Постанова

від 20.08.2012 по справі 2а/2370/2271/2012

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2012 року Справа № 2а/2370/2271/2012

10 год. 45 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Гараня С.М.,

при секретарі -Лисенко С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби до приватного підприємства «Ювіт»про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

До суду з адміністративним позовом звернулася Смілянська об'єднана державна податкова інспекція, в якому просить стягнути з приватного підприємства «Ювіт»2550 грн. боргу по податку на прибуток та єдиному податку.

Згідно позову в результаті невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності ПП «Ювіт»та встановлений факт її неподання по єдиному податку та податку на прибуток приватного підприємства, у зв'язку з чим до відповідача згідно актів перевірки були застосовані штрафні санкції в загальному розмірі 2550 грн., які позивач і просив стягнути в судовому порядку.

Відповідач по справі, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, в судове засідання не з'явився, про причину неприбуття не повідомив, заперечення на позов чи клопотання про відкладення справи не надав, а тому суд вирішив провести розгляд справи за його відсутності на підставі наявних матеріалів.

Вивчивши матеріали справи та оцінивши письмові докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Приватне підприємство «Ювіт»згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Смілянської міської ради 21.10.2003 р., ідентифікаційний код 32726064, та перебуває на обліку в Смілянській об'єднаній державній податковій інспекції Державної податкової служби як платник податків і зборів.

Відповідач не виконав свій обов'язок та не подав у встановленому порядку декларації з єдиного податку та податку на прибуток, що підтверджується відповідними актами про порушення податкового законодавства.

08.11.2011 р. державною податковою інспекцією актом перевірки № 3277/15-025/32726064 зафіксовано несвоєчасне подання розрахунку з єдиного податку за 9 місяців 2009 року з граничним строком подання 19.10.2009 р., а також неподання декларацій по податку на прибуток за І та ІІ квартали 2011 року.

В результаті виявлених порушень на підставі вказаного акту винесено податкові повідомлення-рішення № 0033941501 від 18.11.2011 р. про застосування до відповідача штрафних санкцій в сумі 170 грн. за неподання податкової звітності по єдиному податку та № 0033931501 від 18.11.2011 р. про застосування до відповідача штрафних санкцій в сумі 1190 грн. за неподання податкової звітності по податку на прибуток, які були розміщені на дошці податкових оголошень 11.01.2012 р.

Крім того, актом перевірки № 21/15-025/32726064 від 12.01.2012 р. встановлено порушення -неподання податкової звітності з податку на прибуток за ІІІ квартал 2011 р., з граничним строком подання 09.11.2011 р., на підставі чого відповідачу нараховані штрафні санкції податковим повідомленням-рішенням № 0000231501 від 20.02.2012 р. в сумі 170,00 грн., яке було розміщене на дошці податкових оголошень 09.03.2012 р.

Також згідно акту перевірки № 52/15-025/32726064 від 16.03.2012 р. відповідачу нараховані штрафні санкції в сумі 1020,00 грн. податковим повідомленням-рішенням № 0001461501 від 05.04.2012 р. за неподання податкової звітності з податку на прибуток за ІV квартал 2011 р. з граничним строком подання 09.02.2012 р. Вказане рішення було розміщене на дошці податкових оголошень 11.04.2012 р.

Державними податковими органами відповідно до статті 41 Податкового кодексу України здійснюється контроль щодо податків, що справляються до бюджетів та державних цільових фондів.

Порядок сплати єдиного податку на момент виникнення спірних відносин регулювався Указом Президента України від 03.07.1998 р. «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»(далі по тексту -Указ).

Платником не подано розрахунок по єдиному податку за ІІІ квартал 2009 року, чим порушено частину 9 пункту 4 Указу, згідно якого за результатами господарської діяльності за звітний (податковий) період (квартал) суб'єкти малого підприємництва - юридичні особи подають до органу державної податкової служби до 20 числа місяця, що наступає за звітним (податковим) періодом, розрахунки про сплату єдиного податку, акцизного збору і, в разі обрання ними єдиного податку за ставкою 6 відсотків, розрахунок про сплату податку на додану вартість, а також платіжні доручення на сплату єдиного податку за звітний період з позначкою банку про зарахування коштів.

Відповідно до пункту 5 Указу суб'єкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством України.

Законом, який установлював порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів) на момент виникнення у відповідача обов'язку подання податкової звітності у вказаний період, був Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року № 2181-III (далі -Закон № 2181-III).

Відповідно до підпункту 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181 платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Згідно вимог пункту 6.2 статті 6 Закону № 2181 у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги, що містять підстави їх виставлення, суму податкового боргу, що належить до сплати, пені та штрафної санкції.

Податки та збори нараховуються і сплачуються відповідно до положень Податкового кодексу України (далі -Кодекс).

Згідно підпункту 9.1.1 пункту 9.1 статті 9 Кодексу податок на прибуток підприємств належить до загальнодержавних податків та зборів.

Підпунктом 133.1.1 пункту 133.1 статті 133 Кодексу визначено, що платниками податку з числа резидентів є суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Кодексу об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Пунктом 151.1 статті 151 Кодексу визначено, що основна ставка податку становить 16 відсотків.

Згідно п. 152.1 ст. 152 ПК України податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу, від податкової бази, визначеної згідно зі статтею 149 цього Кодексу. Податок, отриманий від діяльності, яка підлягає патентуванню відповідно до розділу XII цього Кодексу, підлягає сплаті до бюджету в сумі, яка визначена відповідно до цього розділу, і зменшена на вартість придбаних торгових патентів на право провадження такого виду діяльності.

Пунктом 46.1 статті 46 Кодексу податкова декларація, розрахунок (далі -податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Статтею 49 Кодексу визначається порядок подання податкової декларації до органів державної податкової служби. Відповідно до пункту 49.1 цієї статті податкова декларація подається за звітний період в установлені Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді (пункт 49.2 статті 49 Кодексу).

Податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року; календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним; календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (пункт 49.18 статті 49 Кодексу).

Пунктом 120.1 статті 120 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. визначено, що неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Згідно пункту 58.2 статті 58 Кодексу податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.1 статті 59 Кодексу).

На виконання вищезазначених положень відповідачу направлено першу податкову вимогу № 1/31 від 21.01.2009 р. та другу податкову вимогу № 2/96 від 23.02.2009 р., які були отримані уповноваженою особою відповідача 23.01.2009 р. та 23.02.2009 р.

Крім того, у зв'язку з наявністю податкового боргу позивачем зареєстрована податкова застава в державному реєстрі рухомого майна 02.02.2009 р. за № 22455954 та винесене 30.03.2009 р. рішення № 83/24-012/32726064/5029 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу. Однак зазначені дії до погашення боргу не призвели.

Підпунктом 20.1.28 пункту 20.1 статті 20 Кодексу визначено, що органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

На основі викладеного суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову про стягнення з приватного підприємства «Ювіт»податкової заборгованості в сумі 2550 грн.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем -фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 159 -163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства «Ювіт», ідентифікаційний код 32726064, на користь бюджету через Смілянську об'єднану державну податкову інспекцію Черкаської області Державної податкової служби за рахунок майна підприємства податковий борг з податку на прибуток підприємства у сумі 2380 (дві тисячі триста вісімдесят) грн. та єдиному податку у розмірі 170 (сто сімдесят) грн., а всього на загальну суму 2550 (дві тисячі п'ятсот п'ятдесят) грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка підлягає поданню до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. У разі застосування судом частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлений 23 серпня 2012 року.

Суддя С.М. Гарань