Рішення

від 29.08.2012 по справі 12/5007/812/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "29" серпня 2012 р. Справа № 12/5007/812/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Сікорської Н.А.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: 1) не з'явився

від відповідача: 2) Ковальчук І.І. - дов. від 01.06.12р.

від третьої особи: Шульська О.М. - дов. №3 від 27.02.12р.

прокурор: Чурін С.В. - посв. №67

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Житомирського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства в Житомирській області (м.Житомир)

до 1) Житомирської районної державної адміністрації (м.Житомир)

2) Державного підприємства "Житомирське лісове господарство" (м.Житомир)

За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Свято-Анастасіївського жіночого монастиря Житомирської єпархії Української православної церкви

про припинення права постійного користування на земельну ділянку площею 2,0102 га

Прокурор звернувся з позовом про припинення права постійного користування на земельну ділянку площею 2,0102 га ДП "Житомирське лісове господарство", яка перебуває в оренді Свято-Анастасіївського жіночого монастиря Житомирської єпархії Української православної церкви.

В судовому засіданні 29.08.2012 р. прокурор подав уточнення позовних вимог № 41/108-11 (а.с.124), яким конкретизував прохальну частину позовних вимог, виклавши її у наступній редакції:

"Припинити право постійного користування Державного підприємства «Житомирське лісове господарство» на земельну ділянку площею 2,0102 га, яка перебуває в оренді Свято-Анастасіївського жіночого монастиря, що розташована на території Іванівської сільської ради Житомирського району та має кадастровий номер 1822083000:06:000:0116, межує: з північної сторони (від А до Б довжина лінії 175,12 м) із земельною ділянкою площею 2,4821 га, що в користуванні жіночого монастиря (існуюча забудова), зі східної, південної та західної (від Б до А довжина ліній 406,35 м) - з землями ДП «Житомирське лісове господарство" і згідно державної геодезичної мережі має розташування: крайня точка (межа) земельної ділянки А з північної сторони знаходиться на відстані 201,21 м. до пункту державної геодезичної мережі 1111-1214 за координатами Х=5561883,16, У=3237031,58 та крайня точка (межа) земельної ділянки Б з північної сторони - на відстані 136,01 м. до пункту державної геодезичної мережі ПП-1215 за координатами Х=5561882.55, У=3237398.00, при відстані 366,42 м між пунктами державної геодезичної мережі ПП-1214 та П-1215."

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, письмових обґрунтуваннях позовних вимог від 31.07.2012 р., від 07.08.2012 р. (а.с.54, 55, 84-86), відповідно до уточнень позовних вимог № 41/108-11 від 29.08.2012 р.

Позивач свого представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча його представник про час та місце судового засідання був повідомлений в судовому засіданні 15.08.2012 р.

Представник позивача в судовому засіданні15.08.2012 р. позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених прокурором.

Від представника відповідача-1 (Житомирської райдержадміністрації) надійшло клопотання від 10.08.2012 р. про розгляд справи без його участі, повідомив, що відповідач-1 проти задоволення позову не заперечує (а.с.117).

Представник відповідача-2 (ДП "Житомирське лісове господарство") в судовому засіданні щодо позовних вимог прокурора не заперечила, підтримала позицію, викладену у письмових поясненнях від 07.08.2012 р. (а.с.113-114).

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, зазначених прокурором, згідно письмових пояснень від 31.07.2012 р. (а.с.68-69).

В судовому засіданні оглядались, надані прокурором, "Матеріали технічної документації із землеустрою щодо встановлення зовнішніх меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та складанню державного акта на право постійного користування землею ДП "Житомирське лісове господарство" та "Проект землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки площею 2,0102 га Свято - Анастасіївському жіночому монастирю для розширення території існуючого жіночого монастиря на території Іванівської сільської ради Житомирського району".

