Рішення

від 30.08.2012 по справі 5011-2/9413-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-2/9413-2012 30.08.12

За позовомПублічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» ДоЗакритого акціонерного товариства «Аксесс» Простягнення 2 408 028,66 грн. Суддя Домнічева І.О.

Представники:

від позивача Чиляков М.В., Головатий Ю.В.

від відповідача не з'явився

Обставини справи:

Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк»звернулося до Господарського суду м. Києва із позовом про стягнення з Закритого акціонерного товариства «Аксесс»заборгованості та штрафних санкцій за Договором відновлювальної кредитної лінії №24-12/114 від 20.06.2008р., всього в сумі 2 408 028,66 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.07.2012р. порушено провадження у справі.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі ГПК України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Ухвали суду надсилались сторонам за адресами, зазначеними в позовній заяві та документах, доданих до матеріалів справи.

Сторони були належним чином повідомлені про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення, оскільки ухвала від 16.07.2012р. про порушення провадження у справі надсилалась сторонам рекомендованими листами зі зворотними повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Представники відповідача в призначене судове засідання 30.08.2012р. не з'явилися, про поважні причини їх неявки суд не повідомлений, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Вимоги ухвали суду від 16.07.2012р. про порушення провадження у справі відповідачем не виконано.

Представником позивача в судовому засіданні 30.08.2012р. подано документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

В судовому засіданні 30.08.2012р. судом було оголошено вступну і резолютивну частини рішення у справі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників позивача, оглянувши надані оригінали документів, копії яких долучені до матеріалів справи, суд -

ВСТАНОВИВ:

20 червня 2008 року між Акціонерно-комерційний банком соціального розвитку «Укрсоцбанк»(відповідно до Статуту назву змінено на - Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк») (Позивач) та Закритим акціонерним товариством «Аксесс»(Відповідач) було укладено Договір відновлювальної кредитної лінії № 24-12/114 (в режимі мультивалютності) (Договір кредиту) відповідно до якого Позивач зобов'язувався надати Відповідачу на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти окремими частинами (Траншами), зі сплатою 19,50 % річних за кредитом, отриманим у гривні, 14,00 % річних за кредитом, отриманим в доларах США, а також комісій в розмірі та порядку, визначеному цим Договором, в межах максимального ліміту заборгованості в сумі 1 300 000 грн., з наступним зниження максимального ліміту заборгованості відповідно до графіку, зазначеного у Додатку 2 до цього Договору.

Кінцевий термін погашення заборгованості за кредитом сторони становили не пізніше 19 червня 2009 року; кредит надавався на поповнення обігових коштів.

Надання кредитних коштів здійснювалось в розмірі та в порядку, встановленому Договором кредиту шляхом перерахування грошових коштів з рахунку Позивача згідно п. 2.1 Договору кредиту на відкриті Відповідачу рахунки, та підтверджується залученими Позивачем до матеріалів справи письмовими доказами (виписками по особовому рахунку Відповідача, заявками на кредит та платіжними дорученнями на перерахуванням коштів за заявками Відповідача).

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 «Позика»глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад»ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Частиною 2 статті 1050 ЦК України визначено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 509 ЦК України та ч. 1 ст. 173 ГК України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 193 ГК України, приписи якої кореспондуються з приписами ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Окрім цього відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання.

Як було встановлено судом, Позивач належним чином виконав свій обов'язок щодо надання Відповідачу як Позичальнику кредитних грошових коштів в межах встановленого Договором кредиту ліміту, що підтверджується наявними в матеріалах копіями платіжних доручень та банківськими виписками з особового рахунку Відповідача.

Однак, Відповідач, отримавши передбачені Договором кредитні кошти та користуючись ними, в порушення умов Договору кредиту, вимог ст.ст. 526, 1054 ЦК України, свої зобов'язання за Договором кредиту належним чином не виконував.

В зв'язку з порушенням умов Договору кредиту, Позивачем Відповідачу, було направлено претензію № 27.05/1271 від 24.07.2009р., при цьому в силу п. 3.3.15. Договору кредиту Відповідач зобов'язаний повідомляти Позивача про зміну місцезнаходження підприємства, але претензію Відповідачем отримано не було, оскільки була повернута поштовим відділенням в зв'язку з тим, що за вказаною адресою підприємство, тобто Відповідач, не знаходиться.

Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язань наступають наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п.п. 4.1. Договору кредиту, у разі прострочення Позичальником строків погашення кредиту та\або процентів, комісій, зазначених у п.п. 1.1.1., 3.3.6.1., 3.3.16., 3.3.18, 2.5., 2.6. цього Договору, Позичальник сплачує Кредитору пеню в національній валюті в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період невиконання зобов'язань за цим Договором, від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, починаючи з наступного дня за днем прострочення.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Перевіривши залучений Позивачем до позову розрахунок заборгованості Відповідача по Договору кредиту, суд дійшов висновку про його обґрунтованість і погоджується з цим розрахунком, згідно якого заборгованість Відповідача по Договору кредиту, а також нарахована йому пеня за порушення грошового зобов'язання та інфляційні (відповідно до залученого до позову розрахунку - станом на 30.05.2012р., та яка є також несплаченою на час розгляду справи), становить 2 408 028,66 гривень, в тому числі:

- заборгованість за кредитом в розмірі 1 291 778,52 грн.;

- заборгованість за відсотками в розмірі 732 010,37 грн.;

- пеня за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 200 225,67 грн.;

- пеня за несвоєчасне повернення відсотків в розмірі 93 079,10 грн.;

- розмір інфляційних витрат за кредитом 58 963,44 грн.;

- розмір інфляційних витрат за відсотками 31 971,56 грн.

Відповідач не скористався своїм правом надати усні або письмові заперечення проти обставин, викладених в позові та заперечити проти заявлених позовних вимог.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Сплачена позивачем сума судового збору відповідно до статті 49 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 16, 29, 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Аксесс»(м. Київ, вул. Івана Франка, 40; ідентифікаційний код 34695122) на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»(м. Київ, вул. Ковпака, 29; ідентифікаційний код 00039019) заборгованість за Договором відновлювальної кредитної лінії № 24-12/114 від 20 червня 2008 року в розмірі 2 408 028,66 (два мільйони чотириста вісім тисяч двадцять вісім) гривень 66 копійок та 48 160 (сорок вісім тисяч сто шістдесят) грн. 57 коп. судового збору.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 03.09.2012р.

Суддя І.О.Домнічева