Ухвала

від 30.08.2012 по справі 2а-2588/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2012 р.Справа № 2а-2588/12/2070 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Чалого І.С.

Суддів: Зеленського В.В. , П'янової Я.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.06.2012р. по справі № 2а-2588/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КМТ-Енергія"

до Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "КМТ -Енергія" 28.02.2012 р. звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд: скасувати податкове повідомлення - рішення №0000222302 від 09.02.2012 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12.06.2012 р. адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "КМТ -Енергія" було задоволено в повному обсязі та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000222302 від 09.02.2012 року.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на те, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 12.06.2012 р. не відповідає дійсності і суперечить законам України, прийнята з порушенням норм матеріального права та без урахування фактичних обставин справи, що призвело до невідповідності висновків постанови суду обставинам справи, в зв'язку з чи просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.06.2012 р. та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Сторони в судове засідання не з'явились, були повідомлені належним чином про дату, час та місце слухання справи, позивачем було надано заяву про розгляд справи в письмовому провадженні.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу відповідно до ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що фахівцями податкової служби була проведена невиїзна документальна перевірка ТОВ "КМТ - Енергія" (код 33818962) щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків з ТОВ "Промспец Консалтинг" (код 37091549) та ТОВ "Промтехноопт" (код 37092055) їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.01.2011 року по 31.08.2011 року.

Результати перевірки оформлені актом №200/23-212/33818962 від 27.01.2012 року, яким зафіксовані наступні порушення: п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього в сумі 22658,0 грн., в тому числі за липень 2011 року -20841,0 грн., за серпень 2011 року -850,0 грн., за жовтень 2011 року -967,0 грн.

На підставі вищезгаданого акту перевірки Індустріальної міжрайонної Державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби винесено податкове повідомлення - рішення №0000222302 від 09.02.2012 року.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що позивачем доведено отримання у контрагентів послуг та подальше їх використання в своїй господарській діяльності, що підтверджується укладеними договорами, реальність виконання яких підтверджується наявними у справі документами та з того, що у позивача є в наявності передбачені чинним законодавством підстави для віднесення сум податку на додану вартість за цими операціями до складу податкового кредиту.

Колегія суддів погоджується з таким висновками суду першої інстанції та вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме акту перевірки від 27.01.2012 р., підставами для висновку про заниження податку на додану вартість на суму 22658,00 грн. став висновок податкового органу про те, що відповідачем було отримані акти перевірок контрагентів позивача ТОВ "Промтехноопт" та ТОВ "Промспец консалтинг", в яких було встановлено факт відсутності реального вчинення господарських операцій, в зв'язку з чим отримані роботи та послуги визнанні відповідачем такими, що не призначені для використання у господарській діяльності платника податку.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що Позивач як юридична особа зареєстрований Виконавчим комітетом Харківської міської ради 25.11.2005 року за №1 480 102 0000 018981 (а. с. 185).

Відповідно до довідки №2109 від 30.11.2005 року, Позивача взято на податковий облік в органах Державної податкової служби 30.11.2005 року за реєстраційним номером 2109 (а. с. 190).

На час складання податкових накладних Позивач був платником податку на додану вартість, згідно свідоцтва №29701954 від 20.12.2005 року (а. с. 189).

В перевіряємому періоді ТОВ "КМТ - Енергія" займалось постачанням електричної енергії за нерегульованим тарифом.

В ході перевірки, було встановлено, що контрагентами позивача в перевіряємому періоді було ТОВ "Промспец Консалтинг" (код 37091549) та ТОВ "Промтехноопт" (код 37092055).

Так, між ТОВ "КМТ - Еергія" (Замовник) та ТОВ "Промспец Консалтинг" (Виконавець) було укладено два договори:

- Договір №01/07 від 01.07.2011 року про виконання робіт та надання послуг по технічному аналізу. За умовами договору Виконавець зобов'язується по завданню Замовника, вказаному в додатках (технічних завданнях) до договору, провести аналіз енергетичної ефективності елементів енергосистем, обговорених промислових об'єктів і на умовах, передбачених Додатковою угодою до даного договору, а Замовник зобов'язується прийняти і сплатити надані Виконавцем послуги і виконані роботи (а. с. 48-52). Докази виконання умов вказаного договору підтверджуються залученими до матеріалів справи: податковою накладною №585 від 12.07.2011 року на загальну суму 5800,00 грн., в т. ч. ПДВ -966,67 грн. (а. с. 55); актом виконаних робіт, наданих послуг від 12.07.2011 року на суму 5800,00 грн. (а. с. 54). Оплата послуг здійснювалась з поточних рахунків Позивача, що підтверджується платіжним дорученням №116 від 21.07.2011 року (а. с. 163).

- Договір №01/08 від 01.08.2011 року про надання послуг. За умовами даного договору Виконавець (ТОВ "Промспец Консалтинг") зобов'язується за завданням Замовника (ТОВ "КМТ - Енергія"), протягом визначеного в Договорі строку надавати за плату розрахунково-аналітичні послуги по аналізу, обробці та систематизації даних відносно закупки та поставки зобов'язується приймати та оплачувати надані послуги (а. с. 68-70). Доказами виконання вимог договору є податкова накладна №390 від 31.08.2011 року на загальну суму 119944,70 грн., в т. ч. ПДВ - 19990,78 грн. (а. с. 74); акт здавання -приймання послуг №1 від 01.08.2011 року (а. с. 71). Оплата наданих послуг здійснювалась безпосередньо з моменту підписання акту здавання -приймання послуг в безготівковій формі, згідно вимогам п.п.3.4 п.3 вищевказаного договору. Також, фактом підтвердження виконання Позивачем своїх зобов'язань перед своїм контрагентом ТОВ "Промспец Консалтинг" відображено у звіті по аналізу термограм електрообладнання ВАТ "Звенигородський сироробний комбінат" (а. с. 83-125), звітом за серпень 2011 року (а. с. 132-155).

