості як безробітний.

Рішення про визнання інваліда безробітним і взяття його на облік для працевлаштування приймається центром зайнятості за місцем проживання інваліда на підставі поданих ним рекомендацій МСЕК та інших передбачених законодавством документів.

Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Згідно з абзацами 2, 4 пункту 2 статті 19 Закону України "Про зайнятість населення" державна служба зайнятості має право одержувати від підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності, адміністративні дані про наявність вакантних робочих місць, у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, характер і умови праці на них, про всіх вивільнюваних, прийнятих і звільнених працівників та інформацію про передбачувані зміни в організації виробництва і праці, інші заходи, що можуть призвести до вивільнення працівників та направляти для працевлаштування на підприємства, в установи і організації всіх форм власності при наявності там вільних робочих місць (вакантних посад) громадян, які звертаються до служби зайнятості, відповідно до рівня їх освіти і професійної підготовки, а інвалідів, крім того, - відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у них кваліфікації і знань та з урахуванням їх побажань.

Пунктом 4 статті 20 вищевказаного Закону встановлено, що підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, та про працівників, які працюють неповний робочий день (тиждень), якщо це не передбачено трудовим договором, або не працюють у зв'язку з простоєм виробництва з не залежних від них причин, і в десятиденний строк - про всіх прийнятих працівників у порядку, встановленому законодавством. Несвоєчасна реєстрація або відмова від неї, порушення порядку подання адміністративних даних тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Згідно з Інструкцією щодо заповнення форми звітності №3-ПН "Звіт про наявність вакансій" форма використовується для інформування населення про наявність вакансій, сприяння працевлаштуванню громадян, зареєстрованих у центрах зайнятості як такі, що шукають роботу, для підбору персоналу на замовлення роботодавців, для оцінки поточної потреби в кадрах та організації професійної підготовки населення відповідно до потреб ринку праці. У разі необхідності підбору працівників за сприяння центрів зайнятості фізичні особи, у тому числі підприємці, також можуть інформувати центри зайнятості про наявність вакансій за цією формою.

У графі 15 Звіту наводяться дані про можливість працевлаштування на вільне робоче місце (вакантну посаду) особи, що належить до окремої категорії громадян, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці, у рахунок річної броні, установленої місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами відповідних рад за поданням центрів зайнятості, відповідно до статті 5 Закону України "Про зайнятість населення", із змінами та доповненнями, а також інвалідів, пенсіонерів, студентів та інших.

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2011 рік форма №10-ПІ (а.с. 3), середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу на підприємстві за цей період становила 9 осіб.

У відповідності до вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів становить 1 робоче місце. Разом з тим, згідно вказаного Звіту на підприємстві в 2011 році робоче місце для працевлаштування інваліда зайнято не було.

Отже, фактично на підприємстві у 2011 році не дотримано нормативу працевлаштування осіб, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність. Таким чином, за 1 робоче місце, призначене для працевлаштування і не зайняте інвалідом, відповідач повинен був звітувати до Полтавського міського центру зайнятості.

Як підтверджено матеріалами справи, відповідачем впродовж усього 2011 року звіти про наявність вакансій (форми 3-ПН) із заповненням графи 15 звіту не подавались. Інваліди на дане підприємство для працевлаштування не направлялися.

Відповідно до частини першої статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Згідно з частиною другою вказаної статті Закону порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Матеріалами справи, а саме розрахунком суми позову адміністративно - господарських санкцій та пені за нестворені робочі місця для працевлаштування інвалідів (а.с.4) встановлено, що сума адміністративно - господарських санкцій за 12 місяців не подання інформації щодо наявності вакансій становить 6 733,34 грн., сума пені становить 153,90 грн.

Таким чином загальна сума заборгованості визначена у розмірі 6 887,24 грн.

Оскільки вказана сума адміністративно-господарських санкцій та пені не була сплачена відповідачем, то відповідно до частини 5 статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" ця сума підлягає стягненню у примусовому порядку за відповідним рішенням суду.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "Автоснаб" (ідентифікаційний код 25155933) на користь Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (р/р №31218230700002, отримувач: УДКС України в м. Полтава, банк отримувача: ГУДКС України в Полтавській області, код ЄДРПОУ 38019510, МФО 831019) адміністративно-господарські санкції та пеню у розмірі 6 887 (шість тисяч вісімсот вісімдесят сім) грн. 24 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 05.09.2012 р.

Суддя Є.Б. Супрун