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням голови Житомирської районної державної адміністрації від 18.08.2005 № 496 надано дозвіл Свято-Анастасіївському жіночому монастирю на розробку проекту відведення земельної ділянки площею 2,01 га за рахунок земель ДП «Житомирське лісове господарство» на предмет розширення території монастиря (а.с.12).

На підставі вказаного розпорядження Свято-Анастасіївський жіночий монастир розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0102 га для розширення території існуючого жіночого монастиря на території Іванівської сільської ради Житомирського району (а.с.20-39), який затверджено розпорядженням голови райдержадміністрації від 20.03.2006 № 195 (а.с.24).

Відповідно до зазначеного розпорядження, яким затверджено проект землеустрою та передано жіночому монастирю в оренду терміном на 49 років земельну ділянку площею 2,0102 га, в тому числі під лісами 2,0102 га, Житомирською райдержадміністрацією 10.04.2006 укладено договір оренди вказаної земельної ділянки з Свято-Анастасіївським жіночим монастирем, який зареєстровано у Житомирському районному відділі Житомирської регіональної філії ДП «Центру ДЗК» за номером 040620900004 від 10.04.2006 р. (а.с.13-16).

Передача Свято-Анастасіївському жіночому монастирю земельної ділянки лісового фонду пл. 2,0102 га, якою користувалося ДП «Житомирське лісове господарство», погоджено із вказаним підприємством відповідно до Листа від 28.04.2005 р. (а.с.38), крім того ДП «Житомирське лісове господарство» погоджено акт встановлення на місцевості границь земельної ділянки площею 2,0102 га, яку передано в оренду монастирю (а.с.39).

Поряд з цим, головою Житомирської районної адміністрації прийнято розпорядження № 354 від 21.05.2006 р. та № 418 від 26.04.2007, яким ДП «Житомирське лісове господарство» передано у постійне користування для ведення лісового господарства земельну ділянку площею 326,3976 га на території Іванівської сільської ради, до складу якої входить земельна ділянка площею 2,0102 га, яка на час прийняття цих розпоряджень перебувала в оренді Свято - Анастасіївського жіночого монастиря відповідно до договору оренди землі від 10.04.2006., зареєстрованого у встановленому законом порядку.

В подальшому на підставі зазначених вище розпоряджень, ДП «Житомирське лісове господарство» видано Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 326,3976 га на території Іванівської сільської ради Серії ЯЯ 3078361, що зареєстровано в книзі записів реєстрації державних актів на право власності та на право постійного користування землею за №030920900001 від 17.06.2009 р. (а.с.17-18).

Факт накладення земельної ділянки, що знаходиться на праві постійного користування ДП "Житомирське лісове господарство", на земельну ділянку площею 2,0102 га, яка відведена в оренду Свято-Анастасіївському жіночому монастирю, підтверджується інформацією Головного управління Держкомзему у Житомирській області (лист № 2992/15/20-11 від 25.06.2011 р.) та Управління Держкомзему у Житомирському районі Житомирської області (лист від 06.08.2012 р. № 2112) (а.с.88-91).

Оцінивши в сукупності наявні в матеріалах справи докази, господарський суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог відповідно до уточнень № 41/108-11 від 29.08.2012 р., виходячи з наступного.

Відповідно до статті 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно ст.4 Земельного кодексу України, завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель. Земельне законодавство базується на принципі забезпечення гарантій прав на землю (ст.5 Земельного кодексу України).

Згідно зі ст.1 Лісового кодексу України земельна лісова ділянка - земельна ділянка лісового фонду України з визначеними межами, яка надається або вилучається у землекористувача чи власника земельної ділянки для ведення лісового господарства або інших суспільних потреб відповідно до земельного законодавства.

Судом встановлено, що спірна земельна ділянка площею 2,0102 га належить до території лісів.

Статтею 55 Земельного кодексу України до земель лісогосподарського призначення віднесено землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.