Також судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що між ТОВ "КМТ - Енергія" (Замовник) та ТОВ "Промтехноопт" (Виконавець) було укладено договір абонентського юридичного обслуговування №01-Ю від 01.07.2011 року. За умовами вказаного договору Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується надавати юридичні послуги в рамках юридичного обслуговування в об'ємі і на умовах обумовлених вказаним договором (а. с. 56-59). Реальність виконання зобов'язання Позивачем по договору надання юридичних послуг першочергово підтверджується податковими накладними: №405 від 09.08.2011 року на загальну суму 5100,00 грн., в т. ч. ПДВ -850,00 грн., №921 від 29.07.2011 року на загальну суму 5100,00 грн., в т. ч. ПДВ -850,00 грн. (а. с. 66-67). Виконання вимог даного договору також підтверджується актами виконаних робіт (надання юридичних послуг) від 29.07.2011 року на суму 5100,00 грн., та від 31.08.2011 року на суму 5100,00 грн. (а. с. 60-61, 63-64). Оплата здійснювалась безпосереднього з поточних рахунків замовника, що підтверджується платіжними дорученнями: № 144 від 23.08.2011 року, №134 від 09.08.2011 року (а. с. 164-165).

В ході розгляду справи в суді першої інстанції з пояснень представника позивача, які не були спростовані в суді апеляційної інстанції та котрі в цій частині повністю узгоджуються з матеріалами справи, всі складені податкові накладні були внесені ТОВ "КМТ - Енергія" до реєстру виданих та отриманих податкових накладних (а. с. 171-172, 177-179).

Суд першої інстанції оцінивши наявні в справі докази, відмітив, а суд апеляційної інстанції погодився, що матеріалами справи додатково підтверджено факт виконання позивачем та контрагентом позивача зобов'язань за спірними правочинами. Копії витребуваних судом і долучених до матеріалів справи первинних і розрахункових документів не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом -Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Приєднані до справи копії платіжних документів засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань по оплаті вартості робіт за переліченими вище правочинами шляхом перерахування безготівкових грошових коштів.

З огляду на приписи Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції робиться висновок про те, що операції суб'єктів права з перерахування саме безготівкових грошових коштів є прозорими для контролю з боку Держави, так як здійснюються виключно у встановлений самою ж Державою спосіб -через банківські установи. Так, наявні у справі документи засвідчують, що безготівкові кошти були списані з рахунків позивача, тобто вибули з його власності. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та контрагента позивача спільного інтересу щодо їх отримання (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), в матеріалах справи немає.

Згідно п. 198.3. ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Виходячи з вимог пп. "а" п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання послуг.

У відповідності до п. 198.2. ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6. ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Колегія суддів зазначає, що ані в суді першої інстанції ані в суді апеляційної інстанції, Відповідачем не було доведено правомірності та обґрунтованості мотивів винесення спірного податкового повідомлення рішення. Доказів фактичної відсутності операцій по придбанню позивачем послуг (робіт) у своїх контрагентів відповідач не подав.

З огляду на викладене, суд першої інстанції та з чим погоджується суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про безпідставність висновку Індустріальної міжрайонної Державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби стосовно порушення ТОВ "КМТ - Енергія" вимог п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року.

Також, в п.57 Рішення Європейського суду з прав людини по справі "Булвес" АД проти Болгарії від 22 січня 2009 року було зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обов'язки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобов'язань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обов'язків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням відповідних сум до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обов'язок подання звітності з ПДВ у повному обсязі. Відповідачем не доведено обізнаності позивача щодо недобросовісного декларування своїх зобов'язань його контрагентами.

Тобто позивач не може нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку. Такі вимоги, відповідно до зазначеного рішення Європейського суду з прав людини є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Так, відповідачем ані в суді першої інстанції так ані в суді апеляційної інстанції не було доведено наявності між позивачем та контрагентом позивача, взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в Державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено.

Додатково суд першої інстанції та суд апеляційної інстанції взяв до уваги той факт, що згідно з змістом суджень відповідача, котрі викладені в акті висновок суб'єкта владних повноважень про відсутність факту реального вчинення господарських операцій спірних правочинів вмотивований виключно посиланням на акти податкових інспекцій на обліку в яких знаходяться контрагенти позивача. Однак в силу ст.70 КАС України судження органу державної податкової служби України про нереальність укладених суб'єктами господарювання правочинів не може бути визнано належним, допустимим і достатнім доказом невідповідності правочину вимогам закону.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки матеріалами справи було підтверджено реальний характер спірних фінансово-господарських операцій та встановлено відсутність підстав для зменшення позивачу суми податкового кредиту.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.06.2012р. по справі № 2а-2588/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Чалий І.С. Судді Зеленський В.В. П’янова Я.В.