Рішення

від 30.08.2012 по справі 5015/2925/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.08.12 Справа№ 5015/2925/12

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Чайна компанія «Антарес» (м. Донецьк) до відповідача:Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 (м. Львів) про:стягнення 13 525 (тринадцять тисяч п'ятсот двадцять п'ять) грн. 72 коп. (з яких: 12 640,86 грн. -основний борг; 884,86 грн. -штраф) Суддя: Цікало А. І. При секретарі: Герасименко В. С.

Представники:

Позивача:Величко М. С. -представник (довіреність б/н від 11.11.2011 р.) Відповідача:не з'явився

Представникам сторін, присутнім в судовому засіданні, роз'яснено їх права та обов'язки відповідно до ст. 22 ГПК України, зокрема право заявляти відводи.

Представники сторін, присутні в судовому засіданні, звертались до суду з клопотанням про нездійснення технічної фіксації судового процесу.

17.07.2012 р. на розгляд господарського суду Львівської області за вх. № 3183 поступила позовна заява від Товариства з обмеженою відповідальністю «Чайна компанія «Антарес»(м. Донецьк) до Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 (м. Львів) про стягнення 13 525 (тринадцять тисяч п'ятсот двадцять п'ять) грн. 72 коп. (з яких: 12 640,86 грн. -основний борг; 884,86 грн. -штраф).

Ухвалою суду від 18.07.2012 р. порушено провадження у справі та справу призначено до розгляду на 30.08.2012 р.

Позивач вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі від 18.07.2012 р. виконав, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

27.08.2012 р. до суду за вх. № 18782/12 від позивача поступило повідомлення про відсутність обставин, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 62 або п. 2 ч. 1 ст. 81 ГПК України. До зазначеного повідомлення долучено копію видаткової накладної № РН-0000368 від 04.06.2009 р., копію накладної на повернення ПВПС № 18 від 06.05.2009 р. та копії банківських виписок.

Представник позивача позов підтримав, просив суд задоволити позовні вимоги з підстав наведених у позовній заяві та поясненнях.

Відповідач вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі від 18.07.2012 р. не виконав, відзив на позов не представив, проти позову, у встановленому чинним законодавством України порядку, не заперечив, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив.

Враховуючи те, що позивачем надано достатньо матеріалів для розгляду спору по суті, відповідач відзив на позов не представив, проти позову, у встановленому чинним законодавством України порядку, не заперечив, не представив доказів сплати заборгованості, з метою недопущення затягування розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи, відповідно до ст. 75 ГПК України, у відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, подані до суду, заслухавши пояснення осіб присутніх в судових засіданнях, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

01.12.2007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Чайна компанія «Антарес» (позивач) та Суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_1 (відповідач) був укладений договір поставки № 42 (надалі -Договір поставки; оригінал оглянуто в судовому засіданні, копію долучено до матеріалів справи).

Відповідно до п. 1.1. Договору поставки, постачальник (позивач) зобов'язався передати покупцю (відповідачу) продовольчі товари, в покупець (відповідач) зобов'язався прийняти такий товар і оплатити його вартість в повному обсязі.

Згідно з п. 9.1. Договору поставки, цей договір вступає в силу з моменту підписання та діє до 01.12.2008 р.

Відповідно до п. 9.2. Договору поставки, в разі якщо ні одна із сторін за два тижні до закінчення строку, вказаного в п. 9.1. цього договору, не заявить другій стороні про своє бажання розірвати цей договір, він пролонгує свою дію на тих же умовах на наступний календарний рік.

Як вбачається з матеріалів справи та стверджує сам позивач, дію Договору поставки було продовжено на 2009 рік, у зв'язку з відсутністю бажання у сторін його розірвати.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на 01.07.2009 р. заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар становила 33 291 грн. 78 коп., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків з 2 квартал 2009 р. (оригінал оглянуто в судовому засіданні, копію долучено до матеріалів справи).

Відповідно до видаткової накладної № РН-0000646 від 31.08.2009 р. позивач поставив відповідачу товар на суму 5 943 грн. 60 коп.

Відповідач частково здійснив оплату за поставлений товар на суму 12 000 грн. 00 коп., що підтверджується відповідними банківськими виписками (копії долучено до матеріалів справи).

Також відповідачем було повернуто позивачу товар на суму 14 594 грн. 52 коп., що підтверджується накладними на повернення товару № 25 від 06.10.2009 р. та № 28 від 07.10.2009 р. (оригінали оглянуто в судовому засіданні, копії долучено до матеріалів справи).

Станом на час звернення з позовом до суду заборгованість відповідача перед позивачем становить 12 640 грн. 86 коп.

