Рішення

від 28.08.2012 по справі 5011-2/8849-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-2/8849-2012 28.08.12

За позовомПублічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Гатіні» Простягнення 235 330,01 грн.

Суддя Домнічева І.О.

Представники:

від позивача Чиляков М.В., Головатий Ю.В.

від відповідача не з'явився

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гатіні»про стягнення 235 330,01 грн. (заборгованості та штрафних санкцій) за Договором банківського рахунку № 380/18-1077 від 27.12.2006р.

Ухвалою від 04.07.2012р. Господарським судом міста Києва за вищевказаним позовом порушено провадження у справі.

Представники сторін в судове засідання 19.07.2012р. не з`явились, про поважні причини їх неявки в судове засідання суд не повідомлений, клопотань про відкладення розгляду справи від них не надходило, вимоги ухвали суду від 04.07.2012р. ними не виконані.

Ухвалою від 19.07.2012р. суд відклав розгляд справи на 28.08.2012р.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі ГПК України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Представники відповідача в судове засідання 28.08.2012р. повторно не з`явились, про поважні причини їх неявки в судове засідання суд не повідомлений, клопотань про відкладення розгляду справи від них не надходило, вимоги ухвал суду від 04.07.2012р. та від 19.07.2012р. ними не виконані.

Представником позивача в судовому засіданні 28.08.2012р. подано документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

В судовому засіданні 28.08.2012р. судом було оголошено вступну і резолютивну частини рішення у справі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників позивача, оглянувши надані оригінали документів, копії яких долучені до матеріалів справи, суд -

ВСТАНОВИВ:

Між Акціонерно-комерційний банком соціального розвитку «Укрсоцбанк»(відповідно до Статуту назву змінено на - Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк») (Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гатіні»(Відповідач) укладено Договір банківського рахунку № 380/18-1077 від 27 грудня 2006 року. (Договір).

Відповідно до ст. 1 Договору, Банк зобов'язався відкрити Клієнту поточний Рахунок в українських гривнях та надавати Послуги з розрахунково-касового обслуговування відповідно до умов цього Договору, Правил обслуговування банківських поточних рахунків суб'єктів господарювання, відкритих в Акціонерно-комерційному банку соціального розвитку «Укрсоцбанк»та вимог чинного законодавства України.

03 липня 2008 року було укладено Додаткову угоду №1 до вказаного Договору банківського рахунку, відповідно до якої Банк зобов'язується надавати Клієнту Овердрафт, шляхом забезпечення можливості здійснення операцій за рахунком понад залишок власних коштів Клієнта. Максимальний ліміт Овердрафту - 40 000,00 (сорок тисяч гривень 00 копійок).

Додатковою угодою №2 від 14.08.2008 року встановлено максимальний ліміт Овердрафту в сумі 109 000,00 (сто дев'ять тисяч гривень 00 копійок).

Кінцевий термін погашення заборгованості за наданим Овердрафтом - 02.07.2009р.

У відповідності до п.п. 1.6. Додаткової угоди №1 до Договору, Відповідач зобов'язаний сплачувати Позивачу відсотки та комісії в розмірі та у порядку визначеному Тарифами, що містяться в Додатку 3 до цього Договору.

Відповідно до п. 2.9. Додаткової угоди №1 до Договору, Відповідач доручає здійснювати договірне списання з його вказаного в Договорі Рахунку грошових коштів, по мірі їх надходження, в сумі існуючої заборгованості Відповідача за Овердрафтом, нарахованими процентами, комісіями, можливої неустойки.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 509 ЦК України та ч. 1 ст. 173 ГК України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 193 ГК України, приписи якої кореспондуються з приписами ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Окрім цього відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання.

Разом з тим, Відповідачем, в порушення п.п. 2.3, 3.3.1., 3.3.3., 3.3.4. Додаткової угоди №1 до Договору про надання овердрафту, не сплачено заборгованість по кредиту та не сплачено відсотки за користування кредитними коштами, що підтверджується залученими Позивачем до матеріалів справи письмовими доказами (виписками по Рахунку Відповідача та довідкою про рух коштів по Рахунку).

В зв'язку з порушенням умов Договору, Позивачем Відповідачу, було надано претензію № 2702/67-2859 від 21.08.2009р., але вказана претензія не була розглянута Відповідачем належним чином і не була задоволена; в матеріалах справи відсутні докази протилежного.

Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язань наступають наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно п. 4.1. Додаткової угоди №1 до Договору, у випадку прострочення Відповідачем строків сплати процентів та\або комісій, визначених у відповідності до умов цієї Додаткової угоди, Відповідач сплачує Позивачу пеню в національній валюті в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період, за який нараховується пеня, від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, починаючи з наступного дня за днем прострочення.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Перевіривши залучений Позивачем до позову розрахунок заборгованості Відповідача по Договору, суд дійшов висновку про його обґрунтованість і погоджується з цим розрахунком, згідно якого заборгованість Відповідача по Договору (з врахуванням додаткових угод до нього), а також нарахована йому пеня за порушення грошового зобов'язання та інфляційні (відповідно до залученого до позову розрахунку - станом на 22.06.2012р., та яка є також несплаченою на час розгляду справи), становить 235 330,01 гривень, в тому числі:

- заборгованість за кредитом в розмірі 83 341,71 грн.;

- заборгованість за відсотками в розмірі 126 694,33 грн.;

- пеня за несвоєчасне повернення відсотків в розмірі 15 997,23 грн.;

- розмір інфляційних витрат за кредитом 3 887,49 грн.;

- розмір інфляційних витрат за відсотками 5 409,25 грн.

Відповідач не скористався своїм правом надати усні або письмові заперечення проти обставин, викладених в позові та заперечити проти заявлених позовних вимог.

При цьому судом не застосовується Стаття 3 Договору банківського рахунку № 380/18-1077 від 27 грудня 2006 року щодо домовленості сторін про передачу справи на вирішення третейського суду, оскільки відповідно до п. 4.2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", якщо угода сторін про передачу спору на вирішення третейського суду укладено до порушення провадження у справі, то, у разі коли відповідач не заперечує проти розгляду справи саме господарським судом, спір підлягає вирішенню останнім.

Крім того, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зупинення провадження у справі через порушення щодо Відповідача Господарським судом міста Києва справи №50/232 про його банкрутство, оскільки відповідно до п. 54 Постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009р. №15 «Про судову практику в справах про банкрутство», суди мають у встановленому ГПК порядку приймати позовні заяви до особи, щодо якої порушено справу про банкрутство і вирішувати спір за цією вимогою по суті за правилами позовного провадження до опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення справи про банкрутство , і в даному випадку станом на час розгляду справи судом та винесення рішення по справі, в офіційному друкованому органі ще не опубліковано оголошення про порушення справи про банкрутство Відповідача.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Сплачена позивачем сума судового збору відповідно до статті 49 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 16, 29, 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гатіні»(м. Київ, вул. Гвардійська, 20; ідентифікаційний код 34714726) на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»(м. Київ, вул. Ковпака, 29; ідентифікаційний код 00039019) заборгованість в розмірі 235 330 (двісті тридцять п'ять тисяч триста тридцять) грн. 01 коп. та 4 706 (чотири тисячі сімсот шість) грн. 60 коп. судового збору.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 03.09.2012р.

Суддя І.О.Домнічева