Згідно зі ст. 56 Земельного кодексу України землі лісогосподарського призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Громадянам та юридичним особам за рішенням органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади можуть безоплатно або за плату передаватись у власність замкнені земельні ділянки лісогосподарського призначення загальною площею до 5 гектарів у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств.

Відповідно до положень ч.1 та ч.2 ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до ст.92 Земельного кодексу України, право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Згідно ст.93 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Стаття 25 Закону України "Про оренду землі" встановлює, зокрема, права орендаря земельної ділянки, згідно яких останній має право:

- самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі;

- за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження;

- отримувати продукцію і доходи;

- здійснювати в установленому законодавством порядку за письмовою згодою орендодавця будівництво водогосподарських споруд та меліоративних систем.

Відповідно до ч.1 ст.95 Земельного кодексу України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право:

а) самостійно господарювати на землі;

б) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію;

в) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об'єкти, а також інші корисні властивості землі;

г) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом;

ґ) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

Згідно ч.2 зазначеної статті порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

З матеріалів "Проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки площею 2,0102 га" та "Технічної документації із землеустрою щодо встановлення зовнішніх меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та складанню державного акта на право постійного користування землею" (копії яких містяться в матеріалах справи, а.с.19-39) вбачається, що спірна земельна ділянка, яка перебуває у оренді Свято-Анастасіївського жіночого монастиря розташована на території Іванівської сільської ради Житомирського району, виділена йому із земель ДП "Житомирське лісове господарство" за його згодою.

Ділянка межує північною стороною з існуючою забудовою жіночого монастиря, всіма іншими сторонами - з землями ДП "Житомирське лісове господарство", має індексно-кадастровий номер 1822083000:06:000:0116 (а.с.73).

Зазначеною вище документацією та складеними в установленому порядку схемами, планами розміщень земельної ділянки підтверджується, що земельна ділянка площею 2,0102 га, яка перебуває у оренді жіночого монастиря з 10.04.2006 р., входить до складу земельної ділянки площею 189,5512 га (земельна ділянка №6 під кадастровим номером 1822083000:06:000:0106), що розташована на території Іванівської сільської ради, та на право постійного користування якою 17.06.2009 р. ДП "Житомирське лісове господарство" видано державний акт.

При цьому спірна земельна ділянка прилягає до земель Житомирського Єпархіального Управління Української Православної церкви, позначених на плані меж земельної ділянки літерою А (ділянка № 6А) (а.с.56,100).

Викладене також підтверджується інформацією з Земельного кадастру, наданою відповідно до листа від 06.08.2012 р. № 2112 Управлінням Держкомзему у Житомирському районі, яке відповідно до положень ст.204 Земельного кодексу України, здійснює ведення державного земельного кадастру на території району.

Суд вважає за необхідне зазначити, що Державний акт від 17.06.2009 р. посвідчує право постійного користування, окрім земельної ділянки № 6 площею 189,5512 га, земельною ділянкою № 5 площею 136,8464 га, кадастровий номер 1822083000:06:000:0105, що разом становлять 326,3976 га.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що зазначена прокурором земельна ділянка, а саме ділянка: площею 2,0102 га, що розташована на території Іванівської сільської ради Житомирського району та має кадастровий номер 1822083000:06:000:0116, межує: з північної сторони (від А до Б довжина лінії 175,12 м) із земельною ділянкою площею 2,4821 га, що в користуванні жіночого монастиря (існуюча забудова), зі східної, південної та західної (від Б до А довжина ліній 406,35 м) - з землями ДП «Житомирське лісове господарство" і згідно державної геодезичної мережі має розташування: крайня точка (межа) земельної ділянки А з північної сторони знаходиться на відстані 201,21 м. до пункту державної геодезичної мережі 1111-1214 за координатами Х=5561883,16, У=3237031,58 та крайня точка (межа) земельної ділянки Б з північної сторони - на відстані 136,01 м. до пункту державної геодезичної мережі ПП-1215 за координатами Х=5561882.55, У=3237398.00, при відстані 366,42 м між пунктами державної геодезичної мережі ПП-1214 та П-1215, перебуває в оренді Свято-Анастасіївського жіночого монастиря та одночасно на праві постійного користування ДП "Житомирське лісове господарство".