Відповідно до п. 5.2. Договору поставки, оплата за поставлений по цьому договору товар здійснюється покупцем (відповідачем) на протязі 45 банківських днів з дати поставки кожної партії товару.

Порушуючи умови Договору поставки, відповідач не здійснив оплату за поставлений товар.

19.08.2010 р., з метою досудового врегулювання спору, позивач направив на адресу відповідача претензію № 1 в якій просив погасити заборгованість за поставлений товар в сумі 12 640 грн. 86 коп. (оригінал претензії оглянуто в судовому засіданні, копію долучено до матеріалів справи).

Зазначена претензія отримана відповідачем 23.08.2010 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (копію долучено до матеріалів справи), проте залишена останнім без відповіді та задоволення.

Пунктом 6.1. Договору поставки передбачено, що у разі прострочення оплати за поставлений товар більше 10 днів покупець (відповідач) сплачує постачальнику (позивачу) штраф в розмірі 7% від вартості неоплаченої партії товару.

Позивачем нараховано 884 грн. 86 коп. штрафу за несвоєчасне виконання зобов'язання, відповідно до п. 6.1. Договору поставки.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Відповідно до ст. 8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.

Згідно ч. 4 ст. 13 Конституції України, Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Відповідно до ст. 42 Конституції України, кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності. Не допускаються зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція.

Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Згідно ст. 124 Конституції України, правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції.

Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 1 ЦК України, цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Відповідно до ст. 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства зокрема є свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ст. 206 ЦК України, усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 510 ЦК України, сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 22 ГПК України, сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Відповідач має право визнати позов повністю або частково, а також має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати зустрічний позов.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На час розгляду справи, відповідач відзиву на позов не представив, проти позову, у встановленому чинним законодавством України порядку, не заперечив, не забезпечив явку повноважного представника в судові засідання, не представив доказів сплати боргу.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних, допустимих та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідач проти позову не заперечив, доказів сплати заборгованості, не представив, виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Чайна компанія «Антарес»(м. Донецьк) до Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 (м. Львів) про стягнення 13 525 (тринадцять тисяч п'ятсот двадцять п'ять) грн. 72 коп. (з яких: 12 640,86 грн. -основний борг; 884,86 грн. -штраф) обґрунтовані та підлягають до задоволення в частині стягнення 12 640 (дванадцять тисяч шістсот сорок) грн. 86 коп. основного боргу.

Як вбачається з матеріалів справи, товар, стягнення заборгованості за який є предметом даного спору, постачався відповідачу в 2009 році та оплата такого товару мала бути проведена у 2009 році.

Позивачем нараховано відповідачу 884 грн. 86 коп. штрафу за несвоєчасне виконання зобов'язання, відповідно до п. 6.1. Договору поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Враховуючи викладене, суд відмовляє в задоволенні позову в частині стягнення 884 грн. 86 коп. штрафу у зв'язку із спливом позовної давності.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 13 Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік», установлено на 2012 рік мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 1073 гривні, з 1 квітня - 1094 гривні, з 1 липня - 1102 гривні, з 1 жовтня - 1118 гривень, з 1 грудня - 1134 гривні

Відповідно до підпункту 1) пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Позивачем сплачено судовий збір на суму 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп., що підтверджується квитанцією № 15767.539.2 від 12.07.2012 р. (оригінал долучено до матеріалів справи).

Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 8, 13, 42, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 3, 11, 202, 204, 205, 206, 207, 258, 509, 510, 526, 530, ЦК України, ст. ст. 193, 230, 232 ГК України, ст. ст. 4 3 , 4 5 , 22, 33, 34, 43, 44, 47 1 , 49, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Чайна компанія «Антарес»(м. Донецьк) до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (м. Львів) про стягнення 13 525 (тринадцять тисяч п'ятсот двадцять п'ять) грн. 72 коп. (з яких: 12 640,86 грн. -основний борг; 884,86 грн. -штраф) -задоволити в частині стягнення 12 640 (дванадцять тисяч шістсот сорок) грн. 86 коп. основного боргу.

2. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 79069; реєстраційний номер ФОП ЄДР НОМЕР_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Чайна компанія «Антарес»(вул. Нижньокурганська, буд. 21, кв. 112, м. Донецьк, 83092; код ЄДРПОУ 33256846) -12 640 (дванадцять тисяч шістсот сорок) грн. 86 коп. основного боргу та 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. -судового збору.

3. В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Чайна компанія «Антарес»(м. Донецьк) до Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 (м. Львів) в частині стягнення 884 (вісімсот вісімдесят чотири) грн. 86 коп. штрафу -відмовити.

4. Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Цікало А.І.