На підставі укладеного договору оренди земельної ділянки площею 2,0102 га. на строк 49 років Свято-Анастасіївський жіночий монастир Житомирської єпархії Української православної церкви набув прав користувача (орендаря) земельної ділянки, що визначенні ст.95 Земельного кодексу України, ст.25 Закону України «Про оренду землі», зокрема, - права самостійно господарювати на землі відповідно до умов договору.

Матеріалами справи підтверджується, що Житомирська районна державна адміністрація передала в постійне користування ДП "Житомирське лісове господарство" земельну ділянку, яка уже перебувала в законному користуванні монастиря, що призвело до одночасного користування однією земельною ділянкою різними юридичними особами та для різних цілей: монастирю для його обслуговування, а ДП «Житомирське лісове господарство» для ведення лісового господарства.

Відповідно ст.125 Земельного кодексу України (у редакції станом на 10.04.2006) право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Враховуючи те, що державну реєстрацію права постійного користування ДП "Житомирське лісове господарство" проведено після державної реєстрації права оренди Свято-Анастасіївським жіночим монастирем Житомирської єпархії Української православної церкви, останній має переважне право на користування вказаною земельною ділянкою. Подальше перебування у постійному користуванні ДП "Житомирське лісове господарство" спірної земельної ділянки порушує право монастиря на самостійне господарювання на цій земельній ділянці відповідно до умов договору, що визначене ст.95 Земельного кодексу України та 25 Закону України «Про оренду землі».

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги прокурора є обґрунтованими, відповідають законодавству та підлягають задоволенню відповідно до уточнень позовних вимог.

Судові витрати покладаються на відповідачів у рівних частках.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.33, 34, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Припинити право постійного користування Державного підприємства «Житомирське лісове господарство» на земельну ділянку площею 2,0102 га, яка перебуває в оренді Свято-Анастасіївського жіночого монастиря, що розташована на території Іванівської сільської ради Житомирського району та має кадастровий номер 1822083000:06:000:0116, межує: з північної сторони (від А до Б довжина лінії 175,12 м) із земельною ділянкою площею 2,4821 га, що в користуванні жіночого монастиря (існуюча забудова), зі східної, південної та західної (від Б до А довжина ліній 406,35 м) - з землями ДП «Житомирське лісове господарство» і згідно державної геодезичної мережі має розташування: крайня точка (межа) земельної ділянки А з північної сторони знаходиться на відстані 201,21 м. до пункту державної геодезичної мережі 1111-1214 за координатами Х=5561883,16, У=3237031,58 та крайня точка (межа) земельної ділянки Б з північної сторони - на відстані 136,01 м. до пункту державної геодезичної мережі ПП-1215 за координатами Х=5561882.55, У=3237398.00, при відстані 366,42 м між пунктами державної геодезичної мережі ПП-1214 та П-1215.

3. Стягнути з Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області, 10001, м.Житомир, вул.Лесі Українки, 1, ідентифікаційний код 04053476,

в дохід Державного бюджету України

- 536,50 грн. судового збору.

4. Стягнути з Державного підприємства "Житомирське лісове господарство", 12405, Житомирська область, Житомирський район, с.Левків, вул.Гринцевича, ідентифікаційний код 22050949,

в дохід Державного бюджету України

- 536,50 грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 03.09.12

Суддя Сікорська Н.А.

Віддрукувати:

1- до справи

2- позивачу (рек. з пов.)

3 - відповідачу -1 ( Житомирська районна державна адміністрація) - рек. з пов.

4 - відповідачу-2 (ДП «Житомирське лісове господарство») (рек.)

5 - третя особа (рек.)

6- прокурор.